Рішення

від 08.12.2020 по справі 903/805/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2020 року Справа № 903/805/20

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача-1 : н/з

від відповідача-2 : н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/805/20 за позовом Волинського обласного центру зайнятості до Горохівської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації про стягнення 38547,96 грн.,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2020 Волинський обласний центр зайнятості надіслав на адресу суду позов до Горохівської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації про стягнення 38547,96 грн. виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що сума матеріального забезпечення, виплачена ОСОБА_1 в розмірі 38547,96 грн. за період з 18.01.2020 по 04.06.2020 включно, підлягає поверненню роботодавцем, оскільки судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлено її на роботі.

Ухвалою суду від 30.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.c.27).

Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації 05.11.2020 направило на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити (а.с.29-35).

12.11.2020 Горохівська районна державна адміністрація надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову до відповідача 1 відмовити (а.с.36-41).

24.11.2020 позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив Горохівської районної державної адміністрації(а.с.42-46).

Протокольною ухвалою від 01.12.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 08.12.2020 о 10:45 год. (а.с.49).

Представник позивача 08.12.2020 подав заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника.

Представник відповідача-1, в призначене судове засідання не з`явився, 07.12.2020 надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника, у зв`язку із запровадженням карантину.

Представник відповідача-2 в призначене судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (ухвала суду від 01.12.2020 направлена на офіційну електронну адресу, яка визначена позивачем у позовній заяві та відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

В силу положень ч. 6 наведеної статті днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

но з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З врахуванням того, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2020 до Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості звернувся ОСОБА_1 як такий, що шукає роботу. Згідно поданих документів, під час реєстрації встановлено, що ОСОБА_1 02.12.2019 звільнено з посади начальника Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації відповідно до ч.6 ст.44, п.3 ч.1 ст. 87 Закону України Про державну службу .

11.01.2020 на підставі поданої заяви, у зв`язку з відсутністю підходящої роботи ОСОБА_1 надано статус безробітного з 11.01.2020 року (наказ №НТ200111 від 11.01.2020), (а.с.10).

Наказом Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості №НТ200120 від 20.01.2020 громадяну ОСОБА_1 призначено і розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, частини 1 ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , як застрахованій особі, з урахуванням страхового стажу строком, що не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, з 18.01.2020.

Відповідно поданої безробітним ОСОБА_1 до Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості копії рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року (справа №140/3910/19) встановлено, що ОСОБА_1 поновлено на роботі за рішенням суду на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації.

09.06.2020 на адресу Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості надійшла копія розпорядження голови Горохівської районної державної адміністрації від 05.06.2020 №23-ос про поновлення на посаді ОСОБА_1 з 03.12.2019 (а.с.11).

Наказом Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості №НТ200610 від 10.06.2020 громадянину ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 05.06.2020 відповідно до п.2 ч.1 ст. 45 Закону України Про зайнятість населення , п.2 ч.1 ст.31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

10.06.2020 Горохівською районною філією Волинського обласного центру зайнятості прийнято рішення про повернення роботодавцем допомоги по безробіттю у сумі 38547,96 грн., що були витрачені з Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на виплату допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в період перебування на обліку як безробітного (наказ Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості від 10.06.2020 № НТ200610).

10.06.2020 Горохівською районною філією Волинського обласного центру зайнятості на адресу Волинського обласного центру зайнятості направлено лист (вих. №441/21/02-16) з проханням, щодо проведення розрахунку допомоги по безробіттю, отриманої ОСОБА_1 (а.с.13).

12.06.2020 на адресу Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості надійшла довідка від Волинського обласного центру зайнятості від 12.06.2020 №21, в якій зазначено, що за період з 18.01.2020 по 04.06.2020 сума до повернення з вини роботодавця становить 38547,96 грн. (а.с.24).

Рішення Горохівською районною філією Волинського обласного центру зайнятості прийняте відповідно до ч.1 ст.34 та ч.4 ст.35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 (справа №140/3910/19) та розпорядження голови Горохівської районної державної адміністрації від 05.06.2020 №23-ос Про поновлення на посаді ОСОБА_1 .

За таких обставин, сума матеріального забезпечення, виплачена ОСОБА_1 в розмірі 38547,96 грн. за період з 18.01.2020 по 04.06.2020 включно, підлягає поверненню роботодавцем, оскільки судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлено її на роботі.

На підставі діючого Законодавства України позивач вручив відповідачам 17.06.2020 (Горохівській районній державній адміністрації) та 04.09.2020 (Управлінню соціального захисту населення Горохівської РДА) претензії Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості в порядку досудового врегулювання спору, в яких пропонувалось Відповідачам в добровільному порядку повернути суму коштів в розмірі 38547,96 грн., виплачені ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю (а.с.15-16).

Однак, 01.09.2020 на адресу Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості надійшов лист-відповідь від голови Горохівської РДА про те, що Горохівська РДА відмовляється погашати даний борг, в зв`язку з тим що вважає, що даний борг має погашати Управління соціального захисту населення Горохівської РДА (а.с.17).

22.09.2020 на адресу Горохівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості надійшов лист-відповідь від начальника Управлінню соціального захисту населення Горохівської РДА, що не має підстав для повернення коштів, оскільки управління не звільняло ОСОБА_1 (а.с.18).

Таким чином, позивач вважає, що кошти у сумі 38547,96 грн. в судовому порядку мають бути повернуті відповідачами на розрахунковий рахунок Волинського обласного центру зайнятості.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі - Закон).

Пунктами 2, 6, 8 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що суб`єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Об`єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону. Страховий випадок - це, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону видом забезпечення за цим Законом, серед іншого, є допомога по безробіттю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення").

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

У пункті 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" закріплено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Суд встановив, що ОСОБА_1 втратив роботу з незалежних від його обставин та в установленому законодавством порядку був зареєстрований як безробітній. Позивач виплатив ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у сумі 38547,96 грн. за період з 18.01.2020 по 04.06.2020.

Волинський обласний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Таким чином, законодавством передбачено право позивача стягувати з відповідача суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок відповідача як роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Аналогічна правова позиція викладена у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 12.07.2018р. у справі № 914/586/17, від 09.07.2018р. у справі № 914/1875/17, від 12.06.2018р. у справі № 914/2087/17.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язок роботодавця відшкодувати центру зайнятості вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у тому випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і вимушена стати на облік, як безробітна та отримувати страхові виплати.

За таких обставин, сума матеріального забезпечення, виплачена Горохівською районною філією Волинського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 в розмірі 38547,96 грн. в період його перебування на обліку в районному центрі зайнятості з 18.01.2020 по 04.06.2020 як безробітного, підлягає поверненню роботодавцем, оскільки судом встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлено її на роботі.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про організації роботодавців, їх об`єднання, права і гарантії їх діяльності роботодавець - юридична особа (підприємство, установа, організація) або фізична особа - підприємець, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Управління соціального захисту населення є структурним підрозділом Горохівської райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права (ЄДРПОУ 03192000), що має окремий баланс і самостійно веде розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених? законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно- правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійне ведуть розрахунки із застрахованими особами.

У разі поновлення його на роботі за рішенням суду із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному (пункт 4 статті 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ).

Отже, обов`язок з відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю в разі поновлення безробітного на посаді покладається на роботодавця.

Відповідно до Положення про управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації (нова редакція) затвердженої розпорядженням в.о. голови, керівника апарату районної державної адміністрації 07.08.2018 №244 Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації (далі - управління) структурний підрозділ районної державної адміністрації, який утворюється головою районної державної адміністрації.

Штатний розпис та кошторис структурних підрозділів затверджує голова районної державної адміністрації за пропозиціями начальника управління відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 (п.15 Положення).

Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки (ч.16 Положення).

Таким чином, з урахуванням того факту, що начальника управління соціального захисту населення Горохівської райдержадміністрації ОСОБА_1 поновлено на посаді за судовим рішенням, про що суб`єктом призначення - головою райдержадміністрації видано відповідне розпорядження та стягнено на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу - з Управління соціального захисту населення райдержадміністрації (ЄДРПОУ 03192000), суд приходить до висновку, що сплачена допомога по безробіттю в розмірі 38547,96 грн. підлягає відшкодуванню з рахунку за основним місцем роботи - відповідача-2, а саме з Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03192000).

З огляду на вищенаведене, в задоволенні позову до Горохівської районної державної адміністрації слід відмовити, оскільки вона є неналежним відповідачем в даній справі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача-2, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору з наведених вище підстав, впливу не мають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації (вулиця Шевченка,6, м.Горохів, Волинська обл., 45701, код ЄДРПОУ 03192000) на користь Волинського обласного центру зайнятості (вул.Богдана Хмельницького, 3а, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 05427482, р/р UA768201720355449300700706140, банк отримувача - Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) 38547,96 грн. (тридцять вісім тисяч п`ятсот сорок сім гривень дев`яносто шість копійок) виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні позову до Горохівської районної державної адміністрації відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.12.2020.

Суддя І. О. Гарбар