Постанова

від 05.04.2021 по справі 320/3607/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3607/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного навчального закладу Професійний ліцей м. Українки на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державного навчального закладу Професійний ліцей м. Українки , третя особа - Міністерство освіти і науки України про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного навчального закладу Професійний ліцей м. Українки , в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі гуртожитку Державного навчального закладу Професійний ліцей м. Українки за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 17, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаних об`єктів до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.02.2020 №55.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що частину порушень ним було усунуто, однак відповідач є неприбутковою організацією та фінансується виключно з обласного бюджету та ним було вжито дії з метою отримання додаткових коштів, а тому решту порушень буде усунуто негайно після виділення необхідних коштів. При цьому, зупинення роботи об`єкта до повного усунення порушень є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. На момент подачі апеляційної скарги відповідачем було усунуто всі порушення, зазначені в акті від 17.02.2020 №55, про що свідчить акт від 30.12.2020 №181.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення в даній справі відповідачем не було усунуто всіх порушень, визначених в акті від 17.02.2020 №55. При цьому, вжиті судом заходи мають тимчасовий характер , період дії яких безпосередньо залежить від факту усунення виявлених порушень.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.01.2020 Головним управлінням ДСНС України у Київській області прийнято наказ №57 про проведення позапланових перевірок, яким вирішено провести позапланові перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки" за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 17 (а.с.14-20).

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення від 14.01.2020 №562 на проведення позапланової перевірки Державного навчального закладу "Професійний ліцей м. Українки" (а.с.21).

У період з 14.02.2020 по 17.02.2020 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання Державним навчальним закладом "Професійний ліцей м. Українки" (будівля гуртожитку) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якої складений акт від 17.02.2020 №55 (а.с.22-29), в якому зафіксовано виявлені порушення законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1) пункт 1.2 глави 1 розділу 5 ППБУ - будівлю не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи проти пожежного захисту";

2) пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ - не забезпечено висоту та ширину дверей на шляхах евакуації центрального виходу з будівлі 2x0,8 м (відповідно до пункту 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016);

3) пункт 2.3 глави 2 розділу 3, пункт 1.24 глави 1 розділу 4 ППБУ - приміщення електрощитової не відділено від приміщення коридору протипожежними дверима класу вогнестійкості не нижче ЕІ 30 (відповідно до ДБН В.1.1-7-2016 (таб.3), пункт 6.31);

4) підпункт 3 пункту 2.2 глави 2 розділу 5 ППБУ - у всіх протипожежних кран-комплектах рукав не приєднано до крану;

5) пункт 2.37 глави 2 розділу 3 ППБУ - двері виходів на сходову клітку на п`ятому поверсі не обладнано пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах (відповідно до ДБН В.1.1-7-2016, пункт 7.2.11);

6) пункт 2.37 глави 2 розділу 3 ППБУ - в зовнішній стіні сходової клітини СК 1 між 1, 2, 3, 4, 5 поверхами не влаштовано вікно (фрамугу) площею не менше 1,2 кв.м. з можливістю відкривання зі сходової площадки маршу (відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, пункт 7.3.26);

7) пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ - ширина шляху евакуації по коридору 1, 2, 3, 4, 5 поверхів менше 1 метру з урахуванням відкривання дверей з приміщень у коридор (відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, пункт 7.3.7);

8) пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ - ширину у просвіті евакуаційних виходів (дверей) на шляхах евакуації з другого поверху будівлі та приміщення бібліотеки менше 0,8 м (відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, пункт 7.2.7);

9) пункт 2.23 глави 2 розділу 3 ППБУ - з кожного поверху будівлі влаштувати евакуаційний вихід безпосередньо назовні (відповідно до ДБН В.1.1.7-2016, пункт 7.2.4);

10) пункти 2.31, 2.32 глави 2 розділу 3 ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не обладнано евакуаційним освітленням (світловими покажчиками "Вихід").

Вказаний акт перевірки підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 17.02.2020, про що свідчить підпис в.о. директора закладу на вказаному акті.

Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст.1 Кодексу цивільного захисту України, цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтями 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що позивач, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Частинами 1-2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Разом з тим, згідно ст.69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

З наданих до суду першої інстанції пояснень відповідача вбачається, що не всі виявлені порушення ним було усунуто на момент розгляду справи в суді першої інстанції (а.с.78-79). Відповідач зазначив, що

- розпочато роботи по усуненню наступних зауважень: заплановано заміну дверей центрального входу гуртожитку згідно зі стандартами ДБН-2016; в зовнішніх стінах сходових клітин між 1-5 поверхами є вікна, площею не менше 1,2 м 2 з можливістю відкривання зі сходової площадки маршу, але вони потребують заміни на металопластикові. Планується заміна вікон на сходових клітинах гуртожитку за рахунок власних надходжень;

- залишаються не усунутими зауваження, що потребують значних витрат, а саме: обладнання пожежною сигналізацією та системою блискавкозахисту будівлі гуртожитку за умови фінансування. Робочий проект для проведення робіт зі встановлення протипожежної безпеки виготовлено;

- залишаються не усунутими зауваження, що є спірними, а саме: ширина евакуаційних виходів на шляхах евакуації з другого поверху будівлі та приміщення бібліотеки не піддавались змінам та реконструкції. Проект будівлі не порушувався; в проекті будівлі гуртожитку не заплановано евакуаційний вихід безпосередньо назовні з кожного поверху. Для його облаштування необхідно провести цілий комплекс робіт із планування, виготовлення та проведення експертизи щодо допустимих норм навантаження на конструкції. Для евакуації за старими нормами гуртожиток обладнано люком-виходом з 5 поверху на дах будівлі, та обладнано зовні металевою драбиною з даху до другого поверху.

В той же час, жодних належних та допустимих доказів усунення будь-яких порушень відповідачем до суду першої інстанції надано не було, в той час, як відповідний лист від 20.05.2020 №09/51 (а.с.78-79) не може бути належним та допустимим доказом виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які могли бути підтвердженні відповідними фотоматеріалами, актами виконання робіт, або документами на придбання матеріалів та послуг на обладнання евакуаційного освітлення, обладнання дверей засобами самозачинення, відділення приміщення електрощитової тощо.

При цьому, апелянт самостійно визначає, що частина порушень, зафіксованих в акті перевірки від 17.02.2020 №55 не були усунуті на момент розгляду справи в суді першої інстанції.

У відповідності до п.п.25, 26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Зазначені позивачем в акті від 17.02.2020 №55 порушення колегія суддів вважає пов`язаними з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями скаржника, що виявлені порушення не створюють загрози життю та здоров`ю осіб, що перебуватимуть у приміщенні закладу освіти.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

На думку суду, наведені порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що закріплені у ст.53 Конституції України право на освіту не повинно бути забезпечені шляхом нехтування ст.3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я , честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Щодо аргументів скаржника про здійснення повторної перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області будівлі гуртожитку ДНЗ "Професійний ліцей м. Українки", за результатами якої складено акт від 30.12.2020 №181, в якому зафіксовано відсутність виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, колегія суддів зазначає, що у вказаному акті відсутня інформація про те, що перевірка проводилась саме з приводу встановлення факту усунення відповідачем порушень, відображених в акті від 17.02.2020 №55, та які слугували підставою звернення до суду із цим позовом. Отже, указаний довід скаржника є безпідставним.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №160/1736/19.

Крім того, наявність акту від 30.12.2020 №18 (про відсутність встановлених під час перевірки порушень) не спростовує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів реагування, оскільки порушення були усунуті після ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спірних правовідносин, а не на час подання позову суб`єктом владних повноважень. Усунення позивачем усіх, встановлених перевіркою, порушень є підставою для звернення до відповідача, оскільки ч.5 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності надано повноваження органу, який ініціював призупинення, зняття відповідного заходу реагування.

Зазначений висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №1540/4375/18, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Зважаючи на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що не дивлячись на часткове усунення з боку відповідача встановлених порушень, низка з них станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції залишались такими, що створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей. Отже, висновки судів про наявність підстав для задоволення позову є правильними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду справи №812/2061/17 у постанові від 29.04.2020, який має бути врахований судом.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зокрема, в п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу Професійний ліцей м. Українки - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Текст постанови виготовлено 05 квітня 2021 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма