Ухвала

від 11.12.2020 по справі 371/1635/17

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.12.2020 Єдиний унікальний № 371/1635/17

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/1635/17

Провадження № 1-кп/371/8/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2020 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

за участі

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченої ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України в зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Миронівського районного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України відомості про яке 10 жовтня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016040000000056.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 звинувачується в ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, службовому підробленні, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, службовому підробленні, за попередньою змовою групою осіб, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за наступних обставин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міранда» (код ЄДР 19403580 далі - ТОВ «Міранда») взято на податковий облік в органах державної податкової служби в Білоцерківській ОДІТІ ГУ ДФС у Київській області Миронівське відділення) за №133 26.03.1993, зареєстроване платником ПДВ з 21 жовтня 1998 року.

Відповідно до наказу ТОВ «Міранда» № 4 від 27 січня 2015 року ОСОБА_4 призначений на посаду директора товариства. Так, за час перебування на посаді керівника ТОВ «Міранда» в обов`язки ОСОБА_4 , згідно статуту ТОВ «Міранда» від 26 листопада 2008 року, входило: виконання функцій і зобов`язань, які покладаються на нього чинним законодавством та Статутом Товариства, а також обов`язок розпоряджатись майном та коштами Товариства.

Так, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Міранда», у зв`язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій на займаній посаді, розпоряджаючись майном та фінансами вказаного підприємства, тобто будучи службовою особою підприємства, діючи умисно, протиправно з метою ухилення від сплати податків у значних розмірах, здійснив службове підроблення шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів ТОВ «Міранда» за наступних обставин.

ОСОБА_4 02 грудня 2015 року, у невстановлений слідством час та місці, здійснив підписання договору № 2015/145 із ОСОБА_7 , представником Програми розвитку ООН (далі - ПРООН), згідно якого TOB «Міранда» зобов`язується розробити програмне забезпечення для системи електронного декларування в Україні.

Відповідно до пункту 2 даного Договору Підрядник виконує роботи із залученням наступних спеціалістів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

У невстановленому досудовим розслідуванням точному місці та часі 14 грудня 2015 року ОСОБА_4 , діючи від імені ТОВ «Міранда», уклав договір із ОСОБА_15 № 041215-UKR/2015/97 «Про надання послуг консультування з питань інформатизації (ДКПП:62.02) щодо розробки програмного забезпечення системного декларування в Україні». Вартість послуг згідно Протоколу погодження вартості робіт (додаток № 2 до Договору) складала 124 000 грн., а термін дії договору становив 12 місяців з моменту підписання.

Згідно додатку № 1 від 04 грудня 2015 року до даного договору - «Технічне завдання на. розробку програмного забезпечення системи електронного декларування в Україні», ОСОБА_15 повинен був виконати такі задачі як:

-Ядро (база) системи (база даних, пошуковик, публічний АРІ, планувальник);

-Складові, які стосуються декларанта (форми, аутентифікації підсистеми, підсистема обміну повідомленнями), публічний веб-сайт, автоматизоване робоче місце для посадових осіб НАЗК;

-Система документації, інтерактивні керівні матеріали (відео, слайди, інструкції тощо), фронтенд розробка довідкової служби для декларантів і бекенд розробка для операторів НАЗК.

У відповідності до пункту 5 Додатку 1 до договору № 2015/145 від 02 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та ПРООН, встановлено: «Якщо Виконавець має необхідність залучити субпідрядників, Виконавець заздалегідь отримує письмову згоду та дозвіл ПРООН на залучення субпідрядників».

На виконання умов договору № 2015/145 від 02 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та ПРООН, 21 грудня 2015 року, 14 березня 2016 року та 24 травня 2016 року (згідно даних огляду руху коштів по банківському рахунку ТОВ «Міранда», відкритого у АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_1 ) ПРООН на банківський рахунок ТОВ «Міранда», відкритий для даного підприємства у АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_1 , перераховано кошти в сумі 2 941 005 грн., що мали бути виплачені особам, які фактично виконували роботи з розробки програмного забезпечення системи електронного декларування в Україні.

Так, ОСОБА_4 , будучи службовою особою підприємства, у не встановленому досудовим розслідуванням місці та часі, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, достовірно знаючи про наявність договору № 2015/145 від 02 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та ПРООН, а також те, що у відповідності до п. 2 даного договору роботи щодо розробки програмного забезпечення для системи електронного декларування в Україні виконуватимуть ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які вже на момент підписання договору виконували роботи згідно технічного завдання, вступив у злочинну змову з невстановленими слідством особами та уклав договір між ТОВ «Міранда» та компанією «Apolineja OU» № SD031215 від 03 грудня 2015 року, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо розробки програмного забезпечення для системи електронного декларування в Україні компанією «Apolineja OU».

ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, також достовірно знаючи, що роботи щодо розробки програмного забезпечення для системи електронного декларування в Україні, визначені у технічному завданні на розробку програмного забезпечення системи електронного декларування в Україні виконані ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , а не компанією «Apolineja OU», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, вніс завідомо неправдиві відомості, до актів приймання-здавання щодо поставки робіт від компанії «Apolineja OU», а саме:

-№ 01 від 24 лютого 2016 року, результати: розробка ядра (бази) системи (база данни, пошуковик, планувальник);

-№ 02 від 01 березня 2016 року, результати: розробка складових, які стосуються декларанта (форми, аутентифікація підсистем, підсистема обміну повідомленнями), публічний веб-сайт, автоматизоване робоче місце для посадових осіб НАЗК;

- № 03 від 16 березня 2016 року, результати: фронтендрозробка online help desk і бекендрозробка для операторів НАЗК.

Таким чином, на виконання умов договору № SD031215 від 03 грудня 2015 року ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами у невстановлений слідством місці та час, згідно платіжних доручень в іноземній валюті № 28 від 22 квітня 2016 року та № 39 від 26 вересня 2016 року, здійснив перерахування даних коштів із розрахункового рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Міранда», відкритого у AT «Укрексімбанк» на банківський розрахунковий рахунок компанії «Apolineja OU» відкритого в Apolineja OU Bank: SWEDBANK AS, Account No: НОМЕР_3 , відповідно у сумі 4 611,72 дол. США та 36 400 дол. США.

Крім того, будучи службовою особою - директором ТОВ «Міранда», ОСОБА_4 12 жовтня 2015 року, у невстановленому слідством місці та точному часі, здійснив підписання договору поставки товару № UA1-2015-277 із Манфреда Профазі, Головою представництва Міжнародної організації з міграції (далі - МОМ), згідно якого ТОВ «Міранда» зобов`язується надати MOM IT обладнання, програмне забезпечення, послуги щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні».

На виконання умов договору поставки товару № UA1-2015-277 від 12 жовтня 2015 року, укладеного між TOB «Міранда» та MOM, згідно платіжного доручення № 14963 від 11 березня 2016 року на рахунок ТОВ «Міранда» НОМЕР_4 , відкритий у AT «Укрексімбанк», від МОМ надійшли кошти в сумі 257 558,48 дол. США, які мали бути виплачені особам, які фактично виконували роботи з розробки IT обладнання, програмного забезпечення, послуги щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення з Україні».

Таким чином, ТОВ «Міранда» повинна була виконати для МОМ завдання визначені у додатку А «Технічні специфікації» до даного Договору.

Також, згідно пп. 10.1 п. 10 даного Договору «Постачальник не передоручає або не передає субпідрядникам, повністю або частково», будь-які роботи за цим Договором за відсутності попередньої письмової згоди МОМ».

Так, ОСОБА_4 , будучи службовою особою підприємства, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, достовірно знаючи про наявність договору № UA1-2015-277 від 12 жовтня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та МОМ, та діючи в порушення умов даного договору, не маючи письмової згоди МОМ на передоручення виконання робіт за умовами договору, достовірно знаючи, що IT обладнання, програмне забезпечення та послуги щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні» виконуватимуть ОСОБА_17 , ОСОБА_20 та ОСОБА_29 , вступив у злочинну змову з невстановленими особами та уклав договори між ТОВ «Міранда» та компанією «Apolineja OU» № SD201015 від 20 жовтня 2015 року та № SD221015 від 22 жовтня 2015 року, до яких вніс завідомо неправдиві відомості щодо розробки програмного забезпечення та послуг щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні» компанією «Apolineja OU».

ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, також достовірно знаючи, що роботи по розробці програмного забезпечення та послуг щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні» виконані ОСОБА_24 , ОСОБА_27 та ОСОБА_30 , а не компанією «Apolineja OU», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, вніс завідомо неправдиві відомості до актів приймання-здавання щодо поставки робіт від компанії «Apolineja OU», а саме:

на виконання договору № SD201015 від 20 жовтня 2015 року:

-№ 01 від 02 листопада 2015 року, результат: розробка технічного завдання на створення ІС «Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб»;

-№ 02 від 20 листопада 2015 року, результат: розробка проектного рішення, уточненої специфікації на поставку виробів для комплектування, уточненого переліку та змісту робіт з встановлення і розгортання програмно-технічного комплексу;

-№ 03 від 18 грудня 2015 року, результат: розробка комплекту настанов користувачів ІС «Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб України»;

-№ 04 від 18 грудня 2015 року, результат: розробка та адаптація програмного забезпечення ІС «Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб України»;

-№ 05 від 29 січня 2016 року, результат: надання послуг з консультування щодо встановлення і налагодження обладнання і програмного забезпечення;

-№ 06 від 12 лютого 2016 року, результат: надання послуг з консультування щодо Завантаження реальних даних до бази даних ІС,

на виконання договору № SD221015 від 22 жовтня 2015 року:

-№ 01 від 19 січня 2016 року, результат: підготовка супутньої інфраструктури;

-№ 02 від 27 січня 2016 року, результат: інсталяція та попереднє налаштування операційних систем кластера;

-№ 03 від 05 лютого 2016 року, результат: налаштування кластера;

-№ 04 від 11 лютого 2016 року, результат: підготовка операційної системи віртуальних машин.

На виконання договорів № SD201015 від 20 жовтня 2015 року та № SD221015 від 22 жовтня 2015 року, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 20 від 12 березня 2016 року здійснив перерахування коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Міранда» відкритого у AT «Укрексімбанк» в сумі 49 560 дол. США та згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 27 від 13 квітня 2016 року в сумі 43 388,28 дол. США здійснив перерахування коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Міранда» відкритого у AT «Укрексімбанк» на рахунок «Apolineja OU» відкритий в Apolineja OU Bank: SWEDBANK AS, Account No: НОМЕР_3 .

Таким чином, ОСОБА_4 , здійснив службове підроблення, за попередньою змовою групою осіб, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тим самим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «Міранда» ОСОБА_4 в невстановлених слідством місці та точному часі 02 грудня 2015 року здійснив підписання договору № 2015/145 із ОСОБА_7 , представником Програми розвитку ООН (далі - ПРООН) згідно якого ТОВ «Міранда» зобов`язується розробити програмне забезпечення для системи електронного декларування в Україні.

