Постанова

від 03.12.2020 по справі 910/9356/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/9356/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Дикунської С.Я.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівській Л.О.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.09.2020 (повне рішення складено 01.10.2020)

у справі №910/9356/20 (суддя Ярмак О.М)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування" (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 7/9; ідентифікаційний код 32766971)

до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м.Київ, вул.Хрещатик, 32-а)

про визнання поновленим договору оренди та визнання укладеною додаткової угоди до договоур оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування" (далі - ТОВ "Група проектного фінансування", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради (далі - відповідач, Київська міська рада), в якому заявило вимоги:

1) визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах укладений сторонами Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів за №82-6-00394 від 27.12.2006;

2) визнати укладеною між сторонами у викладеній позивачем редакції додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів за №82-6-00394 від 27.12.2006.

Позовні вимоги мотивовані належним виконанням позивачем обов`язків за спірним договором, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та сплатою орендних платежів, проте відповідач ухиляється від оформлення поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що:

- рішеннями Господарського суду міста Києва справі № 39/388 від 09.11.2006, визнано право ТОВ "Група проектного фінансування" на оренду земельної ділянки по вул. Кіквідзе у Печерському районі м.Києва, вирішено вважати укладеним договір оренди вказаної земельної ділянки між ТОВ "Група проектного фінансування" та КМР;

- на виконання вказаного рішення Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) зареєстровано договір оренди земельної ділянки, про що зроблено запис від 27.12.2006 за № 82-6-000394 у книзі записів державної реєстрації договорів, рішенням суду від 30.10.2013 у справі № 910/17035/13 визнано укладеною додаткову угоду до договору про поновлення договору на той самий строк, на тих самих умовах; на підставі цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право користування товариством земельною ділянкою, площею 0,5362 га, кадастровий номер 8000000000:82:136:0043, зі строком до 17.02.2019;

- в подальшому позивач листом-повідомленням від 24.01.2019 повідомив про намір продовжувати дію договору та просив поновити договір, повідомив про виправлення помилки Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві, приведено код цільового призначення земельної ділянки у відповідності до класифікації видів цільового призначення та визначив КВЦПЗ-03.15 "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови", до повідомлення додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, проте відповідач жодного разу не відреагував на вказані повідомлення, при цьому позивач продовжує використовувати земельну ділянку, сплачувати орендні платежі, заперечень щодо поновлення договору у місячний термін після закінчення строку його дії від відповідача не отримував, що свідчить про наявність всіх правових підстав для визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006 № 82-6-0034 та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах і на той самий строк на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти заявлених вимог заперечував, зазначаючи про відсутність підстав для поновлення договору відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивачем порушено умови п.8.4 договору, пропущено строк для подачі клопотання про поновлення договору, змінено строк оренди, Детальний план території, яка забудовується - відсутній.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив у задоволенні позову відмовити у зв`язку із недоведеністю підстав поновлення правочину, а також недоведеністю позивачем порушень процедури поновлення договоур оренди з боку Київської міської ради та Департаменту, а також не надано жодних доказів щодо таких порушень.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9356/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування" - задоволено повністю, а саме ухвалено:

- визнати поновленим на той самий строк на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою (код ЄДРПОУ 22883141), як Орендодавцем, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГРУПА ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ" (код ЄДРПОУ 32766971), як Орендарем, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.12.2006 за № 82-6-00394 у книзі записів державної реєстрації договорів;

- визнати укладеною між Київською міською радою (код 22883141), як Орендодавцем, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГРУПА ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ" (код ЄДРПОУ 32766971), як Орендарем, Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.12.2006 за № 82-6-00394 у книзі записів державної реєстрації договорів, в редакції, викладений у резолютивній частині рішення.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що:

- матеріально-правовою підставою позовних вимог позивач визначив саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає умови поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

- договір оренди землі № 82-6-00394 від 27.12.2006, визнаний укладеним рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2006 у справі № 39/388 між ним та Київською міською радою договором оренди землі від 27.12.2006, строк дії якого за рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 у справі № 910/17035/13 був поновлений, припинив свою дію 17.02.2019 року (з урахуванням державної реєстрації права користування 17.02.2014);

- матеріалами справи підтверджено, що позивач до закінчення строку дії договірних відносин звернувся до відповідача із листом-повідомленням від 24.01.2019 про поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк та надав проект додаткової угоди;

- відповідач не скористався своїм правом та не надіслав позивачу лист-заперечення у встановлений частиною 6 статті 33 Закону місячний строк;

- доказів того, що Київська міська рада як станом на 17.02.2019, так і протягом одного місяця після закінчення дії договору надіслала позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", - не надано та відповідачем не підтверджено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач Київська міська рада, 12.10.2020 (згідно відбитку канцелярії суду першої інстанції на першій сторінці апеляційної скарги), тобто у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, що узгоджується з п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9356/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що з боку позивача допущено порушення умов укладеного договору та порушена правова конструкція, яка передбачає автоматичне поновлення договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а саме:

- порушено п. 8.4 договору (позивач використовує земельну ділянку для будівництва житлового комплексу, що не відповідає коду КВЦПЗ-03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови));

- позивачем пропущено строк для подачі клопотання про поновлення договору, встановлений пунктом 11.7 договору, оскільки позивач звернувся до Київської міської ради лише 24.01.2019, хоча такий обов`язок він повинен був реалізувати не пізніше 19.11.2019;

- позивач в клопотанні змінив строк оренди;

- відсутній затверджений Детальний план території, яка забудовується.

Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги

30.11.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду згідно з приписами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Зокрема, позивач посилався на те, що :

- позивачем обрано підставу захисту свого права, яка виникає саме згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі ;

- доводи відповідача стосовно порушення позивачем умов договору оренди земельної ділянки та неналежним чином виконував свої зобов`язання, оскільки такі не мають жодного значення для вирішення спору про поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі ;

- рішенням суду продовжено укладений договір на 5 років, що не суперечить ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2020, для розгляду апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9356/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Тищенко О.В., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі у справі №910/9356/20 за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020, розгляд справи призначено в судовому засіданні з викликом учасників справи на 03.12.2020, встановлено учасникам справи процесуальний строк на подання відзивів, заяв та клопотань.

Від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заяви, клопотання, відзиви - не надходили.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 03.12.2020 з`явились представники позивача та відповідача (скаржника). Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання представників не направив, заяв та клопотань - не подавав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження.

Представник Київської міської ради (скаржника) в судовому засіданні 03.12.2020 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9356/20 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування") в судовому засіданні 03.12.2020 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9356/20 залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники третьої особи, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників третьої особи, що не з`явились у судове засідання.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка третьої особи у судове засідання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи,у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2006 у справі № 39/388 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Група проектного фінансування" (код ЄДРПОУ 32766971) право на оренду земельної ділянки по вул. Кіквідзе у Печерському районі м. Києва, згідно з проектом відведення та висновками, які містяться в ньому, який погоджений в порядку, встановленому рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 року № 457/1867 „Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві"; вирішено вважати укладеним, з дня набрання даним рішенням законної сили, договір оренди земельної ділянки для будівництва багатоповерхового офісного будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення на вул. Кіквідзе у Печерському районі м. Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю „Група проектного фінансування" та Київською міською радою в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю „Група проектного фінансування", та відповідає вимогам Закону України „Про оренду землі" та Типового договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, а земельну ділянку такою, що передана, з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених цим договором; зобов`язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки між Орендодавцем -Київською міською радою та орендарями -Товариством з обмеженою відповідальністю „Група проектного фінансування" у встановленому порядку.

Відповідно до умов п.1 договору оренди земельної ділянки, який на виконання рішення суду, був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 27.12.2006 за № 82-6-00394 у книзі записів державної реєстрації договорів, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування ) земельну ділянку (далі -об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Пунктом .2.1 договору визначено, що об`єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування -вул. Кіквідзе у Печерському районі м. Києва; розмір - 5362 (п`ять тисяч триста шістдесят два) кв.м; цільове призначення -для будівництва багатоповерхового офісного будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення; кадастровий номер :8000000000:82:136:0043.

Пунктом 3.1 договору визначено, що договір укладено на 5 років.

Відповідно до п.6.-6.2 договору, земельна ділянка є переданою з моменту державної реєстрації цього Договору. Право на оренду Земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього Договору.

Згідно з п.11.7 договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Як зазначав позивач, 27.12.2006 Київською міською радою передано за Актом приймання - передачі Товариству з обмеженою відповідальністю „Група проектного фінансування" у володіння і користування земельну ділянку: об`єкт оренди по договору оренди землі від 27.12.2006 за № 82-6-00394.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 по справі № 910/17035/13 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування" право оренди земельної ділянки загальною площею 5 362,0 кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:82:136:0043), що розташована по вул. Кіквідзе у Печерському районі міста Києва для будівництва багатоповерхового офісного будинку з приміщенням соціально-громадського призначення на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки №82-6-00394 від 27.12.2006; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №82-6-00394 від 27.12.2006, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування" та Київською міською радою, в поданій редакції.

Відповідно до умов п.1 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №82-6-00394 від 27.12.2006, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування" та Київською міською радою, сторони домовились поновити договір №82-6-00394 від 27.12.2006 оренди земельної ділянки загальною площею 5 362,0 кв.м (кадастровий номер 8 000 000 000:82:136:0043), місце розташування - вул. Кіквідзе у Печерському районі міста Києва, цільове призначення - для будівництва багатоповерхового офісного будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення, на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до Інформаційної довідки № 214147364 від 26.06.2020, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна, 30.01.2014 державним реєстратором Чайко С.В. на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 у справі № 910/17035/13 внесено запис № 4695712 про право оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування" земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:82:136:0043, площею 0,5362, цільове призначення: 03.14 для будівництва багатоповерхового офісного будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення по вул.Кіквідзе у м.Києві; строком дії 17.02.2019 з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду), орендодавець: Київська міська рада.

24.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування" подано до Київської міської ради лист-повідомлення по договору оренди КОП-1317 від 24.01.2019 про поновлення договору оренди земельної ділянки, в якому висловлено прохання в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" укласти договір оренди землі на новий термін (поновити договір оренди земельної ділянки). До листа-повідомлення додано документи, у т.ч. проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаного та скріпленого печаткою орендаря.

Листом № 05716-6142 від 27.03.2019 Департамент земельних ресурсів КМР (КМДА) у відповідь на лист-повідомлення від 24.01.2019 повідомив ТОВ "Група проектного фінансування", що для подальшого опрацювання питання щодо можливості підготовки відповідного проекту рішення КМР або висновку постійної комісії КМР з питань містобудування, архітектури та землекористування необхідно вчинити дії, перелік яких вказаний у листі: у т.ч. привести код КВЦПЗ у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель.

24.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Група проектного фінансування" (в КМР зареєстровано за вх. № 08/1620) звернулось до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) із повідомленням, що Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві виправлено помилку у Державному земельному кадастрі щодо коду цільового призначення земельної ділянки, приведено код цільового призначення земельної ділянки у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 та визначено КВЦПЗ - 03.15 "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови", просило врахувати відомості під час подальшого розгляду кадастрової справи А-26567 та внести зміни до листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 24.01.2019.

Також вказаним листом надано довідку про відсутність заборгованості товариства та повторно надано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Листом № 05716-9259 від 25.05.2020 Департамент земельних ресурсів КМР (КМДА) повідомив ТОВ "Група проектного фінансування" про розгляд листа-повідомлення від 24.01.2019 № КОП-1317 та підготовку відповідного проекту рішення КМР, який буде передано до КМР для розгляду у відповідності до регламенту.

Відповідно до наданого відповідачем проекту рішення КМР та пояснювальної записки Департаменту земельних ресурсів КМР (КМДА) запропоновано відмовити позивачу в поновленні договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006 № 82-6-00394 (зі змінами). При цьому, матеріали справи не містять доказів прийняття Київською міською радою вказаного рішення в порядку, встановленому законом.

Позивач в обгрунтування позову посилався на те, що він, як орендар за визнаним укладеним рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2006 у справі № 39/388 між ним та Київською міською радою договором оренди землі від 27.12.2006, строк дії якого за рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 у справі № 910/17035/13 був поновлений, після закінчення строку дії цього договору продовжував користуватись орендованою земельною ділянкою, належним чином виконувати свої зобов`язання орендаря, своєчасно сплачувати орендну плату за землю, і відповідач, як орендодавець, протягом місяця з дня закінчення строку його дії не надав позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні цього договору на новий строк, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", - є підставою вважати договір оренди землі від 27.12.2006 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, і підставою для укладення додаткової угоди про це. Проте, відповідач ухиляється від укладення такої додаткової угоди.

Відповідач та третя особа посилались на результати опрацювання листа-повідомлення позивача від 24.01.2019 та надання відповіді від 27.03.2019 № 05716-6142, відсутність підстав для поновлення договору відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" для поновлення терміну дії договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, у підписанні якої відповідач зволікає, перешкоджаючи позивачу в реалізації його права землекористувача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частина перша статті 627 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таки чином, частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

В свою чергу, з урахуванням наведених приписів закону, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", - не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Також, згідно пред`явленого позову, матеріально-правовою підставою позовних вимог позивач визначив саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає умови поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується, що договір оренди землі № 82-6-00394 від 27.12.2006, визнаний укладеним рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2006 у справі № 39/388 між позивачем та Київською міською радою, строк дії якого за рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 у справі № 910/17035/13 був поновлений, припинив свою дію 17.02.2019 року (з урахуванням державної реєстрації права користування 17.02.2014).

В свою чергу, позивач до закінчення строку дії договірних відносин звернувся до відповідача із листом-повідомленням від 24.01.2019 про поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк та надав проект додаткової угоди.

Доводи скаржника стосовно того, що позивачем пропущено строк для подачі клопотання про поновлення договору, встановлений пунктом 11.7 договору, оскільки позивач звернувся до Київської міської ради лише 24.01.2019, хоча такий обов`язок він повинен був реалізувати не пізніше 19.11.2019, - судом апеляційної інстанції відхиляється з огляду на те, що, як встановлено вище, між позивачем та Київською міською радою укладено договір, строк дії якого за рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 у справі № 910/17035/13 був поновлений, припинив свою дію 17.02.2019 року, з урахуванням державної реєстрації права користування саме 17.02.2014, з якої і почався відлік строку оренди.

При цьому, відповідач не скористався своїм правом та не надіслав позивачу лист-заперечення у встановлений частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі місячний строк.

Належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України того, що Київська міська рада як станом на 17.02.2019, так і протягом одного місяця після закінчення дії договору надіслала позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", - не було надано ні суду першої інстанції під час вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції станом на момент розгляду справи судом апеляційною інстанцією, а також не підтверджено відповідачем. .

Наявний у матеріалах справи лист Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) № 05716-6142 від 27.03.2019, як відповідь на лист-повідомлення позивача від 24.01.2019 (наданий після спливу місячного терміну, встановленого законом) - також не містить будь-яких заперечень.

Також, матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання вказаного листа було надано повідомлення про приведення Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві коду цільового призначення земельної ділянки у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 та визначено КВЦПЗ - 03.15 "для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови" та висловлено прохання внести зміни до листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 24.01.2019, тобто, наведені обставини підтверджують факт належного виконання позивачем договірних зобов`язань перед орендодавцем належним чином, зокрема і обумовлені п. 8.4 договору, чим спростовуються доводи відповідача у наведеній частині.

