Постанова

від 07.12.2020 по справі 295/2835/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/2835/18 Головуючий у 1-й інст.Полонець С.М.

Категорія 44 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Шевчук А.М., Талько О.Б.

з участю секретаря

судового засідання Баліцької Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/2835/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій Діжитал про стягнення коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 06 жовтня 2020 року , яке ухвалене суддею Полонецем С.М. в м.Житомирі

встановив:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог (в.с.63-66 т.4), просить стягнути з відповідачів солідарно 5000000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що за рішенням керівництва ТОВ Обрій Діжитал , в тому числі його учасників, під час укладення 24.10.2013 договору купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ ТехноБудКом в розмірі 65,78%, відповідачі діяли протиправно, недобросовісно та не в інтересах підприємства. При цьому керівництво товариства сплатило ОСОБА_3 , який є співзасновником як ТОВ Обрій Діжитал , так і ТОВ ТехноБудКом , 7016 557,80 грн. за придбання у нього частки майна, яке на час укладення договору не мало будь-якої дійсної вартості та яке не було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому частка в статутному капіталі була придбана за кредитні кошти, які ТОВ Обрій Діжитал отримало в борг у ПАТ Полтава Банк , сплативши останньому за користування кредитними коштами відсотків на загальну суму 2 682 946,84 грн. Також розмір інфляційних витрат за перераховані ОСОБА_3 кошти та сплачені відсотки станом на 01.01.2018 року становить 17 016 366,22 грн.

12 січня 2018 року на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ Обрій Діжитал та ОСОБА_1 , останнім було набуто право вимоги первісного кредитора до боржників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - солідарно збитків від придбання майна (корпоративних прав ТОВ ТехноБудКом ) на суму 5 000 000,00 грн. В подальшому, позивачем було направлено вказаним особам повідомлення про відступлення права вимоги та вимоги про погашення боргу. Однак заборгованість сплачено не було, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що під час розгляду справи позивач довів належними та допустимими доказами ту обставину, що керівні органи ТОВ Обрій Діжитал надаючи дозвіл та укладаючи 24.10.2013 договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ ТехноБудКом , за яким товариство сплатило продавцю 7 016 557,00 грн, усвідомлювали, що дане майно дійсної вартості не має. При цьому, не вчиняючи дій щодо визначення дійсної вартості такого майна, діяли недобросовісно, не розумно, чим перевищили свої повноваження та порушили свої обов`язки щодо представництва ТОВ Обрій Діжитал . В результаті таких дій товариству заподіяні збитки на суму 17 016 366,22 грн, які з урахуванням положень ч.4 ст.92 ЦК України, повинні бути стягнуті з відповідачів в солідарному порядку. Також вважає, що суд першої інстанції, з огляду на ліквідацію ТОВ ТехноБудКом та процесуальні норми ГПК України, повинен був самостійно дати оцінку дійсності договору купівлі-продажу частки статутного капіталу, який був укладений 24.10.2013 між ОСОБА_3 та ТОВ Обрій Діжитал .

Правом подати відзив на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.

В судовому засіданні позивач та представник третьої особи ТОВ Обрій Діжитал доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 - адвокат Слівінський А.О. просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. При цьому зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Так судом під час розгляду справи встановлено, що станом на 15 березня 2012 року, частки учасників у статутному капіталі ТОВ Обрій Діжитал були розподілені наступним чином: ОСОБА_3 - 5%, ОСОБА_4 - 45%, ОСОБА_5 - 5%, ОСОБА_6 - 45%.

Відповідно до протоколу №5 Зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю Обрій Діжитал від 23.10.2013 року, останнє надало згоду на придбання корпоративних прав у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ ТехноБудком в розмірі 65,78%, загальною номінальною вартістю 7018726,00 грн, у власність ТОВ Обрій Діжитал за суму 7016557,80 грн, а також, у зв`язку із купівлею даної частки, надало директору ТОВ Обрій Діжитал ОСОБА_2 право підпису договору купівлі-продажу даної частки та необхідних протоколів і статутних документів.

Зі змісту договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ТехноБудКом від 24.10.2013 року слідує, що ОСОБА_3 продав, а ТОВ Обрій Діжитал придбало частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТехноБудКом у розмірі 65,78%, що становить 7 018 726,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.2.1., 1.4. вищезазначеного договору, частка належить продавцю на підставі Статуту Товариства в новій редакції, затвердженого Протоколом №34 Загальних зборів учасників від 10 жовтня 2013 року та зареєстрованого 22 жовтня 2013 року за №10691050024000053. Частка є повністю сплаченою. Згода інших учасників товариства на продаж частки та на відмову від першочергового права викупу, отримана.

Згідно платіжних доручень № 08 від 24.10.2013 та № 179 від 29.10.2013, ТОВ Обрій Діжитал сплатило ОСОБА_3 6 545 000,00 грн. та 471 557,80 грн. за частку в статутному капіталі ТОВ ТехноБудКом , згідно договору від 24.10.2013 року без ПДВ.

29 жовтня 2013 року ОСОБА_3 та ТОВ Обрій Діжитал було складено Акт підтвердження виконання зобов`язань щодо купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ТехноБудКом .

Відповідно до протоколу №39 загальних зборів учасників ТОВ ТехноБудКом від 29.10.2013 року та наказу ТОВ ТехноБудКом №1 від 30.10.2013 року, директором ТОВ ТехноБудКом призначено ОСОБА_10 .

Згідно протоколу №9 Загальних зборів учасників ТОВ Обрій Діжитал від 29.10.2013 року, вирішено вивести зі складу учасників ТОВ Технобудком - ТОВ Обрій Діжитал та повернути належну йому частку у повному обсязі протягом року.

Заявами від 07.11.2013 року, які адресовані загальним зборам ТОВ ТехноБудКом ОСОБА_3 та ОСОБА_7 повідомили про свій вихід із складу учасників ТОВ ТехноБудКом у зв`язку з тим, що вони передали свої частки в статутному капіталі товариства, що становлять відповідно 18,22% та 16%, ОСОБА_8 .

Постановою Господарського суду Запорізької області від 06.03.2014 року по справі №908/491/14, ТОВ ТехноБудКом (код ЄДРПОУ 32528801), визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

27 травня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №11031170034035179 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю ТехноБудКом .

12 січня 2018 року між ТОВ Обрій Діжитал (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - солідарно збитків від придбання майна (корпоративних прав ТОВ ТехноБудКом) на суму 5 000 000,00 грн, а новий кредитор приймає зазначене право вимоги.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.4 ст.92 ЦК України якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Згідно ст.147 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалися для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористалися своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

Аналогічну норму містила ст.53 Закону України Про господарські товариства в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ст.54 Закону України Про господарські товариства , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Отже, договірна вартість частки корпоративних прав та вартість частини майна товариства, пропорційна до розміру частки учасника у статутному капіталі, є абсолютно різними юридичними поняттями.

Вартість частини майна товариства, пропорційна до розміру частки учасника у статутному капіталі визначається лише в одному випадку, а саме при виході учасника з товариства та його вимогою до товариства виплатити йому частку майна такого товариства грошима.

Тобто, при купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, ціна правочину є виключно договірною та визначається за погодженням сторін такого правочину.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи, на підставі наданих сторонами доказів та заявлених вимог, що кошти, які ТОВ Обрій Діжитал сплатило ОСОБА_3 на виконання договору купівлі-продажу частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ТехноБудКом від 24.10.2013 року, не є збитками в розумінні положень ст. 22 ЦК України, суд дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість даних позовних вимог.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачами в жовтні 2013 року ТОВ Обрій Діжитал було спричинено збитки, внаслідок укладення керівництвом та учасниками ТОВ Обрій Діжитал з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ТехноБудКом в розмірі 65,78%, право вимоги за якими на суму 5 000 000,00 грн було ним набуто на підставі договору про відступлення прав вимог від 12 січня 2018 року.

Відповідно до ч.1 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування у ТОВ Обрій Діжитал на час переходу до ОСОБА_1 прав за вказаним договором, дійсної вимоги про зобов`язання відповідачів сплатити на користь ТОВ Обрій Діжитал збитків на суму 5 000 000,00 грн.

Також позивачем під час розгляду справи не було надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, що керівні органи ТОВ Обрій Діжитал надаючи дозвіл та укладаючи 24.10.2013 договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ ТехноБудКом , за яким товариство сплатило продавцю 7 016 557,00 грн, діяли недобросовісно, нерозумно, чим перевищили свої повноваження та порушили свої обов`язки щодо представництва ТОВ Обрій Діжитал . При цьому будь-яких рішень про притягнення винних осіб ТОВ Обрій Діжитал до відповідальності, матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, з огляду на ліквідацію ТОВ ТехноБудКом , повинен був самостійно дати оцінку дійсності договору купівлі-продажу частки статутного капіталу, який був укладений 24.10.2013 між ОСОБА_3 та ТОВ Обрій Діжитал є безпідставними, оскільки таке посилання не узгоджується з положеннями ст. 13 ЦПК України, яка передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта, що поза увагою суду залишилась та обставина, що частка майна ОСОБА_3 у статному капіталі ТОВ ТехноБудКом на час укладення договору купівлі-продажу не мала будь-якої дійсної вартості та не була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки дана обставина була предметом дослідження суду першої інстанції і суд дав їй оцінку в сукупності зі всіма встановленими обставинами справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, вони були предметом дослідження в судовому засіданні, суд дав їм належну оцінку і вони не містять підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2020 року.

Головуючий Судді