Постанова

від 07.12.2020 по справі 904/2014/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2014/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання Михайловій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 (прийняте суддею Назаренко Н.Г., повне судове рішення складено 13.08.2020) у справі № 904/2014/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод"

про стягнення заборгованості у розмірі 265 478,29 грн за Договором поставки № 6714-ПРМЗ-УМТС-Т від 18.06.2018

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Збут" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" про стягнення заборгованості у розмірі 265 478,29 грн. за Договором поставки № 6714-ПРМЗ-УМТС-Т від 18.06.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 6714-ПРМЗ-УМТС-Т від 18.06.2018, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі № 904/2014/20 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Збут" суму основного боргу у розмірі 220 171,69 грн., пеню - 11 008,58 грн., 3% річних - 5 967,85 грн. та 1 079,68 грн. - інфляційних втрат, витрати по сплаті судового збору - 3 573,42 грн.; в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Збут" пені у сумі 26 599,68 грн. та інфляційних втрат - 650,81 грн. - відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд встановив обставини прострочення відповідачем оплати поставленого товару, наявності заборгованості у сумі 220 171,69 грн., передбаченої умовами договору відповідальності за прострочення оплати поставленого товару у вигляді пені та приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У вимогах щодо стягнення частини пені відмовлено, оскільки умовами договору передбачено обмеження її максимальної суми 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

У вимогах щодо стягнення частини інфляційних втрат відмовлено, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду їх нарахування.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі № 904/2014/20, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

За доводами апелянта, суд обмежив відповідача в праві подати заперечення на відповідь на відзив, оскільки оскаржуване рішення прийнято 10.08.2020, тоді як, відповідь на відзив отримана відповідачем лише 12.08.2020.

Враховуючи те, що процесуальне право відповідача на надання заперечення на відповідь на відзив було порушено, відповідач не мав змоги надати до суду клопотання про зменшення пені.

Відповідач звертає увагу суду, що входить до холдингу "ДТЕК ЕНЕРГО" і основним видом діяльності відповідача є ремонт гірничо-шахтного обладнання, тобто повноцінне функціонування потужностей відповідача напряму залежить від ситуації у вугільній промисловості України. Холдинг "ДТЕК ЕНЕРГО" забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля в Україні, однак імпорт електроенергії з Російської Федерації та Республіки Білорусь призвів до зниження обсягу реалізації електроенергії. Критичне становище української теплової генерації майже повністю паралізувало роботу підприємств вугільної галузі, внаслідок чого вугледобувні підприємства, а також допоміжні підприємства, яким і є відповідач, були вимушені оголосити простій і припинити повноцінну роботу. Ця інформація неодноразово і досить широко висвітлювалась в ЗМІ та відома широкому загалу.

Обставини, які наразі впливають на відповідача та не залежать від нього, ускладнили повноцінне провадження господарської діяльності відповідача та функціонування вугільної галузі України загалом, що в свою чергу ускладнило та уповільнило виконання певних зобов`язань.

Також відповідач звертає увагу суду, що у даному випадку має місце порушення умов Договору з боку позивача, адже всупереч умовам Договору, позивач прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (дані обставини викладені у відзиві на позовну заяву).

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що незважаючи на те, що відповідач оскаржує рішення повністю та просить його скасувати, зі змісту апеляційної скарги випливає, що відповідач не заперечує наявність заборгованості за продукцію, поставлену позивачем за Договором у розмірі 220 171, 69 грн., а також правомірність нарахування 3% річних - 5 967,85 грн. та інфляційних втрат - 1 079, 68 грн., проте відповідач не погоджується саме з розміром нарахованої пені та просить її зменшити, зважаючи на складне економічне становище, на яке він посилається.

Позивач вважає, що в даній справі відсутні підстави для зменшення розміру неустойки. Розмір пені є співмірним з розміром основного боргу та не є надмірно великим у порівнянні зі збитками позивача, інші виняткові обставини, які мають істотне значення, в даній справі відсутні. Зменшення неустойки за клопотанням відповідача не є обов`язком суду та здійснюється не в кожній справі, а у виключних випадках, коли розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В даній справі відповідачем не вчинялося жодних дій для хоча б часткового погашення заборгованості, яка виникла ще на початку 2019 року, а також дій, спрямованих на добровільне усунення порушення умов Договору; крім того, вимога, надіслана позивачем в досудовому порядку, відповідачем була проігнорована та залишена без будь-якої відповіді.

Судом першої інстанції позовні вимоги були задоволені частково, розмір пені, нарахованої позивачем, є незначним та абсолютно співмірним з розміром основного боргу.

