Постанова

від 01.12.2020 по справі 440/3316/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 р.Справа № 440/3316/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі № 440/3316/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Комунальна техніка"

до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Віва Ассістенс"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Торговий дім "Комунальна техніка", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1579063/395588481 від 22 травня 2020 року; зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складений ТОВ "Торговий дім "Комунальна техніка" розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 8 від 30 квітня 2020 року до податкової накладної № 30 від 30 квітня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ТОВ "ТД "Комунальна техніка" для реєстрації розрахунку коригування подано усі необхідні та достатні документи і пояснення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі № 440/3316/20 позовні вимоги задоволено.

Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТД "Комунальна техніка" (код ЄДРПОУ 39588481) зареєстровано як юридична особа 19 січня 2015 року номер запису 1 585 102 0000 009169 (а.с. 4). Основний вид економічної діяльності ТОВ "ТД "Комунальна техніка": 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням.

25 квітня 2020 року між ТОВ "ТД "Комунальна техніка" (постачальник) та ТОВ "Вівва Ассістентс" (замовник) укладено договір № 25/04/20 (а.с. 7-8), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовника товар, а саме: Сміттєвоз "ВЛІВ МІКРО Б 9-8 GZ 33098", а замовник зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

29 квітня 2020 року ТОВ "ТД "Комунальна техніка" складено рахунок на оплату № 71 на загальну суму 1 720 000 грн, у тому числі ПДВ в розмірі 286 666,67 грн (а.с. 9).

На підтвердження оплати рахунку № 71 позивачем надано платіжне доручення № 469 від 29 квітня 2020 року на суму 860 000 грн та платіжне доручення № 470 від 30 квітня 2020 року на суму 860 000 грн (а.с. 10-11).

29 квітня 2020 року ТОВ "ТД "Комунальна техніка" складено податкову накладну № 29 на загальну суму 860 000 грн, у тому числі ПДВ в розмірі 143 333,33 грн, яка направлена на реєстрацію 14 травня 2020 року та прийнята ДПС України, що підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 12-13).

30 квітня 2020 року ТОВ "ТД "Комунальна техніка" складено податкову накладну № 30 на загальну суму 860 000 грн, у тому числі ПДВ в розмірі 143 333,33 грн, яка направлена на реєстрацію 15 травня 2020 року та прийнята ДПС України, що підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 14-15).

Листом від 30 квітня 2020 року № 2/20 ТОВ "Вівва Ассістентс" повідомило ТОВ "ТД "Комунальна техніка", що на підставі пункту 6.2 договору № 25/04/20 від 25 квітня 2020 року вимушені відмовитися від товару Сміттєвоз "ВЛІВ МІКРО Б 9-8 GZ 33098", а тому за необхідне повернути передплату за даний товар у сумі 1 720 000 грн (а.с. 16).

Платіжним дорученням № 173 від 30 квітня 2020 року ТОВ "ТД "Комунальна техніка" перерахувало на рахунок ТОВ "Вівва Ассістентс" 860 000 грн (а.с. 17).

Платіжним дорученням № 174 від 30 квітня 2020 року ТОВ "ТД "Комунальна техніка" перерахувало на рахунок ТОВ "Вівва Ассістентс" 150 000 грн (а.с. 18).

Платіжним дорученням № 175 від 30 квітня 2020 року ТОВ "ТД "Комунальна техніка" перерахувало на рахунок ТОВ "Вівва Ассістентс" 710 000 грн (а.с. 19).

30 квітня 2020 року ТОВ "ТД "Комунальна техніка" складено рахунок коригування кількісних і вартісних показників № 7 до податкової накладної від 29 квітня 2020 року № 29 (а.с. 20).

У подальшому ТОВ "ТД "Комунальна техніка" направлено рахунок коригування кількісних і вартісних показників № 7 до податкової накладної від 29 квітня 2020 року № 29 на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно квитанції № 1 від 14 травня 2020 року документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК 30 квітня 2020 року № 7 в ЄРПН зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 8705, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуг), що відповідає пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с. 21).

30 квітня 2020 року ТОВ "ТД "Комунальна техніка" складено рахунок коригування кількісних і вартісних показників № 8 до податкової накладної від 30 квітня 2020 року № 30 (а.с. 22).

У подальшому ТОВ "ТД "Комунальна техніка" направлено рахунок коригування кількісних і вартісних показників № 8 до податкової накладної від 30 квітня 2020 року № 30 на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно квитанції № 1 від 14 травня 2020 року документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК 30 квітня 2020 року № 7 в ЄРПН зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги 8705, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуг), що відповідає пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (а.с. 23).

20 травня 2020 року ТОВ "ТД "Комунальна техніка" направлено до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 116).

До пояснень ТОВ "ТД "Комунальна техніка" додано: договір найму (оренди) приміщення № 07/2018 від 13 лютого 2018 року з додатками (а.с. 79-83); дилерський договір № 5 від 03 лютого 2020 року (а.с. 84-88); штатний розклад (а.с. 109); договір поставки № 25/04/20 від 25 квітня 2020 року (а.с. 91-93); рахунок № 71 від 29 квітня 2020 року (а.с. 104); лист на повернення № 2/20 від 30 квітня 2020 року (а.с. 89); платіжне доручення № 469 від 29 квітня 2020 року (а.с. 89 зворотній бік); платіжне доручення № 470 від 30 квітня 2020 року (а.с. 90); платіжне доручення № 173 від 30 квітня 2020 року (а.с. 90 зворотній бік); платіжне доручення № 174 від 30 квітня 2020 року; платіжне доручення № 175 від 30 квітня 2020 року, податкову накладну № 29 від 29 квітня 2020 року 114); квитанцію № 1 від 14 травня 2020 року (а.с. 78 зворотній бік); податкову накладну № 30 від 30 квітня 20120 року (а.с. 110); квитанцію № 1 від 15 травня 2020 року (а.с. 78); розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 7 від 30 квітня 2020 року до податкової накладної № 29 від 29 квітня 2020 року (а.с. 113); розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 8 від 30 квітня 2020 року до податкової накладної № 30 від 30 квітня 2020 року (а.с. 112).

Згідно витягу з Протоколу № 95 засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22 травня 2020 року, ГДРІ відділу перевірок ризикових платників та збору податкової інформації управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Васильченко Ірина зазначила, що за результатами опрацювання матеріалів, наданих ТОВ "ТД "Комунальна техніка" до розрахунку коригування № 8 від 30 квітня 2020 року щодо повернення попередньої оплати за "Сміттєвоз "Влів Мікро Б 9-8 Gz 33098" встановлено, що платіжний документ, на основі якого виписаний розрахунок коригування не відображається в підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", тому підтвердити реальність здійснення повернення коштів неможливо.

22 травня 2020 року ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення № 1579063/39588481 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 8 від 30 квітня 2020 року (а.с. 115).

Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації розрахунку коригування, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.05.2020 р. прийнято рішення № 1579063/39588481/42898651 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 8 від 30.04.2020 р., оскільки платіжний документ, на основі якого виписаний розрахунок коригування не відображається в підсистемі Аналітична система Податковий блок , тому підтвердити реальність здійснення повернення коштів не можливо (витяг з протоколу комісії № 95 від 22.05.2020). Також апелянт вважає, що витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги в сумі 2500 грн є необґрунтованими, оскільки такі витрати не є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на виконання робіт та тривалістю судових засідань в часовому еквіваленті, відтак рішення суду в цій частині є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

За змістом пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Положеннями п. 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 № 1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 1 Порядку № 1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У відповідності до п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Пунктами 10, 11 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абз. 2 п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з абз. 2 п. 6 Порядку № 520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктами 9, 10 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.

Автоматизований моніторинг відповідності платника податку, яким складено податкову накладну, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1156). Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1156).

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що цей платник податку відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилалася відповідна квитанція. У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної також зупиняється.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції від 14.05.2020 судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність розрахунку коригування від 30.04.2020 р. № 7 пункту 5 Критеріям ризиковості здійснення операції (а.с. 23).

Мотивуючи цей висновок податковий орган зазначив, що сума компенсації вартості товару/послуги 8705, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник"D"=1.1263%, "Р"-115429.4

Надаючи правову оцінку підставам для зупинення реєстрації складеного ТОВ "Торговий дім "Комунальна техніка" розрахунку коригування від 30.04.2020 р. № 8 в ЄРПН, судова колегія звертає увагу на те, що Порядок № 1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас, виходячи з наведених вище положень пунктів 10, 11 Порядку № 1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

При цьому, пунктом 11 Порядку № 1165 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов`язково мають бути зазначені: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції від 14.05.2020 суд встановив, що у ній не зазначено вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, що унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

При цьому колегія суддів зазначає, що Порядок № 1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у цьому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення.

Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У контексті вищенаведеного слід також зауважити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

В межах спірних правовідносин судом встановлено, що надіслана позивачу квитанція містить лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

Також судом встановлено, що 20.05.2020 р. ТОВ "ТД "Комунальна техніка" направлено до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 116).

До пояснень ТОВ "ТД "Комунальна техніка" додано: договір найму (оренди) приміщення № 07/2018 від 13 лютого 2018 року з додатками (а.с. 79-83); дилерський договір № 5 від 03 лютого 2020 року (а.с. 84-88); штатний розклад (а.с. 109); договір поставки № 25/04/20 від 25 квітня 2020 року (а.с. 91-93); рахунок № 71 від 29 квітня 2020 року (а.с. 104); лист на повернення № 2/20 від 30 квітня 2020 року (а.с. 89); платіжне доручення № 469 від 29 квітня 2020 року (а.с. 89 зворотній бік); платіжне доручення № 470 від 30 квітня 2020 року (а.с. 90); платіжне доручення № 173 від 30 квітня 2020 року (а.с. 90 зворотній бік); платіжне доручення № 174 від 30 квітня 2020 року; платіжне доручення № 175 від 30 квітня 2020 року, податкову накладну № 29 від 29 квітня 2020 року 114); квитанцію № 1 від 14 травня 2020 року (а.с. 78 зворотній бік); податкову накладну № 30 від 30 квітня 20120 року (а.с. 110); квитанцію № 1 від 15 травня 2020 року (а.с. 78); розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 7 від 30 квітня 2020 року до податкової накладної № 29 від 29 квітня 2020 року (а.с. 113); розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 8 від 30 квітня 2020 року до податкової накладної № 30 від 30 квітня 2020 року (а.с. 112).

В свою чергу, згідно витягу з Протоколу № 95 засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2020 р., ГДРІ відділу перевірок ризикових платників та збору податкової інформації управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Васильченко Ірина зазначила, що за результатами опрацювання матеріалів, наданих ТОВ "ТД "Комунальна техніка" до розрахунку коригування № 8 від 30.04.2020 року щодо повернення попередньої оплати за "Сміттєвоз "Влів Мікро Б 9-8 Gz 33098" встановлено, що платіжний документ, на основі якого виписаний розрахунок коригування не відображається в підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", тому підтвердити реальність здійснення повернення коштів неможливо.

У зв`язку з цим 22.05.2020 р. ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення № 1579063/39588481 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 8 від 30.04.2020 р. (а.с. 115).

Зі змісту спірного рішення від 22.05.2020 р. вбачається, що єдиною підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування у ЄРПН слугувала та обставина, що платіжний документ, на основі якого виписаний розрахунок коригування не відображається в підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", а тому підтвердити реальність здійснення повернення коштів неможливо.

Разом з тим, вирішуючи спірні правовідносини колегія суддів зазначає, що підприємством позивача до податкового органу надавалися платіжні доручення від 30.04.2020 р. № 173, 174 та 175 про повернення ТОВ "Віва Ассістентс" часткової оплати за сміттєвоз "ВЛІВ МІКРО", згідно рахунку № 71 від 29.04.2020 р. і за інформацією із вказаних платіжних доручень операції з повернення коштів проведено банком 30.04.2020 р.

В свою чергу, як правильно зазначив суд першої інстанції, не відображення у інформаційній системі "Податковий блок" платіжного документа не може свідчити про відсутність руху коштів. Крім того, пунктом 11 Порядку № 520 не передбачено такої підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, як не відображення в підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок" певних документів.

Також суд першої інстанції правильно послався на те, що будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В свою чергу, оспорювані у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень - Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, не містить чіткого визначення підстав та мотивів його прийняття, що свідчить про необґрунтованість такого рішення.

Натомість платником податку, на виконання вимог п. 192.1 ст. 192 ПК України, після повернення коштів, які сплачені за поставку товару, складено розрахунок коригування до податкової накладної, своєчасно направлено його на реєстрації і на підтвердження відображених у цьому розрахунку даних надано відповідне документальне підтвердження, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апелянта вказаних вище висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "Торговий дім "Комунальна техніка" витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підстав доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.

Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір № 18 про надання правничої допомоги від 01 липня 2019 року, додаткову угоду № 2 від 15 червня 2020 року до договору № 18 про надання правничої допомоги від 01 липня 2019 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, акт № 3 приймання-передачі наданих послуг від 22 червня 2020 року до договору № 18 про надання правничої допомоги від 01 липня 2019 року, платіжне доручення № 1599 від 17 липня 2020 року, акт № 4 приймання-передачі наданих послуг від 21 липня 2020 року до договору № 18 про надання правничої допомоги від 01 липня 2019 року, платіжне доручення № 203 від 18 серпня 2020 року (а.с. 27-31, 145-148).

Згідно Акта № 3 приймання-передачі наданих послуг від 22 червня 2020 року до договору № 18 про надання правничої допомоги від 01 липня 2019 року адвокатом надано послуги: вивчення матеріалів справи (2 год.) - 1000 грн; підготовка позовної заяви (4 год.) - 2000 грн.

Згідно акта № 4 приймання-передачі наданих послуг від 21 липня 2020 року до договору № 18 про надання правничої допомоги від 01 липня 2019 року адвокатом надано послуги: вивчення відзиву з додатками (1 год) - 500 грн.); підготовка відповіді на відзив (3 год) - 1500 грн.

Загальна сума витрат на правничу допомогу, заявлена позивачем до відшкодування складала 5000,00 грн.

Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України виходив з того, що: справа відноситься до незначної складності; позовна заява фактично складена на 1 аркуші; позов носить немайновий характер. Представник відповідача - 1 заперечував проти розміру відшкодування витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги перший відповідач послався лише на те, що витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги в сумі 2500 грн є необґрунтованими, оскільки такі витрати не є співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на виконання робіт та тривалістю судових засідань в часовому еквіваленті, відтак рішення суду в цій частині є неправомірним.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідач по справі не конкретизує, в чому саме полягає неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу з обсягом виконаних адвокатом робіт, часом витраченим на виконання робіт, з урахуванням того, що суд першої інстанції лише частково стягнув суму таких витрат, надавши оцінку співмірності таких витрат. Також безпідставним є посилання на неспівмірність витрат із тривалістю судових засідань, колегія суддів зазначає, що згідно додаткової угоди № 2 від 15.06.2020 р. витрати адвоката за участь у судовому засіданні до відшкодування не заявлялися.

На підставі цього, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. Доводи апелянта висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі № 440/3316/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 11.12.2020 року