Постанова

від 09.12.2020 по справі 443/917/15-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 443/917/15-а пров. № А/857/11965/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,

з участю секретаря Михальської М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 11 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними,-

суддя в 1-й інстанції - Сливка С.І.,

час ухвалення рішення - 11.09.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Жидачів,

дата складання повного тексту рішення - 11.09.2020 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (правонаступник Миколаївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача при індексації пенсії позивача з 10.03.2008 року по 31.12.2014 року; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року та нездійснення щорічних перерахунків пенсії позивача з 01 березня у 2014-2017 роках відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , внаслідок яких пенсійним органом порушено принципи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування щодо рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат і диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу і розміру заробітної плати (доходу) та допущена дискримінація позивача за ознакою року народження (призначення пенсії); зобов`язання відповідача провести позивачу індексацію пенсії відповідно до ст.ст. 3, 4 і 6 Закону України Про індексацію грошових доходів населення з 10.03.2008 року по 30.09.2017 року та здійснити щорічні перерахунки пенсії з 01 березня у 2014-2017 роках відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік; стягнення з відповідача на користь позивача коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними діями і бездіяльністю, у сумі 63785,68 грн. 68 коп.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 11 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача при індексації пенсії позивача з 10.03.2008 року по 31.12.2014 року; бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії позивача відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року та нездійснення щорічних перерахунків пенсії позивача з 01 березня у 2014-2017 роках відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , внаслідок яких управлінням Пенсійного фонду України порушено принципи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування щодо рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат і диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу і розміру заробітної плати (доходу). Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення (пенсії) за період з 10.03.2008 року по 30.09.2017 року, а також перерахувати розмір пенсії згідно із ст.42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 березня у 2014-2017 роках із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік (п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України). В іншій частині задоволення позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що індексація грошових доходів населення проводиться у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованої суми проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених КМУ. Розмір соціальних виплат залежить від соціально-економічних можливостей держави. Стверджує, що відповідач при проведенні індексації пенсії позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України і виплата індексації обчислена і виплачується відповідно до матеріалів пенсійної справи та чинного пенсійного законодавства України.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач з 10.03.2008 року отримує пенсію за віком. До 08.07.2014 року позивач перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, а з 05.08.2015 року - у відповідача .

На сьогодні позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області.

Матеріалами справи встановлено, що з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року пенсійний орган не проводив індексацію пенсії позивачки, що підтверджується довідками відповідача.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року № 1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон № 1282), згідно зі ст. 1 якого, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону № 1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до чинного законодавства, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

За змістом ст. 4 Закону № 1282 (в редакції, що діяла до 01.01.2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, який установлюється у розмірі 101 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VІІІ від 24.12.2015 року внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону № 1282 та поріг індексації підвищено зі 101 % до 103 %.

Відповідно до п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

При цьому, прожитковий мінімум для непрацездатних осіб змінювався і відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 року становив 949 грн.; з 01.09.2015 року - 1074 грн. В 2016 році відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" з 01.01.2016 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб становив 1074 грн., з 01.05.2016 року -1130 грн., з 01.12.2016 року - 1247 грн.

Суд зауважує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Заперечення відповідача щодо відсутності коштів для виплати індексації судом не заслуговують на увагу, оскільки індексація пенсії (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 10.03.2008 року по 30.09.2017 рік є протиправною, а тому належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії за період з 10.03.2008 року по 30.09.2017 року.

Щодо непроведення відповідачем щорічного перерахунку пенсії позивача з 01 березня у 2014-2017 роках, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

На момент призначення пенсії позивачу, ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 крім індексації пенсії, передбаченої ч. 1 цієї статті, передбачала підвищення розміру пенсій 1 березня поточного року у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком.

Проте, 27.03.2013 року прийнято Закон України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні № 1166-VII, відповідно до розділу ІІІ якого встановлено, що до стабілізації економічної ситуації в країні зупинено дію ч. 2 ст. 42 Закону № 1058.

Вказані зміни набрали чинності з 01.04.2014 року.

Отже, з огляду на зазначені приписи, законодавством, до стабілізації економічної ситуації країни зупинено дію статті, якою визначено право особи на перерахунок пенсійних виплат з урахуванням індексації. Відтак, з урахуванням обставин справи, індексації підлягають пенсійні виплати у період до дати набрання законної сили зазначених вище змін, а тому вимоги позивача про перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 за період з 2014 по 2017 роки задоволенню не підлягають.

Щодо твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, то апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час подання позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач стала на облік у відповідача у серпні 2014 року. У березні 2015 року вона подала заяву про надання довідок щодо розміру пенсії та нарахованої індексації. Відповідь отримано 27.03.2015 року, а позовну заяву подано до суду у червні 2015 року. Колегія суддів вважає, що строк необхідно обраховувати з часу, коли позивач дізналась про порушення свого права, а саме з часу отримання відповіді від пенсійного органу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 229,308,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 11 вересня 2020 року у справі № 443/917/15-а - скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними: дії Миколаївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області при індексації пенсії ОСОБА_1 з 10 березня 2008 року по 31 грудня 2014 року; бездіяльність Миколаївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м.Львів, вул. Митрополита Андеря,10, код ЄДРПОУ 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення (пенсії) за період з 10 березня 2008 року по 30 вересня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 11 грудня 2020 року