Ухвала

від 14.12.2020 по справі 626/2772/20

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/2772/20

Провадження № 1-кс/626/768/2020

УХВАЛА

14 грудня 2020 року м. Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Красноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020220350000482, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Красноградського відділу поліції ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020220350000482 від 04.12.2020 за ознаками ч.1 ст.115 КК України, яке погоджено з прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання слідчий СВ Красноградського ВП зазначив, що 04.12.2020 до Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області звернулась ОСОБА_5 із заявою про те, що 01.12.2020, близько 09-ї години з місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 пішов та до цього часу не повернувся її вітчим ОСОБА_6 .

За даним фактом 04.12.2020 слідчим СВ Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020220350000482 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України.

Під час проведення досудового розслідування було встановлено, що до зникнення останнього може бути причетним саме ОСОБА_7 .

В кримінальному провадженні 07.12.2020 року у період часу з 18-ї години 43 хв. до 19-ї години 43 хв. на підставі ухвали слідчого судді Красноградського районного суду проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Так, в ході проведеного обшуку відшукано та вилучено ноутбук марки "Acer" моделі Aspire 6920. Також в присутнього ОСОБА_8 під час обшуку при собі було виявлено та вилучено шість зразків ножів різної форми та конструкціі, а також мобільний телефон ТМ "Samsung" (без визначеного IMEI).

Вилучені в ноутбук марки "Acer" моделі Aspire 6920, яким користується ОСОБА_7 та мобільний телефон ТМ "Samsung", яким користується ОСОБА_8 містять відомості, що мають значення для встановлення важливих обставин у кримінальному проваджені та мають доказове значення, оскільки в них може знаходитися інформація у вигляді нотатків, листування, фотозображень, відео-та звукозаписів, які стосуються обставин зникнення ОСОБА_6 та можливої причетності до цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Вилучені в ході обшуку у ОСОБА_8 ножі мають ознаки конструкції, що притаманна для холодної зброї, а тому можуть становити склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України. Їх вилучення та подальший арешт зумовлені призначенням та проведенням відповідного криміналістичного дослідження судово-криміналістичної експертизи.

Враховуючи, що вилучені речі, мать значення речового доказу, слідчий просить накласти на них арешт.

Слідчий суддя розглянувши вказане клопотання, дослідивши надані до нього матеріали, якими слідчий його обґрунтовує , прийшов до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що СВ Красноградського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування за № 12020220350000482 від 04.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.115 ч.1 КК України.

В ходіпроведення обшуку07.12.2020року було виявлено та вилучено ноутбук марки "Acer"моделі Aspire6920та шість зразків ножів різної форми та конструкціі, а також мобільний телефон ТМ "Samsung" (без визначеного IMEI), які відповідно до ст. 98 КПК України, постановою від 08.12.2020 року визнані слідчим речовими доказами, оскільки вони можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження.

Відповідно ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання приховання, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі чи відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що вилучене під час обшуку майно може зберігати на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що майно, вилучене під час проведення обшуку 07.12.2020 року, може бути предметом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

На виконання вимог ч.1 ст.173КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз.1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказані речі підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 98, 167, 170, 171 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, яке перелічено в клопотанні слідчого, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що вони можуть містити відомості про обставини вчинення злочину, тобто відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167, ст.98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 167-175, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Красноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 задовольнити .

Накласти арештна : ноутбукмарки "Acer"моделі Aspire6920,яким користується ОСОБА_7 , шістьзразків ножіврізної формита конструкціі,а такожмобільний телефонТМ "Samsung"(безвизначеного IMEI),що належать ОСОБА_8 , які було вилучено під час обшуку 07.12.2020 року з визначенняммісця їх зберіганняв камері схову речових доказів Красноградського ВП ГУНП в Харківській області, по вул. Лермонтова,б.84, м.Красноград Харківської області.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду ОСОБА_1