Рішення

від 10.12.2020 по справі 260/1999/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Ужгород № 260/1999/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. в письмовому провадженні розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" до Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області , яким просить:1.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №0008515104 від 29.01.2020 р. 2.Cтягнути на користь Позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

22 вересня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат по справі №260/1999/20 у розмірі 3250,00 грн.

25 листопада 2020 року представником ГУ ДПС в Закарпатській області подане клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

01 грудня 2020 року до суду від адвоката Олійник Р. надійшли додаткові письмові докази понесених витрат на професійну правничу допомогу по даній справі

У відповідності до ст. 139 КАСУ розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляд.

Частиною 3 ст. 143 КАСУ встановлено , що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.5. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу, яка передбачає, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про вирішення питання про розподіл судових витрат в адміністративній справі №260/1999/20 в порядку письмового провадження.

Під час судових дебатів в даній справі представник позивача - адвокат Олійник заявив , що ним протягом пяти днів після прийняття рішення будуть подані докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, вивчившивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15.

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це.

Так, Головне управління ДПС у Закарпатській області не погоджується із зазначеними судовими витратами на надання правничої допомоги. Зазначає, що ГУ ДПС у Закарпатській області є бюджетною установою, яка фінансується з Державного бюджету України, що зумовлює неспівмірність покладення на бюджетний орган всього тягаря витрат на правничу допомогу, що може собі дозволити суб єкт господарювання. Тобто, фінансовий стан сторін є неспівмірним. Крім того, Вказана справа є малозначною та незначної складності, правове обґрунтування фактичних обставин якої не потребує значних затрат з боку адвоката, оскільки вказані обставини не містять в собі правових неузгодженостей. До того ж, директор TOB Авто-Стар В звертався зі скаргою про скасування спірного податкового повідомлення рішення від 29.01.2020 №0008515104 до ДПС України в яких вже обґрунтовував фактичні обставини справи із посиланням на судову практику Верховного Суду, на докази, що наведені у позовній заяві, а тому участь адвоката у підготовці позовної заяви TOB Авто-Стар В не підтверджується процесуальним документом. Витрати адвоката, у зв`язку із підготовкою та поданням клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів по вказаній справі, можуть бути покладені тільки на Позивача по справі, оскільки долучалися з ініціативи суду а не контролюючого органу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 Судом було висловлено правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018р. по справі № 826/856/18.

Адвокат Олійник Р.Б. представляє інтереси позивача на підставі Ордера серії АО№1011117 від 24.06.2020 року (а.с.54).

Згідно витягу із статуту АО "Греца і Партнери" , підтверджується статус партнера у адвоката Олійник Р.Б., що представляє інтереси ТОВ "Авто-Стар В" у даній справі.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та адвокатом Олійник Р.Б. 19 жовтня 2019 року укладений договір про надання правової допомоги.

Згідно вказаного договору від 19 жовтня 2019 року надано ТОВ "Авто-Стар В" , виконавець зобовязується здійснити захист , представництво або надати інші види правової домомоги клієнту на умовах і порядку визначених даним договором , клієнт зобовязується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати , необхідні для виконання даного договору.

Розділом 5 чинного договору про надання правової, допомоги сторони передбачили, що за послуги згідно цього Договору Клієнт сплачує Виконавцю гонорар в наступних розмірах: 1200 грн. за одну годину роботи старшого партнера Об`єднання; 1000 грн. за одну годину роботи партнера Об`єднання; 800 грн, за одну годину роботи адвоката Об`єднання.

За наслідком надання адвокатом послуг позивачу по справі між сторонами було, укладено акт виконаних робіт №218 від 05.08.2020 року , відповідно до якого сторони погодили факт виконання робіт та їх обсяг, засвідчили відсутність претензій стосовно надання таких послуг та здійснення їх оплати. В даному акті міститься опис наданих послуг , тривалість та сума.

Позивачем по справі було сплачено АО "Греца і Партнери" 3250,00 грн.,що підтверджується також рахунком від 05.08.2020 року та платіжним дорученням №41 від 21.09.2020 року (а.с.113-115).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою, про що наголошено 01 серпня 2019 року Верховним Судом у Постанові по справі №915/237/18.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішенні у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Отже, слід дійти висновку, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є співмірною із складністю справи та іншими істотними обставинами, в тому ціною позову в розмірі 42 033 грн. а тому, вартість такої послуги, а саме 3000,00 грн., в даному випадку є обґрунтованою. Таким чином, суд з врахуванням всім складових та критеріїв щодо витрат на правову допомогу дійшов висновку про стягнення на користь позивача понесених ним обгрунтованих та співмірних витрат на правничу допомогу заявленої суми., а саме 3250,00 грн.

Керуючись ст. 252 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" до Головне управління ДПС у Закарпатській області про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

2.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52,м. Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 43143065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Стар В" (вул. Чкалова, буд. 75,м. Виноградів,Закарпатська область,90300, код ЄДРПОУ33850990) витрати на правову допомогу в розмірі 3250,00 ( три тисячі двісті пятдесят грн.00 коп.) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адмінсуд до Восьмого апеляційного адмінсуду.

Суддя З.Б.Плеханова