Постанова від 23.03.2021 по справі 911/2617/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2021 р. Справа№ 911/2617/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 23.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тетіївської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області

від 03.12.2020 (повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.12.2020)

у справі №911/2617/20 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова компанія "СТРАТЕГІЯ"

до 1) Виконавчого комітету Тетіївської міської ради

2) Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова компанія "СТРАТЕГІЯ" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету Тетіївської міської ради та Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради про солідарне стягнення з відповідачів 925884,90 грн., з яких: 534739,23 грн. основного боргу, 365908,58 грн. пені, 14240,18 грн. 3% річних та 10996,91 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань за договором на виконання проектних робіт №2/01.2019 від 02.01.2019 щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт.

У відзиві на позов відповідач 1 не заперечував проти позовних вимог про стягнення суми основного боргу та 3% річних; разом з тим, не погодився із розрахунком нарахованих позивачем пені та інфляційних втрат.

03.10.2020 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив солідарно стягнути з відповідачів 628378,73 грн., з яких: 534739 грн. 23 коп. основного боргу, 70761 грн. 39 коп. пені, 14240 грн. 18 коп. 3% річних, 8637 грн. 93 коп. інфляційних втрат, а також просив стягнути з відповідачів 9425,67 грн. судового збору та 5000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом першої інстанції прийнято дану заяву, у зв`язку з чим позовні вимоги у даній справі розглядались з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.12.2020 у справі №911/2617/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Виконавчого комітету Тетіївської міської ради та Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова компанія "СТРАТЕГІЯ" 534739 (п`ятсот тридцять чотири тисячі сімсот тридцять дев`ять) грн. 23 коп. основного боргу, 70761 (сімдесят тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 39 коп. пені, 14240 (чотирнадцять тисяч двісті сорок) грн. 18 коп. 3% річних, 8637 (вісім тисяч шістсот тридцять сім) грн. 93 коп. інфляційних втрат. Стягнуто з Виконавчого комітету Тетіївської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова компанія "СТРАТЕГІЯ" 4712 (чотири тисячі сімсот дванадцять) грн. 84 коп. судового збору та 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. судових витрат за надання професійної правничої допомоги. Стягнуто з Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова компанія "СТРАТЕГІЯ" 4712 (чотири тисячі сімсот дванадцять) грн. 84 коп. судового збору та 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Рішення суду мотивоване встановленням обставин щодо невиконання відповідачами своїх зобов`язань за договором на виконання проектних робіт №2/01.2019 від 02.01.2019 щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, Виконавчий комітет Тетіївської міської ради подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2020 у справі №911/2617/20 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова компанія "СТРАТЕГІЯ" про солідарне стягнення з Виконавчого комітету Тетіївської міської ради та Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради 534739,23 грн основного боргу, 70761,39 грн пені, 14240, 18 грн 3% річних, 8637,93 грн інфляційних витрат, 9425,67 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на оплату правової допомоги.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. Відповідач 1 стверджує, що Виконавчим комітетом Тетіївської міської ради, як замовником, виконано свої зобов`язання за договором на виконання проектних робіт №2/01.2019 від 02.01.2019 щодо прийняття виконаних робіт, зокрема, шляхом підписання акту виконаних робіт. При цьому, скаржник зазначає, що договором на замовника не покладалось обов`язку щодо оплати вартості виконаних робіт, так само як і не було встановлено солідарного обов`язку замовника та платника здійснити оплату виконавцю, а тому судом першої інстанції безпідставно було застосовано солідарну відповідальність відповідача 1 та відповідача 2. Також скаржник звертає увагу на те, що договір не був зареєстрований в органах Держказначейства, тобто відповідачем 2 не були взяті на себе бюджетні зобов`язання щодо оплати вартості виконаних робіт. Відповідач 1 стверджує, що дата, зазначена в договорі, копія якого надана позивачем суду, не співпадає з фактичною датою підписання договору сторонами, оскільки договір підписаний сторонами у вересні 2019 р. (згідно журналу реєстрації договорів Виконавчого комітету Тетіївської міської ради).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Тетіївської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2020 у справі №911/2617/20; призначено до розгляду апеляційну скаргу.

У наданих суду апеляційної інстанції поясненнях, відповідач 2 зазначив про те, що оскільки фінансування протягом 2019 - 2020 років на проектні роботи не проводилось, Відділом культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради не було проведено процедури реєстрації бюджетних та фінансових зобов`язань в органах Держказначейства, та як наслідок, не висвітлювався план закупівель та не проводилась процедура закупівлі. Після отримання розпорядження голови Тетіївської міської ради №22 від 11.02.2019 "Про визначення замовника та платника за виготовлену проектно-кошторисну документацію", рішенням сесії Тетіївської міської ради №501-17-VII від 22.02.2019 Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради було виділено додаткові кошторисні призначення по спец. фонду в сумі 35 тис. грн, що надало фактичну можливість підписати 3-сторонній договір; запис в журналі реєстрації договорів Відділу культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради свідчить про те, що договір на виконання проектних робіт №2/01.2019 підписано 07.09.2019 (№159).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, позивач зазначив, що при визначенні відповідачів у справі та солідарного стягнення коштів за договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова компанія "СТРАТЕГІЯ" керувалось умовами договору, погодженими сторонами, зокрема, п.п. 5.5.1 п.5 договору, у відповідності до якого виконавець має право одержати від замовника оплату за виконані проектні роботи, у порядку, розмірах та строки, передбачені умовами договору.

Також у відзиві на апеляційну скаргу викладено клопотання про поновлення строку на подання відзиву, яке обґрунтоване тим, що апеляційна скарга отримана позивачем лише 23.02.2021.

Колегія суддів вважає наявними підстави для поновлення строку, оскільки причини, наведені позивачем є поважними.

У письмових поясненнях відповідач 1 зазначив, що при підготовці проекту договору було допущено формальну помилку та вказано про право виконавця отримати оплату за виконані роботи за договором від замовника, а не від платника, виходячи з системного тлумачення умов договору.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просили суд скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

02 січня 2019 року між Виконавчим комітетом Тетіївської міської ради, як замовником, Відділом культури, релігії, молоді та спорту виконавчого комітету Тетіївської міської ради, як платником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтингова компанія "СТРАТЕГІЯ", як виконавцем, укладено договір на виконання проектних робіт №2/01.2019 (далі за текстом - Договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання в строк, передбачений календарним планом виконання проектних робіт, виконати проектну документацію стадії Ескізний проект по об`єкту: "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу з басейном в м. Тетіїв Київської області", замовник зобов`язується прийняти виконані проектні роботи, а платник - оплатити їх.

Згідно з п. 2.1. Договору, вартість проектних робіт визначається згідно з діючими державними будівельними нормами та відповідно до протоколу погодження договірної ціни на основі кошторису на виконання проектних робіт і становить 534739,23 грн.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що оплата за виконані проектні роботи проводиться платником шляхом перерахування грошових кошів в національній валюті на поточний рахунок виконавця.

Розрахунок здійснюється платником протягом семи банківських днів з моменту підписання сторонами акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) (пункт 3.2 Договору).

Також в пункті 5 сторонами погоджено, що виконавець має право одержати від замовника оплату за виконані проектні роботи, у порядку, розмірах та строки, передбачені умовами договору.

У відповідності до пункту 4.1 Договору передача-приймання проектних робіт (етапу) здійснюється шляхом підписання сторонами акта здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Замовник та платник зобов`язані протягом десяти робочих днів після отримання вказаного в пункті 4.1 акта та результатів виконаних проектних робіт підписати та повернути акт виконавцю або надати мотивовану відмову від прийняття проектних робіт (повністю або частково) (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений сторонам договір є договором підряду.

Згідно з частинами першою та другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору позивач належним чином виконав взяті на себе за договором зобов`язання, про що свідчить підписаний без жодних зауважень акт здачі-прийняття робіт №02/2019 на загальну суму 534739,23 грн.

Проте відповідачі свого обов`язку з своєчасної оплати вартості робіт не виконали, у зв`язку з чим 15 липня 2020 року позивач направив на адресу відповідачів претензію з вимогою сплатити суму заборгованості.

Відповідачі відповіді на претензію не надали, заборгованість не сплатили.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк виконання зобов`язання з оплати настав, сума боргу в розмірі 534739,23 грн. підтверджується матеріалами справи та визнавалась відповідачами під час розгляду справи в суді першої інстанції, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача суми боргу в розмірі 534739,23 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача 1, викладені в апеляційній скарзі та заперечення відповідача 2, викладені в письмових поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, зокрема, щодо фактичного підписання договору на виконання проектних робіт №2/01.2019 в вересні 2019 р. та невідповідності зазначеної в договорі, копія якого надана позивачем суду, дати підписання правочину, є безпідставними та недоведеними належними доказами, а тому не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.

Доводи відповідача 1, викладені в апеляційній скарзі, про безпідставне застосування судом першої інстанції солідарної відповідальності відповідача 1, як замовника, та відповідача 2, як платника, посилаючись на те, що договором на замовника не покладалось обов`язку щодо оплати вартості виконаних робіт, так само як і не було встановлено солідарного обов`язку замовника та платника здійснити оплату виконавцю, спростовуються погодженими сторонами умовами договору, викладеними в п.п. 5.5.1 п.5 договору, у відповідності до якого виконавець має право одержати від замовника оплату за виконані проектні роботи, у порядку, розмірах та строки, передбачені умовами договору.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до положень статті 165 ГПК України, відсутність у відзиві вказівок на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Колегією суддів встановлено, що відповідачі у встановлений строк свого обов`язку по оплаті вартості виконаних позивачем робіт не виконали, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідачів є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і вони вважається такими, що прострочили (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом апеляційної інстанції встановлено, що він є арифметично вірним, а тому, з урахуванням факту порушення відповідачами грошового зобов`язання, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів пені у розмірі 70761 грн. 39 коп, нарахованої за період з 09.10.2019 по 08.04.2020, інфляційних втрат в розмірі 8637 грн. 93 коп., нарахованих з жовтня 2019 р. по серпень 2020 р., 3 % річних у розмірі 14240 грн. 18 коп., нарахованих з 08.10.2019 по 17.08.2020, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апелянтам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та витрат на професійну правничу допомогу. При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеному позивачем розмірі (5000,00 грн.) відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тетіївської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2020 у справі №911/2617/20 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Виконавчий комітет Тетіївської міської ради.

Матеріали справи №911/2617/20 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12.04.2021 після виходу з відпустки головуючого-судді Коробенка Г.П. та виходу з лікарняного судді Кравчука Г.А.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук