Рішення

від 10.12.2020 по справі 652/693/19

ВИСОКОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.12.20

Справа №652/693/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді - Дригваль В.М.,

за участю секретаря - Гапич В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Високопілля, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

До Високопільського районного суду Херсонської області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , про стягнення боргу, зазначивши, що у 2017 році ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 позику у розмірі 13000,00 грн., відповідно до умов якої, останній зобов`язався повернути борг до 03.03.2019 року. На підтвердження отримання позики ОСОБА_2 написав розписку про отримання зазначених грошей. Умови договору відповідач не виконав, грошові кошти не повернув. Просить суд, уточнивши позовні вимоги відповідною заявою від 27.05.2020 року (а.с.96-98), стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість в розмірі 13000,00 грн. - сума боргу за договором позики та 478,63 грн.; - 3% річних від простроченої суми; 406,90 грн. - збитки від інфляції. Також просить суд, стягнути з відповідача на його користь судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 9989,20 грн.(відповідно до наданої заяви та розрахунку (а.с.163-164), а також витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768,80 грн.

В судове засідання, представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Сагайдак Д.С., який діє на підставі Ордеру серії АН №1011859 від 27.04.2020 року(а.с.85 на звороті) надав заяву про розгляд справи у його відсутність, через неможливість прибути своєчасно в судове засідання, а також те, що підтримує позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, в тому числі судові витрати за надання правової допомоги та витрати за сплату судового збору (а.с.162).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув по невідомій суду причині.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Янковський В.А., який діє на підставі ордеру серії ХС №82012 від 25.03.2020 року, в судове засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідача через неможливість своєчасно прибути в судове засідання, а також те, що позовні вимоги не визнаються та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог за необгрунтованістю (а.с.165).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено:

- Із копії паспорту громадянина України (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Зарічне Високопільського району Херсонської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Та має ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (а.с.5).

- Із копії розписки (а.с.6), вбачається, що 03.12.2018 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 13000,00 грн., які зобов`язався віддати до 03 березня 2019 року.

- Із висновку судової криміналістичної експертизи підпису та почерку №364-ПТ від 19.10.2020 року (а.с.131-146), з`ясовано, що: 1. Рукописний текст: Розписка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 зобовязуюсь повернути борг ОСОБА_1 який бров в 2017 на свої потреби в сумі 13 Т тринадцять тисяч гривень. Розписка написано в присутності свідків ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 , а також рукописний запис: Зобовязуюсь вернути борг до 03.03.2019 03.12.2018. у наданій на дослідження розписці від 03.12.2018 про отримання ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_1 в розмірі 13000 гривень на власні потреби, виконаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2. Підпис від імені ОСОБА_2 , розташований знизу від рукописних слів Зобовязуюсь вернути борг до 03.03.2019 та справа від цифрового запису 03.12.2018 у наданій на дослідження розписці від 03.12.2018 про отримання ОСОБА_2 грошових коштів від ОСОБА_1 в розмірі 13000 гривень на власні потреби, виконаний самим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною другою ст.1047 ЦК України, передбачено, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

У відповідності до частини першої та третьої ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передавання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківські рахунки.

Як убачається із матеріалів справи, що відповідно до письмової розписки від 03.12.2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти в розмірі 13000 грн., які зобов`язався повернути в строк до 03 березня 2019 року. Станом на день пред`явлення позову грошові кошти відповідачем не повернуто.

Разом з тим, відповідач та його представник не визнають позовні вимоги, так як стверджують, що жодних розписок відповідач не писав, кошти в борг не брав. З чим суд погодитися не може, оскільки невизнання відповідачем позовних вимог, спростовується висновком експерта №364-ПТ від 19.10.2020 року (а.с.131-146), якому було надано на дослідження оригінал розписки від 03.12.2018 року, де було достовірно встановлено, що рукописний текст у розписці та підпис виконані самим ОСОБА_2 (відповідачем у справі). У зв`язку з чим, суд розцінює поведінку відповідача щодо невизнання позову як намагання уникнути цивільно-правової відповідальності пов`язану з поверненням боргу.

Відповідно до частини першої та другої ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінювалися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною( сторонами).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. (Правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові №6-50цс16 від 24.02.2016 року).

Отже, дослідивши в судовому засіданні оригінал боргової розписки про отримання в борг грошових коштів, які видавалися відповідачу (боржнику) позивачам (позикодавцем), копія якої долучена до справи, а також враховуючи висновок експерта №364-ПТ від 19.10.2020 року, суд приходить до висновку, що між сторонами укладено письмовий договір позики, який в силу його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику, тому невиконання відповідачем грошових зобов`язань у встановлені строки, свідчить про порушення ним права позивача, яке підлягає судовому захисту.

Приписами частини першої ст.1050 ЦК України, передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач своєчасно не повернув позикодавцю грошові кошти, а також те, що в розписці не зазначено розмір відсотків за користування грошовими коштами, тому позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню, при цьому суд погоджуючись із розрахунком, який наведений позивачем та вважає, що із ОСОБА_2 , за договором позики від 03.12.2018 року, підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 - 3% річних в розмірі 478,63 грн. та втрати від інфляції в сумі 406,90 грн.

Крім того, згідно ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із 768,80 гривень сплаченого судового збору, що підтверджується квитанцією №63 від 12.08.2019 року (а.с.1), а також витрати пов`язанні із наданням правової допомоги в сумі 9989,20 грн., що підтверджується відповідною заявою та розрахунком (а.с.163-164)

На підставі викладеного, ст.ст.207, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 95, 141, 258-260, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_2 ), мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ІПН НОМЕР_1 ) зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у погашення заборгованості за договором позики від 03.12.2018 року в розмірі 13000 (Тринадцять тисяч) грн. 00 коп. та 3% річних в розмірі 478 (Чотириста сімдесят вісім) грн. 63 коп., а також збитків від інфляції в сумі 406 (Чотириста шість) грн. 90 коп., а також у відшкодування витрат пов`язаних із наданням правової допомоги в сумі 9989(Дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн.20 коп . та сплаченого судового збору в сумі 768 (Сімсот шістдесят вісім) грн. 80 коп., а всього на загальну суму 24643 (Двадцять чотири тисячі шістсот сорок три) гривні 53 коп.

На рішення можу бути подано апеляцію безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Суддя В.М. Дригваль