Ухвала

від 30.11.2020 по справі 160/12151/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/12151/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промліга до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Промліга (далі по тексту - ТОВ Промліга ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Дніпропетровській області), Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС України) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року адміністративний позов ТОВ Промліга до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 10 березня 2020 року відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року, апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року повернута .

Втім, 23 вересня 2020 року відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області повторно оскаржив рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, а також з порушенням вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року залишена без руху, у зв`язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, а також не відповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та скаржнику ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: скаржнику ГУ ДПС у Дніпропетровській області пропонувалось протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року з наданням відповідних доказів, а також надати документ про сплату судового збору.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області - 16 листопада 2020 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи.

Отже, останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно, є 26 листопада 2020 року включно .

Однак, станом на 26 листопада 2020 року включно , з урахуванням поштового перебігу, ухвала судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року протягом десяти днів включно з моменту її отримання скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області не виконана, зазначені недоліки протягом десяти днів включно з моменту її отримання не усунені.

Натомість, 30 листопада 2020 року від скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення, на думку скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, недоліків апеляційної скарги, відповідно до змісту якої скаржник ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про продовження скаржнику ГУ ДПС у Дніпропетровській області строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування зазначеного клопотання про продовження ГУ ДПС у Дніпропетровській області процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, представник скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області немає можливості усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору у встановлений строк через неналежне фінансування з державного бюджету та відсутністю на рахунку грошових коштів, оскільки ГУ ДПС у Дніпропетровській області є бюджетною, неприбутковою установою, не є розпорядником судового збору. Вважає дану обставину поважною причиною для продовження процесуального строку на усунення недоліків. З огляду на викладені обставини, які не залежать від волевиявлення скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, просить суд апеляційної інстанції продовжити ГУ ДПС у Дніпропетровській області процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Розглянувши клопотання скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області про продовження ГУ ДПС у Дніпропетровській області процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, а також вивчивши наведені у ньому доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до приписів частини 2 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів частини 2 статті 169 та частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і, відповідно, вважаємо його достатнім для усунення недоліків апеляційної скарги .

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе, тому, посилання скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, а дана обставина не є встановленою законом підставою для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Суд критично оцінює заявлене скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги з огляду на те, що у спірних правовідносинах скаржник ГУ ДПС у Дніпропетровській області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов`язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне (обмежене) фінансування державою державної установи, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень, а неналежне (обмежене) фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Вказане питання скаржником повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису , а не шляхом подання до суду клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі , право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі по тексту - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження процесуального строку сплати судового збору.

При цьому, скаржник має довести суду необхідність в продовженні процесуального строку, а також надати суду належні докази в обґрунтування обставин, що унеможливлюють виконання ухвали в строк, встановлений судом апеляційної інстанції.

Водночас, скаржник ГУ ДПС у Дніпропетровській області не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню вимоги суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі, а також скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для про продовження процесуального строку сплати судового збору, як і не надавались докази звернення скаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Разом з тим, суд зауважує, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що , з урахуванням терміну для усунення недоліків апеляційної скарги, є більш ніж достатнім для здійснення сплати судового збору .

До того ж, в рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України зазначено, що обов`язковість швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушення частини 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Отже, продовження скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги призведе до затягування провадження у справі та порушення розумних строків вирішення питання про відкриття провадження та/або повернення апеляційної скарги.

Що стосується порушення скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, суд апеляційної інстанції звертає увагу на тому, що жодних клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, як на виконання вимог ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, від скаржника на адресу Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів включно з моменту отримання скаржником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху взагалі не надходило .

Єдине, про що просить скаржник в своєму клопотанні, яке надійшло на адресу Третього апеляційного адміністративного суду 05 лютого 2020 року Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору .

Отже, із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 07 лютого 2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення.

Повне судове рішення складено 07 лютого 2020 року.

Повторно наголошуємо на тому, що відповідно до розписки в матеріалах адміністративної справи (а.с.96), копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07 лютого 2020 року отримана уповноваженою особою відповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області 18 лютого 2020 року.

До того ж, сам скаржник ГУ ДПС у Дніпропетровській області в своїй апеляційній скарзі підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 18 лютого 2020 року, що не спростовується матеріалами даної адміністративної справи.

З огляду на вказане, відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, останнім днем строку подання апеляційної скарги було 19 березня 2020 року включно .

В той же час, апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07 лютого 2020 року до суду першої інстанції подана 23 вересня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, тобто з шестимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість, повторно зазначаємо, що жодних клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07 лютого 2020 року від скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу Третього апеляційного адміністративного суду не надходило.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаними статтями визначено події, з настаннням яких починається перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Також суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах строку на апеляційне оскарження, встановленого законом .

Слід повторно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надано пільг щодо сплати судового збору. Відтак, сплата судового збору у розмірі, визначеному законом, та строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком скаржника.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Європейського Суду з прав людини щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа Каменівська проти України ).

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов`язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строк на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що з моменту отримання копії рішення суду першої інстанції, а саме 18 лютого 2020 року, скаржник ГУ ДПС у Дніпропетровській області мав право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, а неналежне виконання посадовими особами скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області службових обов`язків не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

На думку суду, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві , безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

Вважаємо, що скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржуване скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв`язку з чим скаржник ГУ ДПС у Дніпропетровській області мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

В той же час, суд апеляційної інстанції повторно наголошує на тому, що жодних клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року, як на виконання вимог ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року від скаржника на адресу Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів включно з моменту отримання скаржником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху взагалі не надходило .

При цьому, повторно наголошуємо на тому, що не надано суду апеляційної інстанції жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк .

Таким чином, а ні станом на 26 листопада 2020 року включно (останній день усунення недоліків апеляційної скарги), а ні станом на 30 листопада 2020 року (день постановлення даної ухвали), з урахуванням поштового перебігу, скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області не виконано вимоги ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, зокрема, що апеляційна скарга подана з шестимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції скаржником ГУ ДПС у Дніпропетровській області у встановлений законом строк не заявлялося , а також приймаючи до уваги відсутність документа на підтвердження сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою, у межах встановленого судом апеляційної інстанції строку, а також станом на 30 листопада 2020 року включно (день постановлення даної ухвали), дана адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року у даній адміністративній справі подана до суду з порушенням вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.

Керуючись статтями 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промліга до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий