Ухвала від 10.12.2020 по справі 915/1000/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

10 грудня 2020 року Справа № 915/1000/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

за участі секретаря Говоріної А.Е.

та представника скаржника (боржника) ? Чуб Т.В., дов від 14.01.2020 № 58;

від стягувача та органу ДВС представники не з?явилися;

розглянувши матеріали

скарги державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод»

на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д.К.,

віл Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001;

у виконавчому провадженні з виконання рішення суду від 07.05.2019 у справі № 915/1000/18

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ,

пров. Шевченка, 12 ,м. Київ, 01001,

адреса для листування: вул. Театральна, 8, м. Херсон, 73035;

до державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» ,

вул. 1-а Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017,

про: стягнення 11322202 грн. 55 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.05.2019 у даній справі (суддя ОСОБА_1 ) частково задоволено позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) та вирішено стягнути з державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (далі ? Завод) на користь Банку грошові кошти: 4267690,24 грн. - проценти за неправомірне користування кредитом; 204147,60 грн. - 3% річних за прострочення сплати процентів; 2053675,46 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту; 1369439,68 грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати процентів; 118883,14 грн. - судовий збір.

На виконання зазначеного рішення видано наказ від 05.06.2019, який на даний час перебуває на виконанні державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Відділ примусового виконання рішень) Сазонова Д.К.

Завод звернувся до суду зі скаргою від 16.12.2019 № 2783 на бездіяльність державного виконавця Сазонова Д.К., в якій викладено таку вимогу:

« 1. Визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д.К. від 19.09.2019 року та від 04.11.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59647169» .

Скаргу обґрунтовано, зокрема, тим, що у провадженні головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Сазонова Д.К. не має виконавчих проваджень, які підлягають примусовому виконанню з застосуванням заходів примусового виконання, а саме арешту коштів боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника у порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі ? Закон).

Скаржник зазначає, що реальне виконання судового рішення по справі № 915/1000/18 є неможливим та прямо заборонене законом, а арешт коштів Заводу відповідно до постанов від 19.09.2019 та від 04.11.2019 порушує вимоги ст.ст. 1, 56 Закону України «Про виконавче провадження» , ст. 2-1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» , не виконує та суперечить меті виконавчого провадження та порушує права Заводу на здійснення господарської діяльності.

Завод зазначає, що державний виконавець Сазонов Д.К. 04.12.2019 відмовив у знятті арешту, накладеного постановами від 19.09.2019 та від 04.11.2019, і цю відмову отримано боржником 07.12.2019.

Скаржник також зазначає, що Господарським судом Миколаївської області вже розглядалася скарга Заводу, подана в суд 30.09.2019, предметом якої було визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Сазонова Д.К. від 19.09.2019 у ВП № 59647169, проте з інших, ніж у даній сказі, підстав.

Ухвалою від 19.12.2019 відкладено вирішення питання про призначення до розгляду скарги Заводу до повернення справи № 915/1000/18 до Господарського суду Миколаївської області.

Після повернення справи № 915/1000/18 до Господарського суду Миколаївської області ухвалою від 11.02.2020 залишено скаргу без руху у зв?язку з її невідповідністю вимогам п.1 ч.1ст. 164 ГПК України.

Ухвалою від 25.02.2020 після усунення Заводом недоліків скарги її прийнято до розгляду, який призначено на 02.03.2020, а також зобов?язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Сазонова Д.К. у 5-денний строк з дня отримання зазначеної ухвали надати письмові пояснення по суті скарги з поданням відповідних доказів, а також доказів направлення пояснень на адреси сторін у справі; подати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження з виконання рішення суду в даній справі.

Державний виконавець Сазонов Д.К. у відзиві від 03.03.2020 зазначив, що вважає скаргу необґрунтованою, безпідставною та не підлягаючою задоволенню, а постанови від 19.09.2019 року та від 04.11.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59647169 ? такими, що прийняті за наявності достатніх правових підстав.

Державний виконавець також зазначив, що орган ДВС не мав законних підстав знімати арешти, накладені у виконавчих провадженнях на користь Банку, оскільки такі підстави не передбачені ні Законом України «Про виконавче провадження» , ні Законом України від 06.09.2012 за № 5213-VI «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» .

Окрім іншого, державний виконавець указує на безпідставність обґрунтування скарги Заводу про визнання протиправними постанов про арешт коштів боржника відмовою державного виконавця у знятті арештів ? так як зняття арештів та визнання постанов протиправними і їх скасування є різними способами захисту, застосування яких має різні законні підстави.

До того ж, державний виконавець вважає, що Заводом пропущений встановлений пунктом «а» частини 1 статті 341 ГПК України 10-денний строк на оскарження рішень державного виконавця, при цьому не подано до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та не наведено пояснень щодо причин його пропуску.

Ухвалою від 02.03.2020, занесеною до протоколу судового засідання, з урахуванням часу перебування головуючого судді у плановій відпустці, відкладено розгляд скарги Заводу на 30.03.2020, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, про що сторонам у справі направлено відповідне повідомлення, в якому також зазначено що про дату, час та місце проведення наступного судового засідання сторін буде повідомлено ухвалою суду.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради «Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом» ), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.

За даними системи документообігу Господарського суду Миколаївської області «Діловодство спеціалізованого суду» , справу № 915/1000/18 13.04.2020 надіслано до суду касаційної інстанції, у зв?язку з чим вирішення питання про призначення даної скарги до розгляду відкладено до повернення матеріалів судової справи до Господарського суду Миколаївської області.

Ураховуючи, що 14.09.2020 справу № 915/1000/18 повернено до Господарського суду Миколаївської області, ухвалою від 21.09.2020 скаргу Заводу призначено до розгляду на 29.09.2020.

Ухвалою від 29.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання, з урахуванням часу перебування головуючого судді у плановій відпустці, відкладено розгляд скарги на 28.10.2020, проте в указану дату засідання не відбулося з технічних причин (неможливість здійснення аудіо фіксації судового процесу).

Ухвалою від 28.10.2020, з урахуванням виправлення в ній описки ухвалою від 23.11.2020, призначено засідання з розгляду скарги на 10.12.2020.

Від Банку та органу ДВС, належним чином повідомлених про час та місце розгляду скарги, представники у засідання не з?явилися, їх явка обов?язковою не визнавалася.

Вислухавши пояснення представника скаржника (боржника), яка наполягала на задоволенні скарги з викладених у ній підстав, дослідивши матеріали скарги та господарської справи № 915/1000/18, суд приходить до такого.

Рішенням суду від 07.05.2019 в даній справі постановлено стягнути з Заводу на користь Банку грошові кошти у загальній сумі 8013836 грн. 12 коп.

На виконання зазначеного рішення видано наказ від 05.06.2019.

Указаний наказ, згідно Інформації про виконавче провадження, сформованої судом за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі ? АСВП) на офіційному веб-сайті https://asvpweb.minjust.gov.ua/, Банком 25.07.2019 пред?явлено до виконання, і постановами головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі ? Заводський ВДВС) Буділовської О.О. від 26.07.2019 відкрито виконавче провадження (ВП) № 59647169 з виконання наказу суду в даній справі та вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у сумі 801383 грн. 61 коп.

Постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС Буділовської О.О. від 02.08.2019, у зв?язку з тим, що на виконанні відділу перебувало п?ять виконавчих проваджень з примусового виконання рішень судів про стягнення грошових коштів з Заводу, ? об?єднано виконавчі провадження №№ 59419063, 59514796, 59637219, 59646825, 59647169 у зведене виконавче провадження (ЗВП) № 59708139.

Постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС Чернявської А.Б. від 14.08.2019 постановлено передати наказ від 05.06.2019 у даній справі на виконання до Відділу примусового виконання рішень, з посиланням на постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 2.2-01/108 від 06.08.2019, якою зобов?язано передати матеріали виконавчого провадження із Заводського ВДВС до Відділу примусового виконання рішень.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Сазонова Д.К. від 14.08.2019 прийнято ВП № 59647169 до виконання.

Оскаржуваною постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Сазонова Д.К. від 19.09.2019 постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонене законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, ? 13398507 грн. 11 коп.

У мотивувальній частині постанови зазначено, що головним державним виконавцем Сазоновим Д.К. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 59708139 (дата об?єднання у ЗВП ? 02.08.2019), до складу якого входять виконавчі провадження з виконання наказів від 05.06.2019 у справі № 915/1000/18, від 08.07.2019 у справі № 915/1001/18, від 19.06.2019 у справі № 915/526/19, від 05.07.2019 у справі № 915/803/19, від 23.07.2019 у справі № 915/31/19, встановлено, що боржник рішення не виконав, у зв?язку з чим державний виконавець, керуючись ст. 56 Закону, і постановив накласти арешт на кошти боржника.

Іншою оскаржуваною постановою від 04.11.2019 накладено у ЗВП № 59708139 арешт на кошти Заводу, що містяться на рахунку в акціонерному банку «Південний» , МФО 328209, та всіх інших рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонене законом, та належать боржнику, в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору 13548270 грн. 90 коп.

Постановою від 13.11.2019 вчинення дій з примусового виконання наказу суду в даній справі зупинене в порядку п. 13 ч. 1 ст. 34 (наявність підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» ), ст. 35 Закону, ? у зв?язку з надходженням 12.11.2019 на адресу Відділу примусового виконання рішень листа директора Заводу Кравченка Ю.Г. від 11.11.2019, яким повідомлено, що акціонером Банку є державна корпорація «Внешекономбанк» (99,7726%), яка створена Російською Федерацією, що визнана державою-агресором та, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.2019 № 913, Завод внесений до розділу «Діяльність у сфері оборони» переліку об?єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України (ч. 1 ст. 18 ГПК України).

У відповідності до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов?язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов?язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз?яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов?язки (ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону).

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Натомість, положеннями господарського процесуального законодавства визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст.ст. 339-341 ГПК України).

При цьому, стаття 74 Закону є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Таким чином, під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» , зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини першої статті 341 цього Кодексу.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18.

Ураховуючи викладене, Завод мав право на оскарження постанов державного виконавця Сазонова Д.К. від 19.09.2019 та від 04.11.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59647169 у строк 10 календарних днів з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про відповідне ймовірне порушення його права кожним з цих рішень.

Судом встановлено та не заперечується скаржником, що постанову від 19.09.2019 Заводом отримано 01.10.2019 (вх. № 2135), що підтверджується відбитком штемпелю Заводу на корінці супровідного листа від 19.09.2019 № 2.1-35/5275, разом з яким державним виконавцем направлено боржнику зазначену постанову (т. 3, а.с.73-74).

Постанову від 04.11.2019 Заводом отримано 11.11.2019 (вх. № 3402), що підтверджується підписом уповноваженого представника боржника, датованим 11.11.2019, та від цієї ж дати відбитком штемпелю Заводу на корінці супровідного листа від 04.11.2019 № 2.1-35/6905, разом з яким державним виконавцем направлено боржнику зазначену постанову.

Таким чином, Завод мав право на оскарження постанови від 19.09.2019 у строк до 11.10.2019 включно, а постанови від 04.11.2019 ? у строк до 21.11.2019 включно.

При цьому судом встановлено, що Завод раніше вже скористався своїм правом оскарження постанови державного виконавця Сазонова Д.К. від 19.09.2019, звернувшись у встановлений законодавством строк до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою від 25.09.2019, зареєстрованою в суді 30.09.2019 за вх. № 15277/19, в якій було викладено таку вимогу: « 1. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д.К. від 19.09.2019 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59647169» .

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020, скаргу Заводу задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Сазонова Д.К. від 19.09.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59647169 в частині накладення арешту на кошти на рахунку Заводу № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) в АТ «Укрексімбанк» , призначеного для виплати боржником заробітної плати, сплати податків та інших загальнообов?язкових платежів, а також зобов?язано Відділ примусового виконання рішень зняти арешт з грошових коштів на зазначеному рахунку.

У подальшому зазначені вище ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 скасовано постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.07.2020 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні скарги Заводу.

При цьому підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 19.09.2019, які Завод наводить в даній скарзі, під час розгляду скарги від 25.09.2019 (вх. № 15277/19) останнім не зазначалися.

Крім того, судом встановлено, що під час розгляду скарги Банку від 23.09.2019, зареєстрованої в Господарському суді Миколаївської області 24.09.2019 за вх. № 14972/19, на бездіяльність державного виконавця Сазонова Д.К., у судовому засіданні 19.11.2019 (в якому приймали участь представники Заводу та органу виконавчої служби), досліджувалися обставини щодо винесення державним виконавцем Сазоновим Д.К. постанов від 19.09.2019 та від 04.11.2019 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 59647169. Викладені обставини відображені в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2019.

Викладені обставини є додатковим підтвердженням обізнаності Заводу про наявність оскаржуваних рішень державного виконавця.

Разом із тим, скаргу, що розглядається, подано Заводом в Господарський суд Миколаївської області лише 16.12.2020, що підтверджується відповідним відбитком штемпелю поштового відділення на конверті, в якому скарга надійшла в суд 17.12.2020 (вх. № 19242/19).

З урахуванням викладеного, суд визнає, що Заводом подано дану скаргу після закінчення визначеного законодавством відповідного процесуального строку.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України).

Із змісту викладених положень законодавства вбачається, що необхідною умовою для поновлення судом пропущеного учасником справи строку, встановленого законом, є подання ним відповідної заяви одночасно із вчиненням дії, стосовно якої пропущений строк.

Заводом одночасно з поданням в суд даної скарги не подано заяву про поновлення строку на подання скарги на рішення державного виконавця.

У відповідності до ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи викладене, скаргу Заводу належить залишити без розгляду.

Суд зауважує, що залишення скарги без розгляду не позбавляє скаржника права на звернення в подальшому з клопотанням про поновлення пропущених ним строків у порядку, визначеному законодавством.

Керуючись ст.ст. 118, 234, 341 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» від 16.12.2019 № 2783 (вх. № 19242/19) ? залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ; ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвалу може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Давченко