Постанова

від 11.12.2020 по справі 420/3259/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 420/3259/19

адміністративне провадження № К/9901/2808/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський олійнодобувний завод на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (головуючий суддя - Радчук А.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Джабурія О.В., судді - Запорожан Д.В., Кравченко К.В.) у справі №420/3259/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський олійнодобувний завод до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування наказу,

установив:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Одеський олійнодобувний завод (далі - ТОВ Одеський олійнодобувний завод ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якому просило: визнати протиправними дії ДФС України щодо затвердження коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків у травні 2019 року в частині включення до нього ТОВ Одеський олійнодобувний завод ; визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС в Одеській області від 11 травня 2019 року №3552 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Одеський олійнодобувний завод .

На обґрунтування позову позивач вказував, що відповідачами не доведено правомірності підстав до включення позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2019 рік, як і незаконно здійснено його коригування з листопада 2019 року на травень 2019 року. Прийняття в подальшому на основі таких змін оскаржуваного наказу було здійснено ГУ ДФС в Одеській області всупереч встановленому законом порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й прийняти нове, яким позов задовольнити. На переконання скаржника суди попередніх інстанцій не перевірили належним чином процедуру включення позивача до плану-графіку проведення планових перевірок. Звертає увагу, що надана відповідачем інформаційно-аналітична довідка щодо діяльності підприємства не містить дати її формування, періоду, за який вона сформована, та підпису уповноваженої особи. Більш того, відповідач не довів, що позивач є платником з найбільш високим ступенем ризику несплати до бюджету податків та зборів, що свідчить про незаконність включення позивача до плану-графіку проведення перевірок. Скаржник також звертає увагу суду на те, що суди попередніх інстанцій розглянули справу без урахування практики Верховного Суду, які вирішували спори вказаної категорії на користь платників податків.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС в Одеській області просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін як законні й обґрунтовані. Повністю підтримує висновки судів, з яких вони виходили при вирішенні спору.

ДФС України своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу Товариства не скористалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, оприлюдненого 22 грудня 2018 року на офіційному веб-порталі ДФС України, платник податку - ТОВ Одеський олійнодобувний завод підлягав податковій перевірці у листопаді 2019 року.

За результатами коригування вказаного плану 8 травня 2019 року Товариство було включено у графік перевірок на травень 2019 року.

11 травня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, пункт 77.1 статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до плану-графіка (на 2019 рік) проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, прийнято наказ №3552 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Одеський олійнодобувний завод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16 листопада 2016 року по 31 березня 2019 року (починаючи з 31 травня 2019 року тривалістю 10 робочих днів).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ДФС України наділена повноваженнями здійснювати коригування плану-графіку податкових перевірок суб`єктів господарювання, й таке коригування було здійснене відповідно до положень податкового законодавства. Як наслідок, суди вважали також законним наказ про проведення документальної планової перевірки ТОВ Одеський олійнодобувний завод , прийнятий ГУ ДФС в Одеській області на підставі вказаного плану-графіку.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами підпункту 14.1.164 пункту 14.1 статті 14 ПК України план - графік документальних виїзних перевірок - це перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з пунктами 77.1, 77.2, 77.4 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Наказом Міністерства фінансів України від 2 червня 2015 року №524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок №524).

Відповідно до пунктів 1, 3 та 5 розділу І Порядку №524 річний план-графік для документальних планових перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, складається відповідно до вимог статті 77 розділу II ПК України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування.

Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, квартальних планів-графіків - не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа кожного місяця поточного року, починаючи з другого місяця поточного року, засобами інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб засобами автоматизованої інформаційної системи Управління документами плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

План-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС. Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС. Належну якість формування плану-графіка та його коригування забезпечує територіальний орган ДФС, який сформував план-графік (коригування плану-графіка).

Розділом III Порядку №524 визначено процедуру відбору до плану-графіка платників податків - юридичних осіб.

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку №524 до плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку №524 визначено критерії відбору платників податків - юридичних осіб: 1) високого ступеня ризику; 2) середнього ступеня ризику; 3) незначного ступеня ризику.

Про високий ступінь ризику платника податку свідчать, зокрема, такі факти: рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю.

Проаналізувавши наведені вище положення податкового законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ДФС України як центральний орган виконавчої влади України наділена повноваженнями здійснювати коригування плану-графіка за проектами, складеними його територіальними органами.

Досліджуючи обставини щодо надіслання ГУ ДФС в Одеській області до ДФС України проекту коригування плану-графіка щодо зміни періоду проведення перевірки ТОВ Одеський олійнодобувний завод (з листопада на травень), суди встановили, що такий проект був виготовлений на підставі інформаційно-аналітичної довідки щодо наявності ризиків в роботі платника податку - ТОВ Одеський олійнодобувний завод , як це передбачено наведеними вище приписами Порядку №524. Також, як встановили суди, такий проект коригування плану-графіка датований першим робочим днем травня 2018 року, що узгоджується із вимогами того ж Порядку.

В інформаційно-аналітичний довідці, яка слугувала підставою до коригування плану-графіка, зазначено наступні ризики несплати податку: рівень сплати податку на прибуток нижче на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі; рівень сплати податку на додану вартість нижче на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку по відповідній галузі.

Отже, за результатами аналізу господарської діяльності позивача контролюючим органом регіонального рівня встановлено, що товариство має високі ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів, що й стало підставою до включення позивача до плану-графіка проведення планових перевірок.

Аналізуючи доводи позивача щодо наявності недоліків в інформаційно-аналітичній довідці, складеній ГУ ДФС в Одеській області, суди дефектів в означеному документі не виявили, натомість вказали, що навіть за наявності окремих, несуттєвих недоліків, ймовірно допущених під час коригування плану-графіку, такі не спростовують факту існування певних ризиків несплати платником податків та, як наслідок, необхідність проведення податкової перевірки.

Встановивши, що коригування плану-графіку було виконано ДФС України відповідності до положень ПК України та Порядку №524, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що дії ДФС України щодо затвердження коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у травні 2019 року в частині включення до нього ТОВ Одеський олійнодобувний завод , - є правомірними й такими, що відповідають закону.

Як наслідок, суди констатували правомірність і прийнятого ГУ ДФС України в Одеській області наказу про проведення документальної планової перевірки ТОВ Одеський олійнодобувний завод , на підставі скоригованого плану-графіка.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права.

Доводи заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, натомість зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Суд вважає за необхідне наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд не вдається у разі відсутності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аргументи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини у даних справах не є подібними, а тому такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський олійнодобувний завод - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська