Ухвала

від 14.12.2020 по справі 600/2713/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 грудня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/2713/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали позову Заставнівської міської ради до Заставнівської районної ради, Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов Заставнівської міської ради до Заставнівської районної ради, Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу

Позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Заставнівської районної ради від 07 листопада 2020 року №479-44/2020, №480-44/2020, №481-44/2020, №482-44/2020, №483-44/2020, №484-44/2020, №485-44/2020, №486-44/2020, №487-44/2020, №488-44/2020, №489-44/2020, №490-44/2020, №491-44/2020, №492-44/2020, №496-44/2020;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (код ЄДРПОУ 02005711), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (реєстраційна дія від 16 листопада 2020 року №1000301070001000782; Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи).

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Отже, одним із обов`язкових питань, які повинен з`ясувати суддя після одержання позовної заяви, є, зокрема, питання чи немає встановлених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для повернення позовної заяви.

Підстави для повернення позовної заяви наведені у частині четвертій статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Згідно з частиною четвертою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічного змісту положення передбачені також частиною шостою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що крім вимоги про визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих Заставнівською районною радою, позивач просить суд скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (код ЄДРПОУ 02005711), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (реєстраційна дія від 16 листопада 2020 року №1000301070001000782; Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи).

При цьому в обґрунтування наведеної вимоги у позовній заяві зазначено, що станом на момент звернення із цим позовом до суду Юрковецькою сільською радою Заставнівського району Чернівецької області на підставі оскаржуваних у цьому позові рішень було внесено зміни до відомостей про Комунальне некомерційне підприємство Заставнівська центральна районна лікарня Заставнівської районної ради (код ЄДРПОУ 02005711), змінивши відомості про власника вказаної юридичної особи (виключено відомості про власника - Заставнівську районну раду та включено відомості про нового власника Юрковецьку сільську раду Заставнівського району Чернівецької області), а також змінено юридичну адресу Центральної районної лікарні та найменування вказаної юридичної особи.

Також позивачем зазначено, що державну реєстрацію вказаних змін було проведено державним реєстратором Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області Філіпович Н.Я. 16 листопада 2020 року (реєстраційна дія 1000301070001000782; Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи).

На думку позивача, ефективним відновленням його порушеного права є скасування реєстраційних дій по реєстрації змін до відомостей про Комунальне некомерційне підприємство Заставнівська центральна районна лікарня Заставнівської районної ради (код ЄДРПОУ 02005711), пов`язаних із зміною власника та зміни юридичної адреси.

Враховуючи наведене, варто зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій або наданні адміністративних послуг.

У випадку, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Визначальною ж ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору і під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду в питаннях визначення юрисдикції спору (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 18 вересня 2019 року у справі №810/3711/18, від 18 грудня 2019 у справі №826/13961/17 та ін.).

З огляду на викладене, суд зазначає, що позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, виходячи з її суті та змісту, не є тією, яка може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується фактично корпоративних прав юридичних осіб (Юрковецької сільської ради, Заставнівської районної ради, Комунального некомерційного підприємства Заставнівська центральна районна лікарня ), що пов`язані з діяльністю та управлінням юридичної особи.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №813/2812/15.

Крім цього, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 04 вересня 2018 року №904/5857/17 (провадження №12-96гс18) та від 23 жовтня 2019 року у справі №819/2895/14-а (провадження №11-1502апп18) вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору. Така вимога залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту шляхом скасування запису в ЄДР, та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства незалежно від обмеження позовних вимог лише оскарженням державної реєстрації.

Про неналежність розгляду вказаних вище позовних вимог за правилами адміністративного судочинства вказують і інші постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №927/97/19, від 13 листопада 2019 року у справі № 826/2778/16, від 05 червня 2018 року у справі №805/4506/16-а (провадження № 11-479апп18), 22 серпня 2018 року у справі №805/4505/16-а (провадження № 11-574апп18), 12 червня 2019 року у справі №344/10480/16-а (провадження № 11-140апп19), 07 серпня 2019 року у справі №826/14675/16 (провадження № 11-160апп19).

Отже, позовну вимогу про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу належить розглядати за правилами господарського, а не адміністративного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, а тому позовна заява підлягає поверненню.

Згідно частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Заставнівської міської ради до Заставнівської районної ради, Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.П. Лелюк