Рішення

від 10.12.2020 по справі 912/4031/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 рокуСправа № 912/4031/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4031/19

за позовом Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, вул. Є.Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міської ради міста Кропивницького, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022

до відповідача Приватного підприємства "Альбіон-Істейт Р", просп. Інженерів, 11, м. Кропивницький, 25014

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 99588,32 грн

Представники учасників справи:

від прокуратури - Володіна А.Г. прокурор відділу, наказ №100к від 11.09.2020, посвідчення №042574 видане 30.03.16;

від позивача - Бардиш Є.М., довіреність № 203-мр/з від 09.12.20;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міської ради міста Кропивницького до Приватного підприємства "Альбіон-Істейт Р" (далі - ПП "Альбіон-Істейт Р", позивач) про стягнення 37345,62 грн орендної плати за землю, з покладення на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про невиконання відповідачем зобов`язань по договору оренди землі №344 від 13.04.2012 в частині сплати орендної плати.

Ухвалою від 02.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/4031/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.01.2020, залучено третю особу, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

15.01.2020 позивачем подано суду письмово викладену позицію по суті позовних вимог прокурора про підтримання заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.01.2020 зупинено провадження у справі № 912/4031/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та постановлено прокурору, позивачу та третій особі подати суду необхідні пояснення.

20.02.2020 та 17.03.2020 третьою особою подано суду пояснення щодо нарахованих сум земельного податку.

Ухвалою від 27.10.2020 господарський суд поновив провадження у справі № 912/4031/19. Підготовче засідання призначив на 09.11.2020 о 12:00 год.

09.11.2020 Кіровоградською місцевою прокуратурою подано до суду заяву № 12.31-78-9035вих-20 від 06.11.2020, за змістом якої прокурор повідомив, що відповідачем не сплачені платежі з орендної плати згідно Договору оренди землі від 13.04.20212 №344 за період з листопада 2019 по вересень 2020 року, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Кіровоградській області. У зв`язку із наведеним, з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку заборгованості прокурор збільшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача орендну плату за землю у сумі 99 588,32 грн, з покладенням на відповідача судового збору. До заяви, серед іншого, додано копії податкових декларацій із земельного податку та інтегровані картки по боржнику - ПП "Альбіон-Істейт Р" та розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в оренді відповідача.

Крім цього, прокурор у вказаній заяві надав пояснення щодо розміру нормативної грошової оцінки та просить суд врахувати, що наказом Генерального прокурора № 410 від 03.09.2020 юридичну особу "Прокуратура Кіровоградської області" перейменовано у "Кіровоградську обласну прокуратуру".

Ухвалою від 09.11.2020 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24.11.2020 на 15:00 год., прийнято до розгляду заяву прокуратури про збільшення розміру позовних вимог, запропоновано учасникам справи надати пояснення.

19.11.2020 прокурором подані суду пояснення у даній справі щодо проведених відповідачем у 2019 році оплат в загальній сумі 34 365,00 грн.

Ухвалою від 24.11.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2020 о 12:00 год.

09.12.2020 прокурором подано суду пояснення щодо проведених відповідачем у 2019 році оплат та наявної станом на 31.12.2018 заборгованості в розмірі 1335,37 грн.

10.12.2020 судом розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 10.12.2020 прокурором зазначено, що з врахуванням проведених у 2019 році відповідачем оплат та наявної заборгованості станом на 31.12.2018 в розмірі 1335,37 грн, розмір боргу з орендної плати за землю за спірний період становить 97680,07 грн. Позивачем підтримано позицію щодо наявної заборгованості в розмірі 97680,07 грн.

Відповідач та третя особа своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили. Відзив на позов відповідачем суду не подано.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвали суду від 02.01.2020, 27.10.2020, 09.11.2020, 24.11.2020, направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: просп. Інженерів, 11, м. Кропивницький, 25014 та на адресу керівника ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

Зазначені ухвали направлено рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з тим, ухвалу суду від 27.10.2020 отримано керівником ПП "Альбіон-Істейт Р" ОСОБА_1., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи (а.с. 98), а ухвалу від 09.11.2020 отримано відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 135).

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами)) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 31.08.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 цього кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

16.07.2020 опубліковано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, згідно якого пункт 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції. Законом встановлено, що процесуальні строки закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Станом на дату судового засідання відповідачем не подано суду відповідного клопотання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.46 даної Доповіді:

"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду від 02.01.2020, 27.10.2020, 09.11.2020, 24.11.2020 у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд приймає до уваги, що ПП "Альбіон-Істейт Р" мало можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 10.12.2020 за відсутності представника відповідача.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 10.12.2020 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

При цьому варто враховувати, що саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Відповідно до вимог ст. 1 Земельного Кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону земель", об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Згідно із ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Отже, в основі Інтересу держави (національного, суспільного інтересу) лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на охорону землі як національного багатства.

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати І розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно ч. 3, 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Міська рада міста Кропивницького зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З урахуванням положень п.п 3 п. 1 ст. 265, п.п. 1 п. 1 ст. 10 Податкового кодексу України орендна плата за землю є складовою частиною податку на майно та належить до місцевих податків, та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України належить до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів. Отже, несплачена сума орендної плати підлягає стягненню до бюджету Міської ради міста Кропивницького.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, положення п. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", прокурором зазначено, що Міська рада міста Кропивницького є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах.

Кіровоградською місцевою прокуратурою 15.11.2019 направлено запит до Міської ради міста Кропивницького щодо надання інформації про боржника зі сплати орендної плати за земельну ділянку - ПП "Альбіон-Істейт Р" та інформації щодо вжиття заходів до стягнення орендної плати за землю (а.с. 34).

Листом від 03.12.2019 Міською радою міста Кропивницького повідомлено, що відповідні заходи щодо стягнення заборгованості не вживались.

Попри те, що Міській раді міста Кропивницького відомо про несплату орендної плати ПП "Альбіон-Істейт Р", заходи до стягнення наявної заборгованості міською радою не вживаються, чим відповідно порушуються державні інтереси та інтереси територіальної громади даного органу місцевого самоврядування.

При цьому, відповідно до положень ст. ст. 4, 18 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним із принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування. Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

09.12.2019 Кіровоградською місцевою прокуратурою направлено Міській раді міста Кропивницького повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с. 37-38).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Разом з тим, доказів оскарження Міською радою міста Кропивницького підстав для представництва її інтересів прокуратурою суду не подано.

Міська рада свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловила, про наміри самостійно звернутися з позовом не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.

Компетентний орган - Міська рада міста Кропивницького, після отримання повідомлення самостійно не звернулась до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження її бездіяльності та підставою для представництва прокурором інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішень Кіровоградської міської ради від 27.10.2011 № 990 та від 03.12.2012 № 1398, між Кіровоградською міському радою (орендодавець) та ПП "Альбіон-Істейт P" (орендар) 13.04.2012 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2517 га, що розташована по вул. Рівненській, 7 в м. Кіровограді (Кропивницькому), строком на двадцять п`ять років (п.п. 1, 2, 3 Договору), який зареєстровано в управлінні Держкомзему в м. Кіровограді Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.05.2012 № 351010004000516.

06.08.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3.

За умовами Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації від 31.05.2011 №1025 становить 1312307,09 грн.

Згідно умов Додаткової угоди №3 до Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 3280 грн 77 коп на місяць згідно розрахунку, що додається до цього договору, починаючи з дня державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення, коефіцієнтів індексації, індексів інфляції, визначених законодавством. В разі змін коефіцієнтів індексації, індексів інфляції, визначених законодавством, орендар самостійно розраховує (індексує) нормативну грошову оцінку земельної ділянки на момент сплати орендної плати без укладення додаткової угоди з орендодавцем.

Податкове зобов`язання по орендній платі, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Договір та Додаткова угода № 3 підписані сторонами та скріплені печатками.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано 18.09.2014, по що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 26981190.

Невиконання відповідачем зобов`язань по договору в частині сплати орендної плати за період травень 2019 року - вересень 2020 року в загальній сумі 99588,32 грн і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із положеннями ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, що є додатком до Додаткової угоди від 06.08.2014 № 3 до договору оренди земельної ділянки № 344 від 13.04.2012 (а.с. 25), нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 03.12.2009 становить 1312307,09 грн.

Відповідно до даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь), 2016 рік - для земель несільськогосподарського призначення - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0. Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася. Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є предметом Договору становить:

1312307,09 грн X 1,8972 (добуток коефіцієнтів індексації НГО за 2014 -2019 роки: 1,249 X 1,433 X 1,06 X 1,0 X 1,0 X 1,0) = 2 489 709,01 грн.

Розмір річної орендної плати складає: 2 489 709,01 грн X 3% = 74 691,27 грн, що є еквівалентним 6 224,27 грн на місяць.

У поясненнях Кіровоградської місцевої прокуратури від 08.12.2020 зазначено, що відповідно до інформації Головного управління ДПС у Кіровоградській області вих. № 16100/10/11-28-12-02-50 від 07.12.2020 в платіжних дорученнях ПП "Альбіон-Істейт Р" зазначено наступні призначення платежів:

7 250 грн - 29.01.2019 (платіжне доручення № 3 від 29.01.2019, призначення платежу - орендна плата з юридичних осіб за січень 2019 року);

6 230 грн - 25.02.2019 (платіжне доручення № 230 від 25.02.2019, призначення платежу - перерахування коштів з орендної плати у рахунок сплати орендної плати);

8 085 грн - 11.04.2019 (платіжне доручення № 8 від 11.04.2019, призначення платежу - орендна плата з юридичних осіб за березень 2019 року);

6 300 грн - 26.04.2019 (платіжне доручення № 9 від 26.04.2019, призначення платежу - орендна плата з юридичних осіб за квітень 2019 року);

6 500 грн - 30.05.2019 (платіжне доручення № 11 від 30.05.2019, призначення платежу - орендна плата з юридичних осіб за травень 2019 року).

Також, згідно інформації Головного управління ДПС в області станом на 31.12.2018 за вищевказаним підприємством рахувався податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1 335,37 грн.

Заборгованість у відповідача з орендної плати виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих нарахувань згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 13.02.2019 №9019801859 (а.с. 28-29), від 13.02.2020 №9019801859 (а.с. 113-114), від 18.02.2020 №9028669951 (а.с. 115-116).

З підстав викладеного, розмір орендної плати за 2019 рік становить 74 691,27 грн, що мав сплатити відповідач, а з врахуванням оплат та заборгованості станом на 31.12.2018 сума несплаченого орендного зобов`язання за Договором за 2019 рік складає 41661,64 грн (1335,37+74 691,27-34365,00).

За період січень-вересень 2020 року розмір заборгованості за Договором становить 56018,43 грн (6 224,27х9).

Отже, заборгованість з орендної плати за Договором оренди землі №344 від 13.04.2012 за спірний період травень 2019 року - вересень 2020 року становить 97680,07 грн, що також підтверджено прокурором та позивачем у судовому засіданні 10.12.2020.

Відповідачем заявлену до стягнення суму боргу не спростовано, контррозрахунку суду не подано.

З підстав викладеного, позовні вимоги прокурора обґрунтовано заявлені на суму 97680,07 грн та підлягають задоволенню в цій частині.

Решта позовних вимог заявлено безпідставно.

Відповідно до норм ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в повному розмірі, оскільки спір виник з вини останнього.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Альбіон-Істейт Р" (просп. Інженерів, 11, м. Кропивницький, 25014, і.к. 36904886) на користь Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022, отримувач - УК у м. Кроп/м.Кропивницький, і.к. 38037409, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), № рахунку UA948999980000033214812011002, код класифікації доходів бюджету 18010600) орендну плату за землю у сумі 97680,07 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Альбіон-Істейт Р" (просп. Інженерів, 11, м. Кропивницький, 25014, і.к. 36904886) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Верхня Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, і.к. 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600 ) 1921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення надіслати Кіровоградській місцевій прокуратурі на електронну адресу; Міській раді міста Кропивницького на електронну адресу: kmvk@krmr.gov.ua; Приватному підприємству "Альбіон-Істейт Р" на поштову адресу 25014, м. Кропивницький, проспект Інженерів, буд. 11; Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області на електронну адресу kr.official@tax.gov.ua; Кіровоградській обласній прокуратурі на електронну адресу.

Повне рішення складено 14.12.2020

Суддя В.Г. Кабакова