Також, в матеріалах справи наявні платіжні доручення за період з лютого 2019 по червень 2020 року, які підтверджують сплату за оренду землі після закінчення дії договору оренди та прийняття її відповідачем, що останнім не заперечується.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і відповідач не надав заперечень проти такого користування протягом одного місяця після закінчення дії договору, позивач обгрунтовано звернувся до відповідача із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, з посиланням на наявність таких підстав згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, наданий позивачем проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управленням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис від 27.12.2006 за № 82-6-00394 у книзі записів державної реєстрації договорів, яким запропоновано поновити на 5 років договір, - відповідачем не підписаний.

При цьому, відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/18.

Доводи відповідача та третьої особи про те, що Департаментом проведено обстеження спірної земельної ділянки, за результатами якої складено акт від 19.05.2020 №20-0248-06, у якому зазначено, що земельна ділянка використовується не за призначенням - обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки вказане обстеження проведене Департаментом 19.05.2020, тобто через рік і чотири місяці після першого звернення позивача із листом про укладення спірної додаткової угоди до договору оренди землі та через чотири місяці після повторного звернення.

При цьому, як свідчать матеріали справи, станом на дату звернення позивача з листом та додатковою угодою, жодних претензій щодо порядку використання орендованої земельної ділянки відповідачем - не висловлювалося, вимоги щодо повернення земельної ділянки - не заявлялись, докази зміни цільового використання орендованої земельної ділянки не надані як до, так і після складення вказаного вище Акту обстеження від 19.05.2020, а також не підтверджені і в процесу розгляду справи судом першої інстанції, як не підтверджено доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України і станом на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Стосовно наявного в матеріалах справи примірника пояснювальної записки та проекту рішення Київської міської ради про відмову позивачу у поновленні договору на той самий строк на тих самих умовах, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказана пояснювальна записка не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України щодо висловлення заперечень (за спливом місячного строку для їх надання), так не є і відповідним доказом заперечень щодо підписання додаткової угоди (враховуючи, що рішення не прийнято), у зв`язку з чим між учасниками спору договірні відносини продовжено після закінчення строку дії договору.

Доводи скаржника про те, що позивач в клопотанні щодо поновлення договору оренди змінив строк оренди - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки відповідне правоідношенян оренди саме за рішенням суду продовжено на 5 років, що не суперечить ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі та узгоджується з приписами ст. 11 Цивільного кодексу України.

Доводи скаржника про те, що відсутній затверджений Детальний план території, яка забудовується, - судом апеляційної інстанції відхиляються як необгрунтовані, оскільки не впливає на оцінку правовідносин учасників спору в контексті ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість вчинення змін до договору в такій самій формі, що й договір.

В силу норм ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Таким чином, договір, укладений за рішенням суду, не потребує нотаріального посвідчення.

За змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до частини восьмої статті 33 названого Закону таке передання здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначена додаткова угода, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованими та правомірними висновками суду першої інстанції стосовно того, якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем вірно обрано підставу захисту свого права, яка виникає саме згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у зв`язку з чим вимоги позивача є законними та обґрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв`язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано ухвалено рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме: визнано поновленим на той самий строк на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою (код ЄДРПОУ 22883141), як Орендодавцем, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГРУПА ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ" (код ЄДРПОУ 32766971), як Орендарем, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.12.2006 за № 82-6-00394 у книзі записів державної реєстрації договорів, а також визнано укладеною між Київською міською радою (код 22883141), як Орендодавцем, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГРУПА ПРОЕКТНОГО ФІНАНСУВАННЯ" (код ЄДРПОУ 32766971), як Орендарем, Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.12.2006 за № 82-6-00394 у книзі записів державної реєстрації договорів, в редакції, викладений у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9356/20.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9356/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі №910/9356/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Київською міською радою.

4. Матеріали справи №910/9356/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 10.12.2020.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.Я. Дикунська

О.В. Тищенко