Окрім того, відповідач вперше заявив про наявність складного економічного становища лише в апеляційній скарзі, незважаючи на те, що заборгованість за Договором виникла ще на початку 2019 року. Є суттєвим, що відзив на позовну заяву не містив жодного посилання на складне економічне становище відповідача, критичне становище української теплової генерації, припинення роботи вугледобувних підприємств, тобто на ті обставини, про існування яких в апеляційній скарзі стверджує відповідач. Так само відповідачем не надавалося доказів, які б підтверджували існування зазначених обставин (сертифікат про форс-мажорні обставини, баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), докази простою та припинення роботи).

Відповідачем не надано доказів, що порушення зобов`язання за Договором сталося випадково з незалежних від відповідача причин та цей випадок є винятковим,

Позивач не погоджується з доводами відповідача, що він "не мав змоги надати до суду клопотання про зменшення пені", у зв`язку з ненаданням йому часу для складення заперечень на відповідь на відзив. Відповідач мав право заявити таке клопотання у відзиві на позовну заяву, який був поданий відповідачем 08.07.2020. Якщо відповідач дійсно мав намір подати клопотання про зменшення пені, то відповідно до норм процесуального законодавства та враховуючи обставини даної справи, таке клопотання мало бути подане разом з відзивом на позовну заяву, а не із запереченнями проти відповіді на відзив. Таким чином, ухвалення судом першої інстанції рішення до моменту отримання відповідачем відповіді на відзив не вплинуло на права відповідача, не призвело до їх порушень та не може бути підставою для визнання рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем умов Договору та прострочення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, слід зазначити, що позивачем жодного разу не було допущено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних, які додавалися до позовної заяви; встановлення факту своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не стосується даного позову та не впливає на обґрунтованість заявлених позивачем вимог. Окрім того, невчасна реєстрація податкових накладних не може бути підставою для нездійснення оплати за поставлену позивачем продукцію загальною вартістю 220 171, 69 грн.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2020 для розгляду справи № 904/2014/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 1824/20 від 05.10.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Кузнецова В.О., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/2014/20 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 для розгляду справи № 904/2014/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2020 (колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Чередка А.Є.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі № 904/2014/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.11.2020 о 15:50 год.

Розпорядженням керівника апарату суду № 1881/20 від 12.10.2020 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/2014/20 у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді-члена колегії, а саме вихід з відпустки судді Кузнецова В.О.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.10.2020 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Кузнецова В.О. Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2020 (колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.) постановлено провести засідання в режимі відеоконференції з забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Збут" в господарському суді Донецької області.

Судове засідання, призначене на 16.11.2020 о 15:50 год. не відбулося у зв`язку з незапланованою відпусткою члена колегії у справі судді Чередка А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 (колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.) розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.12.2020 год. о 16:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020 постановлено провести засідання в режимі відеоконференції з забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Збут" в господарському суді Донецької області.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 2274/20 від 07.12.2020 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чередка А.Є., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі № 904/2014/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2020 для розгляду справи № 904/2014/20 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі № 904/2014/20 прийнято до свого провадження колегію суддів у означеному вище складі суддів.

В судовому засіданні 07.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

18.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс-Збут" (постачальник) укладено договір поставки №6714-ПРМЗ-УМСТ-Т (далі - договір).

15.01.2019 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №6714-ПРМЗ-УМСТ-Т від 18.06.2018.

В порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, яка поставляється у його власність Продукцію у відповідності з умовами цього договору.

Згідно з п. 4.1. договору поставка продукції проводиться партіями в асортименті, кількості, по цінам, з якісними характеристиками та в строки, узгоджені сторонами в специфікаціях до цього договору.

Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної по своїм якісним показникам, які супроводжуються одним документом про якість та/або одним товаросупровідним документом.

Умови поставки продукції - DDP, відповідно "Інкотермс-2010", з урахуванням умов та застережень, які містяться у цьому договорі та/або відповідних специфікаціях до цього договору.

Узгоджене місце призначення поставки зазначається сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Постачальник несе всі ризики, пов`язані з поставкою продукції, до моменту її поставки в узгоджене місце призначення поставки.

У випадку, коли сторонами в специфікаціях узгоджуються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях до договору (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.7. договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. При поставці автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, яка зазначена представником покупця на видатковій накладній.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що загальна сума договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього договору. У випадку відхилення кількості фактично поставленої продукції від узгодженої до поставки кількості, загальна вартість договору, змінюється пропорційно кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, вказаної у відповідних специфікаціях до договору. Толеранс (відхилення по кількості) поставки продукції складає, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

В будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати 5 000 000,00 грн. без ПДВ на дату підписання договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого на те органу управління покупця.

Згідно п. 5.2. договору ціна на продукцію, що поставляється постачальником встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору.

Розрахунки за продукцію, що поставляється постачальником покупцю по цьому договору здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 5 календарних днів з 60 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та при умові надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.4. договору).

Пунктом 5.5. договору встановлено, що остаточні взаєморозрахунки між покупцем та постачальником проводяться на підставі даних якості, кількості, асортимента та комплектності продукції, визначених у відповідності до розділу 2 цього договору.

Цей договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Сторони прийшли до згоди, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2018 року включно.

У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань по цьому договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У випадку підписання сторонами на виконання цього договору специфікації(ій) до договору до закінчення строку дії договору, встановленого в абзаці 1 п. 8.1. цього договору, строки виконання зобов`язань по яким виходять за рамки строку дії договору, вказаного в абзаці 1 п. 8.1. цього договору, дія договору продовжується на строк виконання сторонами зобов`язань по вказаним специфікаціям. Строк дії договору продовжується тільки по відношенню до специфікацій, які укладені в порядку, вказаному в даному пункті договору тільки на період виконання сторонами зобов`язань по вказаному договору (п. 8.1. договору).

Сторонами підписано специфікації, якими узгоджено поставку товару на загальну суму 220 171,69 грн. (а.с. 50-58).

Позивачем на виконання умов договору здійснено поставку відповідачеві товару на загальну суму 220 171,69 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 52 від 21.01.2019 на суму 12 524, 86, № 75 від 28.01.2019 на суму 6 055, 20 грн., № 117 від 04.02.2019 на суму 39 025, 80 грн., № 161 від 13.02.2019 на суму 87 512, 95 грн., № 194 від 18.02.2019 на суму 5 797, 44 грн., № 270 від 21.03.2019 на суму 15 117, 60 грн., № 318 від 10.04.2019 на суму 31 284, 00 грн., № 408 від 19.04.2019 на суму 8 770, 64 грн., № 463 від 06.05.2019 на суму 14 083, 20 грн,

підписаними сторонами без заперечень, товарно-транспортними накладними, нарядами, податковими накладними та виставленими рахунками на оплату (а.с. 59-122).

У зв`язку з неоплатою відповідачем поставленого товару, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 04/11/19-1 від 04.11.2019 про стягнення заборгованості (а.с. 123 - 129), що підтверджується описом та накладною (а.с. 130).

11.06.2020 відповідач направив на адресу позивача лист від 11.06.2020 № 725, в якому повідомив останнього про порушення ним умов договору в частині своєчасної реєстрації податкових накладних та просив сплатити суму штрафу у розмірі 36 695,28 грн. (а.с. 187-188).

Позивачем 15.07.2020 на адресу відповідача направлено відповідь № 15/07/20-1 на зазначений вище лист, в якій зазначив, що ним не було допущено порушень умов договору в частині своєчасної реєстрації податкових накладних (а.с. 202-203).

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 220 171,69 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов`язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені обставини справи, умови Договору щодо строку здійснення розрахунку за поставлений товар, а також факт отримання товару відповідачем, строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару на підставі Договору за видатковими накладними на дату звернення з позовом до місцевого господарського суду є таким, що настав.

У зв`язку з чим, місцевий господарський суд підставно стягнув з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 220 171,69 грн.

За змістом апеляційної скарги відповідач не надводить заперечень щодо задоволення судом вимог про стягнення основного боргу у вказаній сумі.

Так само і не наводяться апелянтом заперечення стосовно стягнутих судом 3% річних за період з 30.03.2019 по 30.03.2020 у сумі 5 967, 85 грн. та інфляційних втрат із застосуванням індексів інфляції за квітень 2019 року - лютий 2020 року у сумі 1 079,68 грн., які задоволені судом у зв`язку з встановленням судом обставин прострочення оплати поставленого позивачем відповідачу товару.

Частина перша статті 199 Господарського кодексу України передбачає, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідальність у вигляді пені за прострочення терміну оплати товару передбачена п. 6.8. Договору. Так передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, по письмовій вимозі постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, але не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої продукції.

Позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки за період з 30.03.2019 по 13.01.2020 у сумі 37 608,26 грн., однак, в пункті 6.8 договору сторони погодили, що сума нарахованої пені не повинна перевищувати 5% від вартості своєчасно не оплаченої продукції.

З урахуванням вказаної вимоги договору, суд першої інстанції правильно зменшив розмір заявленої до стягнення пені обмеживши її 5% від суми боргу 220 171,69 грн. та стягнув 11 008,58 грн., відмовивши в задоволенні решти суми пені.

В правомірності задоволення судом пені у сумі 11 008,58 грн. відповідач також не заперечує проте просить суд зменшити розмір пені.

Вказане клопотання не було заявлено до суду першої інстанції, за доводами відповідача у зв`язку з тими обставинами, що суд позбавив відповідача можливості подати заперечення на відповідь на відзив. Проте, з вказаним висновком відповідача не можливо погодитись, оскільки відповідач був обізнаний про слухання справи судом першої інстанції, подавав відзив на позов, зустрічну позовну заяву, інші клопотання, а отже не був обмежений у можливості подання і клопотання про зменшення розміру пені. Неможливість подання заперечення на відповідь на відзив ніяк не пов`язана з можливістю заявлення відповідного клопотання про зменшення розміру пені раніше, у тому числі і при підготовці інших заяв, що подавалися до суду, зокрема, відзиву на позов. Окрім того, суд відкрив провадження у справі ухвалою від 06.05.2020, а прийняв рішення по справі 10.08.2020, тобто відповідач мав три місяці на подання усіх заяв та клопотань, які на його думку сприяли б правильному вирішенню справи.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, з наведених норм випливає, що зменшення неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань. Таке зменшення не є обов`язком суду.

Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України.

В обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій відповідач посилається на ті обставини, що входить до холдингу "ДТЕК ЕНЕРГО" і основним видом діяльності відповідача є ремонт гірничо-шахтного обладнання, тобто повноцінне функціонування потужностей відповідача напряму залежить від ситуації у вугільній промисловості України. Холдинг "ДТЕК ЕНЕРГО" забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля в Україні, однак імпорт електроенергії з Російської Федерації та Республіки Білорусь призвів до зниження обсягу реалізації електроенергії. Критичне становище української теплової генерації майже повністю паралізувало роботу підприємств вугільної галузі, внаслідок чого вугледобувні підприємства, а також допоміжні підприємства, яким і є відповідач, були вимушені оголосити простій і припинити повноцінну роботу. Ця інформація неодноразово і досить широко висвітлювалась в ЗМІ та відома широкому загалу. Обставини, які наразі впливають на відповідача та не залежать від нього, ускладнили повноцінне провадження господарської діяльності відповідача та функціонування вугільної галузі України загалом, що в свою чергу ускладнило та уповільнило виконання певних зобов`язань.

Проте, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зменшення суми заявленої позивачем пені у зв`язку з обставинами, викладеними відповідачем в апеляційній скарзі.

Обставини, на які посилається відповідач є загальними, відповідач не надав жодних доказів в підтвердження свого скрутного фінансового становища, збитковості своєї діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність на власний ризик, самостійно формує програму діяльності, залучає матеріально-технічні, фінансові та інші види ресурсів з метою одержання прибутку.

Відповідач підписавши спірний договір був обізнаний зі строками та умовами оплати поставленого товару, а також розміром відповідальності за прострочення оплати поставленого товару, проте погодився на них.

Окрім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги значний період прострочення виконання зобов`язання (перша спірна поставка здійснена 21.01.2019), а також відсутність її часткової оплати у цей період навіть в невеликих сумах.

Також, колегія суддів не вважає, що нарахована пеня є неспівмірною заявленим основним вимогам, а їх стягнення з відповідача несправедливим; виходячи з суми заборгованості, періоду її прострочення, не вбачається порушення балансу інтересів сторін.

В обґрунтування підстав для зменшення пені відповідач зазначає, що у даному випадку має місце порушення умов Договору з боку позивача, адже всупереч умовам Договору, позивач прострочив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (дані обставини викладені у відзиві на позовну заяву).

Відповідно до ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Проте, порушення строків реєстрації податкових накладних, не є відкладальною умовою для оплати поставленого товару та не є підставою неоплати поставленого товару.

Крім того, суд зазначає, що це не стосується даного позову та відповідач має право звернутися до суду в загальному порядку з вимогою про стягнення штрафу за порушення умов договору в частині порушення строків реєстрації податкових накладних.

Оскільки відповідачем не доведено виключних обставин, які б надавали суду підстави зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, клопотання відповідача про зменшення розміру пені не підлягає задоволенню.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі № 904/2014/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі № 904/2014/20 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.12.2020

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя В. Ф. Мороз