Постанова

від 07.12.2020 по справі 583/782/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 583/782/18

провадження № 61-7664св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство Райз-Максимко ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , Комунальне підприємство Реєстраційна інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради Сумської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 березня 2019 року у складі судді Ткачук С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Райз-Максимко (далі - ПрАТ Райз-Максимко ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , Комунальне підприємство Реєстраційна інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради Сумської області (далі - КП Реєстраційна інвентаризаційна служба ), у якому просив визнати недійсним договір оренди землі про передання ОСОБА_1 в оренду ПрАТ Райз-Максимко земельної ділянки площею 2,5484 га з кадастровим номером 5920386900:01:001:0667 та скасувати рішення і відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 37478399 від 09 жовтня 2017 року, ОСОБА_3 , КП Реєстраційна інвентаризаційна служба , а саме від 05 жовтня 2017 року за № 22734198, про право оренди земельної ділянки площею 2,5484 га, кадастровий номер 5920386900:01:001:0667, за орендарем ПрАТ Райз-Максимко .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 січня 2019 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на підставі довіреністю від 05 січня 2018 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу повернено заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 підписав представник за довіреністю - ОСОБА_4 , проте немає відомостей, що він є адвокатом, тобто апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сумського апеляційного суду від 14 березня 2019 року, в якій просив скасувати зазначене судове рішення та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що відповідно до статті 60 ЦПК України є можливість представництва його інтересів у суді у справі № 583/782/18 як малозначній справі, особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність. Ціна позову у справі становить 67 884,99 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100 = 192 100,00), отже, справа є малозначною, і його інтереси може представляти представник за довіреністю.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у квітні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) .

Відповідно до частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України зазначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1, та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у судах апеляційної інстанції здійснюється з 01 січня 2018 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Згідно зі статтею 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до підпункту 18 розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

Отже, з 01 січня 2018 року представництво у судах апеляційної інстанції у справах, провадження у яких розпочате після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.

Тлумачення підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, до визначення початку вирішення спору , свідчить, що цей підпункт повинен застосовуватися як до тих проваджень, в яких постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, так і до тих, в яких постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.

Із матеріалів справи відомо, що провадження у справі, яка переглядається, розпочато 14 березня 2018 року за пред`явленим 07 березня 2018 року ОСОБА_1 позовом , тобто після 30 вересня 2016 року.

Висновок апеляційного суду про те, що апеляційна скарга, подана представником, який не має статусу адвоката, підлягає поверненню, відповідає вимогам закону.

Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Доводи касаційної скарги про те, що справа є малозначною відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України, оскільки ціна позову в цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 67 884, 99 грн, а вимога скасування державної реєстрації права оренди є похідною вимогою від права власності на нерухоме майно - земельну ділянку та права оренди (строкового платного володіння і користування), є необгрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України (в редакції на час вирішення апеляційним судом питання про прийняття апеляційної скарги) для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд враховує, що у позовній заяві об`єднано вимоги майнового і немайнового характеру, а саме визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень.

Отже, справа не є малозначною відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 ЦПК України, а відповідно до пункту 2 цієї частини суд не визнав справу малозначною.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про віднесення спору до категорії малозначних та можливість подання апеляційної скарги не адвокатом.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до помилкового розуміння скаржником вимог цивільного процесуального законодавства та власного тлумачення норм процесуального права.

Верховний Суд зауважує, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає заявнику звернутися до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог цивільного процесуального закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко