Рішення
від 10.12.2020 по справі 903/652/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2020 року Справа № 903/652/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за відсутності представників сторін у зв`язку з їх неявкою в судове засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватної фірми "Ельбе", м. Луцьк

до відповідачів: Підгайцівської сільської ради, с. Підгайці

Лищенської сільської ради, с. Лище

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

Встановив: 07 вересня 2020 року Приватна фірма "Ельбе" звернулась до Господарського суду Волинської області з позовом від 04.09.2020р. до Підгайцівської сільської ради про визнання укладеною в судовому порядку (в редакції позивача) додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р., зареєстрованого у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (запис №040807600003 від 01.08.2008р.).

Ухвалою суду від 09.09.2020р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05.10.2020р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

02.10.2020р. на адресу суду від Підгайцівської сільської ради надійшла заява №530/1.12/2-20 від 02.10.2020р., в котрій остання, посилаючись на положення п.5 ч.1 ст. 227, п.4 ч.1 ст.229 ГПК України, просила суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/242/20 за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради до Приватної фірми "Ельбе" про розірвання договору оренди землі, оскільки розгляд справи №903/652/20, на думку сільської ради, залежить від вирішення іншої справи за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради до Приватної фірми "Ельбе" про розірвання договору оренди землі, яка розглядається в порядку господарського судочинства.

Протокольною ухвалою суду від 05.10.2020р. клопотання Підгайцівської сільської ради від 02.10.2020р. №530/1.12/2-20 про зупинення провадження у справі №903/652/20 було залишено без розгляду, продовжено відповідачу строк до 20.10.2020р. для подання відзиву на позовну заяву, пояснень та заперечень стосовно пред`явлених позовних вимог, відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 27.10.2020р.

Ухвалою суду від 05.10.2020р. судом було повідомлено Підгайцівську сільську раду про процесуальні дії, вчинені судом за результатами проведеного 05.10.2020р. підготовчого судового засідання.

27.10.2020р. відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано відзив Підгайцівської сільської ради від 27.10.2020р. №581 на позовну заяву, в котрому відповідач 1 засвідчив, що оскільки Підгайцівська сільська рада не є стороною договору оренди землі №1 від 14.02.2008р., укладеного між Приватною фірмою "Ельбе" та Лищенською сільською радою Луцького району, відсутні підстави для визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.

При цьому відповідач 1 засвідчив, що згідно з вимогами п.п.1.1., 1.2. Договору орендодавець передав орендарю в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 2,4 га, цільове призначення - землі громадського призначення для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами та території Лищенської сільської Луцького району, а орендар зобов`язався прийняти таку земельну ділянку використовувати її відповідно до цільового призначення, а також сплачувати орендну плату.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату в порядку, у строки та у формі, які передбачені цим договором.

У пункті 3.2. Договору зазначено, що орендна плата становить 3 % від нормативної грошової оцінки, що складає 3 585,60 грн. в рік і вноситься Орендодавцеві в порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.

Згідно пункту 5.7. Договору за прострочення внесення орендної плати орендодавець має право стягнути з орендаря пеню в розмірі три проценти річних від простроченої суми.

Посилаючись на положення ст. ст. 15, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України, відповідач 1, вказав, що у зв`язку систематичною несплатою ПФ "Ельбе" орендної плати в березні 2020р. заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про дострокове розірвання договору оренди землі № 1 від 14.02.2008р.

Посилання Приватної фірми "Ельбе" на те, що допущена останньою заборгованість з орендної плати виникла внаслідок відсутності інформації про створення ОТГ та рахунки, на які необхідно сплатити кошти, на переконання відповідача 1, не є поважною причиною, яка унеможливила виконання зобов`язань орендарем, оскільки відомості про створення у січні 2019р. ОТГ та її реквізити розміщені на офіційному веб-сайті Підгацівської ОТГ.

Крім того, посилаючись на положення п. 286.2. Податкового кодексу України, відповідач 1 засвідчив, що ПФ "Ельбе", в порушення вимог вище зазначеного закону, впродовж 2019 - 2020 років не подавали до Луцької ДПІ Луцького управління ГУ ДПС у Волинській області податкові декларації з плати за землю та витягу із технічної документації про поновлення нормативно - грошової оцінки земельної ділянки.

Відтак, позивач, на переконання відповідача 1, істотно порушив умови договору оренди землі та лише після пред`явлення позову до Господарського суду Волинської області заступником керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради про дострокове розірвання договору оренди землі № 1 від 14.02.2008р., 31.07.2020р. надіслав на адресу Підгайцівської сільської ради Додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.08.2008р.

Крім того, відповідач 1 повідомив, що Підгайцівська сільська рада є неналежним відповідачем в даній справі, оскільки договір оренди земельної ділянки № 01 від 14 лютого 2008 року укладено між ПФ "Ельбе" та Лищенською сільською радою Луцького району Волинської області, яка на момент пред`явлення даного позову не припинена як юридична особа шляхом внесення записів до ЄДРПОУ. Також не внесені зміни до договору оренди земельної ділянки щодо правонаступника сторони договору - орендодавця.

В судовому засіданні 27.10.2020р. судом було оголошено перерву до 02.11.2020р., зокрема, для надання можливості представнику позивача ознайомитись із відзивом на позовну заяву та подачі письмових пояснень в строк до 30.10.2020р., про що суд постановив відповідну протокольну ухвалу.

02 листопада 2020 року на адресу господарського суду від Приватної фірми "Ельбе" надійшла відповідь на відзив від 30.10.2020р. із додатками обґрунтовуючих відповідь на відзив документів, в котрій позивач стосовно тверджень відповідача щодо того, що Підгайцівська сільська рада є неналежним відповідачем засвідчив, що рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області № 1/5 від 04.01.2019р. про реорганізацію Лищенської сільської ради було визначено припинити шляхом реорганізації діяльність Лищенської сільради Луцького району Волинської області, яка увійшла до окладу ОТГ Підгайцівської сільської ради.

Пунктом 5 цього ж Рішення передбачено: вважати правонаступником прав і обов`язків Лищенської сільської ради новостворену ОТГ Підгайцівської сільської ради.

У п. 3.3. вказаного рішення було визначено подати на затвердження ОТГ Підгайцівської сільської ради передавальні акти.

Відтак, на переконання позивача, саме Підгайцівська сільська рада стада правонаступником Лищенської сільської ради і після передання згідно з відповідними передавальними актами майна, в тому числі і земельної ділянки, яка є предметом спірного договору оренди землі №01 від 14.02.2008р., виключно Підгайцівська сільська рада повинна стати стороною цього договору.

Більше того, саме Підгайцівська сільська рада, створивши комісію з реорганізації повинна була забезпечити здійснення усіх організаційно-правових заходів, пов`язаних з припиненням юридичної особи шляхом реорганізації відповідно до вимог законодавства.

Посилаючись на положення ст. 31 ЗУ "Про оренду землі" та ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України позивач засвідчив, що голова ОТГ Підгайцівської сільської ради не звернувся до позивача, як орендаря земельної ділянки, з повідомленням про реорганізацію та зміни орендодавця, не повідомив про реквізити для перерахування орендної плати, на виконання п. 7.2. договору не надіслав додаткової угоди про такі зміни.

Також, Лищенська сільська рада не надала ПФ "Ельбе" своєчасно інформації про реорганізацію сільської ради, зміну сторони договору, реквізитів для оплати тощо.

Відтак, відповідач 1, на переконання позивача, повинен був звернутися до позивача, повідомивши про реорганізацію Лищенської сільської ради та ініціювати підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Натомість, відповідач 1 ухиляється від здійснення таких дій.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача акцентував увагу на тому, що ПФ "Ельбе" не здійснювало сплати орендних платежів, що стало підставою для звернення заступника керівника Луцької місцевої прокуратури до суду, однак орендна плата у розмірі, передбаченому в договорі сплачена ПФ "Ельбе" в повному обсязі, що підтверджується листом Підгайцівської сільської ради №465 від 26.08.2020 року.

Таким чином, Підгайцівська сільська рада визнала факт надходження коштів за орендну плату та виконання взятих на себе зобов`язань зі сторони ПФ "Ельбе".

Крім того, позивач повідомив, що відповідач 1 не повернув отримані кошти (хоча мав би це зробити у випадку, якби вважав, що ці кошти були помилково перераховані, а сама Підгайцівська сільська рада не має права їх отримувати), не звертався до позивача з приводу жодного із платежів, яких впродовж 2020 р. було здійснено більше 3 разів, що свідчить про систематичність таких платежів.

Стосовно твердження відповідача, про те, що ПФ "Ельбе", в порушення вимог законодавства впродовж 2019-2020 років, не здійснювала оплати орендної плати та не подавала до Луцької ДПІ Луцького управління ГУ ДПС у Волинській області податкові декларації з плати за землю та витягу із технічної документації про поновлення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, позивач вказав, що згідно з п. 5.2. Договору сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини.

У даному випадку ПФ "Ельбе" намагалася контактувати з Лищенською сільською радою ще у 2019 році, однак відповіді від останньої так і не отримувала, у зв`язку з чим і виникла ситуація із заборгованостями та неподанням звітності.

Крім того, у зв`язку з початком процедури реорганізації Лищенської сільської ради орієнтовно з березня 2019 року рахунки останньої, куди можливо було здійснювати сплату орендних платежів були закриті, у зв`язку з чим відповідні оплати не зараховувались і не повертались.

Таким чином, на переконання позивача, Підгайцівська сільська рада є належним відповідачем у справі, і власне комісія з реорганізації, яку було зобов`язано здійснити всі юридично значущі дії, також була призначена Підгайцівською сільською радою.

Той факт, що Підгайцівська сільська рада прийняла все належне Лищенській сільській раді майно по передавальному акту також свідчить про те, що саме Підгайцівська сільська рада стала правонаступником Лищенської сільради, в тому числі по договору оренди земельної ділянки № 01 від 14.02.2008р.

Тому виключно не виконання вимог законодавства України про повідомлення орендаря про зміну власника земельної ділянки та ухилення від прийняття додаткової угоди спричинило виникнення спірної ситуації.

Поруч з цим, позивач засвідчив на понесенні ним витрат по оплаті професійної правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн., які просив суд відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

02.11.2020р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання від 27.10.2020р. про приєднання до матеріалів справи копії третьої сторінки договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р., яке було судом задоволене.

Протокольною ухвалою суду від 02.11.2020р. за усним клопотанням представника позивача було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 08.12.2020р., відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 12.11.2020р.

Ухвалою суду від 02.11.2020р. (з врахуванням ухвали від 02.11.2020р. про виправлення описки) було постановлено повідомити Підгайцівську сільську раду про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 08.12.2020р., відкладення розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 12.11.2020р.

11 листопада 2020 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано заяву Приватної фірми "Ельбе" від 11.11.2020р. про уточнення позовних вимог, яка була судом задоволена та в котрій позивач просив суд задовольнити позовні вимоги Приватної фірми "Ельбе" та внести в судовому порядку зміни до договору оренди земельної ділянки № 01 від 14 лютого 2008 року, виклавши преамбулу договору в такій редакції:

"Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області в особі сільського голови Семенюка Юрія Михайловича, який діє на підставі рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області № 1/5 від 04.01.2019р. про реорганізацію Лищенської сільської ради, надалі іменується "Орендодавець", з одного боку, та

Приватна фірма "Ельбе" в особі директора Лис Наталії Анатоліївни, що діє на підставі Статуту, надалі іменується "Орендар", з другого боку, уклали цей договір оренди земельної ділянки про нижченаведене".

Крім того, позивач просить на підставі рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області №1/5 від 04.01.2019р. про реорганізацію Лищенської сільської ради викласти п. 3.2. Договору у запропонованій редакції додаткової угоди, внести зміни в розділ реквізити сторін в частині даних, що стосуються Орендодавця, виклавши їх в такій редакції:

Орендодавець:

Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області в особі голови Семенюка Юрія Михайловича

45602, Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна, 30.

Код ЄДРПОУ: 04332331

Бюджетний рахунок: НОМЕР_1

Назва отримувача: УК у м. Луцьку/отг Підгайці/18010600

Код ЄДРПОУ отримувача: 38009628

Назва банку: Казначейство України (ел.адм.подат.)

Код платежу: 18010600.

Поруч з цим, позивач повідомив, що не наполягає на задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р. щодо нарахування пені.

Присутня в судовому засіданні 12.11.2020р. представник позивача заявила клопотання про залучення до справи в якості співвідповідача Лищенську сільську раду Луцького району Волинської області та просила суд його задовольнити. В обґрунтування клопотання зазначила, що оскільки стороною договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р. виступає Лищенська сільська рада (Орендодавець), яка на даний час перебуває в процесі припинення згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але ще не припинена, то існує необхідність у встановленому законом порядку залучити Лищенську сільську раду Луцького району Волинської області до участі у справі №903/652/20 в якості співвідповідача з метою всебічного та об`єктивного вирішення даного спору.

Ухвалою суду від 12.11.2020р. було задоволено клопотання Приватної фірми "Ельбе" та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Лищенську сільську раду Луцького району Волинської області (45638, Волинська область, Луцький район, с. Лище, вул. Шкільна, 1А, код ЄДРПОУ 04332288), розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 23.11.2020р., зобов`язано позивача направити на адресу Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області позовну заяву від 04.09.2020р. із доданими документами, відповідь Приватної фірми "Ельбе" від 30.10.2020р. на відзив із доданими документами, заяву Приватної фірми "Ельбе" від 11.11.2020р. про уточнення позовних вимог, докази направлення надати суду, зобов`язано позивача направити на адресу Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області заяву ПФ "Ельбе" від 11.11.2020р. про уточнення позовних вимог, докази направлення надати суду, запропоновано Лищенській сільській раді надати суду в строк до 23.11.2020р. до 10:00 год. письмові пояснення, заперечення (за наявності) стосовно позовних вимог, запропоновано відповідачам надати суду та позивачу в строк до 23.11.2020р. до 10:00 год. письмові пояснення, заперечення (за наявності) стосовно відповіді Приватної фірми "Ельбе" на відзив від 30.10.2020р. та заяви від 11.11.2020р. про уточнення позовних вимог, докази направлення надати суду, явку представників сторін в судове засідання визначено на власний розсуд.

Присутня в судовому засіданні 23.11.2020р. представник позивача звернулась до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи додаткових доказів у справі, яке було судом задоволено.

В судовому засіданні 23.11.2020р. судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.12.2020р., встановлення відповідачам строків до 07.12.2020р. для надання суду та позивачу письмових пояснень та заперечень щодо пред`явлених позовних вимог.

Поруч з цим, ухвалою суду від 23.11.2020р. суд постановив повідомити Підгайцівську сільську раду, Лищенську сільську раду про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.12.2020р. на 10:00 год., встановлення відповідачам строку до 07.12.2020р. для надання суду та позивачу письмових пояснень та заперечень щодо пред`явлених позовних вимог, згідно протокольної ухвали, постановленої судом за результатами проведеного 23.11.2020р. підготовчого судового засідання.

10.12.2020р. на адресу суду від позивача надійшла заява від 10.12.2020р. про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Поруч з цим, позивач у заяві засвідчив на підтриманні позовних вимог (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) та просив суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) та відповіді на відзив.

У визначений судом день та час позивач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином під розписку від 23.11.2020р .

Суд засвідчує, що у статті 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, в тому числі обов`язок учасника справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Ці права та обов`язки виникають з моменту набуття учасником відповідного процесуального статусу. При цьому права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду. Тому з моменту подання позову до суду позивач зобов`язаний вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи.

У визначений судом день та час Підгайцівська сільська рада (відповідач 1) свого уповноваженого представника в судове засідання не направила, своїм процесуальним правом на подання суду пояснень/заперечень стосовно заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу, яка містилась у відповіді на відзив позивача, не скористалась, пояснень (заперечень) суду не подала, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (ухвала суду від 23.11.2020р. була направлена Підгайцівській сільській раді на її офіційну електронну адресу, а саме: pidgayci@gmail.com, яка зазначена останньою у відзиві на позовну заяву).

В аспекті викладеного суд засвідчує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

При цьому, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

В силу положень ч. 6 наведеної статті днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У визначений судом день та час Лищенська сільська рада (відповідач 2) уповноваженого представника в судове засідання не направила, своїм процесуальним правом на подання суду відзиву на позовну заяву та пояснень/заперечень стосовно заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу, яка містилась у відповіді на відзив позивача, не скористалась, відзиву, пояснень (заперечень) суду не подала, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (ухвала суду від 23.11.2020р. була вручена Лищенській сільській раді - 27 листопада 2020р., що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.12.2020р.).

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Водночас суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проаналізувавши подані сторонами на обґрунтування позовних вимог та заперечень докази, беручи до уваги те, що сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, зважаючи на необхідність розгляду справи впродовж розумного строку, а також те, що явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу по суті, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений до відповідачів позов підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 02 березня 2004 року Лищенською сільською радою Луцького району Волинської області було прийнято рішення №13/13 "Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування об`єкта" згідно пунктів 1-2 котрого було вирішено надати дозвіл Приватній фірмі "Ельбе" на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для влаштування зони відпочинку на території Лищенської сільської ради за межами населеного пункту. Проект відведення земельної ділянки подати для розгляду та затвердження у встановленому порядку (а.с. 12).

14 лютого 2008 року між Лищенською сільською радою Луцького району Волинської області (Орендодавець) та Приватною фірмою "Ельбе" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 01 (Договір), згідно з п.п. 1.1. - 1.4. котрого Орендодавець передав Орендарю в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, кадастровий номер 0722883600:03:000:0938, площею 2,40 га, цільове призначення - землі громадського призначення, для розміщення соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами на території Лищенської сільської ради Луцького району, а орендар зобов`язався прийняти таку земельну ділянку та використовувати її відповідно до цільового призначення, а також сплачувати орендну плату. Місце розташування та межі земельної ділянки, що передається в оренду, зазначені в акті визначення меж земельної ділянки в натурі, що міститься в додатку до цього Договору. Для земельної ділянки визначені наступні умови використання і збереження якості землі - після закінчення терміну договору земельна ділянка повертається в стані, придатному для використання. Орендодавець підтверджує, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, не знаходиться під забороною відчуження і щодо такої земельної ділянки відсутні обмеження щодо її використання за цільовим призначенням або інші юридичні обтяження.

У пунктах 2.1.-2.4. Договору визначено, що Орендодавець несе наступні обов`язки за цим Договором: після набуття чинності цим Договором не пізніше семи календарних днів після його державної реєстрації передати земельну ділянку в користування Орендаря у стані, що відповідає умовам цього Договору, та придатному для використання за цільовим призначенням; не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендареві у користуванні земельною ділянкою; відшкодовувати Орендареві понесені останнім витрати на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки на умовах, визначених за згодою Сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. Орендодавець має право вимагати від Орендаря: своєчасно і в повному розмірі вносити орендну плату; додержання Орендарем умов цього Договору щодо використання останнім земельної ділянки за цільовим призначенням, усувати допущені порушення; додержання правил екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони та територій, які особливо охороняються, а також має право давати письмову згоду Орендарю на зведення у встановленому законодавством порядку житлових, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд, закладання багаторічних насаджень, здійснення у встановленому порядку зрошувальних, осушувальних, інших меліоративних робіт, будувати ставки та водойми. Орендар несе наступні обов`язки за цим Договором: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату в порядку, у строки та у формі, які передбачені цим Договором; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем, при наявності останніх; після розірвання з будь-яких підстав цього Договору повернути Орендодавцю не пізніше 30 календарних днів земельну ділянку в стані, не гіршому, ніж вона перебувала при її отриманні в оренду. Орендар має наступні права за цим Договором: самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності при використанні земельної ділянки відповідно до її призначення і умов цього Договору, передавати земельну ділянку в суборенду; після набуття чинності цим Договором приступити до використання земельної ділянки і вимагати від Орендодавця усунення перешкод, які будь-яким чином перешкоджають здійснен ню його прав за цим Договором; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об`єкти, а також корисні властивості землі; право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію; за письмовою згодою Орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди, здійснювати зрошувальні, осушувальні, інші меліоративні роботи, будувати ставки та водойми; отримувати відшкодування витрат на проведення робіт з поліпшення стану земельної ділянки на умовах, визначених за згодою Сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору; у передбачених Земельним кодексом України випадках має переважне право перед іншими особами на отримання орендованої земельної ділянки у власність.

Визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який Орендар вносить Орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Орендна плата становить 3 % від нормативної грошової оцінки, що складає 3 585,60 грн. в рік і вноситься Орендодавцеві в порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством на рахунок Лищенської сільської ради. Умови цього Договору про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору на підставах, визначених відповідним чинним законодавством. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини. Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо законами України буде збільшено розмір земельного податку (п.п. 3.1.-3.5. договору).

У пунктах 4.1. - 4.7. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності за умови досягнення Сторонами згоди по всіх його істотних умовах, підписання цього Договору Сторонами та після державної реєстрації. Строк дії Договору становить 49 років з дня набуття чинності цим Договором. Цей Договір може бути розірваний за взаємною згодою Сторін або на вимогу однієї із сторін достроково за рішенням суду у разі невиконання іншою стороною своїх зобов`язань за дим Договором, а також у разі випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке буде суттєво перешкоджати передбаченому цим Договором використанню земельної ділянки. Цей Договір припиняється у разі: закінчення строку дії цього Договору, одержання Орендарем земельної ділянки у власність у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, примусового викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законодавством України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи Орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання цього Договору оренди. У разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на тих же умовах, що і при отриманні в оренду. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для забезпечення своїх вимог до Орендодавця.

Згідно п.п. 5.1.-5.7. цього договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання. Сторони також несуть відповідальність за самовільну зміну або розірвання цього договору в односторонньому порядку. Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були обумовлені ним у цьому Договорі, але які суттєво перешкоджають передбаченому цим Договором використанню земельної ділянки. У разі виявлення таких недоліків Орендар має право: вимагати зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків земельної ділянки; утримувати певну суму понесених ним витрат на усунення таких недоліків із орендної плати, про що попередньо повідомляє Орендодавця; вимагати дострокового розірвання цього Договору. Орендодавець не несе відповідальності за наслідки, які виникли в результаті недоліків переданої в оренду земельної ділянки, якщо про такі недоліки зазначено в цьому Договорі. Якщо Орендар недбало ставився до орендованої земельної ділянки або інші його дії чи бездіяльність призвели до її деградації, зниження родючості, забруднення, то останній повинен відшкодувати орендодавцю заподіяну шкоду. У разі відмови Орендаря від укладеного Договору Орендодавець має право на відшкодування упущеної вигоди у розмірі суми орендної плати за 6 місяців з часу підписання цього договору, якщо відмова не пов`язана з порушенням Орендодавцем цього Договору. За прострочення внесення орендної плати Орендодавець має право стягнути з Орендаря пеню в розмірі три проценти річних від простроченої суми.

Усі спори, що пов`язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством (п. 6.1. договору).

Відповідно до пунктів 7.1.-7.6. договору після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу. Зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та щодо них дотримано всіх формальностей, які передбачені до укладання цього Договору, якщо інше не передбачено чинним в Україні законодавством. Усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства. Цей Договір складений українською мовою у трьох оригінальних примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу. Невід`ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Договір оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р. було зареєстровано у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.08.2008 року №040807600003 (а.с. 7-8).

Як вбачається з акту приймання-передачі земельної ділянки від 22.05.2008 р. земельна ділянка, що знаходиться на території Лищенської сільської ради Луцького району, кадастровий номер: 0722883600:03:000:0938 площею 2,40 га була передана ПФ "Ельбе" строком на 49 років для соціально-культурної бази відпочинку з обслуговуючими спорудами (а.с. 9).

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, 30 липня 2020 року після того, як Приватна фірма "Ельбе" дізналась про фактичну зміну сторони договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р. (зареєстрованого 01.08.2008р. за №040807600003) (орендодавця) з Лищенської сільської ради на Підгайцівську сільську раду, позивач на адресу Підгайцівської сільської ради направив Додаткову угоду до Договору оренди землі №040807600003 від 01.08.2008р. (а.с. 13-16) наступного змісту:

Додаткова угода №

до Договору оренди землі №040807600003

від 1 серпня 2008 року

с. Лище _____ серпня 2020 року

Підгайцівська сільська рада в особі Підгайцівського сільського голови Семенюка Юрія Михайловича, надалі іменується "Орендодавець", з однієї сторони і ПФ "Ельбе" в особі директора Лис Наталії Анатоліївни, що діє на підставі Статуту з іншої сторони, що надалі іменується "Орендар", надалі разом іменуються Сторони, уклали цю додаткову угоду про наступне:

1.Сторони досягли домовленості внести наступні зміни до Договору оренди землі № 040807600003 від 01 серпня 2008 року (далі Договір оренди землі) та викласти пункт 3.2, Договору оренди землі в наступній редакції:

"3.2 Орендна плата становить 3% від нормативно грошової оцінки (нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 996 903,96 гривень) що складає 29 907,12 гривень (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сім гривень 12 коп.) в рік і вноситься Орендодавцеві рівними частинами щомісячно до 25 числа, на рахунок


в ГУДКУ у Волинській області, місцевий бюджет Підгайцівської сільської ради Луцького району МФО
код
".

2.Внести зміни в Розділ 3 договору оренди земельної ділянки відповідно до "Постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 890" а саме: "У разі невнесення орендної плати у строки визначені договором: у 10- денний строк сплачується штраф у розмірі 100% річної орендної плати, встановленої договором; Стягується пеня у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожен день прострочення".

3.Додаткова угода набирає чинності після підписання Сторонами.

4.Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі.

5.Всі інші умови Договору оренди землі залишаються без змін.

6.Додаткову угоду з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку укладено в трьох оригінальних примірниках, один для Орендодавця, другий та третій для Орендаря.

7. Реквізити Сторін

Підгайцівська сільська рада ПФ "Ельбе"

с. Підгайці, вул. Шкільна, буд. 30 м. Луцьк, вул. Винниченка, 35/1

Сільський голова Директор ПФ "Ельбе"

Ю.М. Семенюк Н.А. Лис



(підпис) МП (підпис) МП

Вказана додаткова угода була отримана адресатом-Підгайцівською сільською радою 31.07.2020р., однак останньою відповіді позивачу надано не було, що спричинило звернення позивача з позовом до суду про визнання укладеною в судовому порядку (в редакції позивача) додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р., зареєстрованого у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (запис №040807600003 від 01.08.2008р.).

Водночас, як вбачається із заяви Приватної фірми "Ельбе" від 11.11.2020р. про уточнення позовних вимог, яка була судом задоволена в підготовчому судовому засіданні, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги Приватної фірми "Ельбе" та внести в судовому порядку зміни до договору оренди земельної ділянки № 01 від 14 лютого 2008 року, виклавши преамбулу договору в такій редакції:

"Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області в особі сільського голови Семенюка Юрія Михайловича, який діє на підставі рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області № 1/5 від 04.01.2019р. про реорганізацію Лищенської сільської ради, надалі іменується "Орендодавець", з одного боку, та

Приватна фірма "Ельбе" в особі директора Лис Наталії Анатоліївни, що діє на підставі Статуту, надалі іменується "Орендар", з другого боку, уклали цей договір оренди земельної ділянки про нижченаведене".

Крім того, позивач просив на підставі рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області №1/5 від 04.01.2019р. про реорганізацію Лищенської сільської ради викласти п. 3.2.2 Договору у запропонованій редакції додаткової угоди, внести зміни в розділ реквізити сторін в частині даних, що стосуються Орендодавця, виклавши їх в такій редакції:

Орендодавець:

Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області в особі голови Семенюка Юрія Михайловича

45602, Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна, 30.

Код ЄДРПОУ: 04332331

Бюджетний рахунок: НОМЕР_1

Назва отримувача: УК у м. Луцьку/отг Підгайці/18010600

Код ЄДРПОУ отримувача: 38009628

Назва банку: Казначейство України (ел.адм.подат.)

Код платежу: 18010600.

Поруч з цим, позивач повідомив, що не наполягає на задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р. щодо нарахування пені.

Суд, розглянувши дану позовну вимогу, зазначає наступне:

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Суд засвідчує, що в даному випадку взаємовідносини між Лищенською сільською радою та Приватною фірмою "Ельбе" є договірними, укладений між останніми договір оренди земельної ділянки № 01 від 14.02.2008р., зареєстрований у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (запис №040807600003 від 01.08.2008р.) за своєю правовою природою є договором оренди (найму) земельної ділянки.

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі", яким встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому суд зазначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі суд керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України (чинної на момент укладення договору оренди земельної ділянки № 01 від 14.02.2008р.) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ЗК України (чинної на момент укладення договору оренди земельної ділянки № 01 від 14.02.2008р.) право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (чинного на моменту укладення Договору), істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ "Про оренду землі").

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Як встановлено судом та вбачається з рішення Підгайцівської сільської ради №1/5 "Про реорганізацію Лищенської сільської ради" (а.с. 38), 04 січня 2019 року було припинено шляхом реорганізації діяльність Лищенської сільської ради, яка увійшла до складу ОТГ Підгайцівської сільської ради; повноваження Лищенського сільського голови припинилися, а Лищенська сільська рада перестала існувати як орган місцевого самоврядування в силу положень ст. 8-3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", а тому стороною (орендодавцем) договору оренди земельної ділянки № 01 від 14.02.2008р., зареєстрований у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (запис №040807600003 від 01.08.2008р.) є Підгайцівська сільска рада, як правонаступник Лищенської сільської ради.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч.1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

У статті 107 ЦК України зазначено, що комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

З наведених вище положень вбачається, що однією з умов настання правонаступництва є внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відповідне припинення юридичної особи.

Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Тобто, до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна дієздатність не припиняється.

Таким чином, визначальною умовою для завершення процедури реорганізації та правонаступництва є державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Судом встановлено, що рішенням Підгайцівської сільської ради Луцького району від 12.09.2017р. № 24/23 надано згоду на добровільне об`єднання територіальних громад сіл Підгайці, Крупа, Лище та інших сіл.

Рішенням Підгайцівської сільської ради від 04.01.2019р. №1/2 оголошено підсумки перших виборів депутатів Підгайцівської сільської ради об`єднаної територіальної громади та Підгайцівського сільського голови 23.12.2018р.

Згідно рішення Підгайцівської СР від 04.01.2019р. №1/5 "Про реорганізацію Лищенської сільської ради" вирішено: припинити шляхом реорганізації діяльність Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області, яка увійшла до складу ОТГ Підгайцівської сільської ради; створити комісію з реорганізації Лищенської сільської ради Луцького району Волинської області, яка увійшла до складу ОТГ Підгайцівської сільської ради; комісії з реорганізації: в установленому порядку письмово повідомити орган, шо здійснює державну реєстрацію, про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи шляхом реорганізації (перетворення) та подати необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідних записів; забезпечити здійснення усіх організаційно-правових заходів, пов`язаних з припиненням юридичної особи шляхом реорганізації, відповідно до вимог законодавства; подати в установленому порядку на затвердження ОТГ Підгайцівської сільської ради передавальні акти. Вважати правонаступником прав та обов`язків Лищенської сільської ралди новостворену ОТГ Підгайцівської сільської ради.

Також, рішенням Підгайцівської сільської ради від 04.01.2019р. №1/6 постановлено: розпочати процедуру реорганізації юридичних осіб шляхом приєднання до Підгайцівської сільської ради Лищенської сільської ради; Підгайцівська сільська рада є правонаступником активів і пасивів (зобов`язань) органів місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися; утворити комісію з реорганізації Лищенської сільської ради та затвердити їх персональний склад.

Згідно рішення Підгайцівської сільської ради від 04.01.2019р. №1/7 утворено комісію з інвентаризації майна.

В подальшому, на виконання вищезазначених рішень комісією ОТГ Підгайцівської сільської ради підписано передавальний акт про передачу основних засобів та матеріальних цінностей Лищенської сільської ради Підгайцівській ОТГ (а.с. 41-50).

В даному аспекті суд засвідчує, що відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулює Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.8 вказаного Закону об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою. Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Частиною 7 ст.8 вказаного Закону встановлено, що під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою. За поданням сільського, селищного, міського голови, обраного об`єднаною територіальною громадою, відповідна сільська, селищна, міська рада може утворити комісії для забезпечення виконання таким головою повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 8 вказаного Закону державна реєстрація припинення юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих комітетів шляхом приєднання здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним об`єднаною територіальною громадою, або уповноваженою ним особою суб`єкту державної реєстрації. Державна реєстрація припинення шляхом приєднання юридичних осіб - виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, які забезпечують окреме виконання бюджетів територіальних громад, що об`єдналися, здійснюється не раніше затвердження бюджету об`єднаної територіальної громади. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет є такою, що припинилася, з дня внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - сільську, селищну, міську раду, обрану об`єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснюється на підставі заяви, поданої сільським, селищним, міським головою, обраним об`єднаною територіальною громадою, або уповноваженою ним особою.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на день розгляду справи Лищенська сільська рада (код ЄДРПОУ 04332288) перебуває в стані припинення з 14.01.2019 - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її організації.

Враховуючи зазначені норми законодавства, Лищенська сільська рада як юридична особа не припинена та не виключена з ЄДРПОУ. Повноваження з управління справами в результаті реорганізації Лищенської сільської ради як сторони по договору, перейшли до голови ОТГ Підгайцівської сільської ради.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Частиною 3 статті 148-1 ЗК України встановлено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку. Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи документів, Голова ОТГ Підгайцівської сільської ради не звернувся до позивача-ПФ "Ельбе", як орендаря земельної ділянки, з повідомленням про реорганізацію та зміни орендодавця, не повідомив про нові реквізити для перерахування орендної плати, на виконання п.7.2 Договору не надіслав додаткову угоду про такі зміни.

Також, Лищенська сільська рада не надала ПФ "Ельбе" своєчасно інформації про реорганізацію сільської ради, зміну сторони договору, реквізитів для оплати тощо.

На день розгляду справи орендна плата у розмірі, передбаченому в договорі, сплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується листом Підгайцівської сільської ради №465 від 26.08.2020р. (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, 30 липня 2020 року Приватна фірма "Ельбе" направляла на адресу Підгайцівської сільської ради проект додаткової угоди до договору оренди про внесення змін щодо сторін договору та розміру орендної плати, який не був підписаний зі сторони орендодавця- Підгайцівської сільської ради, як правонаступника Лищенської сільської ради.

Суд засвідчує, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Орендодавець, крім іншого, відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі", має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

В той же час згідно п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

За приписами статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

В той же час згідно положень п.п. 3.1.-3.5. договору оренди земельної ділянки № 01 від 14.02.2008р., зареєстрованого у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (запис №040807600003 від 01.08.2008р.) визначена цим Договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який Орендар вносить Орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Орендна плата становить 3 % від нормативної грошової оцінки, що складає 3 585,60 грн. в рік і вноситься Орендодавцеві в порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством на рахунок Лищенської сільської ради. Умови цього Договору про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору на підставах, визначених відповідним чинним законодавством. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини. Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо законами України буде збільшено розмір земельного податку .

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності на липень 2020 року, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, яка є предметом договору оренди № 01 від 14.02.2008р., зареєстрованого у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (запис №040807600003 від 01.08.2008р.) становить 996 903,96грн., а розмір орендної плати за місяць становить 2 492,26 грн. (29 907,12грн. в рік).

30 липня 2020 року після того, як Приватна фірма "Ельбе" дізналась про фактичну зміну сторони договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р. (орендодавця) з Лищенської сільської ради на Підгайцівську сільську раду, позивач на адресу Підгайцівської сільської ради направив Додаткову угоду до Договору оренди землі №040807600003 від 01.08.2008р. з пропозицією внести, зміни в преамбулу договору в частині визначення орендодавця та в п. 3.2. договору в частині сплати орендної плати (а.с. 13-16)

Відповідач 1 (Підгайцівська сільська рада) відповіді на пропозицію не надав, що стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду із вимогою про визнання додаткової угоди укладеною.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 3, ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок зміни господарських договорів регламентовано приписами ст.188 Господарського кодексу України, відповідно до ч. 1 - 3 якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.4 ст.652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Наведені вище положення законодавства у їх сукупності свідчать про те, що договір може бути змінено за рішенням суду у зв`язку з істотною зміною обставин виключно у випадку одночасної наявності вказаних у ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України умов, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зміна нормативно встановлених граничних розмірів орендної плати за землю є підставою для внесення відповідних змін до договору оренди землі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору -задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.

Згідно п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

В даному випадку враховуючи висновок суду про підставність позовних вимог, доведення даного спору до суду з вини відповідачів, суд вважає, що витрати, пов`язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до п. 2 ч. 1, ч. 9 ст. 129 ГПК України за рахунок Підгайцівської сільської ради, Лищенської сільської ради в повному обсязі в рівних частинах.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві, відповіді на відзив представник позивача засвідчила на понесенні ПФ "Ельбе" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн., які остання просила відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів.

Суд засвідчує, що реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у Рішенні від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини Рішення зазначено, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (частина перша статті 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що співмірність витрат - це доволі суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з позовної заяви, відповіді на відзив, позивач просить стягнути з відповідачів 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені Приватною фірмою "Ельбе" в зв`язку з розглядом в господарському суді справи №903/652/20.

В підтвердження надання адвокатом Матвіюк Наталією Ростиславівною (ордер на надання правової допомоги від 02.10.2020р. серія ВЛ№000072971, посвідчення адвоката №868 від 17.12.2016р.) Приватній фірмі "Ельбе" послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду справи № 903/652/20 позивачем надано: копії договору №18-06/01 про надання правової допомоги від 04.06.2020р. з Додатковою угодою №2 (замовлення) від 03.09.2020р. до нього, акту виконаних робіт №1 від 30.10.2020р. до договору про надання правової допомоги та Квитанцію до прибуткового касового ордеру №28 від 30.10.2020р.

Дослідивши надані позивачем докази, суд бере до уваги, що 04 червня 2020 року між Адвокатом Матвіюк Наталією Ростиславівною (ордер на надання правової допомоги від 02.10.2020р. серія ВЛ№000072971, посвідчення адвоката №868 від 17.12.2016р.) та Приватною фірмою "Ельбе" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №18-06/01, згідно умов п. 1.1. котрого предметом даного договору є захист адвокатом інтересів клієнта в установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, в органах державної влади та самоврядування, правоохоронних і судових органах. Клієнт зобов`язується, зокрема, своєчасно оплачувати адвокату належні за договором гонорар та інші витрати. Розмір, строки та порядок оплати гонорару та інших витрат адвоката за договором, регламентується додатковою угодою, яка є частиною цього договору.

Згідно Додаткової угоди №2 (замовлення) від 03.09.2020р. до договору №18-06/01 про надання правової допомоги від 04.06.2020р. сторони домовилися, що Приватна фірма "Ельбе" доручає, а Адвокат Матвіюк Наталія Ростиславівна приймає на себе зобов`язання вжити всіх можливих заходів у справі про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною. При цьому сторони погодили, що вартість послуг виконавця, обумовлених в даному замовленні становитиме 10 000,00грн. Оплата послуг за надану правову допомогу здійснюється клієнтом у формі розрахунку в повному обсязі в розмірі 10 000,00 грн. адвокату у день підписання цієї Додаткової угоди.

З Акту №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 30.10.2020р., підписаного сторонами, вбачається, що вартість послуг адвоката за договором про надання правової допомоги від 04.06.2020р. №18-06/01 та Додаткової угоди №2 від 03.09.2020р. до нього становить 10 000,00грн. та складається з: надання консультацій з приводу обставин справи - 1 000,00грн. (з розрахунку: 2 год.*500грн.), ознайомлення з документами та вивчення їх з метою визначення правових підстав для підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки - 1 000,00грн. (з розрахунку: 2 год.*500грн.), оформлення позовної заяви про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною та додатків до неї - 2 250,00грн. (з розрахунку: 3 год.*750грн.), представництво під час судового розгляду - 5 750,00 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №28 від 30.10.2020р. Приватна фірма "Ельбе" здійснила оплату Адвокату Матвіюк Н.Р. наданих послуг в розмірі 10 000,00грн.

Враховуючи вказане, позивачем згідно з вимогами ст. 74 ГПК України було доведено понесення ним витрат в розмірі 10 000,00 грн. на надання Адвокатом Матвіюк Н.Р. послуг з професійної правничої допомоги.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є доведеним, а тому до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягає 10 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу в рівних частинах.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача не був заперечений відповідачами, як це передбачено положеннями ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Внести зміни до договору оренди земельної ділянки №01 від 14.02.2008р., зареєстрованого у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (запис №040807600003 від 01.08.2008р.),

-виклавши преамбулу договору в наступній редакції:

"Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області в особі сільського голови Семенюка Юрія Михайловича, який діє на підставі рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області №1/5 від 04.01.2019р. про реорганізацію Лищенської сільської ради, надалі іменується "Орендодавець", з одного боку, та

Приватна фірма "Ельбе" в особі директора Лис Наталії Анатоліївни, що діє на підставі Статуту, надалі іменується "Орендар", з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене";

-виклавши п. 3.2. договору в наступній редакції:

"3.2. Орендна плата становить 3% від нормативно грошової оцінки (нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 996 903,96 гривень) що складає 29 907,12 гривень (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сім гривень 12 коп.) в рік і вноситься Орендодавцеві рівними частинами щомісячно до 25 числа, на рахунок НОМЕР_1 в ГУДКУ у Волинській області, місцевий бюджет Підгайцівської сільської ради Луцького району МФО 899998 код 38009628.";

-виклавши реквізити сторін в частині даних, що стосуються Орендодавця в наступній редакції:

"Орендодавець:

Підгайцівська сільська рада

Луцького району Волинської області

в особі голови Семенюка Юрія Михайловича

45602,Волинська обл., Луцький р-н,

с. Підгайці, вул. Шкільна, буд. 30

Код ЄДРПОУ: 04332331

Бюджетний рахунок: НОМЕР_1

Назва отримувача: УК у м. Луцьку/отг Підгайці/18010600

Код ЄДРПОУ отримувача: 38009628

Назва банку: Казначейство України (ел.адм.подат.)

Код платежу: 18010600


(підпис) МП"

3. Стягнути з Підгайцівської сільської ради (Волинська область, Луцький район, село Підгайці, вулиця Шкільна, будинок 30, код ЄДРПОУ 04332331) на користь Приватної фірми "Ельбе" (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 35, квартира 1, код ЄДРПОУ 13367541) 1 051,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та 5 000,00грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

4. Стягнути з Лищенської сільської ради (Волинська область, Луцький район, село Лище, вулиця Шкільна, будинок 1А, код ЄДРПОУ 04332288) на користь Приватної фірми "Ельбе" (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 35, квартира 1, код ЄДРПОУ 13367541) 1 051,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та 5 000,00грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

5. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 11.12.2020р.

Суддя В. А. Войціховський

СудГосподарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення10.12.2020
Оприлюднено11.12.2020
Номер документу93464777
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —903/652/20

Судовий наказ від 19.04.2021

Господарське

Господарський суд Волинської області

Войціховський Віталій Антонович

Постанова від 07.04.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 31.03.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 22.03.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 26.02.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 08.02.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 15.01.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Рішення від 10.12.2020

Господарське

Господарський суд Волинської області

Войціховський Віталій Антонович

Ухвала від 23.11.2020

Господарське

Господарський суд Волинської області

Войціховський Віталій Антонович

Ухвала від 12.11.2020

Господарське

Господарський суд Волинської області

Войціховський Віталій Антонович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні