Рішення

від 02.12.2020 по справі 910/10502/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2020Справа № 910/10502/20 Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ДІАР"

вул. Квітнева, буд. 45А, с. Завадівка, Нікольський район, Київська

область, 09350

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТІШ ПЕТРОЛІУМ"

вул. Віскозна, 15, оф. 9, м. Київ 94, 02094

про примусове виконання обов`язку в натурі 500 332,80 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "ДІАР" (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТІШ ПЕТРОЛІУМ" (далі-відповідач) про примусове виконання обов`язку в натурі 500 332,80 грн. за Договором постачання нафтопродуктів №2468 від 29.01.2020.

Ухвалою суду від 24.07.2020 вирішено здійснювати розгляд справи №910/10502/20 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.09. 2020.

02.09.2020 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 02.09.2020 підготовче засідання відкладено на 23.09.2020.

21.09.2020 позивачем подано клопотання про проведення засідання без участі представника.

23.09.2020 року підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 21.10.2020.

15.10.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.10.2020 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу №910/10502/20 до судового розгляду по суті на 18.11.2020.

В судовому засіданні 18.11.2020 судом завершено дослідження доказів і з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами та ухвалено відкласти судове засідання перед судовими дебатами на 02.12.2020.

30.11.2020 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 02.12.2020 з`явився представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 18.11.2020.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Дослідивши підстави поданого відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, а саме з мотивів не доведення заявником факту об`єктивної неможливості прибуття представника відповідача у судове засідання.

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 02.12.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ БР1ТІШ ПЕТРОЛІУМ (надалі Постачальник ) та ПСП ДІАР (падалі Покупець ) було укладено договір постачання нафтопродуктів № 2468 від 29.01.2020 року (надалі Договір ), за яким постачальник взяв на себе обов`язок у відповідності з замовленням передавати у власність покупця нафтопродукти (надалі Товар ), а саме бензин А-92, бензин А- 95, дизельне паливо.

Відповідно до п. 2.2 Договору, номенклатура Товару, його кількість, ціпа встановлюється Сторонами за спільною згодою на основі заявки Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та в вивантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару Покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається Постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Згідно п. 2.3 Договору, одиниця виміру: літри/тони (згідно заявки Покупця на постачання Товару, складеної в довільній формі).

За умов н. 4.2 Договору, оплата Покупцем вартості Товару, може здійснюватися на умовах попередньої оплати вартості Товару або фактичної оплати поставленого Товару. Порядок розрахунків по кожній партії Товару вказується в додатковій угоді на отримання Товару.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що перехід права власності на Товар відбувається в момент передачі. Моментом передачі Товару вважається дата фактичного переходу Товару, що підтверджується підписаними накладними на отримання Товару Покупцем.

За умов пункту 3.1 Договору, Товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої-партії Товару; заявка вважається оформленою Покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна Товару та якщо вона була надіслана Постачальнику письмово (факсом або електронною поштою); в разі вивезення Товару транспортними засобами Постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу.

За твердженням позивача, 29.04.2020 року, на виконання даних умов Договору, Покупець надав Постачальнику заявку про постачання на його адресу (вул. Квітнева, буд. 45А, с. Завадівка. Володарський район, Київська область) транспортом Постачальника палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 70 000 л за ціною 10,30 грн. без ПДВ.

Згідно вимог речення 5 п. 3.1 Договору, належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення Постачальником рахунку-фактури.

Відповідно до умов пункту 3.4 Договору, на основі наданої Покупцем заявки. Постачальник до кінця робочого дня, наступного за днем надання заявки, оформляє і направляє Покупцю рахунок-фактуру.

30.04.2020 року, на виконання даних умов Договору, Постачальник надав Покупцю рахунок на оплату № БР000001724 від 30.04.2020 року на оплату 70 000 л палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО за ціною 10,30 грн. без ПДВ на загальну суму 865 200.00 гри., в т.ч. ПДВ 144 200.00 грн..

Додатковим доказом тієї обставини, що відповідач надав позивачу саме рахунок на оплату 70 000 л палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО за ціною 10,30 грн. без ПДВ на загальну суму 865 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 144 200,00 грн., є виписування того ж дня Постачальником податкової накладної № 2060 від 30.04.2020 року та реєстрація її в ЄРПН за № 9101386435 від 12.05.2020 року.

Відповідно до умов п. 4.3 Договору, у випадку погодження Сторонами попередньої оплати за Товар, Покупець здійснює 100% передплату за Товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника.

За вимог н. 4.5 Договору, оплата здійснюється згідно рахунку-фактури Постачальника.

Згідно умов речення другого її 3.4 Договору, рахунок-фактура дійсний до сплати протягом 3 (трьох) банківських днів, після його оформлення.

30.04.2020 року, на виконання даних умов Договору, Покупець здійснив передоплату в розмірі 865 200,00 грн. на розрахунковий рахунок Постачальника, на підставі рахунку на оплату № БР000001724 від 30.04.2020 року.

Відповідно до умов п. 3.5 Договору, Постачальник забезпечує поставку Товару протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання від Покупця заявки на поставку Товару.

Згідно вимог пункту 3.1 Договору, постачання Товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох Сторін.

За умов п. 5.1 Договору, Товар вважається переданий Постачальником і прийнятий Покупцем: (5.1.1) по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно-технічних актів (паспорт або сертифікат заводу-виробника); (5.1.2) по кількості - відповідно до товарно- транспортної та видаткової накладної на товар, у відповідності з вибраним базисом поставки Товару.

05.05.2020 року, на виконання даних умов Договору. Постачальник поставив на адресу Покупця паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 29 520 л за ціною 10,30 грн. без ПДВ на загальну суму 364 867,20 гри., в т.ч. ПДВ 60 811,20 гри.. Якість Товару підтверджується паспортом заводу-виробника № 495 від 24.04.2020 року, а кількість - товаро-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № БР2449 від 05.05.2020 року та видатковою накладною № 2449 від 05.05.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Постачальник станом на 15.07.2020 року не виконав свого зобов`язання щодо поставки решти Товару в кількості 40 480 л за ціною 10,30 грн. без ПДВ на загальну суму 500 332,80 гри., в т.ч. ПДВ 83 388,80 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного кодексу України.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Нормами статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до приписів ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст.20 Господарського кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями чинного законодавства).

Тобто, важливою умовою застосування судом певного способу захисту права або інтересу є його належність - встановлення судом тих обставин, що вжиття саме обраного позивачем способу захисту спроможне поновити порушені права особи, що звертається до суду з відповідним позовом.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що в даному випадку позивач просив суд застосувати спосіб захисту, передбачений п. 5 ч. 2 ст.16 ЦК України, а саме: примусове виконання обов`язку в натурі.

Такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов`язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов`язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов`язальних правовідносин між позивачем та відповідачем.

Враховуючи наведені положення законодавства і обставини правовідносин сторін, встановлені судом, та зважаючи, що позивач належними доказами довів наявність невиконання зобов`язання щодо повернення із користування обладнання на підставі акту прийому-передачі обладнання відповідно до договору № К2909А від 06.06.2011, суд дійшов висновку про наявність підстав про зобов`язання відповідача повернути позивачу обладнання на підставі акту прийому-передачі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "ДІАР" підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства "ДІАР" задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю БРІТІШ ПЕТРОЛІУМ (вул. Віскозна, буд. 15, офіс 9, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 40028849) поставити Приватному сільськогосподарському підприємству ДІАР (вул. Квітнева, буд. 45А, с. Завадівка, Володарський район. Київська область. 09350, ЄДРПОУ 30743690) паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 40 480 л за ціною 10,30 грн. без ПДВ на загальну суму 500 332,80 грн., в т.ч. ПДВ 83 388,80 гри.. в пункт призначення: вул. Квітнева, буд. 45А, с. Завадівка, Володарський район, Київська область.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю БРІТІШ ПЕТРОЛІУМ (вул. Віскозна, буд. 15, офіс 9, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 40028849) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства ДІАР (вул. Квітнева, буд. 45А, с. Завадівка, Володарський район, Київська область, 09350, ЄДРПОУ 30743690) суму судового збору в розмірі 7 504 (сім тисяч п`ятсот чотири) грн. 99 копійок.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 14.12.2020

Суддя М.О. Лиськов