Рішення

від 09.12.2020 по справі 300/1400/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. справа № 300/1400/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федик О.В.,

представника позивача - Микуляк Л.А.,

представника третьої особи - Жиляка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної організації "Резиденція "Синьогора" до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання незаконними і скасування постанов про накладення штрафу від 25.05.2020 та від 09.06.2020 у виконавчому провадженні №61987886,-

ВСТАНОВИВ:

Державна організація "Резиденція "Синьогора" звернулася до суду з адміністративним позовом до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), відповідно до змісту якого просить визнати незаконними та скасувати постанову від 25.05.2020 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. (ВП 61987886), та постанову від 09.06.2020 про накладення штрафу у сумі 10200,00 грн. (ВП 61987886).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження, до участі в справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , на стороні відповідача, витребувано додаткові докази.

Ухвалою суду від 14.08.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №338/57/17 (провадження №22-ц/4808/942/20).

27.11.2020 Івано-Франківського окружного адміністративного суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 30.11.2020 витребувано додаткові докази.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, за наявності доказів про фактичне виконання судового рішення, винесено постанови про накладення штрафу щодо примусового виконання виконавчого листа Богородчанського районного суду Івано-Франківської області у справі №338/57/17 від 04.05.2017 про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача готельного комплексу Державної організації "Резиденція "Синьогора". Позивач вважає, що рішення суду у справі №338/57/17 станом на час прийняття оскаржуваних постанов про накладення штрафу виконане, оскільки наказом Державної організації "Резиденція "Синьогора" №63 від 15.05.2017 скасовано наказ №169 від 21.12.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади, визначено вважати ОСОБА_1 призначеною на посаду завідувача готельного комплексу на час відпустки ОСОБА_2 , відтак, посилання державного виконавця на невиконання боржником судового рішення не відповідає дійсності, а оскаржувані постанови про накладення штрафу є незаконними.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався.

У письмових поясненнях представник третьої особи зазначив, що доводи позивача, наведені у позовній заяві є необґрунтованими. Зазначає, що виданий позивачем наказ за №63 від 15.05.2017 не дав можливості працівнику ОСОБА_1 приступити до виконання своїх попередніх обов`язків, рішення про поновлення на роботі не може постановлятись під умовою та має відповідати резолютивній частині судового рішення, а питання звільнення працівника із роботи у зв`язку з закінченням терміну, на який його було обрано (строку трудового договору) вирішується в іншому порядку, а не під час виконання судового рішення. Стверджує, що наказ позивача про поновлення на роботі не може одночасно містити умову про припинення трудових відносин між позивачем та третьою особою. Звертає увагу на правову позицію, наведену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 в справі №711/8138/18. Звертає увагу, що про факт невиконання судового рішення свідчить також і ухвала Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01.07.2020 у справі 338/57/17, залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.09.2020. Відтак, вважає, що судове рішення було невиконане, а тому відповідач правомірно наклав на позивача штрафні санкції а невиконання судового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково пояснила, що наказом Державної організації "Резиденція "Синьогора" №83 від 09.07.2020 внесено зміни до наказу за №63 від 15.05.2017, а саме слова вважати ОСОБА_1 призначеною на посаду замінено словами поновити ОСОБА_1 на посаду . Стосовно стягнення з позивача на користь третьої особи судових витрат заперечила. Зазначила, що заявлена сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8400,00 грн. є завищеною.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без участі відповідача, в якій зазначив, що стосовно задоволення позовних вимог заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в судовому засіданні стосовно задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмових поясненнях. Просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8400,00 грн.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2017 у справі №338/57/17, яке набрало законної сили 21.04.2017, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної організації "Резиденція "Синьогора" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, оплату за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ №169 від 21 грудня 2016 року Державної організації "Резиденція "Синьогора" про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача готельного комплексу Державної організації "Резиденція "Синьогора" на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України в зв`язку з втратою довіри до працівника. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача готельного комплексу Державної організації "Резиденція "Синьогора". Стягнуто з Державної організації "Резиденція "Синьогора" на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 грудня 2016 року по день винесення рішення в розмірі 13167,76 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3878,61 грн. допущено до негайного виконання.

04.05.2017 Богородчанським районним судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист №338/57/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача готельного комплексу Державної організації "Резиденція "Синьогора".

Постановою Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 05.05.2020 відкрито виконавче провадження №61987886 з примусового виконання виконавчого листа №338/57/17, виданого 04.05.2017 Богородчанським районним судом Івано-Франківської області, та постановлено боржнику виконати рішення суду протягом 3 робочих днів.

Копію вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам до виконання та відома, і отримано позивачем 19.05.2020.

20.05.2020 Державною організацією "Резиденція "Синьогора" на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2020, листом №141 від 20.05.2020 повідомлено Богородчанський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про виконання судового рішення у справі №338/57/17, та надано підтверджуючі документи, а саме: копію наказу №63 від 15.05.2017, копію повідомлення про необхідність отримання ОСОБА_1 трудової книжки від 23.05.2017 за №202, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за номером №7774500021153, копію трудової книжки ОСОБА_1 .

Згідно наказу Державної організації "Резиденція "Синьогора" за №63 від 15.05.2017 Про виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2017 у справі №338/57/17 , позивач, керуючись статтями 41, 221, 232-233, 235 КЗпП України, статтями 11, 60, 61, 88, 212-215, 367 ЦПК України, рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2017 року у справі №338/57/17, у зв`язку з визнанням незаконним , скасував наказ №169 від 21.12.2016 Державної організації "Резиденція "Синьогора", яким ОСОБА_1 звільнена з посади завідувача готельного комплексу Державної організації "Резиденція "Синьогора" на підставі п.2 ст.41 КЗпП України в зв`язку з втратою довіри до працівника.

В пункті 2 цього наказу зазначено: вважати ОСОБА_1 призначеною на посаду завідувача готельного комплексу на час відпустки ОСОБА_2 для догляду за дитиною (до дня фактичного виходу її з відпустки) на умовах строкового трудового договору.

Відповідно до пункту 3 вказаного наказу за №63 від 15.05.2017 - у зв`язку з виходом на роботу 29 грудня 2016 року завідувача готельного комплексу з відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 , звільнити ОСОБА_1 28 грудня 2016 року з посади завідувача готельного комплексу (у зв`язку з закінченням строку трудового договору), згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України (а.с.27).

У трудовій книжці ОСОБА_1 , під порядковим №5 міститься запис від 21.12.2016 про звільнення з посади ОСОБА_1 у зв`язку з втратою довіри до працівника згідно п.2 ст.41 КЗпП України.

Під номером 6 позивач вніс запис до трудової книжки про те, що запис за №5 недійсний. Скасовано наказ №169 від 21.12.2016. Звільнити 28 грудня 2016 року з посади завідувача готельного комплексу у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно пункту 2 статті 36 Кодексу законів про правцю України .

Отримавши в ході примусового виконання вказані документи, 25.05.2020 головним державним виконавцем Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) складено акт державного виконавця від 25.05.2020 у присутності ОСОБА_1 , що станом на 25.05.2020 рішення суду не виконано, ОСОБА_1 на посаді не поновлена.

25.05.2020 головним державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу, у якій зазначаено, що боржником рішення суду не виконано, а саме не поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача готельного комплексу Державної організації "Резиденція "Синьогора". Керуючись статтями 63, 75 Закону України Про виконавче провадження , головним державним виконавцем на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Також зобов`язано виконати рішення у строк протягом трьох робочих днів, попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Вказану постанову отримано позивачем 01.06.2020.

09.06.2020 головним державним виконавцем Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) складено акт державного виконавця від 09.06.2020 у присутності стягувача ОСОБА_1 , що станом на 09.06.2020 рішення суду не виконано, ОСОБА_1 на посаді не поновлена.

09.06.2020 прийнято постанову про накладення штрафу, у якій зазначено, що боржником рішення суду не виконано, а саме не поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача готельного комплексу Державної організації "Резиденція "Синьогора". Керуючись статтями 63, 75 Закону України Про виконавче провадження , головним державним виконавцем за невиконання рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 10200,00 грн. Вказану постанову отримано позивачем 15.06.2020.

Вважаючи незаконними оскаржувані постанови про накладення штрафу від 25.05.2020 та від 09.06.2020 у виконавчому провадженні №61987886, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) складає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, які спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Порядок виконання рішень немайнового характеру визначено розділом VIII Закону України Про виконавче провадження .

Виконання рішення про поновлення на роботі врегульовано спеціальною нормою, статтею 65 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 65 Закону України Про виконавче провадження рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Відповідно до частин 1 -3 статті 63 Закону України Про виконавче провадження за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі передбачено статтею 75 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 75 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 Закону).

Згідно із частиною 2 статті 65 Закону України Про виконавче провадження рішення про поновлення на роботі вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання в установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити дії (в даному випадку поновити особу на роботі), є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться після спливу визначеного терміну для добровільного виконання, факту невиконання без поважних причин такого рішення.

Як встановлено судом, на виконання судового рішення у справі №338/57/17, позивач листом №141 від 20.05.2020 повідомив Богородчанський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про виконання судового рішення. На підтвердження факту виконання надав копію наказу №63 від 15.05.2017, копію повідомлення про необхідність отримання ОСОБА_1 трудової книжки від 23.05.2017 за №202, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за номером №7774500021153, копію трудової книжки ОСОБА_1 .

Проте, судом встановлено, що вказані документи та дії позивача, не свідчать про дотримання ним правових норм при виконанні судового рішення, а відтак, про можливість дійти висновку, що судове рішення про поновлення особи на роботі виконане у повному обсязі.

Так, згідно виданого Державною організацією "Резиденція "Синьогора" наказу за №63 від 15.05.2017 Про виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2017 року у справі №338/57/17 , позивач скасував наказ за №169 від 21.12.2016, яким ОСОБА_1 була звільнена з посади завідувача готельного комплексу Державної організації "Резиденція "Синьогора" на підставі п.2 ст.41 КЗпП України (в зв`язку з втратою довіри до працівника), прийняв рішення вважати ОСОБА_1 призначеною на посаду завідувача готельного комплексу на час відпустки ОСОБА_2 для догляду за дитиною (до дня фактичного виходу її з відпустки) на умовах строкового трудового договору , та у зв`язку з виходом на роботу 29 грудня 2016 року завідувача готельного комплексу з відпустки для догляду за дитиною ОСОБА_2 , звільнив ОСОБА_1 28 грудня 2016 року з посади завідувача готельного комплексу (у зв`язку з закінченням строку трудового договору), згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , позивачем 15.05.2015 під номером 6 внесено запис: Запис за №5 недійсний. Скасовано наказ №169 від 21.12.2016. Звільнити 28 грудня 2016 року з посади завідувача готельного комплексу у зв`язку із закінченням строку трудового договору згідно пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України .

Однак, суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, у розділі "Відомості про роботу", у разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний".

У такому ж порядку визнається недійсним запис, зокрема про звільнення у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним" звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

Кодекс законів про працю України не містить визначення поняття поновлення на роботі , як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі може вважатися примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України Про виконавче провадження . За змістом цієї статті рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі, а також внесення відповідних записів до його трудової книжки. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до виконання своїх попередніх обов`язків.

На час прийняття оскаржуваних постанов, Державною організацією "Резиденція "Синьогора" зазначених вимог законодавства не дотримано, наказ №63 від 15.05.2017 не містив вказівки про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача готельного комплексу ДО "Резиденція "Синьогора" та винесення цього наказу не дало можливості стягувачці приступити до виконання своїх попередніх обов`язків, до її трудової книжки не внесено запису, який відповідав би вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено, що рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2017 року у справі №338/57/17 на час прийняття відповідачем постанов про накладення штрафу від 25.05.2020 та від 09.06.2020 не виконано.

Таким чином, підсумовуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про правомірність і законність висновків відповідача при винесенні оскаржуваних постанов від 25.05.2020 та від 09.06.2020 про накладення на позивача штрафів у розмірі 5100,00 грн. та 10200,00 грн., відповідно.

Окрім цього, факт невиконання судового рішення станом на час винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафів підтверджується також ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01.07.2020 у справі 338/57/17, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.09.2020.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про виконання судового рішення з посиланням на наказ Державної організації "Резиденція "Синьогора" №83 від 09.07.2020 Про внесення змін до наказу №63 від 15.05.2017р. Про виконання рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11.04.2017 по справі №338/57/17 , яким внесено зміни до наказу Державної організації "Резиденція "Синьогора" за №63 від 15.05.2017 і виправлено описку в пункті 2 наказу, а саме слова вважати ОСОБА_1 призначеною на посаду замінено словами поновити ОСОБА_1 на посаду , оскільки вказаний наказ прийнятий після винесення відповідачем постанов про накладення штрафу від 25.05.2020 та від 09.06.2020.

Отже, встановлені судом в своїй сукупності обставини в справі свідчать, що приймаючи оскаржувані постанови відповідач діяв правомірно і законно, відповідачем враховано всі обставини, які зумовили факт невиконання судового рішення про поновлення на роботі, а тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Згідно із частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 11 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.

Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

У підтвердження понесення третьою особою витрат на професійну правничу допомогу, суду надано:

- договір про надання правової допомоги №ЦС -101/20 від 24.08.2020, за змістом якого одна година роботи адвокатського бюро за складання процесуальних документів становить 700 грн. (а.с.71);

- акт №1 прийому - передачі наданих послуг від 10.11.2020 на виконання договору №ЦС -101/20 від 24.08.2020, за змістом якого загальна вартість послуг становить 8400 грн. за виконану роботу: написання та подання до суду клопотання про поновлення провадження у справі - 2 години - вартість за годину 700,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи, написання (складання) направлення учасникам процесу та подання до суду пояснення третьої особи у справі №300/1400/20 - 10 годин - вартість за годину 700,00 грн. (а.с.106);

- рахунок №ЦС-101/20/1 винагороди згідно договору про надання правової допомоги №ЦС -101/20 від 24.08.2020, відповідно до якого понесені витрати - оплата за надання кваліфікаційної правової допомоги згідно акту №1 від 10.11.2020 (договір №ЦС -101/20 від 24.08.2020) складає 8400,00 грн. (а.с.105);

- дублікат квитанції №0.0.1906746726.1 від 16.11.2020 про сплату коштів в сумі 8400,00 грн. згідно договору від 24.08.2020 №ЦС-101/20 (а.с.104);

- ордер про надання правової допомоги адвокатом Жиляком М.Д. №079605 від 09.11.2020 та свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001062 (а.с.70, 73).

При розподілі судових витрат у цій справі суд враховує: зміст і обсяг клопотання про поновлення провадження у справі, письмового пояснення; час, який необхідно затратити кваліфікованому юристу на підготовку відповідних документів; складність адміністративної справи; те, що справа розглядалася в спрощеному провадженні; час на ознайомлення з матеріалами справи.

Враховуючи наведене, виходячи із обставин справи, а також те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача заперечувала позовні вимоги, що не підлягають до задоволення, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій реальної економічної розумності, суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню за рахунок позивача на користь третьої особи, у загальному розмірі 4900,00 грн. за 7 (сім) потрачених на правничу допомогу годин.

Таким чином, підлягають стягненню з позивача на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4900,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державної організації Резиденція Синьогора на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4900,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 287, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Державна організація Резиденція Синьогора (код ЄДРПОУ 31075296, вул.Зарічна 4, с.Гута, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77745)

відповідач - Богородчанський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 35037846, вул. Шевченка 69, смт.Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В .

Рішення складене в повному обсязі 10.12.2020.