Відповідно до пункту 2 даного Договору Підрядник виконує роботи із залученням наступних спеціалістів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_31 .

На виконання умов договору № 2015/145 від 02 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та ПРООН, 21 грудня 2015 року, 14 березня 2016 року та 24 травня 2016 року ПРООН на банківський рахунок ТОВ «Міранда», відкритий для даного підприємства у АТ «Укрексімбанк» № НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 2 941 005 грн.

У відповідності до пункту 5 Додатку 1 до договору № 2015/145 від 02 грудня 2015 року укладеного між ТОВ «Міранда» та ПРООН: «Якщо Виконавець має необхідність залучити субпідрядників, Виконавець заздалегідь отримує письмову згоду та дозвіл ПРООН на залучення субпідрядників».

Однак, ОСОБА_4 , не отримавши відповідного дозволу від ПРООН на залучення субпідрядників до виконання робіт з розробки програмного забезпечення системи електронного декларування в Україні, діючи в порушення вимог даного договору, та договору № 041215-UKR/2015/97 «Про надання послуг консультування з питань інформатизації (ДКПП:62.02) щодо розробки програмного забезпечення системного декларування в Україні» від 04 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , згідно якого саме ОСОБА_15 зобов`язувався виконати роботи з розробки програмного забезпечення системи електронного декларування в Україні, перелік яких визначений у додатку № 1 від 04 грудня 2015 року до даного договору, розпоряджаючись коштами, які надійшли на банківський розрахунковий рахунок ТОВ «Міранда» від ПРООН, та які на виконання умов даного договору мали бути виплачені особам, які фактично виконували роботи з розробки програмного забезпечення системи електронного декларування в Україні, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_32 , спрямовуючи свій злочинний умисел на ухилення від сплати податків у значних розмірах, достовірно знаючи, що роботи з розробки програмного забезпечення системи електронного декларування в Україні виконуватимуть ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які вже на момент підписання договору виконували роботи згідно технічного завдання, вступив у злочинну змову із невстановленими слідством особами та уклав договір між ТОВ «Міранда та компанією «Apolineja OU» № SD031215 від 03 грудня 2015 року, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо розробки програмного забезпечення для системи електронного декларування в Україні компанією «Apolineja OU».

ОСОБА_4 , також достовірно знаючи, що роботи щодо розробки програмного забезпечення для системи електронного декларування в Україні, визначені у технічному завданні на розробку програмного забезпечення системи електронного декларування в Україні виконані ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , а не компанією «Apolineja OU», у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, спрямовуючи свій злочинний умисел на ухилення від сплати податків у значних розмірах, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей, до актів приймання-здавання щодо поставки робіт від компанії «Apolineja OU», а саме: № 01 від 24 лютого 2016 року, № 02 від 01 березня 2016 року, № 03 від 16 березня 2016 року, згідно платіжних доручень в іноземній валюті № 28 від 22 квітня 2016 року та № 39 від 26 вересня 2016 року, здійснив перерахування даних коштів із розрахункового рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Міранда», відкритого у AT «Укрексімбанк» на банківський розрахунковий рахунок компанії «Apolineja OU» відкритий в Apolineja OU Bank: SWEDBANK AS, Account No: НОМЕР_3 .

Також, 12 травня 2015 року, за невстановлених слідством часі та місці, ОСОБА_4 здійснив підписання договору поставки товару № UA1-2015-277 із Манфреда Профазі, Головою представництва Міжнародної організації з міграції (далі - МОМ) згідно якого ТОВ «Міранда» зобов`язується надати MOM IT обладнання, програмне забезпечення, послуги щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні».

Згідно пп. 10.1 п. 10 даного Договору «Постачальник не передоручає або не передає субпідрядникам, повністю або частково», будь-які роботи за цим Договором за відсутності попередньої письмової згоди МОМ».

Згідно платіжного доручення № 14963 від 11 березня 2016 року на рахунок ТОВ «Міранда» № НОМЕР_4 , відкритий у AT «Укрексімбанк» від МОМ надійшли кошти в сумі 257 558,48 дол. США.

ОСОБА_4 , діючи в порушення умов договору № UA1-2015-277 від 12 жовтня 2015 року, переслідуючи злочинний умисел на ухилення від сплати податків у значних розмірах, достовірно знаючи, що IT обладнання, програмне забезпечення та послуги щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні» згідно договору № UA1-2015-277 від 12 жовтня 2015 року виконуватимуть ОСОБА_17 , ОСОБА_20 та ОСОБА_29 , вступив у злочинну змову із ОСОБА_32 та уклав договори між ТОВ «Міранда» та компанією «Apolineja OU» № SD201015 від 20 жовтня 2015 року та № SD221015 від 22 жовтня 2015 року, на виконання послуг, зазначених у договорі № UA1-2015-277 від 12 жовтня 2015 року.

Також, ОСОБА_4 , з метою ухилення від сплати податків у значних розмірах, шляхом прикриття своїх незаконних дій, створюючи видимість документального оформлення господарських операцій щодо виконання умов договору № UA1-2015-277 від 12 жовтня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та МОМ, на виконання договорів № SD201015 від 20 жовтня 2015 року та № SD221015 від 22 жовтня 2015 року укладених між ТОВ «Міранда» та компанією «Apolineja OU», склав і підписав акти приймання-здавання робіт між ТОВ «Міранда» та компанією «Apolineja OU», а саме: на виконання договорів № SD201015 від 20 жовтня 2015 року, № 01 від 02 листопада 2015 року, № 02 від 20 листопада 2015 року, № 03 від 18 грудня 2015 року, № 04 від 18 грудня 2015 року, № 05 від 29 січня 2016 року та № 06 від 12 лютого 2016 року, на виконання умов договору № SD221015 від 22 жовтня 2015 року - № 01 від 19 січня 2016 року, № 02 від 27 січня 2016 року, № 03 від 05 лютого 2016 року, № 04 від 11 лютого 2016 року.

В подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_32 , достовірно знаючи, що кошти, які згідно платіжного доручення № 14963 від 11 березня 2016 року надійшли від МОМ на рахунок ТОВ «Міранда» в сумі 257 558,48 дол. США, не підлягають обов`язковому продажу, згідно постанови НБУ № 140 від 03 березня 2016 року, оскільки є технічною допомогою мають бути використані при розрахунку з нерезидентами, згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 20 від 12 березня 2016 року та № 27 від 13 квітня 2016 року здійснив перерахування даних коштів з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Міранда» відкритого у AT «Укрексімбанк», в сумі 49 560 дол. США та в сумі 43 388,28 дол. США на банківський рахунок «Apolineja OU», відкритий в Apolineja OU Bank: SWEDBANK AS, Account No: НОМЕР_3 .

Також, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_32 , реалізовуючи свій злочинний умисел на ухилення від сплати податків в значних розмірах, в порушення п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 44.1 ст. 44, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), шляхом безпідставного документального оформлення господарських операцій з одержання ТОВ «Міранда» послуг від компанії «Apolineja OU» щодо розробки програмного забезпечення системи електронного декларування в Україні, та щодо розробки IT обладнання, програмного забезпечення та послуг щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні», завищив витрати за 2016 рік на загальну суму 1 083 074 грн., в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування за 2016 рік на загальну суму 1083 074 грн.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати податків в значних розмірах, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_32 , в порушення п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 44.1 ст. 44, Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) за рахунок не відображення в доходах безоплатно отриманих ТОВ «Міранда» послуг від фактичних виконавців робіт ( ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_35 ), занизив доходи за 2015 рік у сумі 1 135 533 грн., за 2016 рік у сумі 2 121 882 грн., в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік у сумі 1 135 533 грн., за 2016 рік у сумі 2 121 882 грн., тим самим ухилився від сплати податку на прибуток підприємства за 2015-2016 роки на загальну суму 781 288 гривень, у тому числі за 2015 рік у сумі 204 396 грн. та за 2016 рік у сумі 576 892 грн.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_32 , достовірно знаючи, що роботи з програмного забезпечення та послуг щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні» виконані не компанією «Apolineja OU», а фізичними особами фактичними виконавцями, а також те, що кошти отримані ТОВ «Міранда» від МОМ на виконання Рамкової угоди, не підлягають під застосування податкової пільги та підлягають оподаткуванню за таких умов, діючи в порушення п. 123.2 ст. 123 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 275 5-VI (зі змінами та доповненнями) умисно не включив до складу доходів підприємства за 2016 рік кошти в сумі 2 635 535 грн., в результаті чого занизив фінансовий результат підприємства до оподаткування на загальну суму за 2016 рік у сумі 2 635 535 грн., як наслідок ухилився від спали податку на прибуток підприємства на загальну суму коштів 474 396 грн.

Отже, у період часу 2015-2016 років ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_32 , ухилився від сплати податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 255 684 грн., у тому числі за 2015 рік на загальну суму 204 396 грн., за 2016 рік на загальну суму 1 051 288 грн.

Також, 23 березня 2016 року, ОСОБА_4 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за № 9041238316 подав у електронному вигляді до Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв`язку за своїм особистим електронним ключем (договір ТОВ «Міранда» про визнання електронних документів № 140120163 від 14 січня 2016 року) уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок у декларації з ПДВ ТОВ «Міранда» за січень 2016 року, де у рядку 11.1 зазначив 59 922 замість помилково вказаного 751 583.

Достовірно знаючи про даний факт, діючи в порушення вимог п. 200.1 ст. 200, п. 200.2, ст. 200, п. 201.3, ст. 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та п. п. 5 п. 4 розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, ОСОБА_4 не відобразив суму зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючого розрахунку від 23 березня 2016 року № 9041238316 у відповідних деклараціях з податку на додану вартість поданих у електронному вигляді до Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІШ ГУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв`язку за своїм особистим електронним ключем (договір ТОВ «Міранда» про визнання електронних документів № 140120163 від 14 січня 2016 року) за лютий 2016 року (20 березня 2016 року № 9039161667), березень 2016 року (17 квітня 2016 року № 90580009932) та квітень 2016 року (19 травня 2016 року № 9081434795), невірно відобразив у рядку 16 вказаних декларацій від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що призвело до заниження податку на додану вартість, його не нарахування та несплату на загальну суму 153 689 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України.

Крім того, реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на ухилення від сплати податків у значних розмірах, директор підприємства ТОВ «Міранда» ОСОБА_4 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, подав 28 лютого 2016 року у електронному вигляді до Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв`язку за своїм особистим електронним ключем (договір ТОВ «Міранда» про визнання електронних документів № 140120163 від 14 січня 2016 року), Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік № 9276276319 та 27 лютого 2017 року Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік № 9270438985 до рядка 01 кожної із декларацій («Дохід від будь-якої діяльності») вніс завідомо неправдиві відомості, умисно не включивши операції з безоплатно отриманих послуг по розробці IT обладнання, програмного забезпечення та послуг щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні» програмного забезпечення для системи електронного декларування в Україні та по розробці, виконаних фізичними особами згідно договору № 2015/145 від 02 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та ПРООН, та договору UA1-2015-277 від 12 жовтня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та МОМ, що спричинило заниження валових доходів та не нарахування та несплати податку на прибуток підприємства за 2015-2016 роки в сумі 1 255 684 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , здійснив службове підроблення, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тим самим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, службовому підробленні, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, службовому підробленні, за попередньою змовою групою осіб, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого оголосив клопотання ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, на підстав п. 2 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений в судовому засіданні своє клопотання підтримав, при цьому судом йому було роз`яснено, що це не реабілітуючи підстава, та наслідки задоволення такого клопотання.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченого не заперечував.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми Кримінального законодавства України, які підлягають застосуванню до клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частинами 1 та 4 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Як вбачається із обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він діючи за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, вніс завідомо неправдиві відомості, до актів приймання-здавання щодо поставки робіт від компанії «Apolineja OU», а саме:

-№ 01 від 24 лютого 2016 року, результати: розробка ядра (бази) системи (база данни, пошукових, планувальник);

-№ 02 від 01 березня 2016 року, результати: розробка складових, які стосуються декларанта (форми, аутентифікація підсистем, підсистема обміну повідомленнями), публічний веб-сайт, автоматизоване робоче місце для посадових осіб НАЗК;

-№ 03 від 16 березня 2016 року, результати: фронтендрозробка online help desk і бекендрозробка для операторів НАЗК;

-№ 01 від 02 листопада 2015 року, результат: розробка технічного завдання на створення ІС «Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб»;

-№ 02 від 20 листопада 2015 року, результат: розробка проектного рішення, уточненої специфікації на поставку виробів для комплектування, уточненого переліку та змісту робіт з встановлення і розгортання програмно-технічного комплексу;

-№ 03 від 18 грудня 2015 року, результат: розробка комплекту настанов користувачів ІС «Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб України»;

-№ 04 від 18 грудня 2015 року, результат: розробка та адаптація програмного забезпечення ІС «Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб України»;

-№ 05 від 29 січня 2016 року, результат: надання послуг з консультування щодо встановлення і налагодження обладнання і програмного забезпечення;

-№ 06 від 12 лютого 2016 року, результат: надання послуг з консультування щодо Завантаження реальних даних до бази даних ІС;

-№ 01 від 19 січня 2016 року, результат: підготовка супутньої інфраструктури;

-№ 02 від 27 січня 2016 року, результат: інсталяція та попереднє налаштування операційних систем кластера;

-№ 03 від 05 лютого 2016 року, результат: налаштування кластера;

-№ 04 від 11 лютого 2016 року, результат: підготовка операційної системи віртуальних машин.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 28 лютого 2016 року у електронному вигляді до Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв`язку за своїм особистим електронним ключем подав Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік № 9276276319 та 27 лютого 2017 року Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік № 9270438985 до рядка 01 кожної із декларацій вніс завідомо неправдиві відомості, умисно не включивши операції з безоплатно отриманих послуг по розробці IT обладнання, програмного забезпечення та послуг щодо його встановлення та підтримки в рамках виконання проекту міжнародної технічної допомоги, що фінансується Європейським Союзом «Всебічна стабілізаційна підтримка внутрішньо переміщених осіб постраждалого населення в Україні» програмного забезпечення для системи електронного декларування в Україні та по розробці, виконаних фізичними особами згідно договору № 2015/145 від 02 грудня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та ПРООН, та договору UA1-2015-277 від 12 жовтня 2015 року, укладеного між ТОВ «Міранда» та МОМ, що спричинило заниження валових доходів.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні злочинів,передбачених ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до частин 1-2 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

За нормою ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

На момент вчинення кримінальних правопорушень (2015-2017 роки) діяла редакція ч. 1 ст. 366 КК України, яка передбачала покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За нормою ст. 12 КК України (в редакції, що діяла до 01 липня 2020 року) залежно від ступеня тяжкості, злочини поділялися на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочином невеликої тяжкості визначався злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на те, що норма ч. 1 ст. 366 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення передбачала покарання більш м`яке ніж позбавлення волі, то ці злочини відносились до злочинів невеликої тяжкості.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Під час досудового слідства встановити точний час внесення ОСОБА_4 завідомо неправдивих відомостей, до актів приймання-здавання щодо поставки робіт від компанії «Apolineja OU» не вдалося, проте із березня 2016 року (останній акт приймання-здавання) пройшло понад чотири роки.

Із часу подання ОСОБА_4 (28 лютого 2016 року та 27 лютого 2017 року) в електронному вигляді до Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Декларацій з податку на прибуток підприємства за 2015-2016 роки № 9270438985 і № 9276276319 також пройшло понад три роки.

Аналіз зазначених обставин, вказує на наявність підстав для застосування до ОСОБА_4 норми п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, зокрема можливості звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку із тим, що з дня вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366 КК України минули три роки.

Також із обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він у період часу із 2015 по 2016 рік ухилився від сплати податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 255 684 гривні, які виникли у наслідок заниження реальних доходів ТОВ «Міранда», керівником якої він був.

Крім того ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 20 березня 2016 року, 17 квітня 2016 року та 19 травня 2016 року діючи в порушення вимог п. 200.1 ст. 200, п. 200.2, ст. 200, п. 201.3, ст. 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. п. 5 п. 4 розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, не відобразив суму зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючого розрахунку від 23 березня 2016 року № 9041238316 у відповідних деклараціях з податку на додану вартість поданих у електронному вигляді до Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІШ ГУ ДФС у Київській області засобами телекомунікаційного зв`язку за своїм особистим електронним ключем за лютий 2016 року, березень 2016 року і квітень 2016 року невірно відобразив у рядку 16 вказаних декларацій від`ємне значення, яке включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що призвело до заниження податку надодану вартість, його не нарахування та несплату на загальну суму 153 689 гривень.

Тобто ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні злочину,передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

За нормою ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

На момент вчинення кримінального правопорушення (березень-травень 2016 року) роки) діяла редакція ч. 2 ст. 212 КК України, яка передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З огляду на те, що норма ч. 2 ст. 212 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення (в редакції, що діяла до 25 вересня 2019 року) передбачала покарання більш м`яке ніж позбавлення волі, то згідно з ст. 12 КК України цей проступок відносився до злочинів невеликої тяжкості.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Із часу подання ОСОБА_4 до Миронівського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області останньої декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року (декларація №9081434795 від 19 травня 2016 року) пройшло понад три роки.

Аналіз зазначених обставин, вказує на наявність підстав для застосування до ОСОБА_4 норми п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, зокрема можливості звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв`язку із тим, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України минули три роки.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18 вересня 2019 року N 101-IX посилено кримінальну відповідальність за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 212 КК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року N 2617-VIII також посилено кримінальну відповідальність за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 212 КК України.

З оглядуна нормуч.2ст.5КК України,при прийняттірішення поклопотання обвинуваченогосуд враховує,що доправовідносин пообвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненнізлочинів,передбачених ч.2ст.28ч.1ст.366,ч.1ст.366,ч.2ст.212КК України не застосовується санкція ч. 1 ст. 366 КК України в редакції, яка почала діяти із 03 грудня 2019 року, та санкція ч. 2 ст. 212 КК України, в редакції яка почала діяти із 25 вересня 2019 року, оскільки ці зміни Кримінального законодавства України посилили кримінальну відповідальність (міру покарання) у порівнянні із їх редакцією, що діяла до цього (на момент вчинення злочинів).

Пленум Верховного суду України в пункті 8 своєї постанови від 23 грудня 2005 року N 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначив, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Крім того, Верховний суд в своїй постанові від 19 червня 2018 року по справі ЄУН 462/2762/14 зазначив, що за змістом статей 284 - 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст.63Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення йому судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

В судовому засіданні обвинуваченому роз`яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності, що це є не реабілітуюча підстава, а також те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких його обвинувачують, проте він наполягав на задоволенні його клопотання.

Із клопотання та поведінки обвинуваченого в судовому засіданні вбачається, що він не визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, проте наполягає на закритті кримінального провадження за строками давності без судового розгляду кримінального провадження по суті та постановлення вироку по справі.

Як вбачається із правової позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 24 травня 2018 року по кримінальному провадженню ЄУН 200/4664/14-к, відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

З системного аналізу норм процесуального законодавства вбачається, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття справи за такою підставою, у разі згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності і виконати вимоги, передбачені статтями 284-288, 314, 315 КПК України.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям провадження у справі як під час підготовчого судового засідання, так і під час розгляду справи по суті в загальному порядку, керуючись статтями 12, 49 КК України.

Стаття 49 КК України обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили злочини. Строк давності - це передбачений кримінальним законом певний проміжок часу після вчинення злочину, сплив якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання, виконанні завдань загальної і спеціальної превенції.

Передбачений ст. 49 КК України вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Згідно з ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_4 вчинив нові кримінальні правопорушення або ухилявся від слідства і суду, суд приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, по кримінальному провадженню, відомості про яке 10 жовтня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016040000000056 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України із закриттям кримінального провадження.

В межах даного кримінального провадження прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_36 до обвинуваченого ОСОБА_4 подано позов про стягнення із останнього на користь ГУ ДФС у Київській області заподіяної в наслідок вчинення злочинів шкоди у розмірі 1 409 373 гривні.

У відповідності до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Аналіз змісту ст. 129 КПК України дає підстави дійти до висновку, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову чи про відмову в його задоволенні може бути прийнято виключно у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухваленні обвинувального вироку.

Пленум Верховного суду України в п. 7 своєї постанови від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» роз`яснив, що у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція відображена також і в п. 33 постанови Пленуму Верховного суду України від 2 липня 2004 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів».

Верховний суд у своїй постанові від 24 травня 2018 року по справі ЄУН 531/2332/14-к зазначив, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. У разі закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілого можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, зазначених у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлений прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_36 до обвинуваченого ОСОБА_4 позов про стягнення із останнього на користь ГУ ДФС у Київській області заподіяної в наслідок вчинення злочинів шкоди у розмірі 1 409 373 гривні слід залишити без розгляду.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, та підтверджується Єдиним державним реєстром судових рішень, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ухвалою від 26 травня 2017 року по справі ЄУН 760/4684/17 (провадження 1-кс/760/7806/17) в межах кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32046040000000056 наклав арешт на автомобіль з наступними характеристиками: MITSUBISHI PAJERO SPORT 2.5 TD 2477, (2008), № двигун НОМЕР_5 , № кузов НОМЕР_6 , ДНЗ НОМЕР_7 , що на праві власності належить ОСОБА_4 .

Крім того, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, та підтверджується Єдиним державним реєстром судових рішень, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ухвалою від 26 травня 2017 року по справі ЄУН 760/4684/17 (провадження 1-кс/760/7807/17) в межах кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32046040000000056 наклав арешт на мотоцикл з наступними характеристиками: HONDA, XR 150 LEKE-NZ, № двигуна НОМЕР_8 , категорія А, об`єм двигуна 149, ДНЗ НОМЕР_9 , що на праві власності належить ОСОБА_4 .

Також як вбачається із матеріалів кримінального провадження, та підтверджується Єдиним державним реєстром судових рішень, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ухвалою від 26 травня 2017 року по справі ЄУН 760/4684/17 (провадження 1-кс/760/7808/17) в межах кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32046040000000056 наклав арешт на автомобіль з наступними характеристиками: AUDI 80, № кузова: НОМЕР_10 , № двигуна: НОМЕР_11 , ДНЗ НОМЕР_12 , що на праві власності належить ОСОБА_37 .

З огляду на те, що кримінальне провадження підлягає закриттю, а цивільний позов залишенню без розгляду то у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту вищезазначеного майна.

Крім того, як вбачається із копії протоколу обшуку від 30 травня 2017 року по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32046040000000056, у помешканні ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , старшим слідчим з особливо важливих справ СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_38 було вилучено банківську картку ІМЕКС Банк № НОМЕР_13 , банківську картку Ощадбанк № НОМЕР_14 , банківську картку Приват Банк № НОМЕР_15 , CD-R № В-19, флеш-носій Transcend 64 GB (№С56382 0152), флеш-носій Silicon Power 8 GB 80M4DB51T), флеш-носій Kingston (без №), жорсткий диск Philips (model: SPO5220CC/96k).

Із копії протоколу обшуку від 30 травня 2017 року по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32046040000000056, вбачається, що слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області лейтенантом податкової міліції ОСОБА_39 за адресою: АДРЕСА_2 було вилучено майно, а саме: жорсткий диск SATA/64 MB Cache WD 20E2RX-OOD8DBO, флеш-накопичувач чорного кольору з фіолетовим ободом, флеш-накопичувач з написом good RAM 16 GB, флеш-накопичувач чорного кольору з написом 0925BA044312FM6, флеш-накопичувач сірого кольору з написом Kingston, флеш-накопичувач сірого кольору з написом SD/ ММС/RS ММС USB 2.0, флеш-накопичувач чорного кольору з написом mini SD 26В Transcend.

Як вбачається із копії протоколу обшуку від 30 травня 2017 року по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32046040000000056, старшим слідчим з особливо важливих справ СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_40 за адресою: м. Київ, вул. Георгія Гонгадзе (вул. Машинобудівна), 44, було вилучено монітор, ноутбук serial: 5CD3044OHS, системний блок з написом Logic Power та наклейкою зі зворотного боку АС 230 V, системний блок з написом ВТС та наклейкою зі зворотного боку АС 220V, системний блок з написом Delux та наклейкою зі зворотного боку АС 230 V, системний блок з серійним номером 142BA14CD002, системний блок з серійним номером 142BA14CD004, системний блок з серійним номером BC350KKD40D1122 400126, системний блок з серійним номером 142BA14CD001, системний блок з серійним номером 119421, системний блок з написом CHIEFTEC та наклейкою зі зворотного боку АС 23 0V, ноутбук фірми Dell s/n 5WMD262, жорсткі диски s/n S08EJ1UA158923 та s/n WCAYUHH37579.

Із копії протоколу обшуку від 14 липня 2017 року по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32046040000000056 вбачається, що старшим слідчим з особливо важливих справ СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_38 за адресою: м. Київ, вул. Руданського Степана, З-А, приміщення 537 та 537-Б було вилучено жорсткий диск S/N JP1570FN24JEOK, сумка оранжевого кольору в якій знаходились: комп`ютерна мишка, жорсткий диск чорного кольору Silicon Power 16001937-01-010TS03-SS, флеш-носій Transcend 32 GB №В80457 S299, флеш-носій Transcend 8 GB DTSE9H marmot for life; комп`ютер чорного кольору S/N 2055 D 9000770, комп`ютер (системний блок) білого кольору S/N WCAS83178165, ноутбук чорного кольору Campaq 610 Serial CN49493K69, wifi роутер Fortinet SN: FWF40C3912000084.

Аналіз змісту норми ч. 7 ст. 236 КПК України дає підстави дійти до висновку, що майно яке входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку не вважається тимчасово вилученим майном.

Із ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26, 29 травня та 12 липня 2017 року вбачається, що слідчий суддя надавав дозвіл для проведення обшуків із метою відшукування та вилучення первинних бухгалтерських документів, та документів в електронному вигляді на електронних та магнітних носіях, по взаємовідносинам між «Apolineja OU», «Hobson Trading LP» та «Lux Cars Chicago», а також сирцеві коди та інші елементи системи електронного декларування в Україні, створені і передані ТОВ «МІРАНДА», реєстраційні документи та оригінали первинних фінансово-господарських документів «транзитних» та «фіктивних» підприємств (Компанії Apolineja OU та інших підприємств); чорнові записи; печатки підконтрольних підприємств; носії електронної інформації (флеш накопичувачі, комп`ютерна техніка, на магнітних носіях якої містяться сформовані в електронному вигляді вище вказані документи); комп`ютерна техніка та документи, які засвідчують факт ведення подвійної бухгалтерії; грошові кошти, отримані в результаті незаконної діяльності, інші матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Нормами КПК України не врегульовано питання повернення речових доказів і документів у випадку закриття кримінального провадження без постановлення вироку, проте з огляду на норму ч. 6 ст. 9 КПК України суд вважає за можливе застосувати правовий інститут недоторканності права власності, який закріплений ст. ст. 7, 16 КПК України та за аналогією із ст. 374 КПК України вирішити питання щодо долі речових доказів і документів.

Суд вважає, що вищезазначені вилучені речі та документи, слід повернути їх власнику після набрання ухвали суду законної сили.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 49 КК України, ст. ст. 7, 9, 284, 286, 314, 369-372, 375-376 КПК України,

УХВАЛИВ:

1.Клопотання обвинуваченого задовольнити.

2.На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, по кримінальному провадженню, відомості про яке 10 жовтня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016040000000056.

3.Кримінальне провадження відомості про яке внесено 10 жовтня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016040000000056 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягненя до кримінальної відповідальності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України.

4.Цивільний позов прокурора прокуратуриКиївської області ОСОБА_41 до ОСОБА_4 про стягнення 1 409 373 гривні шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України по кримінальному провадженню, відомості про яке 10 жовтня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016040000000056 - залишити без розгляду.

5.Роз`яснити прокуратурі Київської області про можливість пред`явлення позову до ОСОБА_4 про стягнення 1 409 373 гривні шкоди в порядку цивільного судочинства.

6.Після набрання ухвали законної сили скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport 2/5 TD 2477, (2008) номер двигуна: НОМЕР_5 , номер кузова: НОМЕР_6 , державний номерний знак: НОМЕР_16 , що на праві власності належить обвинуваченому ОСОБА_4 .

7.Після набрання ухвали законної сили скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року на автомобіль Audi 80, номер двигуна: НОМЕР_11 , номер кузова: НОМЕР_17 , державний номерний знак: НОМЕР_12 , що на праві власності належить обвинуваченому ОСОБА_4 .

8.Після набрання ухвали законної сили скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року на мотоцикл Honda, XR 150 LEKE-NZ, номер двигуна: НОМЕР_8 , категорія А, об`ємом двигуна 149, державний номерний знак: НОМЕР_9 , що на праві власності належить ОСОБА_4 .

9.Після набрання ухвали законної сили повернути власнику вилучене майно під час обшуку проведеного 30 травня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року а саме: банківську карту ІМЕКС Банк № НОМЕР_13 , банківську картку Ощадбанк № НОМЕР_14 , банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_15 , СD-R № В-19, флеш-носій Transcend 64 GB (№С56382 0152), флеш-носій Silicon Power 8 GB (80M4DB51T), флеш-носій Kingston (без №), жорсткий диск Philips (model: SPO5220CC/96k).

10.Після набрання ухвали законної сили повернути власнику вилучене майно під час обшуку проведеного 30 травня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 травня 2017 року а саме: жорсткий диск SATA/64 MB Cache WD 2OE2RX-OOD8BO, флеш-накопичувач чорного кольору з фіолетовим ободом, флеш накопичувач з надписом good RAM 16 GB, флеш-накопичувач чорного кольору з надписом 0925ВА044312FM6, флеш-накопичувач сірого кольору з написом Kingston, флеш-накопичувач сірого кольору з надписом SD/MMC/RS MMC USB 2.0, флеш-накопичувач чорного кольору з написом mini SD 26B Transcend.

11.Після набрання ухвали законної сили повернути власнику вилучене майно під час обшуку проведеного 30 травня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року а саме: монітор, ноутбук serial: 5CD3044OHS, системний блок з написом Logic Power та наклейкою зі зворотнього боку AC 230V, блок з написом BTC та наклейкою зі зворотнього боку АС 230V, системний блок з надписом Delux та наклейкою зі зворотнього боку АС 230V, системний блок з серійним номером 142BA14CD002, системний блок з серійним номером 142ВА14СD004, системний блок з серійним номером ВС350ККD40D1122 400126, системний блок з серійним номером 142ВА14СD001, системний блок з серійним номером 119421, системний блок з написом CHIEFTEC та наклейкою зі зворотнього боку АС230V, ноутбук фірми Dell s/n 5WMD262, жорсткі диски s/n S08EJ1UA158923 та s/n WCAYUHH37579.

12.Після набрання ухвали законної сили повернути власнику вилучене майно під час обшуку проведеного 14 липня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року, а саме: жорсткий диск s/n JP1570FN24JEOK, сумка оранжевого кольору в якій знаходились: комп`ютерна мишка, жорсткий диск чорного кольору Silicon Power 16001937-01-010TS03-SS, флеш-носій Transcend 32 GB № B80457 S299, флеш-носій Transcend 8 GB DTSE9H marmot for life: комп`ютер чорного кольору s/n 2055 D 9000770, комп`ютер (системний блок) білого кольору s/n WCAS83178165, ноутбук чорного кольору Campaq 610 Serial CN49493K69, wifi розтер Fortinet SN: FWF40C3912000084.

13.Копію ухвали негайно після її проголошення вручити учасникам судового провадження.

14.Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя підпис ОСОБА_1

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя ОСОБА_1