Рішення
від 14.12.2020 по справі 910/13746/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2020Справа № 910/13746/20

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом виконувача обов`язків керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області (вул. Шептицького, буд. 157, м. Сокаль, Львівська область, 80000) в інтересах держави в особі уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Белзької міської ради Сокальського району Львівської області (вул. Савенка, буд. 1, м. Белз, Сокальський район, Львівська область, 80062) до Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс (б-р Дружби Народів,буд. 18/7, м. Київ, 01103) про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки у розмірі 32730,59 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач в інтересах держави в особі уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Белзької міської ради Сокальського району Львівської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс на користь Белзької міської ради Сокальського району Львівської області безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки у сумі 32730,59 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс на користь прокуратури Львівської області 2102 грн судового збору, сплаченого за подання до суду позовної заяви майнового характеру.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що на території Белзької міської ради Сокальського району Львівської області відповідач безоплатно використовує земельну ділянку кадастровий номер 4624810300:01:002:0013, площею 0,0230 га земель комунальної власності в межах населеного пункту м. Белз. Розмір безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки становить 32730,59 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу запропоновано у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження отримано позивачем 30.10.2020, відповідачем - 28.10.2020, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

27.10.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у поданому відзиві зазначає, що відповідач, на підставі договору № 3433 від 22.06.2009, придбав у власність нежитлове приміщення за адресою: Львівська область, Сокальський район, м.Белз, вул. Б. Хмельницького, 2, а саме нежитлову будівлю літ А-1 , загальною площею 29,1 кв.м. та зареєстрував право власності на вказане майно. Вважає, що позивачем до спірних правовідносин неправомірно застосовано положення ст.ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України, ним не враховано, що визначальною підставою для застосування даних положень є той факт, що майно набуте особою без достатньої правової підстави повинно в обов`язковому порядку вибути з його володіння. Разом з тим на спірній земельній ділянці відповідачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення за адресою: Львівська область, Сокальський район, м.Белз, вул. Б. Хмельницького, 2, а підставою набуття відповідачем спірної земельної ділянки слугувало укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі № 3433 від 22.06.2009. Відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з метою його зберігання та використання, з наміром у майбутньому укласти договір оренди землі, що в свою чергу також унеможливлює застосування до даних правовідносин положень ст.ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України. Крім того, позивачем не надано документів (доказів), які складені відповідною комісією Белзької міської ради, що підтверджують визначення нею розміру заподіяних збитків, а наданий акт обстеження земельної ділянки не містить жодної інформації про розмір збитків та про спосіб (порядок) їх нарахування. Також, за твердженням відповідача, позивачем не надано доказів того, що відповідач ухилявся від укладення договору оренди або іншим чином перешкоджав діям позивача щодо направлення та узгодження такого договору, тобто в діях відповідача не вбачається наявності такого елементу господарського правопорушення, як причинно-наслідковий зв`язок між дією та наслідком. Відповідачем у поданому відзиві також зазначено, що додані до позовної заяви додатки (докази) не відповідають вимогам ст. 91 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з чим вони вважаються недопустимими та не можуть бути використані для розгляду справи.

Позивачем отримано відзив на позовну заяву 06.11.2020, про що свідчить реєстр поштових відправлень (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).

09.11.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд задовольнити позов повністю. Додатково позивачем зазначено, що у спірних правовідносинам не отримані позивачем кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини виправданого очікування щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади м. Белз. Відповідач з часу виникнення права власності на нежитлову будівлю та відповідно користуючись змеленою ділянкою під вказаним нерухомим майном належним чином не оформив речові права щодо спірної земельної ділянки та за період з 27.12.2013 по даний час не сплачує за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

24.11.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідачем повторно викладено позицію відповідача, зазначену у відзиві.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Белзької міської ради Сокальського району Львівської області № 663 від 27.12.2013 затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТзОВ Дельта Автотранс в м. Белз по вул. Б. Хмельницького, 2, Сокальського району, Львівської області площею 0,0230 га для обслуговування нежитлової будівлі (будівлі автостанції), кадастровий № 4624810300:01:002:0013; передано в оренду ТзОВ Дельта Автотранс земельну ділянку в м. Белз по вул. Б. Хмельницького, 2, Сокальського району, Львівської області площею 0,0230 га для обслуговування нежитлової будівлі (будівлі автостанції), кадастровий № 4624810300:01:002:0013; вирішено укласти з ТзОВ Дельта Автотранс договір оренди земельної ділянки в м. Белз по вул. Б.Хмельницького, 2, загальною площею 0,0230 га для обслуговування нежитлової будівлі (будівлі автостанції) терміном на 10 років; орендну плату встановлено в розмірі 12% від затвердженої нормативно-грошової оцінки земель м. Белз.

22.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю Євробуд та Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс прийняв у власність нежитлову будівлю, загальною площею 29,1 кв.м., а саме будівлю автостанції (цегла), позначену за планом земельної ділянки А-1 , що знаходиться за адресою: місто Белз Сокальського району Львівської області, вул. Б.Хмельницького, буд. 2.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 01.10.2009 за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс , на підставі договору купівлі-пролдажу від 22.06.2009, зареєстрована нежитлова будівля по вул. Б. Хмельницького, 2, м. Белз, Сокальський район Львівської області (реєстраційний номер №24554238).

19.06.2020 комісією у складі голови Белзької міської ради Макух О.С., секретаря міської ради Матвіяс Т.М.,інженера землевпорядника міської ради Притули Н.Б., за участю голови депутатської комісії Підприємництва будівництва та ЖКГ Дністрянського В.В. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в м. Белз Сокальського району Львівської області по вул. Б. Хмельницького, 2, площею 0,0230 га, кадастровий номер 4624810300:01:002:0013, за результатами якої підтверджено відсутність документів, що підтверджують реєстрацію права власності чи права постійного користування, оренди земельної ділянки у зв`язку із відсутністю реєстрації договору оренди в реєстраційній службі (ЦНАП) з метою ухилення від сплати орендної плати. Крім того, за результатами обстеження вставлено, що на земельній ділянці знаходиться будівля (будівля автостанції), яка знаходиться у приватній власності Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс .

Відповідно до листа-відповіді Головного управління ДПС у Львівській області від 20.01.2020 № 479/9/58.4-20 Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс податкові декларації з плати за землю за період з 2013-2019р.р. не подавав, орендну плату за землю або земельний податок не нараховували та не сплачував.

Згідно листа Міськрайонного управління у Сокальському районі та міста Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 1268/421-20-0.181 від 14.05.2020 нормативно грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 4624810300:01:002:0013, в м. Бевз, вулиця Б. Хмельницького, 2 станом на 01.01.2015 становила 28355,43 грн, станом на 01.01.2016 - 40637,48 грн, станом на 01.01.2017 - 86133,30 грн, станом на 01.01.2018 - 86133,30 грн, станом на 01.01.2019 - 129199,95 грн.

Відповідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативно грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 4624810300:01:002:0013, в м. Бевз, вулиця Б. Хмельницького, 2, станом на 14.05.2020 становить 43066,65 грн.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач з часу виникнення права власності на нежитлову будівлю та користуючись земельною ділянкою під вказаним нерухомим майном належним чином не оформив речові права щодо спірної земельної ділянки та не сплачує за користування нею плату за землю у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо наявності підстав для представництва Червоноградською місцевою прокуратурою Львівської області інтересів держави в особі уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Белзької міської ради Сокальського району Львівської області суд вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав намір та відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

У рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої палати Верховного Суду у справі № 910/2385/18 від 26.05.2020, у справі № 904/5598/18 від 30.07.2020.

10.07.2019 Червоноградська місцева прокуратура звернулася до Белзької міської ради із запитом № 05-38/2-461 вих-19, в якому просив надати завірену належним чином копію рішення 40 сесії 6 скликання Белзької міської ради Сокальського району від 27.12.2013 № 663, яким затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі ТОВ Дельта-Автотранс ; інформацію, чи укладено на даний час із міською радою договір оренди вищевказаної земельної ділянки; чи зверталось ТОВ Дельта-Автотранс за період 2013-2019 р.р. у міську раду щодо укладення договору оренди земельної ділянки та чи подавались міською радою позовні заяви до суду про стягнення з ТОВ Дельта-Автотранс безпідставно збережених коштів з підстав використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа-відповіді Белзької міської ради Сокальського району Львівської області від 23.07.2019 № 252/02-09 станом на день надання відповіді 23.07.2019 договір на оренду земельної ділянки між міською радою та ТОВ Дельта-Автотранс не укладено. В 2014 році два примірники договору оренди між орендодавцем Белзькою міською радою і орендарем ТОВ Дельта-Автотранс підписано Белзькою міською радою та передано орендарю для підпису та реєстрації в ЦНАП. ТОВ Дельта-Автотранс примірники договору не підписано, не зареєстровано і не повернуто в міську раду. Орендна плата в міську раду не поступала з 2014 року. При цьому Белзька міська рада позовних заяв в суд про використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів ТОВ Дельта-Автотранс не подавала, зверталася до прокуратури та Департамент управління захисту економіки у Львівській області. За період 2013-2019 р.р. ТОВ Дельта-Автотранс не зверталось до Белзької міської ради про укладення договору оренди даної земельної ділянки.

26.07.2019 Червоноградська місцева прокуратура звернулася до Белзької міської ради із запитом № 05-38/2-482 вих-19 про надання Белзькою міською радою в прокуратуру розрахунку безпідставно збережених ТОВ Дельта-Автотранс коштів у розмірі орендної плати та копію акту обстеження земельної ділянки, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Червоноградською місцевою прокуратурою.

20.08.2019 Белзькою міською радою Сокальського району Львівської області на запит Червоноградської місцевої прокуратури від 26.07.2019 надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою м. Белз, вул. Б. Хмельницького, 2, кадастровий номер 4624810300:01:002:0013.

Крім того, згідно листа-відповіді Белзької міської ради Сокальського району Львівської області від 19.06.2020 за №182/02-09, наданого на лист Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області, Белзькою міською радою повідомлено, що позовні заяви про стягнення з ТОВ Дельта Автотранс безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за адресою м. Белз, вул. Б. Хмельницького, 2, кадастровий номер 4624810300:01:002:0013, площею 0,0230 га, без правовстановлюючих документів не подавалися, оскільки на даний час договір оренди даної земельної ділянки не підписаний керівником ТОВ Дельта-Автотранс і не зареєстрований в ЦНАП.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається що Белзька міська рада Сокальського району Львівської області не зверталася до суду за захистом своїх прав шляхом подання позову про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за адресою м. Белз, вул. Б. Хмельницького, 2, кадастровий номер 4624810300:01:002:0013, тобто по суті проявило бездіяльність по захисту інтересів держави. Така бездіяльність може бути як свідомою, так і не свідомою, тобто у разі необізнаності щодо права такого звернення, при цьому законодавцем не надано розширеного тлумачення щодо необхідності встановлення таких ознак бездіяльності.

При цьому суд доходить висновку, що позивачем дотримано процедуру звернення до суду із позовом в інтересах Белзької міської ради Сокальського району Львівської області у порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Позивачем встановлено підстави для представництва інтересів Белзької міської ради Сокальського району Львівської області, бездіяльність Белзької міської ради Сокальського району Львівської області в частині звернення до суду із відповідним позовом, витребувано необхідну документацію для представництва інтересів держави, враховуючи бездіяльність Белзької міської ради Сокальського району Львівської області в частині представництва інтересів держави з метою їх захисту.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про правомірність звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з вимогами частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Тобто об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав. Аналогічна позиція викладено у пункті 7.27 постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, пункті 6.8 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджено той факт, що відповідачу на праві приватної власності з 01.10.2009 належить нежитлова будівля по вул. Б. Хмельницького, 2, м. Белз Сокальського району Львівської області. Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,0230 га, кадастровий номер 4624810300:01:002:0013, цільове призначення - для обслуговування нежитлової будівлі (будівлі автостанції), яка є предметом спору.

Рішенням Белзької міської ради Сокальського району Львівської області № 663 від 27.12.2013 затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В подальшому за фактом обстеження даної земельної ділянки 19.06.2020 встановлено, що на земельній ділянці по вул. Богдана Хмельницького, 2, м. Белз Сокальського району Львівської області знаходиться будівля (будівля автостанції), яка і перебуває у приватній власності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України та ст. 182 ЦК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 № 6, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Матеріали справи не містять доказів оформлення відповідачем права користування даною земельною ділянкою, зокрема, укладення з Белзькою міською радою договорів оренди та державної реєстрації такого права станом на день розгляду справи. Відповідачем факт не оформлення договору оренди земельної ділянки не заперечується.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

При цьому саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Подібні правові висновки викладені у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), пунктах 32-34 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17 та в пункті 7.2. постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 924/552/18.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що позов у цій справі подано з підстав фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку, суд доходить висновку щодо кваліфікації відносин з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку та недоотримання її власником доходів як кондикційних.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 ПК України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За положеннями частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Відповідно до частин першої-другої статті 15, частини другої статті 18 Закону України "Про оренду земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Згідно з частинами першою, другою статті 20, частини першої статті 23 Закону України "Про оренду земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Суд звертається до правової позиції, викладеної в пункті 48 постанови Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, в пункті 7.30 постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та в пункті 6.11 постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, за якими обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується даними Міськрайонного управління у Сокальському районі та місті Червонограді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (відповідь на запит від 14.05.2020), витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою м. Белз, вул. Б. Хмельницького, 2, кадастровий номер 4624810300:01:002:0013, станом на 01.01.2015 становила 28355,43 грн, станом на 01.01.2016 - 40637,48 грн, станом на 01.01.2017 - 86133,30 грн, станом на 01.01.2018 - 86133,30 грн, станом на 01.01.2019 - 129199,95 грн, станом на 14.05.2020 - 43066,65 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, сума орендної плати, яка підлягала сплаті відповідачем з урахуванням річного розміру орендної плати у відсотках від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, за 2017 рік (з 01.09.2017 - 31.12.2017) становила 3445,33 грн, за 2018 рік - 10335,99 грн, за 2019 рік - 15503,99 грн, за 2020 рік (з 01.01.2020-01.08.2020) - 3445,28 грн, а всього 32730,59 грн.

Вказаний розрахунок заборгованості є арифметично вірним, здійснений з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується доданими до справи документами. Таким чином, матеріали справи містять підтверджуючі докази розміру заподіяних збитків у зв`язку з чим твердження відповідача про їх відсутність не приймаються судом.

Враховуючи що відповідач володіє нежитловою будівлю, яка знаходиться на спірній земельній ділянці у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном, проте відповідач вказаних дій не вчинив та фактично користуючись до теперішнього часу цією ділянкою, при цьому плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі не сплачував, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 32730,59 грн як безпідставно збережених коштів за використання спірної земельної ділянки.

Щодо твердження відповідача про відсутність доказів ухилення відповідача від укладення договору оренди, то суд зазначає про відсутність доказів звернення відповідача до Белзької міської ради Сокальського району Львівської області із відповідним зверненням про укладення договору оренди, щоб свідчило про вжиття відповідачем таких заходів до укладення договору оренди. Крім того, твердження відповідача у поданому відзиві щодо неналежного засвідчення документів, доданих до позовної заяви, позивачем також не є обґрунтованими, оскільки оцінка дотримання умов ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з боку позивача оцінюється судом на етапі відкриття провадження у справі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс (б-р Дружби Народів, буд. 18/7, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 35428928) на користь Белзької міської ради Сокальського району Львівської області (вул. Савенка, буд. 1, м. Белз, Сокальський район, Львівська область, 80062, ідентифікаційний код 04056144) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки у розмірі 32730 (тридцять дві тисячі сімсот тридцять) 59 (п`ятдесят дев`ять) грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Автотранс (б-р Дружби Народів, буд. 18/7, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код 35428928) на користь Прокуратури Львівської області (Львівської обласної прокуратури) (пр-т Шевченка, буд. 17/19, Львівська область, м. Львів, 79005, ідентифікаційний код 02910031) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 14.12.2020.

Суддя В.О.Демидов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення14.12.2020
Оприлюднено15.12.2020
Номер документу93497837
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/13746/20

Рішення від 14.12.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 02.12.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 09.10.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 16.09.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні