Постанова

від 08.12.2020 по справі 922/1050/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1050/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача -1 - Андрійко О. В. (адвокат),

позивача-2 - не з`явився,

відповідача - Жебко О. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп"

на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі

за позовом 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт",

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка"

про усунення перешкод у користуванні власністю.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпласт" (далі - ТОВ "Будпласт") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп" (далі - ТОВ "Темп") звернулися до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Пожтехніка" (далі - ТОВ "Технопарк Пожтехніка"), в якій просять суд усунути позивачам перешкоди у користуванні нежитловою будівлею трансформаторної підстанції літ. "Ю-1", розташованою за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д, шляхом зобов`язання відповідача знести незаконну споруду (паркан).

2. Позовні вимоги обґрунтовані положенням статей 317, 321, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.05.2020 у задоволенні позову відмовлено через не доведення позивачами порушення їх прав, зокрема, що протягом тривалого часу відповідачем здійснювались перешкоди ТОВ "Темп" та ТОВ "Будпласт" в доступі до нежитлової будівлі літ. "Ю-1", розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020 змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови; у решті рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020 залишено без змін.

Постанову мотивовано тим, що предметом негаторного позову, заявленого на підставі статті 391 ЦК України, не може бути вимога щодо порушення права власності/користування іншої особи, зокрема вимога про знесення паркану, який не належить позивачам, на земельній ділянці, докази про належність якої позивачам в матеріалах справи також відсутні. Водночас позивачі не заявляли суду вимогу про усунення перешкод у здійсненні користування майном шляхом надання фактичного доступу до зазначеного приміщення, не зачіпаючи при цьому право власності (користування) іншої особи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Темп" і ТОВ "Будпласт" звернулися з касаційною скаргою, у якій просять зазначені судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. В обґрунтування своєї правової позиції скаржники посилаються на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 щодо застосування вимог статей 317, 321, 391 ЦК України та не застосування підпункту 3 пункту 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1997 № 209 "Про затвердження правил охорони електричних мереж", статті 27 Закону України "Про ринок електричної енергії", частини 5 статті 22 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон електричних об`єктів", Класифікатору обмежень та обтяжень у використанні земельних ділянок, затверджених Наказом Держкомзему від 29.12.2008 № 643, пункту 9 частини 1, 2 статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Крім того, скаржники посилаються на порушення норм процесуального права, а саме на пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Узагальнені доводи інших учасників справи

6. ТОВ "Технопарк Пожтехніка" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваній постанові.

Розгляд справи

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Будпласт" і ТОВ "Темп" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 922/1050/20 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 08.12.2020.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. ТОВ "Технопарк Пожтехніка" на підставі договору купівлі-продажу від 28.01.2014 реєстровий № 312 на праві приватної власності володіє нежитловими будівлями літ. "Ж-1" площею 433,0 м 2 , літ. "З-2" площею 1377,0 м 2 , літ. "М-1" площею 123,6 м 2 , літ. "Ч-1" площею 7,1 м 2 , літ. "Ц-2" площею 1076,8 м 2 , розташованими за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2014 № 16897397.

9. Відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 23.07.2015 №6-254.02, що укладений між ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (споживач) та Акціонерною компанію "Харківобленерго" (постачальник (електричної енергії), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами .

10. Точка продажу електричної енергії зазначена у додатку № 18 "Точка продажу електричної енергії" до цього договору.

11. Приєднана потужність у точці підключення зазначена у додатку № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію".

12. Розділом 10 передбачено додатки до цього договору, зокрема:

Додаток № 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію", відповідно до якого місце встановлення приладу обліку ТП-402 ТОВ "Будпласт", виробничі приміщення, розташовані за адресою: вул. Пушкінська 104-Д; витрати споживача ТОВ "Технопарк Пожтехніка" віднімати від витрат ТОВ "Будпласт" за договором від 23.09.2015 №6-254 .

Додаток № 3.3 "Дані про відпуск електроенергії субспоживачам", що споживають електроенергію від ТОВ "Будпласт", в якому також зазначено про встановлення приладів обліку в ТП-402 ТОВ "Будпласт", виробничі приміщення, розташовані за адресою: вул. Пушкінська 104-Д. При цьому, зазначений додаток підписаний постачальником, ТОВ "Будпласт" (як споживачем), ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (як субспоживачем).

Додаток № 8 "Акт розмежування балансової вартості електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", укладений між ТОВ "Будпласт" (електропередавальна організація/основний споживач) та ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (споживач), відповідно до якого встановлено балансову належність електромереж та електроустановок.

13. Відповідно до пунктів 8, 9 цього акта споживач зобов`язується забезпечити на території охорону електромереж, що належать електропередавальній організації/основному споживачу, вільний доступ до електроустановок представників електропередавальної організації/основного споживача у будь який час доби для проведення необхідних робіт; електропередавальна організація/основний споживач зобов`язується забезпечити допуск споживача до електроустановки на території своїх підстанцій для ремонту обладнання, що належить споживачу.

14. Згідно додатку № 18 "Точка продажу електричної енергії" від 23.07.2015 до договору про постачання електричної енергії від 23.07.2015 № 6-254.02 точка продажу електричної енергії позивача знаходиться на межі балансової відповідальності з ТОВ "Будпласт", в ТП-402 ТОВ "Будпласт" (характер об`єкта: виробничі приміщення), розташованій за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 104-Д.

15. Тобто первісним споживачем послуг АК "Харківобленерго" щодо електропостачання є ТОВ "Будпласт" (позивач-1), а ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (відповідач) є субспоживачем електричної енергії, що підтверджується умовами договору про постачання електричної енергії від 23.07.2015 № 6-254.02, укладеного між ТОВ "Технопарк Пожтехніка" та АК "Харківобленерго".

16. 10.07.2015 між ТОВ "Будпласт" (власник мереж, позивач-1) та ТОВ "Технопарк Пожтехніка" (споживач, відповідач) був укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 5, відповідно до пункту 1.1 якого власник мереж зобов`язався забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримуватись установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього договору.

17. 10.07.2015 між ТОВ "Технопарк Пожтехніка" та ТОВ "Будпласт" укладено договір сумісного користування майном № 6, за змістом якого перший позивач та відповідач вступили в зобов`язання сумісного дольового використання (по 50 %) трансформаторної підстанції, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д (майно); сторони зобов`язувались приймати рівну дольову участь в розмірі 50 % у витратах на утримання, обслуговування, поточний ремонт зазначеного майна, в оплаті податків і зборів (загальнообов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із користуванням майном (пункти 1.1, 1.2 договору); договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом трьох років з дати його підписання; якщо ні одна із сторін в десятиденний строк до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвання, договір автоматично пролонгується на наступний строк (пункти 3.1, 3.2 договору).

18. У приміщенні трансформаторної підстанції (ТП-402), розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д знаходиться електрообладнання ТОВ "Технопарк Пожтехніка", що забезпечує електроживлення його нежитлових будівель, а саме: роз`єднувач РВ 6/400, кабель СБ-3х70, трансформатор силовий ТМ-400 6/0, 4 кВ, шини 0,4 кВ, роз`єднувач ввідний РВ 6/400, шиносброска 0,4 кВ, конденсаторна батарея 0,4 кВ, 241 квар. загальною вартістю 62 556,47 грн (договір купівлі-продажу від 28.01.2014 № 28/01-14, видаткова накладна від 28.01.2014 № 1161).

19. 19.12.2018 між ТОВ "Будпласт" (продавець, позивач-1) та ТОВ "Темп" (покупець, позивач-2) було укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 3073, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає 1/2 частку нежитлового приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 м 2 , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д (майно) та сплачує за нього грошову суму, визначену пунктом 4 цього договору.

20. 20.12.2018 ТОВ "Будпласт" (продавець) та ТОВ "Темп" укладено договір купівлі-продажу частки нежитлової будівлі № 3080, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає 1/2 частку нежитлового приміщення трансформаторної підстанції в літ. "Ю-1", загальною площею 65 м 2 , розташованої за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д (майно) та сплачує за нього грошову суму, визначену пунктом 4 цього договору.

21. Зазначені договори посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною та зареєстровано в реєстрі.

