Постанова

від 01.12.2020 по справі 917/93/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/93/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Романчук Д. В.,

за участю представників:

позивача - Якименко О. В.,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного підприємства "Регіональний інвестиційний центр аукціонів"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 (судді: Гетьман Р. А. - головуючий, Дучал Н. М., Слободін М. М.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 24.06.2020 (суддя Кльопов І. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс"

до Приватного підприємства "Регіональний інвестиційний центр аукціонів"

про визнання протиправною відмову оформлену листом від 25.10.2019 № 589,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Плюс" (далі - ТОВ "Агроцентр - Плюс") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" (далі - ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів") про визнання протиправною відмови відповідача, оформленої листом № 589 від 25.10.2019, у реєстрації позивача як учасника земельних торгів, призначених на 10:00 годин 06.11.2019, аукціон № 20715, лот № 39900 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 135, 137 Земельного кодексу України обґрунтовані безпідставною відмовою відповідача (лист від 25.10.2019 № 589) у допуску позивача до участі у земельних торгах по лоту № 39900, оскільки Земельний кодекс України, Закон України "Про оренду землі" чи інший нормативно-правовий акт не містить заборони щодо передачі в оренду сільськогосподарським підприємствам земель із цільовим використанням - для ведення фермерського господарства. Глава 21 Земельного кодексу України, яка регулює порядок проведення земельних торгів, не передбачає норми, яка б забороняла юридичним особам - резидентам брати участь в аукціоні тільки з тієї підстави, що предметом лоту є земля для ведення фермерського господарства.

1.3. У відзиві на позовну заяву ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" просило відмовити у її задоволенні, зазначаючи, що ТОВ "Агроцентр - Плюс" було відмовлено у реєстрації як учасника земельних торгів за лотом № 39900, оскільки за змістом статті 135 Земельного кодексу України учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка, у тому числі, відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Водночас ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" наголосило, що ТОВ "Агроцентр - Плюс" не може набувати право користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди на земельних торгах, оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, яка, згідно із зазначеною нормою може надаватися у користування громадянам саме для створення фермерського господарства та фермерським господарствам як юридичним особам.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020, задоволено позов ТОВ "Агроцентр - Плюс", визнано протиправною відмову ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів", оформлену листом № 589 від 25.10.2019, у реєстрації ТОВ "Агроцентр - Плюс" як учасника земельних торгів, призначених на 10:00 годину 06.11.2019, аукціон № 20715, лот № 39900 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Судові рішення аргументовано тим, що будь-яких обмежень чи заборон щодо передачі в оренду юридичним особам, у тому числі сільськогосподарським підприємствам, земель для ведення фермерського господарства ні Земельний кодекс України ні спеціалізований Закон України "Про оренду землі" не містять.

При цьому, суди зазначили, що відповідно до статті 37 1 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.06.2020, ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" у касаційній скарзі просить їх скасувати і ухвалити нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у постановах Верховного Суду відсутній висновок щодо питання застосування статті 22 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, частиною 3 якої, зокрема, встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У цій справі при визначенні осіб, які можуть набувати право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, позивач не може набувати право користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди на земельних торгах оскільки є сільськогосподарським підприємством відмінним від фермерського господарства.

Так, скаржник наголошує, що при прийнятті оскаржуваного рішення, оформленого листом № 589 від 25.10.2019, про відмову у реєстрації позивача як учасника земельних торгів (лот № 39900), ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" керувалося положеннями частини 3 статті 22 Земельного кодексу України і при перевірці поданих ТОВ "Агроцентр - Плюс" документів для реєстрації учасником земельних торгів відповідач мав пересвідчитися, що цей претендент має право згідно з положеннями земельного законодавства отримати у користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням, - для ведення фермерського господарства.

Суди не надали оцінку доводам відповідача стосовно того, що законодавець акцентував увагу у статті 22 Земельного кодексу України, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування для ведення фермерського господарства саме громадянам, а також фермерським господарствам, як юридичним особам, відповідно до Закону України "Про фермерське господарство". Отже відповідач правильно застосував норми закону та правомірно відмовив у реєстрації ТОВ "Агроцентр - Плюс" як учасника земельних торгів.

При цьому, на переконання заявника касаційної скарги, посилання ТОВ "Агроцентр - Плюс" на положення статті 37 1 Земельного кодексу України є помилковими, оскільки земельна ділянка, право оренди на яку було виставлено на земельні торги, на місцевості знаходиться окремо, а не в масиві земель сільськогосподарського призначення, і надається в користування за результатами земельних торгів, а положення зазначеної вище норми стосуються земельних ділянок, які вже використовує сільгоспвиробник.

3.2. ТОВ "Агроцентр - Плюс" у відзиві на касаційну скаргу просило відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, наголошуючи на безпідставності та необґрунтованості доводів скаржника, а також здійсненні судами детального аналізу статті 22 і глави 21 Земельного кодексу України.

Так, ТОВ "Агроцентр - Плюс" у відзиві наголосило, що поділ земель України за основним цільовим призначенням встановлено статтею 19 Земельного кодексу України, за змістом пункту "а" частини 1 якої землі поділяються на категорії, до яких відносяться землі сільськогосподарського призначення. Класифікація видів цільового призначення земель затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 за змістом якого землі сільськогосподарського призначення - це землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше.

Землі для ведення фермерського господарства є видом земель сільськогосподарського призначення.

Оскільки ТОВ "Агроцентр - Плюс" є сільськогосподарським підприємством, він має право на отримання земель сільськогосподарського призначення у власність чи користування.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 12.09.2019 "Про проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності" вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, в тому числі земельної ділянки, розташованої на території Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства площею 24,5150 га ріллі, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, нормативна грошова оцінка - 113064, 85 грн;

- оголошення про проведення торгів опубліковано на офіційному сайті Держгеокадастру України, згідно з яким аукціону присвоєно номер 20715 (лот № 39900), організатором торгів виступала Руденківська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області, виконавцем земельних торгів - ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів". Місцем проведення земельних торгів визначено приміщення Руденківської сільської ради за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с.Руденківка, вул. Центральна, 13; дата і час проведення торгів - 06.11.2019 о 10:00 годині;

- 25.10.2019 (лист № 589) виконавець земельних торгів - ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" повідомило ТОВ "Агроцентр - Плюс", з посиланням на положення статті 22 Земельного кодексу України, про те, що у товариства відсутні правові підстави для його реєстрації як учасника земельних торгів за лотом № 39900 (аукціон № 20715) з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га кадастровий номер 5323481400:00:002:0024 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, у зв`язку із чим повернув всі подані товариством документи.

4.3. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ТОВ "Агроцентр - Плюс" про визнання протиправною відмову ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів", оформлену листом № 589 від 25.10.2019, у реєстрації позивача як учасника земельних торгів, призначених на 10:00 годин 06.11.2019, аукціон № 20715, лот № 39900 з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

4.4. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що будь-яких обмежень чи заборон щодо передачі в оренду юридичним особам, у тому числі сільськогосподарським підприємствам, земель для ведення фермерського господарства ні Земельний кодекс України, ні спеціалізований Закон України "Про оренду землі" не містять, отже відмова відповідача у реєстрації позивача як учасника земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку площею 24,5150 га, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, є безпідставною та необґрунтованою.

4.5. Утім, такі висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій необхідно визнати передчасними з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах .

4.6. Як свідчить зміст касаційної скарги, ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів", оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, у подібних правовідносинах.

Наведені скаржником підстави касаційного оскарження отримали підтвердження під час касаційного провадження, з огляду на таке.

4.7. За змістом частини 1 статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Згідно з частиною 3 зазначеної норми організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Відповідно до частини 4 статті 135 Земельного кодексу України проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:

а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами;

б) стартова ціна лота;

в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах;

г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.

Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів (частина 5 статті 135 Земельного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи згідно з рішенням Руденківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 12.09.2019 "Про проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності" вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності (перелік земельних ділянок та умови продажу згідно з додатком № 1), за цільовим призначенням:

- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- для ведення фермерського господарства;

- для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

4.8. Згідно з частинами 1, 2 статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства (частина 1 статті 56 Господарського кодексу України).

За змістом частин 1, 3 статті 80 зазначеного Кодексу до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Водночас, статтею 114 Господарського кодексу України передбачено, що фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов`язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Закон України "Про фермерське господарство" визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України. Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Статтею 1 цього Закону визначено поняття фермерського господарства. Так, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець (частина 3 зазначеної норми).

У статті 2 цього Закону закріплено, що відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Закон України "Про фермерське господарство" є спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах (пункт 5.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.01.2020 у справі № 922/1974/19).

За змістом частини 1 статті 5, частини 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону).

Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

При цьому, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, від 03.04.2019 у справі № 621/2501/18 зазначено, що після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц також зазначено, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду - право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства за наявності лише одного бажаючого. Якщо ж бажаючих два чи більше, підлягали застосуванню загальні правила статті 135 Земельного кодексу України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір.

4.9. Згідно з частинами 1, 2 статті 18 та частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Зі змісту зазначеної норми убачається, що законодавцем визначено поділ основного цільового призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина 1 статті 20 Земельного кодексу України).

Так, відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

За змістом частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Отже частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України обмежено користування власниками або користувачами землями певного виду вимогами, встановленими визначними у цій нормі статтями, а саме:

- стаття 31 землі фермерського господарства;

- стаття 33 земельні ділянки особистих селянських господарств;

- стаття 34 землі для сінокосіння і випасання худоби;

- стаття 35 земельні ділянки для садівництва;

- стаття 36 земельні ділянки для городництва;

- стаття 37 право несільськогосподарських підприємств, установ та організацій на землю.

За змістом статті 37 1 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.

Водночас, зазначеною нормою передбачено право використання власником або користувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення, призначеної, зокрема, для ведення фермерського господарства, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак не передбачено можливості продажу на земельних торгів прав на земельну ділянку певного виду користування - для ведення фермерського господарства.

4.10. Згідно з частиною 1 статті 3 та частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Матеріали справи свідчать, що земельні ділянки щодо яких призначено проведення земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди належать до земель комунальної власності.

Частиною 1 статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункти "а" "б" "в" зазначеної статті).

У статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наведено основні терміни, використані в цьому Закону та передбачено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання. Зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 34 частини статті 26 цього Закону).

4.11. Як вже зазначалося, відповідно до частини 3 статті 135 Земельного кодексу України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

За змістом частини 1 статті 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Так, між Руденківською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області (замовник) 12.09.2019 укладено договір із ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" (виконавець) договір про проведення земельних торгів, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати послуги з проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності територіальної громади на земельних торгах у формі аукціону, згідно затвердженої документації із землеустрою на земельні ділянки (перелік лотів додається) (а. с. 65-66).

Згідно з переліком земельних ділянок комунальної власності Руденківської сільської ради, для продажу права оренди виставлено такі земельні ділянки:

- земельна ділянка площею 24,5150 га, розташована за межами населеного пункту, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024;

- земельна ділянка площею 18,9362 га, розташована за межами населеного пункту, кадастровий номер 5323480700:00:002:0054;

- земельна ділянка площею 4,4707 га, розташована по провулку Туристичний, 4 у с. Клюсівка, кадастровий номер 5323481401:01:001:0054.

У зазначеному переліку (а. с. 67) визначено цільове призначення земельних ділянок:

- лот № 1 - для ведення фермерського господарства;

- лот № 2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- лот № 3 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 24,5150 га, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024 (лот № 1), земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства (а. с. 68-71).

В оголошенні про проведення земельних торгів зазначено, що лот № 39900 аукціону цільове призначення земельної ділянки площею 24,5150 га, розташована, кадастровий номер 5323481400:00:002:0024 (лот № 39900) - для ведення фермерського господарства.

Водночас лот № 39902 аукціону № 20715 стосувався земельної ділянки площею 18,9362 га, розташована за межами населеного пункту, кадастровий номер 5323480700:00:002:0054, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

4.12. Згідно зі статутом ТОВ "Агроцентр - Плюс" товариство створюється з ціллю отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, постачання (поставки) та торгівлі, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що юридичний факт прийняття Руденківською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області рішення від 12.09.2019 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності", у тому числі земельної ділянки кадастровий номер 5323481400:00:002:0024 для ведення фермерського господарства, відповідно до закону створив у ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" обов`язок допуску ТОВ "Агроцентр - Плюс" до торгів, а позивач отримав законні сподівання на участь у зазначених торгах з метою можливості сільськогосподарським підприємством отримати в оренду земельну ділянку.

Проте, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що ураховуючи положення статті 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів (Руденківська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області) визначив перелік земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких підлягає продажу на земельних тогах окремими лотами із визначенням, зокрема, цільового призначення (функціонального використання): для ведення фермерського господарства (лот № 1); для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (лот № 2); для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (лот № 3).

Обмежившись посиланням на загальні положення земельного законодавства (статті 118, 123, 124 Земельного кодексу України) суди попередніх інстанцій не взяли до уваги норми спеціального закону - Закону України "Про фермерське господарство" та реалізацію права на отримання земельної ділянки саме для ведення фермерського господарства громадянами, які виявили бажання створити фермерське господарство (за наявності двох і більше бажаючих) або зареєстрованим як юридична особа фермерським господарством для отримання додаткової земельної ділянки.

Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що за змістом частини 3 статті 135 Земельного кодексу України учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

При цьому суди не звернули увагу, що як наголошував ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" у відзиві на позовну заяву, ТОВ "Агроцентр - Плюс" реалізував своє право на участь у торгах щодо лоту № 39902 (лот № 2), однак переможцем за цим лотом визнано іншу особу.

Ураховуючи комплексний аналіз норм чинного законодавства, якими врегульовано питання, зокрема, набуття права оренди на земельні ділянки комунальної власності для ведення фермерського господарства, положення частини 3 статті 135, частини 1 статті 136 Земельного кодексу України, норми Закону України "Про фермерське господарство", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та визначення уповноваженим на розпорядження землею органу функціонального використання земельних ділянок, виставлених на земельні торги, колегія суддів дійшла висновку, що у цьому випадку ТОВ "Агроцентр - Плюс" (з урахуванням предмету і цілей діяльності товариства згідно зі статутом) відповідно до закону не може набувати право користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги із визначенням функціонального використання - для ведення фермерського господарства.

Крім іншого, з огляду на реалізацію позивачем права на участь у земельних торгах (аукціоні) по іншому лоту щодо придбання права оренди на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що ним не заперечується, відмова виконавця земельних торгів не порушує прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною відмови відповідача, оформлену листом від 25.10.2019 № 589, у реєстрації позивача як учасника земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку з визначенням функціонального користування - для ведення фермерського господарства.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у контексті спірних правовідносин та з урахуванням системного аналізу змісту положень статей 22, 135, 136 Земельного кодексу України, статей 80, 114 Господарського кодексу України, положень Закону України "Про фермерське господарство" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" пункт "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України необхідно застосовувати таким чином.

Чинним законодавством передбачено відмінний від загального суб`єктний склад осіб, які виявили бажання придбати на земельних торгах право оренди земельної ділянки із визначенням такого функціонального призначення як ведення фермерського господарства, оскільки можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Оскільки землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства , то товариство з обмеженою відповідальністю (з урахуванням предмету і цілей діяльності товариства згідно зі статутом), не може набувати право користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги із визначенням функціонального використання - для ведення фермерського господарства .

Частина 3 статті 135 Земельного кодексу України визначає особливості, притаманні учасникові земельних торгів, а саме учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Створення, діяльність, а також відведення земельних ділянок (придбання прав на них) для ведення фермерського господарства відбувається у порядку, визначеному, у тому числі, Законом України "Про фермерське господарство", що створює відповідні передумови щодо проведення земельних торгів (аукціону) відносно земельних ділянок, передбачених для ведення фермерського господарства та участь саме спеціалізованих суб`єктів у відповідних торгах".

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" задовольнити .

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 і рішення Господарського суду Полтавської області від 24.06.2020 у справі № 917/93/20 скасувати.

Ухвалити нове рішення, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" до Приватного підприємства "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" про визнання протиправною відмову у реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Плюс" як учасника земельних торгів, оформлену листом від 25.10.2019 № 589 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді І. С. Берднік

Ю. Я. Чумак