Рішення

від 09.12.2020 по справі 575/1276/18

ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 575/1276/18

Провадження № 2/575/3/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 р. смт. Велика Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області

в складі: судді В`юник Н.Г.

за участю секретаря Кузьменко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Писарівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Вільне , третя особа: відділ державної реєстрації Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації договору,

у с т а н о в и в :

Позивач просить ухвалити рішення про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17 серпня 2017 року та скасувати державну реєстрацію даного договору, здійснену відділом державної реєстрації Великописарівської РДА Сумської області 20 листопада 2017 року, номер запису про право 38215568, мотивуючи свої вимоги, що у його приватній власності знаходиться земельна ділянка за кадастровим номером 5921280500:12:002:0115, площею 2,2051 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії СМ № 01611, але договір оренди земельної ділянки з ПП Вільне він особисто не підписував, тобто укладений без його волевиявлення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що у 2017 році його дружина ОСОБА_2 без його згоди підписала договір оренди земельної ділянки з ПП Вільне . Що договір оренди землі підписаний саме на 25 років, ніхто його не повідомив. Договір оренди землі дружина підписала в конторі ПП Вільне і йому було відомо, що договір вона підписала на виплату орендної плати 10 відсотків, а до цього було 3 відсотки. Орендну плату за 2017 рік отримав грошима, а у 2018 році відмовився від отримання орендної плати, оскільки вирішив подавати заяву до суду. Має намір розірвати договір оренди землі та господарювати самостійно. Раніше, починаючи з 1994 року, договори оренди землі з ПП Вільне підписував самостійно, а також дружина. До 2017 року орендну плату отримував зерном. Крім того, зауважив, що йому добре відомо про договір оренди землі з ПП Вільне , тому, коли йому потрібні були кошти для лікування, він звернувся до директора підприємства з проханням виплатити орендну плату наперед, у сумі 70000 гривень, але він запропонував лише 53 000 гривень.

Представник позивача ОСОБА_3 позовну заяву підтримав та обгрунтував обставинами, викладеними в позовній заяві, а також звернув увагу суду, що волевиявлення сторін на укладення договору є узгодженням всіх істотних умов договору та його підписання. Отримання орендної плати за договором оренди не є підтвердженням волевиявлення сторони договору та підставою для визнання його дійсним.

Представник відповідача Кудін О.М. позовні вимоги не визнав, вважає, що отримання орендної плати за договорами оренди земельної ділянки свідчить про визнання позивачем договорів оренди земельної ділянки. Крім того, зазначив, що дія раніше укладених договорів оренди земельних ділянок не закінчилась. Дані договори було запропоновано підписати у зв`язку з збільшенням розміру орендної плати, про що позивачеві було добре відомо. Також послався на відзив до позовної заяви.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що з позивачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі з ПП Вільне 18 серпня 2008 року, який належним чином виконувався. Новий договір був наданий ОСОБА_1 для ознайомлення та підписання у зв`язку з підвищенням розміру орендної плати та переданий йому на його прохання через його дружину. Через декілька днів підписані договори оренди були повернуті ПП Вільне та зареєстровані. Дані договори оренди належним чином виконувались, тому вважає, що позивач погодився з укладеними договорами, а тому вважає, що відсутні підстави, передбачені ст.203 та ст.215 ЦК України.

При цьому посилається на п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , в якому зазначено , що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину . Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину. Зокрема, не є укладеним правочини, у яких відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцент стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, тощо. Крім того, посилається на ст.241 ЦК України, що в даному випадку можна вважати, що правочин вчинено представником з перевищенням повноважень, але в послідуючому схвалений позивачем. А також вказав, що Верховним Судом у постановах від 16 січня 2018 року ( справа № 397/1402/15ц) та від 21 лютого 2018 року (справа № 144/1292/15ц) зазначено про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав та необхідності доводити особою того факту, що раніше вона не могла довідатись про порушення свого права (Т№1 а.с.80-82)

Представник третьої особи - відділу державної реєстрації Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області -в судове засідання не з`явився, але надав заяву про слухання справи в його відсутність.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії СМ № 01611 ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 2,21 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області (Т№1 а.с.11).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта слідує, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського при значення з кадастровим номером 5921280500:12:002:0115, площею 2,2051 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії СМ № 01611, виданого 05 вересня 2001 року Вільненською сільською радою. Дана земельна ділянка передана в оренду за договором оренди від 17 серпня 2017 року ПП Вільне строком на 25 років зі сплатою орендної плати у розмірі 8 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки (Т №1 а.с.12-15).

З акту службового розслідування за фактами вчинення неправомірних дій при здійсненні укладання договорів оренди земельних ділянок (паїв) в ПП Вільне від 30 листопада 2018 року слідує, що порушень при укладенні договорів оренди земельних ділянок ПП Вільне з ОСОБА_1 з боку працівників ПП Вільне не встановлено ( Т№1 а.с. 83-86).

З довідок, виданих ПП Вільне слідує, що ОСОБА_1 з 2008 року по 2017 рік включно нараховувалась орендна плата за оренду землі, відповідно до договору оренди, і з якої утримувався податок з доходів, військовий збір. У 2018 році орендна плата ОСОБА_1 була нарахована, з неї утримані податки, але він відмовився її отримувати (Т №1 а.с. 87-88).

Отримання сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати підтверджується відомостями (Т№1 а.с.162).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 17 серпня 2017 року ОСОБА_1 передав в строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту серії СМ №01611, кадастровий номер 592180500:12:002:0115 , площею 2,21 га, з нормативно грошовою оцінкою 84973,03 гривень, строком на 25 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 8 відсотків від грошової оцінки (Т№1 а.с.196-197).

З висновку експерта Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса слідує, що за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 04 листопада 2019 року слідує, що підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки від 17 серпня 2017 року виконано за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою (Т№ 1 а.с. 225-235).

З висновку експерта Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса слідує, що за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 16 березня 2020 року слідує, що підписи у відомостях на видачу продукції в рахунок орендної плати за 2014 рік, 2016 рік виконано за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів ОСОБА_1 , а підпис у рядку 171 відомості виконано за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою ( Т№ 2 а.с.26-39).

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює директором ПП Вільне . З ОСОБА_1 договори оренди землі укладались декілька разів та нарізні строки та розмір орендної плати. У 2016 році вирішили підняти розмір орендної плати до 10 відсотків від нормативно грошової оцінки. Тому запропонували орендодавцям підписати нові договори оренди землі. Заповнені бланки типових договорів, підписані представником підприємства, було запропоновано отримати в конторі підприємства та підписати. ОСОБА_1 в період дії договорів оренди отримував орендну плату разом з дружиною, в основному отримували зерном. Підприємство виділяло автомобіль для перевезення зерна і претензій до підприємства не було. До нього звернувся ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та просили допомогти грошима, а саме виплатити орендну плату наперед за декілька років. Він пообіцяв допомогти їм у січні-лютому місяці та надав обґрунтовані пояснення чому це так, на що ОСОБА_1 зауважив, що він був у ОСОБА_7 і той дає йому на п`ять тисяч більше і тому він має намір звертатися до суду. Договір оренди землі у його присутності ОСОБА_1 не підписував. Кошти за 2018 рік не отримував, пояснивши, що так йому рекомендував адвокат.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона працює бухгалтером ПП Вільне . У 2017 році до контори ПП Вільне прийшла дружина ОСОБА_1 , взяла заповнені бланки договорів оренди землі, свій та чоловіка, а через декілька днів принесла підписані договори оренди землі. У 2017 року розмір орендної плати складав 10 відсотків від нормативно-грошової оцінки землі. Орендну плату він отримував зерном зі складу за себе і дружину регулярно з початку користування його земельною ділянкою за договорами оренди ПП Вільне . У 2017 році ОСОБА_1 отримав гроші і зерно.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що договори оренди землі у 2017 році в конторі підприємства забрала ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_1 для підписання і наступного дня принесла. Орендна плата виплачувалась ОСОБА_1 та іншим орендодавцям грошима і продукцією, але нараховувалась грошима. Бланки договорів оренди заповнювала ОСОБА_9 . На даний час вона перебуває на пенсії.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона працює в бухгалтерії ПП Вільне . Після заповнення бланків договорів всім орендодавцям працівники бухгалтерії телефонували та просили прийти підписати договори. Договір ОСОБА_1 та свій принесла наступного дня його дружина ОСОБА_2 . Бланки договорів оренди землі заповнювала ОСОБА_9 . Орендну плату ОСОБА_1 отримував грошима та зерном. Крім того, їй відомо, що ОСОБА_1 приходив і просив кошти в рахунок орендної плати.

У ст.6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається та підтверджується наданими сторонами доказами, зокрема, судово - почеркознавчими експертизами, що позивачем не підписувався оскаржуваний договір оренди землі.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права. Таким чином, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього Кодексу, тобто: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч.1 ст.215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Ч. 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним договору оренди, посилаючись на те, що цей договір не підписував, умови його не погоджував, тож відповідач безпідставно стверджує про укладення договору оренди на умовах зазначеного договору, підписаного невстановленою особою замість позивача.

Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття відповідачем земельних ділянок треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Аналогічний правовий висновок виклала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року по справі № 145/2047/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч.ч.1,2,8 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, на користь відповідача підлягає стягненню з позивача 4710,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат на проведення почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 27, 60, 141, 209, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 202, 205, 207, 215, 638 ЦК України, Законом України Про оренду землі , суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства Вільне , третя особа: відділ державної реєстрації Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації договору,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел.Велика Писарівка Сумської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , на користь Приватного підприємства Вільне (місцезнаходження: с.Вільне, вул.Сумська, буд.15 Великописарівського району Сумської області, 42820, код ЄДРПОУ 30902993) 4710,00 гривень у відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Великописарівський районний суд Сумської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г. В`юник