Рішення

від 07.08.2020 по справі 320/3607/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2020 року 320/3607/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки", третя особа: Міністерство освіти і науки України про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки", в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки" за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 17, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.02.2020 №55.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки будівлі гуртожитку Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки", що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 17, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що частину виявлених порушень ним було усунуто, які були виявлені позивачем під час проведення перевірки, однак обладнання приміщення гуртожитку засобами пожежної сигналізації та системою блискавкозахисту буде здійснено за умови фінансування.

Третя особа будь-яких письмових пояснень до суду не надала.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Також, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Міністерство освіти і науки України.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від17.06.2020 №500) дію карантину продовжено до 31.07.2020.

При цьому, пунктом 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину .

В такій редакції пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України діяв до 17.07.2020.

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять будь-яких заяв або клопотань учасників справи щодо неможливості її розгляду через запровадження на усій території України карантину, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Державний навчальний заклад "Професійний ліцей м. Українки" (код ЄДРПОУ 05536627, місцезнаходження: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 19) зареєстрований в якості юридичної особи 06.03.2003, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006552865 від 15.04.2020.

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2020 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №57 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки" за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 17.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 14.01.2020 №562 на проведення позапланової перевірки Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки".

У період з 14.02.2020 по 17.02.2020 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі вказаних наказу та посвідчення проведена позапланова перевірка щодо дотримання Державним навчальним закладом "Професійний ліцей м. Українки" (будівля гуртожитку) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 17.02.2020 №55.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Державним навчальним закладом "Професійний ліцей м. Українки" (будівля гуртожитку) законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 1.2 глави 1 розділу 5 ППБУ - будівлю не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи проти пожежного захисту";

2) пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ - не забезпечено висоту та ширину дверей на шляхах евакуації центрального виходу з будівлі 2x0,8 м (відповідно до пункту 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016);

3) пункт 2.3 глави 2 розділу 3, пункт 1.24 глави 1 розділу 4 ППБУ - приміщення електрощитової не відділено від приміщення коридору протипожежними дверима класу вогнестійкості не нижче ЕІ 30 (відповідно до ДБН В.1.1-7-2016 (таб.3), пункт 6.31);

4) підпункт 3 пункту 2.2 глави 2 розділу 5 ППБУ - у всіх протипожежних кран-комплектах рукав не приєднано до крану;

5) пункт 2.37 глави 2 розділу 3 ППБУ - двері виходів на сходову клітку на п`ятому поверсі не обладнано пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах (відповідно до ДБН В.1.1-7-2016, пункт 7.2.11);

6) пункт 2.37 глави 2 розділу 3 ППБУ - в зовнішній стіні сходової клітини СК 1 між 1, 2, 3, 4, 5 поверхами не влаштовано вікно (фрамугу) площею не менше 1,2 кв.м. з можливістю відкривання зі сходової площадки маршу (відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, пункт 7.3.26);

7) пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ - ширина шляху евакуації по коридору 1, 2, 3, 4, 5 поверхів менше 1 метру з урахуванням відкривання дверей з приміщень у коридор (відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, пункт 7.3.7);

8) пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ - ширину у просвіті евакуаційних виходів (дверей) на шляхах евакуації з другого поверху будівлі та приміщення бібліотеки менше 0,8 м (відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, пункт 7.2.7);

9) пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ - з кожного поверху будівлі влаштувати евакуаційний вихід безпосередньо назовні (відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, пункт 7.2.4);

10) пункти 2.31, 2.32 глави 2 розділу 3 ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнано евакуаційним освітленням (світловими покажчиками "Вихід").

Судом встановлено, що акт перевірки від 17.02.2020 №55 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 17.02.2020, про що свідчить підпис в.о. директора закладу на вказаному акті.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Отже, предметом розгляду у даній справі є дослідження питання щодо усунення відповідачем порушень, про які вказано в акті від 17.02.2020 №55.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Частиною 1 статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних, транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2020 року об`єктом перевірки була будівля гуртожитку Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки" за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 17.

У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено 10 (дев`ять) порушень.

Відповідач у відзиві зазначив, що ним було усунуто значну частину поршень.

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідач жодних підтверджень щодо їх усунення суду не надавав.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що значна частина встановлених порушень не усунута Державним навчальним закладом "Професійний ліцей м. Українки", що не заперечується і відповідачем у відзиві на позовну заяву. При цьому, будь-яких інших документальних доказів щодо усунення усіх порушень, які встановлені позивачем, суду надано не було.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що встановлені в акті перевірки від 17.02.2020 №55 порушення не усунуті повністю відповідачем.

Водночас, суд звертає увагу на те, що основне порушення відповідача стосується дотримання вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу V Правил №1417, порушення якого відображено позивачем в акті, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Суд зазначає, що відповідачем не додано до матеріалів справи доказів виконання відповідних заходів щодо здійснення вогнезахисту. Вказані порушення на теперішній час не усунуто, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення порушень, про які вказано в акті перевірки від 17.02.2020 №55.

Водночас, під час розгляду справи відповідач у відзиві на позовну заяву наголосив на тому, що обладнання приміщення гуртожитку засобами пожежної сигналізації та системою блискавкозахисту буде здійснено за умови фінансування.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що виготовлено робочий проект для проведення робіт зі встановлення протипожежної безпеки.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на усунення виявленого порушення.

Суд схвально сприймає дії відповідача, внаслідок яких започатковано розроблення робочого проекту для проведення робіт зі встановлення протипожежної безпеки.

Водночас, наведені обставини свідчать лише про спробу вирішити спірні питання, однак лише наміри по обладнанню приміщень системами протипожежного захисту не є доказом усунення порушення вимог протипожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

Суд вважає, що виявлене порушення щодо не обладнання приміщення гуртожитку системою протипожежного захисту є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Суд також звертає увагу, що наведене вище порушення не є формальним, а стосується, зокрема, відсутності у відповідача автоматичної пожежної сигналізації, яка призначена для попередження.

У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вищевказаного порушення.

Суд наголошує на тому, що не усунене відповідачем порушення є істотним та несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає:

- на забезпечення безпеки роботи комплексу, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для працівників, відвідувачів та проживаючих у вказаному гуртожитку існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Враховуючи характер порушення, а саме не обладнання приміщення закладу системою протипожежного захисту, яке станом на час розгляду даної справи в суді не усунуто, суд дійшов висновку, що воно може призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язане з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.

Суд також звертає увагу на те, що вказане порушення не є формальним, а стосується виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87839157) дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки" за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 17, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.02.2020 №55.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 у справі №320/6592/19.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що таких документів сторонами до суду надано не було.

Окрім того, суд враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

При цьому, суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, суд зауважує, що чинним законодавством чітко визначений спосіб поновлення роботи об`єкту у разі усунення порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, шляхом подачі відповідного позову до суду.

Суд наголошує, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень.

При прийнятті рішення суд також приймає до уваги висновки Верховного Суду, висловлені у справах №823/589/16 та №640/4506/19.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки" за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 17, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.02.2020 №55.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.