Ухвала

від 11.12.2020 по справі 2-1259-2009

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1259-2009

Провадження № 4-с/219/26/2020

У Х В А Л А

про залишення скарги без руху

11 грудня 2020 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в особі судді Шевченко Л.В., дослідивши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нічман В.В., Коваленка В.М., Філімонової В.Ю., -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області зі скаргою на дії державних виконавців Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нічман В.В., Коваленка В.М., Філімонової В.Ю.

Розглянувши скаргу та додані до неї документи суд приходить до висновку, що вказана скарга має бути залишена без руху виходячи з наступного.

Як зазначає Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07.02.2014 № 6 (п. 13) скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в п. п. 3 - 5 ч. 4 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження .

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Так, у скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2012, постанову про арешт майна від 21.03.2018, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.03.2018 № 40249402, постанову про встановлення тимчасово обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 05.11.2020, постанову про встановлення тимчасово обмеження боржника у праві користування транспортним засобом від 05.11.2020 та зобов`язати державного виконавця вилучити запис про внесення його до Єдиного реєстру боржників України.

Разом з тим, в подані скарзі не вказано які саме дії державних виконавців заявник вважає неправомірними та оскаржує.

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальних строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі скарги вбачається, що про існування вказаного виконавчого провадження він дізнався у листопаді 2020 року, при цьому питання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із вказаною скаргою заявник не ставить.

Зазначив, що 23.11.2020 через свого представника він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, однак до скарги не додано копії договору з адвокатом, який має право представляти його інтереси, та був наданий у виконавчій службі.

Таким чином, заявнику необхідно надати докази того, що ним не пропущено строк звернення зі скаргою до суду, або звернутися з відповідним клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причини його пропуску.

Частиною 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 258-260, 449 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нічман В.В., Коваленка В.М., Філімонової В.Ю. - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, скарга буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною скаргою до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.В. Шевченко