Постанова

від 10.12.2020 по справі 420/2496/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2496/20

Головуючий в І інстанції: Токмілова Л.М.

Дата та місце ухвалення рішення: 19.06.2020 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра Торг до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Таміра торг до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій, з урахуванням уточнень, позивач просив: визнати незаконними та протиправними дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 259 від 19.11.2019 року, № 260 від 19.11.2019 року, № 261 від 19.11.2019 року, № 388 від 25.11.2019 року; скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.02.2020 року № 1449344/42558036, від 04.02.2020 року № 1449345/42558036, від 04.02.2020 року № 1449347/42558036, від 04.02.2020 року № 1449346/42558036; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ Таміра торг податкові накладні № 259 від 19.11.2019 року, № 260 від 19.11.2019 року, № 261 від 19.11.2019 року, № 388 від 25.11.2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року позов задоволено. Визнано незаконними та протиправними дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 259 від 19.11.2019 року, № 260 від 19.11.2019 року, № 261 від 19.11.2019 року, № 388 від 25.11.2019 року. Скасовані рішення комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 04.02.2020 року № 1449344/42558036, від 04.02.2020 року № 1449345/42558036, від 04.02.2020 року № 1449347/42558036, від 04.02.2020 року № 1449346/42558036. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ Таміра торг податкові накладні № 259 від 19.11.2019 року, № 260 від 19.11.2019 року, № 261 від 19.11.2019 року, № 388 від 25.11.2019 року.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра торг судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 989 від 13.04.2019 року.

Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2019 року між ТОВ Таміра торг (постачальник) та ТОВ Амбра Імпекс (покупець) був укладений договір поставки № 0104/1943, згідно якого постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) покупцю (горіхи, цукати, сухофрукти, крупи та інше), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору.

Також, згідно матеріалів справи, позивачем, як постачальником товару на адресу ТОВ Амбра Імпекс (покупець), були складені та направлені для реєстрації в ЄРПН наступні податкові накладні: № 259 від 19.11.2019 року на загальну суму 11683,44 грн. (товар - рис басматі); № 260 від 19.11.2019 року на загальну суму 87312 грн. (товар - рис басматі); № 261 від 19.11.2019 року на загальну суму 313445,18 грн. (товар - фініки сушені); № 388 від 25.11.2019 року на загальну суму 12361,25 грн. (товар - рис басматі).

При цьому, згідно матеріалів справи, вказані податкові накладні були доставлені до податкового органу 17.12.2019 року, однак, реєстрація цих ПН була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що підтверджується відповідними квитанціями. У наведених квитанціях вказано, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків корегування в ЄРПН.

Позивач повідомленнями №№ 1, 2, 3, 4 від 28.01.2020 року по кожній податковій накладній надав пояснення та копії документів на вимогу податкового органу, зокрема: рахунки на оплату, видаткові накладні, ТТН, довіреності на отримання товару, контракти, МД, специфікації, договір поставки, акти звірки, договори купівлі-продажу, договори оренди, штатний розклад, виписки банку.

Рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 року №№ 1449344/42558036, 1449345/42558036, 1449347/42558036, 1449346/42558036 відмовлено у реєстрації вказаних податкових накладних позивача у зв`язку із: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено лише посилання на відповідність розрахунків критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, проте, пункт 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, які включені до п.п. 1.6 зазначених Критеріїв із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Також, суд першої інстанції зазначив, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним, однак, податковим органом жодним чином не відображено, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані при винесенні рішення.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вирішуючи справу в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117, чинний та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв ризиковості здійснення операцій/ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Критерії ризиковості здійснення операцій/Критерії ризиковості платника податку визначаються листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 (попередня редакція лист № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року) та з 08.08.2019 року введені в дію вказані Критерії згідно листа № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій/критеріїв ризиковості платника податку, які визначалися листами ДФС.

У квитанціях, якими зупинено реєстрацію спірних податкових накладних, критерії ризиковості визначені виключно на підставі листа ДФС, при цьому, взагалі без зазначення номеру та дати цього листа.

Так, податковим органом лише вказано, що реєстрацію податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Разом з цим, колегія суддів наголошує, що акти, які затверджують критерії ризиковості господарських операцій/критерії ризиковості платника податку мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак, підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

В свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, від 09 липня 2019 року у справі № 140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі № 320/6312/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 560/279/19.

Окрім цього, вирішуючи справу, колегія суддів враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року у справі № 826/12108/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Постановою Верховного Суду від 10 березня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 року у справі № 826/12108/18 залишено без змін, а також поновлено дію вказаних судових рішень.

При цьому, приймаючи наведені рішення у справі № 826/12108/18 суди виходили з того, що Кабінет Міністрів України не дотримався вимог імперативної норми Закону № 1160-IV в частині прийняття регуляторного акта щонайменше через один місяць від дати оприлюднення проекту цього акта.

Крім того, зважаючи на імперативну норму пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, яка передбачає можливість визначати підстави та порядок зупинення реєстрації податкових накладних виключно Кабінету Міністрів України, суди у вказаній справі визнали делегування відповідачем повноважень щодо визначення критеріїв оцінки ризиків ДФС України за погодженням з Мінфіном порушенням Урядом положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що в свою чергу призвело до невідповідності пункту 10 Порядку № 117 вимогам зазначеної норми Кодексу.

Окрім цього, суди визнали обґрунтованими позовні вимоги щодо протиправності пунктів 20, 21 Порядку № 117 з підстав порушення відповідачем процедури прийняття спірного регуляторного акта та компетенції його прийняття всупереч положень пункту 20.2. статті 20 Податкового кодексу України, за якою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, яким є Міністерство фінансів України.

Також, колегія суддів приходить до висновку про невідповідності оскаржуваних рішень вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто, наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Також, колегія суддів вказує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Відсутність посилань на конкретний критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 826/6528/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 560/279/19.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно п.п. 5, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216), який набрав чинності 14.12.2019 року, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У квитанціях, якими зупинено реєстрацію спірних податкових накладних, жодного посилання на конкретний критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкових накладних, не наведено, а так само податковим органом конкретного переліку документів при надісланні повідомлень про надання пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, не витребовувалось.

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних у квитанціях вказано те, що податкові накладні відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Проте, у зазначених квитанціях взагалі не вказано, яке саме з перерахованих положень п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, та якими саме Критеріями ризиковості керувався податковий орган.

Більш того, після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, позивачем були подані до Комісії документи для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних викладено загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку податкового органу, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

В поданій апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що в рішеннях про відмову в реєстрації ПН визначено, які документи не було надано позивачем, а тому, оскаржувані рішення з посиланням на підстави - ненадання платником податку всіх необхідних є повністю обґрунтованим.

Проте, колегія суддів вважає безпідставними вказані доводи апелянта, оскільки, як вже наголошувалось судом, податковим органом конкретного переліку документів при надісланні повідомлень про надання пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, не витребовувалось. Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувані рішення прийнятті з підстав не надання позивачем усіх первинних та розрахункових документів без підкреслення, яких саме документів не надано (хоча форма рішення надає таку можливість). Крім того, відповідачами у справі визнається, що після зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивачем були подані до Комісії документи для реєстрації ПН, проте, податковим органом не визначено підстав для не прийняття до уваги наведених первинних документів позивача щодо господарських операцій згідно поданих ним на реєстрацію податкових накладних, а також податковий орган не вказує про невідповідність цих первинних документів вимогам чинного законодавства.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, колегія суддів приходить до висновку щодо безпідставності зупинення реєстрації податкових накладних та протиправності рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях №№ 1449344/42558036, 1449345/42558036, 1449347/42558036, 1449346/42558036 прямо вказано, що такі рішення прийняті 04.02.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216), який набрав чинності 14.12.2019 року, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Таким чином, у даній справі оскаржувані рішення прийнятті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (комісія регіонального рівня), а не Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як зазначено судом першої інстанції в своєму рішенні, в тому числі, у резолютивній частині.

Також, колегія суддів зазначає, що в рішенні суду першої інстанції з посиланням на Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, визначено, що повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України.

Так, згідно п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Проте, посилаючись на наведені положення Порядку № 1246 та визначаючи, що повноваження з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну податкову службу України, суд першої інстанції без будь-яких обґрунтувань у резолютивній частині рішення зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем податкові накладні. Також, суд першої інстанції не визначив, за якою датою такі ПН мають бути зареєстровані, як то передбачено наведеним Порядком № 1246.

Крім того, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував свій висновок щодо наявності підстав для визнання незаконними та протиправними дій щодо зупинення реєстрації податкових накладних, які фактично вчинені 17.12.2019 року. Також, суд першої інстанції не визначив, ким із відповідачів такі дії вчиненні.

Окрім цього, вирішуючи справу, суд першої інстанції визначив, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку. Проте, у даній справі рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку не оскаржується. Також, колегія суддів зазначає, що Порядок № 1165 набрав чинності 01.02.2020 року, проте, реєстрацію оскаржуваних накладних було зупинено 17.12.2019 року, тобто, в період дії Порядку № 117.

В свою чергу, враховуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 9 КАС України, приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із зобов`язанням ДПС України зареєструвати оскаржувані накладні датою їх одержання. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, на підставі ст. 317 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову із здійсненням нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра Торг до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 04.02.2020 року №№ 1449344/42558036, 1449345/42558036, 1449347/42558036, 1449346/42558036 про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра Торг № 259 від 19.11.2019 року, № 260 від 19.11.2019 року, № 261 від 19.11.2019 року, № 388 від 25.11.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра Торг № 259 від 19.11.2019 року, № 260 від 19.11.2019 року, № 261 від 19.11.2019 року, № 388 від 25.11.2019 року датою їх одержання - 17.12.2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (ідентифікаційний код: 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра Торг (ідентифікаційний код: 42558036) судові витрати в розмірі 4204 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Таміра Торг (ідентифікаційний код: 42558036) судові витрати в розмірі 4204 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 10.12.2020 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька