Ухвала

від 10.12.2020 по справі 201/8285/16-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/8285/16

Провадження № 1кп/201/232/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №1201604065000573 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Гержольського району с. Дзеврі Грузія, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачена ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

потерпіла ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження №1201604065000573 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої заявив клопотання про звільнення її підзахисної від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 162 КК України.

Обвинувачена підтримала клопотання свого захисника та пояснила, що розуміє наслідки звільнення її від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності та не заперечує проти застосування такого звільнення і закриття провадження у справі.

Потерпіла заперечувала проти закриття провадження посилаючись на те, що доки вина обвинуваченої не буде встановлена та не буде виявлено її майно, провадження закрито бути не може, так як права потерпілої не поновлені.

Прокурор в судовому засіданні вирішення цього питання залишив на розсуд суду.

Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та можливість звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строку давності притягнення до відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст.162 КК України та закриття вказаного кримінального провадження з наступних підстав.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 у відповідності до протоколу від 27.11.2011 зборів мешканців будинку АДРЕСА_2 перебувала на посаді керівника органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Лідер» будинку .№ 46 по вул. Набережній Перемоги» та будучи службовою особою виконувала у відповідності до Положення органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Лідер» будинку № 46 по вул. Набережній Перемоги» організаційно-розпорядчі та адміністративно- господарські функції, зокрема: представляла комітет у відносинах з органами державної клади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; скликала та проводила засідання комітету; організовувала виконання рішень комітету та рішень конференцій жителів будинку; розподіляла обов`язки між членами комітету; затверджувала плани роботи комітету та звіти про їхнє виконання; видавала накази (розпорядження) та давала вказівки обов`язкові для виконання членами комітету; розробляла кошторис комітету та звіт про його виконання і подавала їх для затвердження Жовтневій раді; була розпорядником коштів комітету; підписувала рішення та інші документи комітету; несла персональну відповідальність за виконання завдань комітету та дотримання фінансової дисципліни згідно з чинним законодавством України, вела прийом громадян; за дорученням комітету виконувала інші повноваження.

14.10.2015 року, у період часу з 14:41 години до 22:00 годин, ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , достовірно знаючи та розуміючи, що згідно вимог ст.ст. 30, 47 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, про ведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, а також, що кожен має право на житло і ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду, та розуміючи, що відповідного рішення суду про проникнення до помешкання ОСОБА_6 в кімнату АДРЕСА_3 немає, скориставшись відсутністю останньої за місцем проживання, в порушення вищевказаних вимог Конституції України, умисно, з метою незаконного проникнення до приміщення, призначеного для проживання - кімнати АДРЕСА_3 де мешкала ОСОБА_6 , та незаконного її виселення із займаного нею житлового приміщення, будучи службовою особою - керівником органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Лідер» будинку АДРЕСА_2 » перевищуючи службові повноваження, вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих їй прав і повноважень, разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, незаконно, через вхідні двері, проникла до кімнати 808-а, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , без згоди ОСОБА_6 , яка в ній мешкала.

Коли двері кімнати АДРЕСА_3 були відчинені, ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, які явно виходять за межі наданих їй прав і повноважень, достовірно знаючи та розуміючи, що рішення суду про проведення огляду кімнати АДРЕСА_3 не має, разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, провела в вищевказаній кімнаті незаконний огляд.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне виселення ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , будучи службовою особою, достовірно знаючи та розуміючи, що рішення суду про виселення ОСОБА_6 з кімнати АДРЕСА_3 не має, як керівник органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Лідер» будинку АДРЕСА_2 » підписала акт від 14.10.2015 про виселення ОСОБА_6 та як службова особа прийняла на відповідальне зберігання особисті речі потерпілої, які невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, були переміщенні в підвальне приміщення будинку АДРЕСА_2 , тим самим здійснила незаконне виселення ОСОБА_6 .

Своїми незаконними діями ОСОБА_3 заподіяла істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_6 , що виразилося в порушенні її основних конституційних прав і свобод - права на житло та права на недоторканість житла, гарантованих ст. ст. 30, 47 Конституції України.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла, незаконне проведення огляду житла та незаконне виселення вчинене службовою особою.

Отже ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років, який згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів і який, згідно обвинувального акту, мав місце 14 жовтня 2015 року, тобто більше п`яти років тому.

Статтею 49КК України передбачено умови звільнення особи від кримінальної відповідальності. У разі вчинення нетяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше двох років, відповідно до п. 3 ч. 1 цієї статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 4 ст.286 КПКУкраїни кримінальне провадження закривається судом, у тому числі у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

При цьому питання, передбачені ч. 1ст.368КПК України, а саме: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачена покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення та інше не підлягають з`ясуванню в судовому засіданні під час вирішення клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, так як ці обставини можуть бути вирішені лише при ухваленні вироку після розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Аналізуючи вищевказані норми права в сукупності з обставинами встановленими в судовому засіданні, суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню, а обвинувачена звільненню від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження, так як обвинуваченій інкриміновано нетяжкий злочин з дати подій які інкриміновано пройшло більше п`яти років, обвинувачена надала свою згоду на її звільнення від кримінальної відповідальності і таке звільнення є не правом, а обов`язком суду в силу приписів ч. 1 ст. 49 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 284 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 162 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди залишити без розгляду, роз`яснивши ОСОБА_6 право звернутись до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.

Суддя: ОСОБА_1