Рішення

від 03.12.2020 по справі 911/3038/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3038/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіс Групп" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 3)

та до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення 105539,07 грн. заборгованості за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017 К1855 від 15.03.2018 р., у тому числі - 73283,27 грн. основного боргу, 2391,83 грн. процентів, 29863,97 грн. пені,

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

представники сторін:

від позивача: Пономаренко О.В. (довіреність № 70 від 02.03.2020 р., свідоцтво адвоката № 2567 від 24.01.2019 р.);

від відповідача 1: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 10.09.2020 р.);

від відповідача 2: ОСОБА_1 (паспорт).

Обставини справи:

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" (далі - АТ "ТАСКОМБАНК", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіс Групп" (далі - ТОВ "Металіс Групп", відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення 105539,07 грн. заборгованості за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017 К1855 від 15.03.2018 р., у тому числі - 73283,27 грн. основного боргу, 2391,83 грн. процентів, 29863,97 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017 К1855 від 15.03.2018 р. щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків. Поряд з цим, як зазначає позивач, у забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним вище договором, АТ "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № Т11.03.2014І4957 від 15.03.2018 р., відповідно до якого відповідач 2 поручився за виконання зобов`язань ТОВ "Металіс Групп" за вказаним договором овердрафту. Згідно умов договору про надання овердрафту № Т10.05.2017 К1855 від 15.03.2018 р. позивач надав кредит відповідачу 1, проте ТОВ "Металіс Групп" не виконало належним чином свої зобов`язання за зазначеним договором, укладеним з позивачем, у визначені строки не погасило заборгованість із повернення кредитних коштів, зі сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 73283,27 грн. основного боргу, 2391,83 грн. процентів, 29863,97 грн. пені, а також судовий збір.

Разом із позовною заявою до господарського суду Київської області АТ "ТАСКОМБАНК" було подано заяву б/н від 29.11.2019 р. (вх. № 291/19 від 06.12.2019 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої товариство просило суд в якості забезпечення позову до початку попереднього слухання справи у суді накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Металіс Групп" (ЄДРПОУ 38767111), а саме - автомобіль SUZUKI SX-4, 2015 р.в., об`єм двигуна 1586, а також на майно, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме: ј частину трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку 7424183200:02:000:0137 площею 0,2544 га за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку 7424183200:02:000:0136 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2019 р. було відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" б/н від 29.11.2019 р. (вх. № 291/19 від 06.12.2019 р.) про забезпечення позову.

За приписами ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно з ч. 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Враховуючи викладене, 10.12.2019 р. суд, на виконання вимог ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до Замостянської сільської ради із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

09.01.2020 р. до господарського суду Київської області від виконавчого комітету Замостянської сільської ради надійшов лист № 03-04/513 від 23.12.2019 р. (вх. № 313/20 від 09.01.2020 р.), за змістом якого останній повідомляє, що згідно картки прописки громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2020 р. вказану позовну заяву було залишено без руху.

04.02.2020 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 29.01.2020 р. (вх. № 2501/20 від 04.02.2020 р.) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2020 р. підготовче засідання у даній справі було відкладено на 02.04.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2020 р., у зв`язку із введенням в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" (з подальшими змінами та доповненнями) карантинних заходів, учасників справи було повідомлено, що підготовче засідання у даній справі 02.04.2020 р. не відбудеться, а про дату і час наступного судового засідання останніх буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2020 р. було повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі № 911/3038/19 відбудеться 13.07.2020 р.

У судовому засіданні 13.07.2020 р. відповідач 2 усно зазначив, що визнає суму основного боргу, а також, посилаючись на тяжке фінансове становище ТОВ "Металіс Групп", просив стягнути з відповідачів лише суму боргу, без урахування штрафних санкцій; представник позивача зазначав, що станом на час судового засідання не вирішене питання про мирне врегулювання даного спору, а щодо списання відсотків та пені вказував, що уповноважений орган АТ "ТАСКОМБАНК" може вирішувати вказане питання лише за наявності належним чином оформленого звернення відповідачів, якого до позивача на час судового засідання не надходило. Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України, однак станом на час судового засідання у матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання відповідачем 1 ухвали суду від 09.06.2020 р.

Підготовче засідання відкладалось.

У судовому засіданні 10.08.2020 р. представник позивача зазначив, що 05.08.2020 р. від ОСОБА_1 до банку надійшла заява, в якій, зокрема, останній вказує про свій намір, як поручителя, погасити заборгованість за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017К1855 від 15.03.2018 р., та яка передана для розгляду відповідному підрозділу АТ "ТАСКОМБАНК" для вирішення питання щодо її передачі кредитній раді, яка, в свою чергу, прийматиме остаточне рішення. Однак, станом на час судового засідання рішення щодо задоволення вказаної заяви відповідача 2 уповноваженим органом АТ "ТАСКОМБАНК" не прийнято.

10.09.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшла заява б/н від 10.09.2020 р. (вх. № 19187/20 від 10.09.2020 р.) про долучення до матеріалів справи листа від 04.08.2020 р., за змістом якого відповідач 2 - ОСОБА_1 , серед іншого, повідомляє банк, що має намір, як поручитель, добровільно погасити суму основного боргу за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017 К1855 від 15.03.2018 р. у розмірі 73142,00 грн.

У судовому засіданні 10.09.2020 р. відповідач 2 підтримував заяву відповідача 1 б/н від 10.09.2020 р. (вх. № 19187/20 від 10.09.2020 р.) про долучення до матеріалів справи вказаного листа, а також просив відкласти підготовче засідання у даній справі з метою надання часу для розгляду та прийняття позивачем рішення щодо поданої ОСОБА_1 заяви стосовно добровільного погашення суми основного боргу, та, відповідно, мирного врегулювання даного спору.

У судовому засіданні 19.10.2020 р. представник позивача заявив про недосягнення домовленості з відповідачами щодо врегулювання спору та клопотав про надання часу для подання позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог; відповідач 2 також зазначив про недосягнення мирного врегулювання спору з позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2020 р. було відкладено підготовче засідання на 12.11.2020 р.

У судовому засіданні 12.11.2020 р. представник позивача зазначав, що відповідачам було запропоновано врегулювання справи до судового розгляду по суті, але останні не погодились з запропонованими позивачем умовами; представник відповідача 1, відповідач 2 зазначені обставини підтверджував та проти позовних вимог заперечував. Також у судовому засіданні 12.11.2020 р. представники учасників процесу заявили суду про надання всіх наявних у сторін доказів, що мають значення для вирішення спору, та про можливість, на їх думку, перейти до розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2020 р.

У судовому засіданні 03.12.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача 1, відповідач 2 проти позову заперечував.

У судовому засіданні 03.12.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.03.2018 р. між Публічним акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (правонаступник - Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК") (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіс Групп" (позичальник) було укладено договір про надання овердрафту № Т10.05.2017К1855, відповідно до п. 1 якого було погоджено, що договір складається з двох частин, які нероздільно пов`язані між собою. Договір вважається укладеним за умови підписання сторонами обох частин цього договору, включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід`ємну частину цього договору).

Відповідно до п. 2 договору банк, за умови виконання вимог п. 2.1 частини № 2 договору відкриває позичальнику овердрафт, а позичальник зобов`язується прийняти такий овердрафт, повернути банку кредитні кошти у повному обсязі та сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, передбачені договором, на умовах, порядку та у строки, визначені договором, відповідно до наступного: ліміт овердрафту: максимальний ліміт за цим договором становить 230000,00 грн. (в рамках встановленого максимального ліміту надається доступний ліміт в обсязі: 230000,00 грн.); цільове використання овердрафту: поповнення обігових коштів; строк користування овердрафтом з 15.03.2018 р. по 14.03.2019 р. включно; процентна ставка: є фіксованою процентною ставкою та складає 20,5% річних; строк сплати процентів: з 01 по 10 (включно) кожного місяця до дати спливу строку користування овердрафтом та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором.

Пунктом 3 договору передбачено, що овердрафт - це банківська послуга, згідно з якою позичальник має право отримувати від банку кредитні кошти в межах встановленого максимального розміру (ліміту овердрафту) для здійснення оплати платіжних документів понад залишок коштів на рахунку для надання овердрафту.

