Рішення

від 01.12.2020 по справі 380/1545/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року справа №380/1545/20

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

представника позивача Ігнатенка С.С.,

представника відповідача Чубак Н.В,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ (далі ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ , позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С ТА Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ , в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №0004570507 від 10.12.2019 року, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 480797,00 грн.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що господарські операції між позивачем, як покупцем, та ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 та ТОВ ЗАК Ренесанс , як постачальниками, мають реальний товарний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків, а тому відсутні підстави для висновків про завищення податкового кредиту за січень 2019 року на суму 480 797,00 грн. Вважає, що відповідачем в акті перевірки №375/05.7/33667445 від 14.11.2019 р. належними та допустимими доказами не доведено факт невідповідності задекларованих наслідків спірних господарських операцій поставки у податковому обліку фактичним обставинам, в той час як ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення цього покладає на податковий орган як суб`єкта владних повноважень. Таким чином, висновки відповідача про те, що укладені позивачем договори поставки за № 3/01/2019 від 03 січня 2019 р. (укладений з ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 ) та за № 03/01/2019-1 від 03 січня 2019 року (укладений з ТОВ ЗАК Ренесанс ) не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлених ними є неправильними, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, а також нормах діючого законодавства України, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми "В4" №0004570507 від 10.12.2019р. є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 24.02.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.03.2020 року.

19.03.2020 року підготовче засідання відкладено на 28.04.2020 року.

Ухвалою від 28.04.2020 року заяву представника позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Підготовче засідання призначено на 29.05.2020 року о 13 год 30 хв у справі №380/1545/20 в режимі відеоконференції з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" за участю представника позивача - Ігнатенко С.С. - поза межами приміщення суду.

29.05.2020 року ухвалою без виходу до нарадчої кімнати судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 19.06.2020 року.

19.06.2020 року оголошено перерву у судовому засідлані до 14.08.2020 року.

14.08.2020 року продовжено перерву у судовому засіданні до 17.09.2020 року.

17.09.2020 року продовжено перерву у судовому засіданні до 22.10.2020 року.

22.10.2020 року продовжено перерву у судовому засіданні до 01.12.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 13.03.2020 року. Зазначає, що оскаржуване платником податків податкове повідомлення-рішення №0004570507 від 10.12.2019 року прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, що оформлена актом від 14.11.2019 №375/05.7/33667445. За результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ встановлено, порушення п.198.1, п.198.2, 198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2744-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 480797,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.21) за січень 2019 на суму 480797 грн.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до поданих податкових декларацій з ПДВ (з додатками) за січень 2019 року, а також відповідно до даних ІС Податковий блок , автоматизованої системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ задекларовано податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 та ТОВ ЗАК Ренесанс .

Що стосується взаємовідносин з ТОВ Будкомплект 2006 відповідача зазначає наступне.

ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ укладено із ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 договір поставки від 03.01.2019 №3/01/2019, відповідно до якого ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ - покупець , а ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 - постачальник . Договором передбачено поставку товарів згідно з накладними орієнтовно на суму 3 000 000 грн. Умови транспортування товарів не обговорені. Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ , взаємовідносини із ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 в січні 2019 року відображено на бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з постачальниками проведеннями: Дт 201, 22, 64 Кт 631 на суму 2 720 495,01 грн. Розрахунки між суб`єктами господарювання не проводились. Станом на 01.02.2019, відповідно до рахунку 631, кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках із ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 становить 2 720 495,01 грн. ПДВ в сумі 453 415,83 грн. включено до складу податкового кредиту за січень 2019 року. Згідно з накладними, ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ придбано у ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 ТМЦ (будівельні матеріали).

Так, в результаті проведеного аналізу походження товарів, придбаних ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ у ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 , встановлено, що основними постачальниками були: ТОВ Сіті Білд , ТОВ Кемел Постач , ТОВ Глосконсалт , ТОВ ТД Лоза+ , ТОВ Успіх Україна , які в свою чергу, придбавали ті ж самі ТМЦ одні у одних з обривом ланцюга. Документів, які б підтверджували транспортування ТМЦ від ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 (договори, ТТН, дорожні листи чи інші), в ході проведення -перевірки та до матеріалів справи ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ , не представлено.

Проведеним аналізом походження придбаних ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 ТМЦ ТОВ Глосконсалт встановлено, що ТОВ Глосконсалт на протязі 2018 року не декларувало ПЗ чи ПК з податку на додану вартість, а в січні 2019 року сформувало ПК з контрагентами ТОВ ТРЕЙДМАР , ТОВ КЕМЕЛ ПОСТАЧ , ТОВ ТД ЛОЗА+ , ТОВ ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ Україна , ТОВ ЕКОТРЕЙД-2016 . Проведеним аналізом походження придбаних ТОВ (комплект 2006 ТМЦ встановлено, що його постачальник ТОВ ТД Лоза+ на протязі 2018 року не декларував ПЗ чи ПК з податку на додану вартість, а в січні 2019 сформував ПК з контрагентами ТОВ Будкомплект 2006 , ТОВ ЕКОТРЕЙД-2016 , ТОВ ТРЕЙДМАР , ТОВ НТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ Україна , ТОВ ГЛОСКОНСАЛТ .

Відповідно до ст.74 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Львівській області отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації ГУ ДФС у Київській області від 12.08.2019 № 6383/7/10-36-54-05 щодо ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 за звітний період декларування ПДВ грудень 2018 року - червень 2019 року, згідно з якою встановлено, що відповідно до аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено придбання одного переліку товарів (робіт, послуг) та реалізації зовсім інших товарів (робіт, послуг). Крім того, про нереальність здійснених господарських операцій свідчать факти: - реалізація товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця), відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, вбачається відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій за весь період фінансово-господарської діяльності по ланцюгу постачання. Зокрема, розпочате кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016000000002035 від 04.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України.

Таким чином, відповідач вважає, що в ході проведення перевірки встановлено відсутність факту проведення задекларованих операцій ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ із ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 за січень 2019 року. Зазначені операції ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ із ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 за січень 2019 року не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 є виключно чи переважно формування податкових зобов`язань на адресу контрагентів, в тому числі ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ .

Що стосується взаємовідносин з ТОВ ЗАК Ренесанс відповідач зазначає, що 03.01.2019 року ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ укладено із ТОВ ЗАК Ренесанс договір поставки від 03.01.2019 №03/01/2019-1, відповідно до якого ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ - покупець , а ТОВ ЗАК Ренесанс - постачальник . Постачальник зобов`язується передати в установлений Договором строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах цього договору.

В результаті проведеного аналізу походження товарів, придбаних ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ у ТОВ ЗАК Ренесанс , встановлено, що одним із постачальників було ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 . Відповідно до ПН від 28.01.2019 №849, ТОВ ЗАК Ренесанс придбало у ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 ТМЦ на загальну суму 127 590,79 грн. (в т.ч.ПДВ 21265,13 грн.). ТОВ ЗАК Ренесанс реалізовано ТМЦ ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 згідно з ПН від 9 № 12 на загальну суму 164283,7 грн., (в т.ч.ПДВ 27380,61 грн.).

З урахуванням вищенаведеного встановлено, що постачальниками ТОВ Будкомплект 2006 були: ТОВ Сіті Білд , ТОВ Кемел Постач , ТОВ Глосконсалт , ТОВ ТД Лоза+ , ТОВ Успіх Україна , які, в свою чергу, придбавали ті ж самі ТМЦ одні у одних по кругу з обривом ланцюга. Крім цього, ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ не надано жодної інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні) від ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 та ТОВ ЗАК Ренесанс .

Таким чином відповідач вважає, що дані операції ТОВ ЗАК Ренесанс з ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ оформлені лише документами, які не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 є виключно чи переважно формування податкового кредиту на адресу контрагентів, в тому числі ТОВ ЗАК Ренесанс , та відповідно, ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ .

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив та пояснення з аналогічними позову доводами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, допитавши свідка, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 18.07.2005, з 22.07.2005 перебуває на податковому обліку, 08.08.2005 йому видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Основним видом діяльності Товариства є: будівництво житлових і нежитлових будівель, згідно КВЕД 41.20 та додатковим видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля КВЕД 46.90.

На підставі направлення віл 01.11.2019 №2833 виданого Головним управління ДПС у Львівській області Трачук Г.Й. , головному державному ревізору - інспектору відділу перевірок окремих платників та з окремих питань управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Львівській області відповідно до п.п.16.1.5 і 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2744-VI (із змінами та доповненнями) та на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 31.10.2019 №1698 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ (33667445) з питань проведення взаємовідносин із ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 (ЄДРПОУ - 33901175) та ТОВ ЗАК Ренесанс (ЄДРПОУ 38107360) за період січень 2019 року та правомірності відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податкової декларації податку на прибуток.

Копію наказу від 31.10.2019 №1698 вручено під розписку 01.11.2019 головному бухгалтеру ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ Цюпка Н.І.

З направленням на право проведення перевірки ознайомлено під розписку 01.11.2019 головного бухгалтера ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ Цюпка Н.І .

Перевірку проведено з відома керівника ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ ОСОБА_3 та в присутності головного бухгалтера Цюпки Н.І.

Перевірка проводилась в період з 01.11.2019 по 07.11.2019. термін проведення перевірки не продовжувався.

У період який перевірявся позивач був платником: податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п; податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п; військового збору; податку на прибуток приватних підприємств; податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); єдиного внеску, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності.

ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ має ліцензію ДАІБ Україна на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними настілками (за переліком видів робіт згідно з додатком), яка видана 27.12.2018, реєстраційний запис №2013057375, початок дії з 12.12.2018.

За результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ встановлено, зокрема порушення п.198.1, п.198.2, 198.3, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2744-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 480797,00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.21) за січень 2019 на суму 480797,00 грн., про що складено акт перевірки № 375/05.7/33667445 від 14.11.2019 р. (далі - акт перевірки).

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В4 №0004570507 від 10.12.2019 р., яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 480 797,00 грн.

Позивачем вживалися заходи адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, однак рішенням Державної податкової служби України від 03.02.2020 року № 4174/6/99-00-08-05-01-06 скаргу позивача залишено без задоволення та роз`яснено право оскаржити відповідне податкове повідомлення-рішення до суду.

Не погоджуючись з висновками перевірки та винесеним за її результатами податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 4.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п.20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пункт 188.1 ст.188 ПК України визначає базу оподаткування податком на додану вартість, та зазначає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ)ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг;

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків,

нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Виходячи з вимог ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою, пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ПК України).

П. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абз.11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Варто зазначити, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Як слідує із матеріалів справи, 03 січня 2019 року позивач уклав договір поставки №3/01/2019 (далі - договір поставки) з ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 , згідно умов якого ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 (постачальник) зобов`язаний в порядку та на умовах визначених договором, передати у власність позивачу товар, загальна кількість (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна сума якого визначається згідно накладних, а позивач зобов`язалося прийняти товар та оплатити його (п. 1.1), Вартість товару складається із суми вартості товару, придбаного позивачем протягом дії договору та вказаного у накладних, орієнтовано на суму 3 000 000,00 гривень (п. 1.2.) (копія договору долучена до матеріалів справи (а.с.62-63).

На підтвердження виконання господарської операції позивачем надано видаткові накладні: №BDK -0000835 від 28.01.2019 року, № BDK-0000836 від 28.01.2019 року, № BDK-0000837 28.01.2019 року, № BDK-0000838 від 28.01.2019 року, № BDK-0000839 від 28.01.2019 су, № BDK-0000840 від 28.01.2019 року, № BDK-0000841 від 28.01.2019 року, № BDK- 0000842 від 28.01.2019 року, № BDK-0000843 від 28.01.2019 року, № BDK-0000844 від 28.01.2019 року, № BDK-0000845 від 28.01.2019 року, № BDK-0000846 від 28.01.2019, № BDK-0000847 від 28.01.2019 року, №BDK-0000848 від 28.01.2019 року; податкові накладні: № 835 від 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 33295,62 грн., № 836 від 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 33194,68 грн., № 837 від 28.01.2019 у на загальну суму ПДВ 32763,88 грн., № 838 від 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 33108,51 грн., № 839 від 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 32062,80 грн., № 840 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 32353,65 грн., № 841 від 28.01.2019 року на зальну суму ПДВ 31369,21 грн., №842 від 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 162,60 грн., № 843 від 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 30793,29 грн., № 844 від .1.2019 року на загальну суму ПДВ 31530,82 грн., № 845 від 28.01.2019 року на зальну суму ПДВ 32136,08 грн., № 846 від 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 32823,35 грн., № 847 від 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 33146,52 грн., № 848 від 28.01.2019 року на загальну суму ПДВ 32674,82 грн.; платіжні доручення: №536 від 08.02.2019 року; оборотно-сальдові відомості по постачальнику ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 по рахунках 201 Сировина і матеріали та 631 Розрахунки з постачальниками (а.с.64-99).

03 січня 2019 року між позивачем та ТОВ ЗАК Ренесанс було укладено договір поставки №03/01/2019-1 відповідно до якого ТОВ ЗАК Ренесанс зобов`язаний передати в установлений договором строк товар у власність позивачу, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити товар (п.1.1). Товар по цьому договорі є будівельні матеріали загальна кількість, (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна сума якого визначається згідно накладних (п.1.2). Оплата партії поставленого товару здійснюється покупцем протягом 3 календарних днів з моменту поставки товару (п.4.2).

На підтвердження виконання господарської операції позивачем надано видаткові накладні № РН-0000001 від 17.01.2019 року, № РН-0000002 від 25.01.2019 року, № РН-0000003 від 30.01.2019, № РН-0000004 від 30.01.2019 року, № РН-0000005 від 30.01.2019 року, № РН- 0000006 від 31.01.2019 року; податкові накладні: № 1 від 04.01.2019 року на загальну суму ПДВ 4 082,33 грн.; № 2 від 09.01.2019 року на загальну суму ПДВ 166,67 . № 3 від 11.01.2019 року на загальну суму ПДВ 550,00 грн.; № 4 від 14.01.2019 року ва загальну суму ПДВ 340 033,33 грн.; № 5 від 22.01.2019 року на загальну суму ПДВ 51 166,67 грн.; № 7 від 22.01.2019 року на загальну суму ПДВ 4 016,67 грн.; № 8 від 25.01.2019 року на загальну суму ПДВ 7 708,94 грн.; № 9 від 30.01.2019 року на загальну .;-му ПДВ 482 грн.; № 11 від 30.01.2019 року на загальну суму ПДВ 2 880,00 грн.; № 12 5 ід 30.01.2019 року на загальну суму ПДВ 27 380,61 грн.; платіжне доручення про оплату поставленого товару; оборотно-сальдові відомості по постачальнику ТОВ ЗАК Ренесанс по рахункам 201 Сировина і матеріали та 631 Розрахунки з постачальникам (а.с.100-132).

Вказані первинні документи містять необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , а відтак свідчать про факт вчинення відображених у них господарських операцій з придбання позивачем будівельних матеріалів, необхідних йому для провадження власної господарської діяльності та спричинили зміни майнового стану позивача, як суб`єкта господарювання та платника податків. Самі ж господарські операції супроводжувалися реальним рухом активів на підприємстві, а їх результати були відображені у бухгалтерському обліку позивача.

Правові наслідки у вигляді наявності у ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ права на формування спірних сум податкового кредиту в розмірі 480 797,00 грн. виникли за наявності сукупності таких обставин та підстав, як:

фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій з поставки будівельних матеріалів;

документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують такі операції;

наявності у сторін договору спеціальної податкової правосуб`єктності (на момент здійснення господарських операцій, так і на момент проведення перевірки позивача всі суб`єкти є зареєстровані платниками ПДВ);

наявності у позивача належним чином зареєстрованих податкових накладних; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Проте, як слідує зі змісту акту перевірки, податкові інспектори дійшли висновку про відсутність реального факту здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 та ТОВ ЗАК Ренесанс .

Зокрема, представник відповідача зазначає, що ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 не здійснювало поставки будівельних матеріалів на адресу позивача та на адресу ТОВ ЗАК Ренесанс , оскільки оформлені між контрагентами документи не містять розумних економічних або інших причин та не підтверджують реальне відвантаження будівельних матеріалів.

Суд не погоджується із такими висновками відповідача, оскільки позивачем до матеріалів справи було долучено первинні документи, які підтверджують здійснення поставок за відповідними договорами, а також первинні документи, які підтверджують наступне використання придбаних будівельних матеріалів у власній господарській діяльності позивача, а відтак вказане свідчить про реальність господарських операцій, правильність відображення їх в обліку, наявність для позивача ділової мети та розумної економічної причини їх здійснення.

ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ є суб`єктом господарювання, який спеціалізується на здійсненні будівельних робіт. Як було встановлено судом, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є саме будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20) та додатковим видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90). Відповідно операції з придбання будівельних матеріалів (в т.ч. за договорами укладеним з ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 та ТОВ ЗАК Ренесанс ), які є необхідними для здійснення будівництва, є характерними та типовими для господарської діяльності ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД- ЛВ та мають самостійну ділову мету і спрямовані на отримання позивачем прибутку.

У акті перевірки відповідач також зазначає, що згідно аналізу податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено придбання одного переліку товарів та реалізації зовсім інших товарів, реалізація товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, встановлено відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів, відсутність інформації про транспортування товарів, відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності Товариства, у зв`язку з чим ревізори прийшли до висновку про відсутність факту проведення задекларованих операцій.

Суд зазначає, що відсутність у відповідача інформації щодо наявності у постачальників позивача необхідного обсягу трудових ресурсів та технічних засобів, жодним чином не свідчить про відсутність таких активів у контрагентів-постачальників. Протилежні висновки відповідача не гуртуються на фактичних обставинах, а зводяться тільки до посилань на лист іншого фіскального органу, зокрема ГУ ДФС у Київській області №6383/7/10-36-54-05 від 12.08.2019 р.

Суд не бере до уваги доводи відповідача з посиланням на інформацію, що наявна в інформаційно аналітичних базах ДФС відносно контрагента позивача, оскільки вказана інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Щодо посилань на відсутність у контрагента позивача - ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 необхідної кількості основних засобів, що додатково свідчить про безтоварний характер спірного договору поставки №3/01/2019 від 03 січня 2019 року, то такі доводи відповідача не заперечують ні факт укладення відповідного договору поставки між позивачем та ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 , ні факт його виконання. Відсутність у контрагента товариства необхідної кількості основних засобів, не виключає можливості залучення ним у користування необхідних основних засобів від інших суб`єктів на підставах, що не заборонені законом, зокрема на підставі договорів оренди, управління майном, позички, надання послуг тощо. Тому, суд не бере до уваги висновок про недостатність основних засобів для здійснення господарської діяльності у ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 .

Суд зазначає, що відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже підприємство - постачальник може здійснювати реальні господарські операції та не обов`язково має бути виробником товару (послуги, робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого підприємства є передчасними.

Отже, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагента платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року по справі № 814/1439/17.

До того ж, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів/надання послуг постачальником або перевізником.

Варто звернути увагу на те, що як на момент здійснення господарських операцій позивача з ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 , останнє не визнане банкрутом, знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Суд також вважає необґрунтованими покликання відповідача в акті перевірки на те, що у ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 немає банківських рахунків, оскільки у ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 наявний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ Акціонерний банк РАДА БАНК (МФО 306500), який вказаний у розділі Місцезнаходження та реквізити сторін договору поставки № 3/01/2019 від 03.01.2019 р. (а.с.63)

Щодо покликань відповідача на відсутність у позивача товаро транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Відсутність ТТН на отриманий від ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 товар для цілей адміністрування податку на додану вартість не є обов`язковим при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже можлива відсутність ТТН не може бути доказом безтоварності господарських операцій з контрагентами.

Наявність чи відсутність ТТН у товариства є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Натомість факт передання товару та набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними. До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постановах від 24.05.2019 року по справі № 826/7423/16, від 22.11.2019 р. по справі № 804/15820/15.

Матеріалами справи також підтверджується факт подальшого використання позивачем у своїй господарській діяльності придбаних у контрагентів товарів, а саме: частково будівельні матеріали вже реалізовано ТОВ Бадер Україна , ТОВ Ельпласт-Львів . Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами: договором поставки, видатковими накладними, податковими накладними, виписками по рахунку,

Вказане свідчить про використання позивачем в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності будівельних матеріалів придбаних у ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 та ТОВ ЗАК Ренесанс , та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із таким.

Допитаний в судовому засіданні 01.12.2020 року свідок директор Товариства ОСОБА_3 надав пояснення, вказавши, що господарські операції між ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД - ЛВ , як покупцем, та ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 та ТОВ ЗАК Ренесанс , як постачальниками, мають реальний товарний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків, а тому відсутні підстави для висновків про завищення податкового кредиту за січень 2019 року на суму 480 797 грн

Що стосується посилання в акті перевірки на кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016000000002035 від 04 серпня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, то суд зазначає, що наявність кримінального провадження не свідчать про відсутність реальності здійснення господарських операцій, адже причетність позивача чи контрагента позивача до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України не встановлена та не доведена.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №822/551/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні правової норми.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання доходу, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту.

Окрім того, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у ТОВ ЖИТЛОІНВЕСТБУД - ЛВ мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст.234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Факт отримання позивачем товару, оплати його вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ БУДКОМПЛЕКТ 2006 , ТОВ ЗАК Ренесанс належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Щодо посилань контролюючого органу на аналіз інформаційних баз даних ДФС України, суд зазначає наступне.

Процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України/ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку

Окремо слід зазначити, щодо посилань податкового органу на не підтвердження відповідними первинними документами та не відповідність задекларованим даним в ході господарської операції між позивачем та його контрагентами з підстав розриву ланцюга постачання товару, суд вважає спростованими у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни може мати правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Будь-яка неправомірна діяльність контрагента (наприклад, відсутність основних засобів, не подання звітності до контролюючого органу, продаж товарів відмінних від придбаних) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який у повному обсязі виконав передбачені податковим законодавством зобов`язання, які підтверджено документально. Окрім того, слід зазначити, що в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність у постачальника товарів та послуг виробничих потужностей, приміщень, транспортних засобів. Суд не погоджується з висновками відповідача про те, що позивачем здійснювались нереальні операції, оскільки оцінка відповідачем виконання умов господарських відносин та фактичне заперечення його виконання сторонами правочину не може бути засновано на такому поверховому аналізі відомостей з інформаційних систем по контрагентам, без дослідження фактичного руху активів.

Також, суд зазначає, що рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" та від 22.01.2009 "Булвес" АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Таким чином, висновки контролюючого органу про те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій контрагентами за спірний період є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки, контролюючого органу про порушення платником податків вимог п.198.1, 198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0004570507 від 10.12.2019 р., яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 480 797,00 грн. слід визнати протиправним та скасувати.

За викладених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 134, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №0004570507 від 10.12.2019 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ (код ЄДРПОУ 33667445) 7211,95 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України, з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 11.12.2020 року.

Суддя Крутько О.В.