Рішення

від 11.12.2020 по справі 692/1188/19

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/1188/19

Провадження № 2/692/26/20

11.12.20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Бубир В.М., за участю представника позивача - Колотило Р.В., представників відповідача Чирви О.В., Куниці І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Драбів в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агромакс про відшкодування збитків (упущеної вигоди) та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивачка з позовом про відшкодування збитків (упущеної вигоди) та моральної шкоди. Позовну заяву мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 3,01 га, що знаходиться в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області, яка отримала у спадок після смерті батька ОСОБА_2 . За життя батько на вказану земельну ділянку 10 вересня 2006 року уклав договір оренди землі з СТОВ Агрофірма Агромакс та додаткову угоду до даного договору 01.09.2011 року. 18.08.2016 року апеляційний суд Черкаської області розглянувши апеляційну скаргу позивачки на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06.07.2016 року ухвалив рішення від 18 серпня 2016 року. яким розірвав вищевказані договір оренди та додаткову угоду, а також зобов?язав СТОВ Агрофірма Агромакс повернути належну їй земельну ділянку. 16 вересня 2016 року позивачка звернулася з листом до відповідача з проханням терміново виконати рішення апеляційного суду Черкаської області від 18.08.2016 року, але лист був проігнорований. Після цього вона знову неодноразово зверталася до відповідача з аналогічною вимогою, але ніякої реакції не булу. Її лист від 09.03.2017 року з аналогічною вимогою також був проігнорований відповідачем. В зв?язку з цим позивач в серпні 2017 року змушена була звернутися до Драбівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Внаслідок проведення виконавчих дій 19.10.2027 року СТОВ Агрофірма Агромакс виконала рішення апеляційного суду Черкаської області від 18.08.2016 року, про що був підписаний акт про повернення земельної ділянки. Затримка у поверненні земельної ділянки спричинила її власнику збитки. Так, позивачка мала намір самостійно обробляти належну їй земельну ділянку, засіявши її кукурудзою, і в зв?зку з цим могла б реально одержати дохід. Згідно розрахунку, проведеного комісією районної державної адміністрації з визначення розміру завданих збитків, заподіяних громадянці ОСОБА_1 , розмір доходу від реалізації вирощеної кукурудзи на земельній ділянці 3,0098 га, міг скласти 100350 грн. 00 коп. Крім того, внаслідок порушення її права відповідачем, позивачка зазнала моральної шкоди, яка полягає у моральних та душевних переживаннях, які вона пережила коли змушена була добиватися виконання рішення апеляційного суду Черкаської області, а саме тривалий час писала листи відповідачу, зверталася до органів державної виконавчої служби. Це спричинило те, що вона почала нервово до всього відноситься. від такого стану та нецільового витрачення грошей в тому числі і сімейних постраждали і члени її родини. Під час розгляду справи у суді про розірвання договору оренди інтереси позивачки представляв її чоловік ОСОБА_3 . У зв?язку з нервовим потрясінням отриманими в ході розгляду справи він переніс операцію та стаціонарне лікування. Моральну шкоду позивач оцінює у 20000 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що позивачка не довела доказами своїх намірів обробляти землю самостійно та вирощувати кукурудзу, комісія з визначення збитків в порушення законодавства не запросила їх представника, а сам розрахунок проведений на невірних даних. Також вказав, що їх підприємство не використовувало землю позивачки, а тому і не могло виконати рішення суду, підставою для прийняття такого рішення було те, що землею користується інша юридична особа.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2018 року СТОВ Агрофірму "Агромакс було зобов?язано повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 3,0 га, кадастровий номер 7120682600:03:002:1871, яка знаходиться в адміністративних межах Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області. Одночасно даним рішенням суду було розірвано договір оренди від 10.09.2006 та додаткову угодо до договору по даній земельній ділянці. Згідно акту повернення земельної ділянки СТОВ Агрофірма Агромакс 19 жовтня 2017 року повернула належну ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 3,01 га, кадастровий номер7120682600:03:002:1871.

Позивачка в позовній заяві стверджує, що внаслідок тривалого невиконання рішення суду відповідачем їй було завдано збитків у виді упущеної вигоди. Внаслідок дій відповідача вона була позбавлена можливості отримати дохід від вирощування на земельній ділянці кукурудзи. Розмір такого доходу обраховано за її зверненням комісією районної державної адміністрації з визначення розміру завданих збитків, заподіяних громадянці ОСОБА_1 , який міг скласти 100350 грн. 00 коп.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналіз наданих суду позивачкою доказів свідчить, що вони не підвереджують намірів позивачки обробляти самостійну земельну ділянку в період з прийняття вищевказаного рішення та його фактичного виконання. Так, на підтвердження своїх намірів позивачка додала до позову видаткову накладну № 206 від 04 березня 2019 року по продажу насіння кукурудзи Гран 6 ф.3 у кількості 15 мішків на загальну суму 24750 грн., покупцем вказано ОСОБА_3 , який являється чоловіком позивачки. Копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_3 та позивачкою надана суду. Дана видаткова накладна виписана в 2019 році, а не в період про який вказує позивачка в якому вона мала намір здійснювати посів кукурудзи, крім того відсутні докази здійснення оплати даного товару. Аналогічні питання виникають і по товарно-транспортній накладній за 2018 рік на закупівлю аміачної селітри, яка заповнена некоректно, та не дає змоги встановити факт придбання та оплати товару, та його одиниці (мішки, кг чи інше). Оскільки дані докази стосуються іншого періоду, ніж період у якому позивачка бажала здійснити посів кукурудзи, суд вважає дані докази неналежними.

Крім того, суду надано дві довідки виконавчого комітету Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області від 03.02.2020 № № 148, 149, про те, що ОСОБА_3 самостійно обробляє 2 земельні паї із 2014 року, а ОСОБА_1 самостійно обробляє один земельний пай з 2018 року. Суд вважає, що дані докази не є достатніми для підтвердження факту реальних намірів та можливостей позивачки здійснити посів кукурудзи в 2017 році та отримати за це дохід. Для здійснення самостійного обробітку землі, вирощування сільськогосподарської культури, необхідні відповідні навики і знання, відповідна сільськогосподарська техніка, власна чи орендована, місце для зберігання вирощеної продукції, наявність міндобрив та інше, проте будь-яких доказів цьому позивачка суду не надала. Сам лише теоретичний розрахунок можливого доходу від вирощування кукурудзи не може бути підставою для стягнення з винної особи упущеної вигоди у виді не отриманого доходу. Крім того, позивачка звернулася до органів державної виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення суду вже після періоду коли здійснюється посів кукурудзи, і про будь які перешкоди зробити це завчасно вона не вказала, що також свідчить про відсутність вжиття дієвих заходів для здійснення реального самостійного обробітку землі.

Відповідно до ст. 23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

У відповідності до роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно п.4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. До юридичних фактів, які має довести позивач у цій справі, належить доведення спричинення моральної шкоди та її розміру. Доведення цих обставин з боку позивача можливе на підставі доказів.

Враховуючи, що судом не встановлено факту завдання відповідачем збитків позивачу, підстав для стягнення моральної шкоди не вбачаться. Крім того, будь яких доказів нанесення моральної шкоди позивачці суду не надано. Зв`язок хвороби ОСОБА_3 з спричиненням позивачці моральної шкоди суд вважає недоведеним, через відсутність доказів.

Таким чином в позові слід відмовити через його необґрунтованість.

Оскільки, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, то у відповідності до ст.141 ЦПК України судові слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 21, 23 ЦК України, ст. 12-13 , 76-81 , 141, 229 , 259 , 263-265 , 273 -274, 354 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Агромакс про відшкодування збитків (упущеної вигоди) та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий

Повний текст рішення виготовлено 11 грудня 2020 року.