Рішення

від 07.12.2020 по справі 903/669/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 грудня 2020 року Справа № 903/669/20

за позовом: Споживчого товариства "Ковельський ринок", м.Ковель, Волинська область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Романюк Галини Хомівни, смт. Люблинець, Ковельський район, Волинська область

про стягнення 21 447 грн. 00 коп.

Суддя Шум М. С.

Секретар судового засідання Вижовець М. О.

Представники сторін:

від позивача: Горблюк Р. В., адвокат.

від відповідача: Загородній М. В., адвокат

Суть спору: Споживче товариство Ковельський ринок в позовній заяві від 09.09.2020 №9 просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Романюк Галини Хомівни 21 447 грн. 00 коп. основного боргу по сплаті платежів за оренду торговельного місця згідно з договором оренди №13 від 02.01.2020, а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 14.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами,

05.10.2020 (штам органу зв`язку на конверті відправлення 02.10.2020) в межах строку, встановленого ухвалою суду від 14.09.2020, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ФОП Романюк Г. Х. вважає, що Споживче товариство не вправі вимагати від неї сплати оренди за період з 17.03.2020 по 12.05.2020 взагалі, оскільки не виконало свій єдиний обов`язок, визначений договором оренди, а саме не забезпечило належне використання орендованого торговельного місця в цей період. Зазначає, що господарська діяльність є єдиним джерелом доходу. Звертає увагу суду на той факт, що позивач при поданні позову жодним чином не підтвердив своє право власності або ж користування павільйоном, в якому розміщене орендоване ФОП Романюк Г. Х. торговельне місце. Просить розгляд справи №903/669/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.10.2020 постановлено здійснювати розгляд справи №903/669/20 за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 20.10.2020.

12.10.2020 (штам органу зв`язку на конверті відправлення 09.10.2020) на адресу суду надійшла відповідь на відзив від СТ Ковельський ринок , яку прийнято судом та долучено до матеріалів справи. Позивач зазначає, що ФОП Романюк Г. Х. жодним чином не заперечує факту укладення договору оренди №13 від 02.01.2020 та його чинності на даний час, отримання в користування торговельного місяця та користування ним, а також не оспорює неналежне виконання зі свого боку умов договору в частині повних та своєчасних розрахунків по сплаті за оренду торговельного місця, суму нарахованої орендної плати не заперечує. Що стосується посилань відповідача на п.14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України як на підставу зменшення плати за користування торговельним місцем, позивач звертає увагу суду, що дана норма передбачає підстави для зменшення плати за користування виключно нерухомим майном, орендоване відповідачем торговельне місце не є об`єктом нерухомого майна в правовому розумінні. Крім того, відповідна норма права, в редакції на яку посилається відповідач, почала діяти з 16.07.2020, проте не в той період, за який стягується орендна плата. ФОП Романюк Г. Х. не доведено, що позивачем порушено її права та вчинено дії, спрямовані на безпідставне стягнення орендної плати за договором.

19.10.2020 (штам органу зв`язку на конверті відправлення 16.10.2020) на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від ФОП Романюк Г. Х., які прийнято судом та долучено до матеріалів справи. В запереченнях відповідач зазначає, що у разі відсутності будь-яких прав на орендоване нею майно у СТ Ковельський ринок , позивач не має права розпоряджатися цим майном, надавати в оренду, вимагати виконання будь-яких зобов`язань стосовно цього майна, подавати позовні заяви. З довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно не вбачається будь-яких прав власності чи користування позивачем об`єктом оренди. Крім того, відповідач зверталася до позивача з проханням в порядку п.14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зменшити плату за користування торговельним місцем та надати детальний розрахунок зменшеної орендної плати. Відтак, відповідач просить суд витребувати у позивача документи, що підтверджують наявність права власності або права користування на приміщення павільйону Центрального ринку по вул. Брестській, 2 у м.Ковелі, де розміщене орендоване відповідачем торговельне місце та інформацію стосовно належного виконання пункту 4.2.1 договору, тобто вжиття заходів, спрямованих на забезпечення можливості використання орендованого торговельного місця у період з 18.03.2020 по 12.05.2020 із зазначенням конкретних заходів. У разі непідтвердження СТ Ковельський ринок своїх прав на орендоване майно, позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвалою суду від 20.10.2020 підготовче засідання у справі відкладено, витребувано у позивача - Споживчого товариства Ковельський ринок документи, що підтверджують наявність права власності або права користування на приміщення павільйону Центрального ринку по вул. Брестській, 2 у м.Ковелі, де розміщене орендоване відповідачем торговельне місце.

На виконання ухвали суду позивач супровідним листом від 10.11.2020 №16 надав суду копії договору оренди №1/2020 від 31.12.2019, укладеного між ТзОВ Ковельський госпрозрахунковий ринок та СТ Ковельський ринок , акту приймання-передачі до договору, план-схеми приміщень, які передані в оренду, схему розташування торговельного місця, що знаходиться в користуванні відповідача, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 17.11.2020 сторони повідомлені, що розгляд справи по суті призначено на 07.12.2020.

Позивач в судовому засіданні під час розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав повністю, зазначив, що за заборгованість по орендній платі відповідачем за вказаний у позові період не погашена, а також не сплачується орендна плата за наступні місяці.

Представник відповідача в судовому засіданні у позові просив відмовити, зазначив, що ФОП Романюк Г. Х. в період з 17.03.2020 до 12.05.2020 не мала доступу до орендованого торговельного місця взагалі, підприємницьку діяльність не здійснювала, у позові про стягнення орендної плати просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в :

02.01.2020 між Споживчим товариством Ковельський центральний ринок як орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем Романюк Галиною Хомівною як орендарем укладено договір оренди № 13.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 3.1, 7.1 договору позивач передає , а відповідач приймає у зворотне, строкове платне користування торговельне місце загальною площею 10,9 кв. м., що розташоване в торговому залі павільйону Центрального ринку по вул. Брестська, 2 в м. Ковель. Об`єкт оренди надається позивачем у користування відповідача для здійснення торговельної діяльності. Відповідач набуває права користування об`єктом оренди з 02.01.2020. З цього дня об`єкт оренди вважається переданим в користування відповідачу. Розмір орендної плати становить 6 540 грн. 00 коп. за один місяць. Орендна плата сплачується щомісячно на поточний рахунок позивача, не пізніше 20 числа поточного місяця. Договір укладено строком на 12 місяців та діє з 02.01.2020 до 31.12.2020.

Додатковою угодою від 01.03.2020 до договору оренди №13 від 02.01.2020 сторони внесли зміни до п.п. 1.1, 3.1 договору встановивши, що позивач передає , а відповідач приймає у зворотне, строкове платне користування торговельне місце загальною площею 11,03 кв. м., що розташоване в торговому залі павільйону Центрального ринку по вул. Брестська, 2 в м. Ковель. Розмір орендної плати становить 6 618 грн. 00 коп. за один місяць. Орендна плата сплачується щомісячно на поточний рахунок позивача, не пізніше 20 числа поточного місяця.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Позивачем долучено до заяви розрахунок суми боргу згідно з яким загальний борг ФОП Романюк Галини Хомівни по орендній платі за період з 02.01.2020 по 31.08.2020 становить 21 447 грн. 00 коп.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2019 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. на всій території України карантин.

В подальшому, карантин неодноразово продовжувався, карантинні заходи впроваджувалися, в тому числі на місцевому рівні, залежно від рівня захворюваності.

16.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №215 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 яким вжито ряд заходів для запобігання поширенню коронавірусної інфекції, зокрема, пунктом 2.3 постанови заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Враховуючи викладене, ФОП Романюк Г. Х. в період з 17.03.2020 по 12.05.2020 орендоване торговельне місце не використовувала, торговельну діяльність не здійснювала, доступу до орендованого торговельного місця в торговому залі павільйону Центрального ринку по вул. Брестська, 2 в м. Ковель не мала, у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями.

Позивач такі обставини не заперечує, проте зазначає, що відповідач не може бути звільнена від орендних платежів на підставі п. 14 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, в редакції, на яку посилається ФОП Романюк Г. Х. Звертає увагу суду на те, що відповідачу за договором оренди надано в користування торговельне місце визначеної площі в торговому залі павільйону Центрального ринку, а не окремо визначене нежитлове приміщення, його частина чи будь-який інший об`єкт нерухомого майна. Поряд з цим, п. 14 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, в редакції, на яку посилається ФОП Романюк Г. Х, передбачає підстави для зменшення плати за користування виключно нерухомим майном (його частиною).

Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Така правова позиція щодо застосування норми частини шостої статті 762 ЦК України викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/7495/16 від 08.05.2018.

Суд зазначає, що об`єктом оренди згідно з договором №13 від 02.01.2020 з врахуванням додаткової угоди від 01.03.2020 є торговельне місце, що розташоване в торговому залі павільйону Центрального ринку у м. Ковелі.

Згідно з п. 13 Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 №57/188/84/105 торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Відтак, орендоване відповідачем торговельне місце є майном в розумінні ЦК України.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами відповідач не користувалася орендованим торговельним місцем в торговому залі павільйону Центрального ринку по вул. Брестська, 2 в м.Ковелі (майном) в період з 17.03.2020 по 12.05.2020.

Крім цього, суд наголошує на тій обставині, що відповідач не лише не користувалася орендованим торговельним місцем в період з 17.03.2020 по 12.05.2020, не здійснювала торгівлі, проте навіть не мала доступу до нього, оскільки торгівля на риках заборонялася (постанова КМУ №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із змінами і доповненнями, постанова Головного державного санітарного лікаря України від 13.04.2020 №9, якою вчергове заборонено роботу ринків). Відтак, у суду не має підстав вважати, що орендоване торговельне місце взагалі будь-яким чином використовувалося відповідачем в період з 17.03.2020 по 12.05.2020.

Обставина неможливості використання орендарем майна з незалежних від відповідача причин у зв`язку із введеними карантинними обмеженнями є також доведеною. Позивачем така обставина не оспорюється.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №904/2357/20 зауважив, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та застосування приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України в частині звільнення ФОП Романюк Г. Х. від сплати орендних платежів за період з 17.03.2020 по 12.05.2020 у зв`язку із тим, що орендоване майно, а саме торговельне місце не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з розрахунками, що надані суду, позивачем нараховано орендну плату за період з 02.01.2020 по 31.08.2020 в розмірі 21 447 грн. 00 коп. з врахуванням часткових проплат. При цьому, позивачем зазначено розмір орендних платежів за кожен місяць окремо. Зокрема, за березень 2020 року орендна плата нарахована в сумі 6 618 грн. 00 коп., за квітень 2020року - 4632 грн. 60 коп., травень 2020 року - 6 618 грн. 00 коп.

Відтак, суд дійшов висновку, що підставна та така, що підлягає до стягнення є заборгованість ФОП Романюк Г. Х. згідно з договором оренди №13 від 02.01.2020 за період з 02.01.2020 по 16.03.2020 та за період з 13.05.2020 по 31.08.2020 в сумі 11 050 грн. 00 коп.

В позові на суму 10 397 грн. 00 коп., а саме орендна плата за період з 17.03.2020 по 31.03.2020 в сумі 3 202 грн. 40 коп., за квітень 2020 року в сумі 4 632 грн. 60 коп. та за період з 01.05.2020 по 12.05.2020 в сумі 2 562 грн. 00 коп. слід відмовити на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на підставі ст.129 ГПК України покладається 1 083 грн. 00 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Романюк Галини Хомівни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Споживчого товариства Ковельський центральний ринок (вул. Брестська, 2, м.Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 38367238) 11 050 грн. 00 коп. основного боргу, 1 083 грн. 00 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору, а всього 11 480 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят грн. 00 коп.).

3. В позові на суму 10 397 грн. 00 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складено 09.12.2020

Суддя М. С. Шум