Рішення

від 03.12.2020 по справі 911/2617/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2617/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Усик Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 2-Б, офіс 182, код 41200917)

до 1) Виконавчого комітету Тетіївської міської ради (09800, Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, буд. 5,код 41928385);

2) Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради (09800, Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, буд. 5, код 41928385)

про стягнення

за участю представників:

позивача - Гудалін О.В., Сокиринська Л.А.

відповідачів - не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ (позивач) до Виконавчого комітету Тетіївської міської ради (відповідач-1), Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради (відповідач-2) про солідарне стягнення 925884,90 грн., з яких: 534 739,23 грн. основного боргу, 365 908,58 грн. пені, 14240,18 грн. 3% річних та 10 996,91 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі порушили умови договору на виконання проектних робіт №2/01.2019 від 02.01.2019 не оплатили прийняті роботи вартістю 534 739,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви.

17.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від директора позивача надійшла заява про прийняття позовної заяви до розгляду у зв`язку з усуненням недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.10.2020.

12.10.2020 на адресу суду від Виконавчого комітету Тетіївської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 не заперечує проти позовних вимог про стягнення суми основного боргу та 3% річних. Разом з тим, не погоджується з розрахунком пені та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 19.11.2020.

03.11.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява ТОВ Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів 628 378,73 грн., з яких: 534 739 грн. 23 коп. основного боргу, 70 761 грн. 39 коп. пені, 14 240 грн. 18 коп. 3% річних, 8637 грн. 93 коп. інфляційних втрат, 9425,67 грн. судового збору та 5000, 00 грн. судових витрат на правничу допомогу.

Також позивач просив суд постановити ухвалу про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

З урахуванням викладеного, суд здійснює розгляд позовних вимог в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог.

10.11.2020 на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача1 надійшов лист із клопотанням про проведення розгляду справи без його участі.

16.11.2020 на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача1 надійшло клопотання, в якому відповідач-1 просив суд відмовити в задоволенні вимоги про стягнення 5000,00 грн. судових витрат на правничу допомогу.

18.11.2020 на електронну адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляду справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.11.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2617/20 та призначено справу до розгляду по суті на 03.12.2020.

03.12.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту виконаних робіт по договору надання правової допомоги.

03.12.2020 на електрону адресу суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак вказане клопотання не було підписане з використанням Електронного цифрового підпису, у зв`язку з чим залишене судом без розгляду.

В судове засідання 03.12.2020 відповідач-1 не направив свого повноваженого представника, заяв та клопотань до суду не надсилав. За даного приводу суд зазначає наступне.

Так, з метою учасників справи №911/2617/20 про проведення судового засідання 03.12.2020, копія ухвали суду від 19.11.2020 була передана до Відділу автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції (Канцелярія) апарату Господарського суду Київської області (далі - Канцелярія суду) для подальшого її надіслання на адреси учасників справи.

Проте, із змісту наявної у матеріалах справи довідки, виданої Канцелярією суду вбачається про неможливість здійснення відправлення поштової кореспонденції (ухвали суду від 19.11.2020) учасникам судового процесу у справі №911/2617/20 у зв`язку із відсутністю фінансування.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач-1 мав дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Таким чином суд вважає, що відповідач-1 належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Окрім того, 10.11.2020 на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача1 надійшов лист із клопотанням про проведення розгляду справи без його участі.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 03.12.2020, заслухавши вступне слово представників позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Учасники справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

03.12.2020 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

02 січня 2019 року між Виконавчим комітетом Тетіївської міської ради (Замовник), Відділом культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради (Платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ (Виконавець), відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання в строк, передбачений календарним планом виконання проектних робіт виконати проектну документацію стадії Ескізний проект по об`єкту: Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу з басейном в м. Тетіїв Київської області, Замовник зобов`язується прийняти виконані Проектні роботи, а Платник оплатити їх.

Згідно з п. 2.1. Договору, вартість проектних робіт визначається згідно з діючими державними будівельними нормами та відповідно до Протоколу погодження договірної ціни на основі кошторису на виконання проектних робіт і становить 534739,23 грн.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що оплата за виконані проектні роботи проводиться платником шляхом перерахування грошових кошів в національній валюті на поточний рахунок виконавця.

Розрахунок здійснюється платником протягом семи банківських днів з моменту підписання сторонами акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) (пункт 3.2 Договору).

У відповідності до пункту 4.1 Договору передача-приймання проектних робіт (етапу) здійснюється шляхом підписання сторонами акта здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Замовник та платник зобов`язані протягом десяти робочих днів після отримання вказаного в пункті 4.1 акта та результатів виконаних проектних робіт підписати та повернути акт виконавцю або надати мотивовану відмову від прийняття проектних робіт (повністю або частково) (пункт 4.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе за договором зобов`язання, про що свідчить підписаний без жодних зауважень акт здачі-прийняття робіт №02/2019 на загальну суму 534 739,23 грн.

Втім, за твердженням позивача, відповідачі свого обов`язку з своєчасної оплати не виконали.

15 липня 2020 року позивач направив на адресу відповідачів претензію з вимогою сплатити суму заборгованості, однак відповіді на неї так і не отримав, у зв`язку з чим був змушений звернутись з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами договір на виконання проектних робіт №2/01.2019 від 02.01.2019 за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як визначено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін

Відповідно частини 1 статті 854 Цивільного кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що строк виконання зобов`язання з оплати настав, сума боргу в розмірі 534 739,23 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачами, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 70 761 грн. 39 коп.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок та врахувавши встановлені обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені у розмірі 70 761 грн. 39 коп.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачами зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідачів 14 240 грн. 18 коп. 3% річних та 8637 грн. 93 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 14 240 грн. 18 коп. 3% річних та 8637 грн. 93 коп. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене вище, а також те, що відповідач-1 який є платником за договором, факт наявності та розмір заборгованості зазначений в заяві про зменшення позовних вимог, визнав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Такі висновки суду підтверджується правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним у постановах від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18, від 05.01.2019 у справі № 906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.

Згідно статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи зі змісту положень ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої сторонами домовленості.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України плата за договором про надання послуг здійснюється замовником у розмірі, встановленому договором.

Згідно ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (зі змінами та доповненнями) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Представництво інтересів позивача у суді здійснювалося адвокатом Сокиринською Л.А. на підставі ордеру серія КВ №432519, який міститься в матеріалах справи.

20.10.2020 року між Адвокатським об`єднанням Шевченко, Муравський і партнери та Товариством з обмеженою відповідальністю Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ (Замовник) укладено Договір про надання правової допомоги №20/10-2020, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу Замовнику по захисту його прав та інтересів, що відносяться до юрисдикції господарських судів по справі №911/2617/20 про стягнення заборгованості.

За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, Замовник авансовано сплачує на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання внесок у фіксованій сумі у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Відповідно до платіжного доручення № 125 від 20.10.2020 ТОВ Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ перерахувало Адвокатському об`єднанню Шевченко, Муравський і партнери 5000,00 грн. авансу за надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №20/10-2020.

03 грудня 2020 року між ТОВ Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ та Адвокатським об`єднанням Шевченко, Муравський і партнери підписано акт виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, відповідно до ст. 129 ГПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає до стягнення 5000, 00 грн.

Якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

В силу ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів по 4712,84 грн. судового збору з кожного та по 2500,00 грн. судових витрат за надання професійної правничої допомоги з кожного.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Виконавчого комітету Тетіївської міської ради (09800, Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, буд. 5,код 41928385) та Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради (09800, Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, буд. 5,код 41928385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 2-Б, офіс 182, код 41200917) 534 739 (п`ятсот тридцять чотири тисячі сімсот тридцять дев`ять) грн. 23 коп. основного боргу, 70 761 (сімдесят тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 39 коп. пені, 14 240 (чотирнадцять тисяч двісті сорок) грн. 18 коп. 3% річних, 8637 (вісім тисяч шістсот тридцять сім) грн. 93 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Тетіївської міської ради (09800, Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, буд. 5,код 41928385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 2-Б, офіс 182, код 41200917) 4712 (чотири тисячі сімсот дванадцять) грн. 84 коп. судового збору та 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

4. Стягнути з Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради (09800, Київська обл., Тетіївський р-н., м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, буд. 5, код 41928385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експертно-консалтингова компанія СТРАТЕГІЯ (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 2-Б, офіс 182, код 41200917) 4712 (чотири тисячі сімсот дванадцять) грн.. 84 коп. судового збору та 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.12.2020

Суддя Т.Д. Лилак