22. 20.12.2018 між ТОВ "Темп" (орендодавець) та ТОВ "Будпласт" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 10, за умовами якого орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в строкове, оплатне користування нежитлове приміщення трансформаторної підстанції, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д, загальною площею 65,0 м 2 для здійснення діяльності орендаря (пункт 1.1 договору).

23. Звертаючись до суду з позовом, позивачі стверджують, що відповідачем в проміжок дії договору про спільне користування майном від 10.07.2015 № 5 без достатніх на то правових підстав, зокрема за відсутності жодних прав на земельну ділянку, було зведено паркан зі встановленням охорони та пропускного режиму навколо нежитлової будівлі літ. "Ю-1", розташованої за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 104-Д. Зазначеними діями, на думку позивачів, відповідачем порушено право доступу ТОВ "Темп" як власника нежитлового приміщення та ТОВ "Будпласт", в користуванні якого знаходяться належні йому електроустановки трансформаторної підстанції, які розташовані у цій будівлі у зв`язку із відсутністю фактичного доступу до будівлі, що і стало підставою для звернення позивачів з вказаним позовом до суду.

Позиція Верховного Суду

24. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Підставами касаційного оскарження ТОВ "Будпласт" і ТОВ "Темп" визначено, зокрема пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України (судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 щодо застосування вимог статей 317, 321, 391 ЦК України)

26. Зі змісту пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

27. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, у цьому випадку не підтвердилися, тому касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Будпласт" і ТОВ "Темп" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2020 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 922/1050/20 необхідно закрити з огляду на таке.

28. У справі № 653/1096/16-ц (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018), на яку здійснено посилання у касаційній скарзі, предметом позову є вимога позивача про визнання осіб такими, що втратили право на проживання у службовій квартирі, їх виселення та зняття з реєстрації. Зі змісту цієї постанови убачається, що Верховний Суд дійшов таких висновків: "Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення. Виселення особи з житла без надання іншого житлового приміщення можливе за умов, що таке втручання у право особи на повагу до житла передбачене законом, переслідує легітимну мету, визначену у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві. Відповідність останньому критерію визначається з урахуванням того, чи існує нагальна суспільна необхідність для застосування такого обмеження права на повагу до житла та чи буде втручання у це право пропорційним переслідуваній легітимній меті ".

29. У справі № 910/18560/16 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018), на яку посилаються скаржники у касаційній скарзі, предметом позову є вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки; визнання відсутнім права користування земельною ділянкою. Зі змісту цієї постанови убачається, що Верховний Суд дійшов таких висновків: "Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання військового майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель ".

30. Отже, правовідносини у справах на які посилаються скаржники не є подібними правовідносинам у справі, що розглядається, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.

Так, на відміну від справи № 653/1096/16-ц, у справі, що розглядається (№ 922/1050/20), не заявлявся по суті негаторний позов щодо користування земельною ділянкою, бо земельна ділянка не була власністю позивача. У справі № 910/18560/16 висновок судів ґрунтується на положеннях статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, а в справі, що переглядається (№ 922/1050/20), наведені положення не підлягали застосуванню, бо питання переходу земельної ділянки під нерухомим майном не вирішувалося судами.

31. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Отже, оскільки наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 922/1050/20 за касаційною скаргою ТОВ "Будпласт" і ТОВ "Темп" у частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

32. Водночас стосовно іншої зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, який, зокрема, відсилає до пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, колегія суддів зазначає таке.

33. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

34. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

35. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

36. За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

37. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

38. Колегія суддів зауважує, що статтею 296 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав закриття касаційного провадження, серед яких відсутня така підстава як непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу, якою (підставою) у розумінні пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України є відсутність дослідження судом зібраних у справі доказів за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

39. Відтак у разі, коли після відкриття касаційного провадження виявилося, що передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України підстава не знайшла свого підтвердження, Верховний Суд має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а не закривати касаційне провадження.

40. Наведене випливає з положень другого речення пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України, за змістом якого якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

41. Отже, викладені скаржниками підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із зазначених підстав.

42. Таким чином, суди попередніх інстанцій, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

44. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № № 922/1050/20 за касаційною скаргою ТОВ "Будпласт" і ТОВ "Темп".

46. З огляду на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

47. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваної постанови немає.

Розподіл судових витрат

48. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпласт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Темп" у частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 у справі № 922/1050/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

І. С. Міщенко