Ухвала від 14.12.2020 по справі 906/622/19

УХВАЛА

14 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 906/622/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційних скарг Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 (головуючий суддя Розізнана І.В., судді Грязнов В.В., Мельник О.В.) та рішення Господарського суду Житомирській області від 25.10.2019 (суддя Кудряшова Ю.В.) у справі № 906/622/19

за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Укрриба"

про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акту на право постійного користування землею, скасування запису про реєстрацію державного акту на право постійного користування землею та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

16.11.2020 Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" через Північно-західний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу (вх. №8914/2020 від 01.12.2020) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 та рішення Господарського суду Житомирській області від 25.10.2019 у справі № 906/622/19.

20.11.2020 Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу (вх. №8649/2020 від 23.11.2020) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі № 906/622/19.

Перевіривши матеріали касаційних скарг, суд дійшов висновку, що касаційні скарги не відповідають вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Подана 16.11.2020 касаційна скарга (вх. №8914/2020 від 01.12.2020) Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" підписана представником (адвокатом) В.М. Новік. У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирській області від 25.10.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 в частині задоволення позовних вимог про скасування Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 05-28№000015, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству та скасування запису про реєстрацію Державного акту на право простійного користування землею серії ЖТ 05-28№000015, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 15, змінити рішення в цій частині та відмовити в задоволенні позовних вимог керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру до ТзДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" про скасування державного акту на право постійного користування землею та скасування запису про реєстрацію державного акту на право постійного користування землею. Підставами касаційного оскарження судового рішення зазначено пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Подана 20.11.2020 касаційна скарга (вх. №8649/2020 від 23.11.2020) Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" підписана іншим представником (адвокатом) - В.М. Кашпур. У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 в частині скасування державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 05-28№000015, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству та скасування запису про реєстрацію Державного акту на право простійного користування землею серії ЖТ 05-28№000015, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 15 та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову. Підставою касаційного оскарження судового рішення зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, подані 16.11.2020 та 20.11.2020 касаційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" за вимогами, змістом та підставами касаційного оскарження судового рішення є різними.

Водночас, колегія суддів враховує приписи частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України відповідно до яких, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, однак у поданій 20.11.2020 касаційній скарзі (вх. №8649/2020 від 23.11.2020) скаржником не зазначено про зміну або доповнення касаційної скарги на підставі статті 298 цього Кодексу, яку подану 16.11.2020.

Приписами пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Водночас, подані касаційні скарги (16.11.2020 та 20.11.2020) містять різні підстави касаційного оскарження судового рішення, зазначені в частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також різне обґрунтування порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, яких на думку скаржника, припустилися суди попередніх інстанцій, і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у даній справі.

Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги, а подані касаційні скарги (16.11.2020 та 20.11.2020) в прохальних частинах містять різні вимоги та підстави касаційного оскарження судових рішень у даній справі, суд дійшов висновку про застосування наслідків, передбачених частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у вигляді залишення касаційної скарги без руху.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На час подання позову, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

24.11.2020 на електрону адресу Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків у касаційній скарзі, в якому представник (адвокат) Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" - Кашпур В.М., зокрема, зазначає, що 20.11.2020 подав поштовим відправленням касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020, до якої представник не долучив докази оплати судового збору, а тому самостійно усуваючи недолік, просить суд долучити квитанцію № 46191 від 20.11.2020 на суму 3842,00 грн.

Водночас, як було зазначено вище, у поданій 20.11.2020 касаційній скарзі скаржник просить суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 в частині скасування державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 05-28№000015, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству та скасування запису про реєстрацію Державного акту на право простійного користування землею серії ЖТ 05-28№000015, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 15 та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Приписами частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру .

З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір" на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з 2-х вимог немайнового характеру, а саме у розмірі 7 684,00 грн ( 1921,00 х 2 вимоги немайнового характеру = 3842,00 х 200% = 7684,00грн ).

Отже, скаржником сплачено судовий збір не в повному розмірі за подання 20.11.2020 касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі № 906/622/19.

Таким чином, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, яку подану - 20.11.2020, скаржнику слід доплатити судовий збір в розмірі 3842,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Крім того, в матеріалах касаційної скарги, яку подано 16.11.2020, відсутній документ на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Підсумовуючи вище викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції:

1) касаційну скаргу в новій редакції з урахуванням вищенаведених недоліків;

2) докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції з додатками іншим учасникам справи;

3) документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору в розмірі 3842,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Окрім цього, додане до матеріалів касаційної скарги (подану 20.11.2020) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 та рішення Господарського суду Житомирській області від 25.10.2019 у справі № 906/622/19 залишити без руху.

2 . Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Суховий В.Г.