Відповідно до п. 1.1 частини № 2 договору, банк надає позичальнику овердрафт шляхом кредитування рахунку для надання овердрафту, вказаного у п. 2 частини № 1 цього договору, та за умови додержання всіх інших умов договору. З моменту здійснення платежів банк вважається таким, що надав позичальнику кредит за методом овердрафт на суму здійснених банком платежів у межах ліміту. Дебетове сальдо, яке зафіксовано на рахунку для надання овердрафту на кінець поточного дня, вважається заборгованістю за овердрафтом.

Згідно з п. 3.1 договору, за користування овердрафтом банк щоденно нараховує проценти на суму зафіксованого дебетового залишку на рахунку для надання овердрафту на кінець попереднього банківського дня, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату. Проценти розраховуються за фактичну кількість днів користування овердрафтом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Сплата комісії за цим договором здійснюється у національній валюті України в розмірах та в терміни/строки, обумовлені додатком № 2 до цього договору (п. 1.4 договору).

У п. 3.1 договору передбачено, що протягом всього строку дії цього договору позичальник зобов`язаний, зокрема, виконувати боргові зобов`язання у строки, визначені цим договором.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором банк має право нарахувати та стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на момент такої сплати від суми невчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені (несвоєчасне погашення заборгованості), до дати припинення цих обставин (п. 4.2 договору).

У п. 6.1 договору передбачено, що він набуває чинності з дати його підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін) та діє до повного виконання позичальником своїх боргових зобов`язань за цим договором.

Договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

У додатку № 1 до договору сторонами погоджено перелік забезпечення за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017К1855 від 15.03.2018 р. (поручитель - ОСОБА_1 , порука); у додатку № 2 до договору передбачено комісії за договором про надання овердрафту; у додатку № 3 - додаткові зобов`язання позичальника.

09.10.2018 р. між ПАТ "ТАСКОМБАНК" та ТОВ "Металіс Групп" було підписано договір № 1 про внесення змін та доповнень до договору про надання овердрафту № Т10.05.2017К1855 від 15.03.2018 р., згідно з п. 2 якого, серед іншого, було встановлено розмір фіксованої процентної ставки - 25% річних.

Судом встановлено, що банком свої зобов`язання за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017К1855 від 15.03.2018 р. було виконано належним чином, що підтверджується виписками з рахунку відповідача 1 за період з 15.03.2018 р. до 22.01.2020 р.

Однак, відповідач 1 борг за кредитом не сплатив, внаслідок чого заборгованість останнього перед позивачем за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017К1855 від 15.03.2018 р. станом на 22.10.2019 р. становила 105539,07 грн. та складалась з: 73283,27 грн. заборгованості за кредитом, 2391,83 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом, 29863,97 грн. пені.

Станом на дату звернення банку з позовом у даній справі заборгованість не погашено.

Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Окрім того, 15.03.2018 р. між ПАТ "ТАСКОМБАНК", правонаступником якого є АТ "ТАСКОМБАНК", (кредитор), ТОВ "Металіс Групп" (боржник) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № Т11.03.2014І4957, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі боржником зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору про надання овердрафту № Т10.05.2017К1855 від 15.03.2018 р., зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, у тому числі: повернути кредитору кредит у вигляді овердрафту у розмірі 230000,00 грн., у терміни (строки), визначені кредитним договором, але в будь-якому випадку не пізніше 14.03.2019 р. (зі змінами - не пізніше 28.01.2019 р.); щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом; сплатити комісії в порядку та розмірах, встановлених кредитним договором; сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи.

У випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник (п. 2.1 договору поруки).

Передбачена пунктом 2.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого з зобов`язань, зазначених у пунктах 1.2, 1.3 цього договору (п. 2.2 договору поруки).

У п. 3.1 договору поруки погоджено, що у випадку невиконання боржником будь-яких зобов`язань за кредитним договором або невиконання зобов`язань у строки, визначені кредитним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору, та копію надсилає боржнику. У вимозі вказується: номер та дата цього договору; дані щодо невиконання боржником своїх зобов`язань та вказівка на обсяг невиконання (несплата суми кредиту та/або процентів, комісій та/або сум збитків, неустойки, інше порушення) (п. 3.2 договору поруки).

Поручитель не пізніше 5 банківських днів з дати відправлення вимоги кредитора (п. 3.1 даного договору) зобов`язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання поручителем вимоги кредитора з будь-яких причин не звільняє поручителя від обов`язку виконати умови цього договору (п. 3.3 договору поруки).

Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками кредитора і боржника (п. 5.1 договору поруки).

Порука за цим договором припиняється, якщо кредитор протягом 5 років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя (п. 5.2 договору).

Договір поруки підписаний сторонами договору та скріплений печаткою кредитора.

Окрім того, у договорі № 1 від 09.10.2018 р. про внесення змін та доповнень до договору поруки № Т11.03.2014І4957 від 15.03.2018 р. сторонами було внесено зміни щодо розміру процентної ставки до 25% річних.

АТ "ТАСКОМБАНК" зверталося до ОСОБА_1 як поручителя з повідомленням-вимогою б/н, б/д, відповідно до якого банк повідомляв поручителя про невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим вимагав негайно сплатити прострочені платежі станом на 23.09.2019 р., а саме - 101746,19 грн., з яких: 73283,27 грн. заборгованості за основним зобов`язанням, 763,35 грн. заборгованості за процентами, 27699,57 грн. пені на прострочену заборгованість (докази направлення вказаної вимоги - фіскальний чек № 215600426655 від 04.10.2019 р., повідомлення про вручення № 69063 0136955 8, долучені до матеріалів справи).

Доказів виконання вказаної вимоги поручителем до матеріалів справи не надано.

Оскільки станом на 22.10.2019 р. заборгованість ТОВ "Металіс Групп" за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017К1855 від 15.03.2018 р. становила загалом 105539,07 грн., з яких: 73283,27 грн. заборгованості за кредитом, 2391,83 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом, 29863,97 грн. пені, то позивач і звернувся до суду у зв`язку з невиконанням відповідачем 1 як боржником та відповідачем 2 як поручителем зобов`язань в частині повернення кредиту, сплати процентів, а також застосування відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідних зобов`язань, з позовом про солідарне стягнення з відповідачів вказаної заборгованості.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено в ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою та порукою.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до приписів ст. 555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі; якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Згідно з приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачі факту наявності заборгованості перед позивачем не заперечували та зазначали про можливість її погашення на умовах, які відповідачем 2 були запропоновані банку листом б/н від 04.08.2020 р., однак не були прийняті останнім, а саме - шляхом довільної сплати лише суми тіла кредиту протягом шести місяців та відшкодування витрат банку на подання позову.

Доказів прийняття банком вказаної пропозиції відповідача 2 чи прийняття будь-якого іншого рішення щодо реструктуризації заборгованості відповідача 1 матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, а також ненадання відповідачами суду доказів виконання зобов`язань за договором овердрафту щодо сплати суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами, заявлені банком вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 73283,27 грн. заборгованості за кредитом, 2391,83 грн. заборгованості з процентів за користування кредитом є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів 29863,97 грн. пені за період з 19.06.2018 р. по 21.10.2019 р.

В силу ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Як вбачається з умов договору овердрафту та договору поруки, їх сторонами було передбачено відповідальність позичальника та поручителя у вигляді сплати пені.

Так, згідно з п. 4.2 договору про надання овердрафту в разі невиконання або несвоєчасного виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором банк має право нарахувати та стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на момент такої сплати від суми невчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені (несвоєчасне погашення заборгованості), до дати припинення цих обставин.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, у тому числі - щодо сплати кредитору неустойки, пені, штрафу (п. 1.2 договору поруки).

З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що пеня була нарахована позивачем з дотриманням вимог законодавства та в узгодженому договором розмірі.

За вказаних обставин суд дійшов висновку щодо обгрунтованості позовної вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 29863,97 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 заявлених до стягнення сум у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на відповідачів в рівних частинах по 960,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіс Групп" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 3, код 38767111) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код 09806443) 73283 (сімдесят три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 27 коп. основного боргу, 2391 (дві тисячі триста дев`яносто одну) грн. 83 коп. відсотків, 29863 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 97 коп. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіс Групп" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 3, код 38767111) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код 09806443) 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, код 09806443) 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14.12.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна