Рішення

від 03.12.2020 по справі 918/150/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/150/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. , розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Східзахідагро"

про стягнення заборгованості в сумі 111 832,31 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Познянський В.А.

від відповідача: Дроздович В.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" (далі - позивач) звернулось в Господарський суд Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східзахідагро" (далі - відповідач) про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 111 832, 31 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих відповідачу послуг по сервісному обслуговуванню техніки, що підтверджується актом виконаних робіт №РН-00025385 від 24.07.2018.

Ухвалою від 24.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.03.2020.

Ухвалою суду від 24.03.2020 відкладено підготовче засідання до завершення карантинних заходів, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою суду від 11.08.2020 призначено підготовче засідання на 15.09.2020.

10.09.2020 до суду надійшла заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог. Дану заяву позивач обгрунтовує тим, що з метою належного захисту порушених прав, враховуючи ухилення відповідача від здійснення остаточних розрахунків за виконані ремонтні роботи протягом тривалого часу, Товариство з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог в частині стягнення сум відсотків річних та інфляційних втрат станом на 08.09.2020. А тому, просить стягнути з відповідача на користь позивача 93 000 грн 00 коп. - основного боргу, 6879 грн 46 коп. - 3% річних та 15 153 грн 39 коп. - інфляційних втрат.

Розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд встановив, що заява відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України", у зв`язку із чим прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 15.09.2020 підготовче засідання відкладено на 13.10.2020.

12.10.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, у зв`язку з не досягненням сторонами істотних умов договору на виконання ремонтних робіт, які передбачені ст. 25 Закону України "Про автомобільний транспорт", невідповідністю акта виконаних робіт встановлених вимог, а також ненаданням позивачем на підтвердження виконаних робіт документів, передбачених податковим законодавством (видаткових накладних на використані запасні частини, податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей) (а.с. 68 -70).

Ухвалою суду від 13.10.2020 підготовче засідання відкладено на 27.10.2020.

Ухвалою суду від 21.10.2020 задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Кремінському районному суду Луганської області.

26.10.2020, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ним заперечуються доводи відповідача та зазначається, що викладені заперечення є необгрунтованими, не спростовують факту виконання ремонтних робіт та порушення останнім прийнятих на себе грошових зобов`язань, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню . Крім того, позивач вказує, що внаслідок підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт №РН-00025385 від 24.07.2018 та часткової оплати відповідачем робіт на суму 82 449 грн 79 коп. між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 61 ЦК України (підряд).

Ухвалою суду від 27.10.2020 підготовче засідання відкладено на 12.11.2020.

Ухвалою суду від 10.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Східзахідагро" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.12.2020.

Ухвалою суду від 24.11.2020 задоволено заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Кремінському районному суду Луганської області.

У судовому засіданні 03.12.2020 представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та наполягав на їх задоволенні.

У судовому засіданні 03.12.2020 представник відповідача позов заперечив, просив відмовити в повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні не заперечив факту підписання акту виконаних робіт №РН-00025385 від 24.07.2018.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені в позові, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих останнім послуг по сервісному обслуговуванню техніки на загальну на суму 175 449,79 грн.

Вказані роботи прийняті відповідачем згідно акту виконаних робіт від 24.07.2018 №РН-00025385 (а.с. 9 - 10).

Поданий позивачем акт виконаних робіт від 24.07.2018 №РН-00025385 на суму 175 449, 00 грн підписаний представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Східзахідагро", а також скріплений відтисками печаток останніх.

Відповідно до вищезазначеного акту замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Східзахідагро" техніку після ремонту прийнято, з об`ємом виконаних робіт погодився та жодних претензій до якості робіт (послуг) та комплектованості техніки не мав.

Умовами оплати в акті виконаних робіт зазначено 5 банківських днів з моменту підписання акту.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідачем частково сплачено заборгованості в розмірі 75 449, 79 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.11.2018 № 1276 (а.с. 15) та 7 000, 00 грн, згідно платіжного доручення від 03.01.2020 № 1734. ( а. с. 14).

Відповідач не оплатив вартість виконаних позивачем послуг, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східзахідагро" з вимогою №099 від 19.11.2019 про сплату боргу протягом трьох банківських днів з моменту отримання вимоги у розмірі 150 043, 78 грн (а.с. 11 - 12). Однак, дана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Внаслідок часткової оплати відповідачем наданих послуг, останній заборгував позивачу 93 000, 00 грн. Крім того, позивач посилаючись на ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, крім заборгованості за надані послуги, 6 879, 46 грн - 3 % річних та 15 153, 39 грн - інфляційних втрат.

З метою захисту свого права на отримання оплати за виконані послуги, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про про збільшення позовних вимог, заборгованість в розмірі 115 032, 85 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреність, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно приписів ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Так, ч. 1 ст. 641 ЦК України вказано, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна сторона із сторін майбутнього договору. пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцент) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб. Відповідно до цього договору позивачем було надано відповідачеві послуги по сервісному обслуговуванню техніки.

Таким чином, внаслідок підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт №РН-00025385 від 24.07.2018 та часткової оплати відповідачем робіт на суму 82 449 грн 79 коп. між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 61 ЦК України (підряд).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Посилання відповідача на не досягнення сторонами всіх істотних умов договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу, які передбачені ст. 25 Закону України "Про автомобільний транспорт" є безпідставними, оскільки вказаний Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспорних послуг, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону), а отже його дія не розповсюджується на правовідносини, які виникли між сторонами.

Відповідно до ст. 1 цього Закону автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами; автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

Твердження відповідача про невідповідність акта виконаних робіт від 24.07.2018 вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим він не породжує жодних цивільних прав та обов`язків, не відповідають дійсності та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

Так, за приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції, та містить відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Враховуючи, що форми акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) жодним нормативним актом не затверджено, акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.07.2018 відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", має всі необхідні реквізити, відображає зміст та обсяг господарської операції та підписаний уповноваженою особою відповідача без жодних зауважень чи застережень, він є належним доказом проведення ремонту та використаних при цьому запасних частин і матеріалів виконавця.

Посилання відповідача на ненадання видаткових накладних на запасні частини, податкових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей є безпідставними, оскільки позивачем запасних частин або інших товарно-матеріальних цінностей у власність замовника робіт не передавалось, а сама по собі податкова накладна не є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Окрім того, позивач також зазначає, що фактом виконання ремонтних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" 24.07.2018 є оформлена податкова накладна №4641 на суму 175 449, 79 грн з ПДВ, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 10.08.2018 №9167932391 та прийнята контрагентом (а.с. 99-101).

Відповідно до п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач своє зобов`язання щодо оплати отриманих послуг не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою від 19.11.2019 №099 про стягнення заборгованості в сумі 150 043 грн 78 коп. (а.с. 11-12), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 93 000,00 грн підлягає задоволенню.

З розрахунку позивача вбачається, що останнім заявлено до стягнення 6 879 грн 46 коп. - 3% річних та 15 153 грн 39 коп. - інфляційних втрат.

Положеннями ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3 % відсотків річних встановив, що розмір обґрунтованих відсотків річних становить - 6 874 грн 22 коп., при заявленому - 6 879 грн 46 коп. Відтак, суд дійшов до висновку про стягненню з відповідача підлягають 3% відсотки річних, які за розрахунком суду складають 6 874 грн 22 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення 3% річних в сумі - 6 879 грн 46 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі - 6 874 грн 22 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 5 грн 24 коп. слід відмовити.

Крім того суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат встановив, що обґрунтований розмір даних компенсаційних виплат становить 14 918 грн 15 коп, при заявленому - 15 153 грн 39 коп. Відтак, суд дійшов до висновку про стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати, які за розрахунком суду складають 14 918 грн 15 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 15 153 грн 39 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 14 918 грн 15 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 235 грн 24 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення 3% відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східзахідагро" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 93 000 грн 00 коп. - основного боргу, 6 874 грн 22 коп. - 3% річних та 14 918 грн 15 коп. - інфляційних втрат. У решті позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 5 грн 24 коп. - 3% річних та 235 грн 24 коп. - інфляційних втрат відмовити.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 096 грн 64 коп.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східзахідагро" (35650, Рівненська область, Дубенський район, с. Довге Поле, вул. Центральна, буд. 38, код ЄДРПОУ 39765178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ АГРО" (51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Новомосковськ, вул. Зіни Бєлої, буд. 156, кв. 8, кім. 5 код ЄДРПОУ 39206071) - 93 000 (дев`яносто три тисячі) грн 00 коп. - основної заборгованості, 6 874 (шість тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 22 коп. - 3% річних, 14 918 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) 15 коп. - інфляційних збитків, та 2 096 (дві тисячі дев`яносто шість) грн 64 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 5 (п`ять) грн 24 коп. - 3% річних та 235 (двісті тридцять п`ять) грн 24 коп. - інфляційних втрат - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2020.

Суддя А.М. Горплюк