Рішення

від 11.12.2020 по справі 340/1837/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1837/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Деріївська сільська рада (28121, Кіровоградська область, Онуфріївський район, село Деріївка, вул. Риндака, 8, код ЄДРПОУ 04366382)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Деріївської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він успадкував від свого батька ОСОБА_2 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії КР №0124490, що виданий 27.07.1998 року Онуфріївською районною державною адміністрацією. Прийнявши спадщину, він відкрито та добросовісно користувався земельною ділянкою площею 0,69 га, що розташована біля успадкованого ним житлового будинку, та яку його батько отримав під город ще у березні 1989 року. Починаючи з липня 2017 року позивач неодноразово звертався до Деріївської сільської ради із заявами про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо передачі цієї земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на підставі набувальної давності. Однак, рішеннями №359 від 23.08.2017 року, №480 від 23.03.2018 року, №519 від 22.05.2018 року, №548 від 27.09.2018 року Деріївська сільська рада протиправно відмовляла у задоволенні заяв позивача. Натомість рішенням Деріївської сільської ради №397 від 18.10.2017 року громадянину ОСОБА_3 надано дозвіл на користування спірною земельною ділянкою, а рішенням Деріївської сільської ради №533 від 27.09.2018 року громадянці ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її відведення у власність. Стверджуючи, що рішеннями відповідача порушено його право на отримання земельної ділянки у власність, позивач просить суд:

1) визнати незаконними та такими, що порушують його права, а також скасувати:

- рішення тринадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання від 23.08.2017 року №359 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки";

- рішення чотирнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання від 18.10.2017 року №397 "Про надання дозволу на користування земельною ділянкою";

- рішення сімнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання від 23.03.2018 року №480 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність";

- рішення вісімнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання від 22.05.2018 року №519 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність";

- рішення дев`ятнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання від 27.09.2018 року №533 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки";

- рішення дев`ятнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання від 27.09.2018 року №548 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність".

2) передати йому у власність та надати дозвіл на розроблення технічної документації (проекту землеустрою) щодо виділенні (встановлення меж) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею орієнтовно 0,40 га за адресою: АДРЕСА_2 (суміжна земельна ділянка).

Ухвалою судді від 17.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом та поновив цей строк.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що після смерті батька позивача - громадянина ОСОБА_2 - земельна ділянка орієнтовною площею 0,54 га, яка знаходилась у його користуванні, відійшла до земель колишнього КСП та була надана іншим користувачам (колгоспникам), зокрема, частину земельної ділянки використовувала сім`я ОСОБА_4 . У 2017 році, коли після смерті ОСОБА_2 минув 21 рік, позивач звернувся до Деріївської сільської ради із заявою про виділення йому земельної ділянки орієнтовною площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства. Однак, рішеннями сесії Деріївської сільської ради позивачу відмовлено у виділенні зазначеної земельної ділянки, оскільки вже близько 20 років нею користуються інші землекористувачі. Дізнавшись, що позивач бажає отримати у власність земельну ділянку, громадянка ОСОБА_4 , яка є жителькою с. Деріївка, багато років пропрацювала в колишньому КСП та має ознаки інвалідності, подала заяву до Деріївської сільської ради щодо її приватизації. Відповідач зазначає, що позивачу неодноразово пропонувалась інша земельна ділянка із земель, зарезервованих сільською радою для пільгової категорії населення. Деріївська сільська рада ретельно та детально підійшла до розгляду даного питання, тому воно переносилось на іншу сесію для прийняття законного рішення. На даний час земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд перебуває у власності позивача. З цих підстав відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 11.12.2020 року суд закрив провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо оскарження рішень Деріївської сільської ради №397 від 18.10.2017 року "Про надання дозволу на користування земельною ділянкою" та №533 від 27.09.2018 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 13.02.2018 року є власником успадкованого ним від ОСОБА_2 майна - житлового будинку загальною площею 37,3 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

З 23.11.2018 року позивач є власником земельної ділянки загальною площею 0,25 га за кадастровим номером 354681300:51:000:0524 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), переданої йому на підставі рішення двадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання №563 від 16.11.2018 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " (а.с. 6, 7, 7зв., 60 - 63)

Судом установлено, що позивач окрім цієї присадибної ділянки має намір отримати у власність суміжну земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Так, позивач звертався до Деріївської сільської ради із заявами від 20.07.2017 року та від 25.07.2017 року про надання йому дозволу на розробку технічної документації щодо приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , поряд з належним йому житловим будинком, а також про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. (а.с. 21, 22)

За результатами розгляду заяв ОСОБА_1 Деріївська сільська рада прийняла рішення №359 від 23.08.2017 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", №480 від 23.03.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність", №519 від 22.05.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність", №548 від 27.09.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність". (а.с. 23, 25, 26, 28)

Отримувавши вказані рішення 25.03.2019 року та не погодившись з ними, позивач у червні 2019 року звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом про їх скасування. Ухвалою цього суду від 18.05.2020 року провадження у справі №399/294/19 за позовом ОСОБА_1 було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України з посиланням на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. (а.с. 41 - 47, 64 - 66)

З цих підстав позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що згідно з частиною 1 статті 81 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з частинами 1, 2 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно з частинами 9, 10 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Частиною 12 статті 79-1 ЗК України передбачено, що межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 ЗК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України ("Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності") громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з частиною 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною 3 статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами унормований статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частин 8, 9 статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частинами 10, 11 статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Статтею 119 ЗК України передбачено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач вважає, що має право отримати у власність земельну ділянку, розташовану біля його житлового будинку по АДРЕСА_2 , за правом набувальної давності, та звернувся до відповідача з метою оформлення її у власність для ведення особистого селянського господарства, в порядку безоплатної приватизації, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відтак, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтями 116, 118, 119 ЗК України.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 20 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності зокрема в разі: в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Аналіз наведених норм, які регламентують порядок вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, свідчить, що Деріївська сільська рада, отримавши заяви позивача про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка не є сформованою, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності, повинна була перевірити ці заяви на їх відповідність вимогам земельного та містобудівного законодавства і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.

Вирішення заяв повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Деріївської сільської ради, із прийняттям відповідного конкретного рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою або про відмову у його наданні, оскільки саме такий спосіб прийняття рішень з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Проте, рішенням тринадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання №359 від 23.08.2017 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" вирішено розглянути заяву ОСОБА_1 при наявності свідоцтва на право власності. (а.с. 23)

Рішенням сімнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання №480 від 23.03.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність" вирішено розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на наступній сесії сільської ради, земельній комісії провести уточнення площі земельної ділянки. (а.с. 25)

Рішенням вісімнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання №519 від 22.05.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність" вирішено провести уточнення меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 у присутності членів земельної комісії Деріївської сільської ради. (а.с. 26)

Рішенням дев`ятнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання №548 від 27.09.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність" вирішено направити клопотання про створення комісії із представників РДА та Онуфріївського відділення Держгеокадастру для розгляду та вирішення питання про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою у присутності членів земельної комісії Деріївської сільської ради. (а.с. 28)

Як свідчить зміст цих рішень, фактично вони стосувалися процедурних питань, і ними не було вирішено питання про надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою, який би давав йому право замовити виготовлення такої документації з метою формування земельної ділянки, яку він бажав отримати у власність для ведення особистого селянського господарства.

У ході розгляду справи відповідач стверджував, що обрана позивачем земельна ділянка перебуває у добросовісному та відкритому користуванні інших осіб, а рішенням Деріївської сільської ради №533 від 27.09.2018 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_4 , яка є жителькою с. Деріївка, багато років пропрацювала в колишньому КСП та має ознаки інвалідності, а позивачу пропонувалося обрати іншу земельну ділянку. Тож спірними рішеннями саме з цих підстав питання щодо надання позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою переносилось на іншу сесію, а також ініціювалося питання про проведення замірів земельної ділянки з метою врегулювання спору між позивачем та ОСОБА_4 щодо прав на неї.

Відповідач не надав суду доказів того, що громадянка ОСОБА_4 чи інші особи мають суб`єктивні права на земельну ділянку комунальної власності, щодо якої за отриманням дозволу про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо її відведення у власність неодноразово упродовж 2017 - 2018 років звертався позивач.

Як вказав Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі №463/3375/15-а, від 27.02.2020 року у справі №120/1491/19-а, місцева рада не має права визначати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на одну й ту ж саму земельну ділянку. Надання такого дозволу вказує про відсутність обтяжень щодо бажаної земельної ділянки і ще не означає позитивного рішення місцевої ради про передачу у власність цієї земельної ділянки після виготовлення проекту землеустрою.

У ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач як представницький орган місцевого самоврядування та розпорядник земель комунальної власності, дія протиправно, оскільки за заявами позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого господарства не вчинив владні управлінські дії та не прийняв рішення, передбачені норманами Земельного кодексу України та Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про землеустрій" про надання такого дозволу або про відмову у його наданні. Внаслідок цього відповідач порушив права позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявами у строк та спосіб, установлений законом, та на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності.

Спірні рішення відповідача №359 від 23.08.2017 року, №480 від 23.03.2018 року, №519 від 22.05.2018 року, №548 від 27.09.2018 року, прийняті за заявами позивача, є протиправними, оскільки суперечать повноваженням цього органу місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин та відведення земельних ділянок громадянам.

Відповідачем правомірність цих рішень не доведена, а тому позов про їх скасування слід задовольнити.

Частиною 3 статі 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд вважає, що з огляду на скасування спірних рішень, порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути на пленарному засіданні Деріївської сільської ради питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідне рішення про надання позивачу такого дозволу або про відмову у його наданні.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем перевірки заяв позивача на їх відповідність вимогам земельного законодавства, як умови надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, тому суд за правилами частини 4 статті 245 КАС України не може зобов`язати відповідача прийняти конкретне рішення про надання позивачу такого дозволу чи про передачу йому земельної ділянки у власність, про що той просить у позові, та відмовляє у задоволенні позову в цій частині вимог.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду в зобов`язальній частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Судові витрати у справі сторонами не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Деріївської сільської ради (28121, Кіровоградська область, Онуфріївський район, село Деріївка, вул. Риндака, 8, код ЄДРПОУ 04366382) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення тринадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання №359 від 23.08.2017 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" .

Визнати протиправними та скасувати рішення сімнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання №480 від 23.03.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність".

Визнати протиправними та скасувати рішення вісімнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання №519 від 22.05.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність".

Визнати протиправними та скасувати рішенням дев`ятнадцятої сесії Деріївської сільської ради сьомого скликання №548 від 27.09.2018 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність".

Зобов`язати Деріївську сільську раду не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути на пленарному засіданні питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти відповідне рішення, з рахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш