Ухвала

від 04.12.2020 по справі 333/6910/20

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/6910/20

Провадження № 1-кс/333/1204/20

УХВАЛА

04 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддяКоммунарського районногосуду м.Запоріжжя ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора Запорізькоїмісцевої прокуратури№2Запорізької області ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 про арештмайна укримінальному провадженні№ 12020080040002207від 18.08.2020рокутадодані донього матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2020 року старший слідчий СВ Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернулась до суду із клопотанням про арешт майна підозрюваної ОСОБА_5 , а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у кримінальному провадженні №12020080040002207, відомості про яке внесені до ЄРДР 18.08.2020 року.

Своє клопотання слідчий обґрунтувала таким.

ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області призначено на посаду державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області. Вказана особа перебуває на вказаній посаді по теперішній час.

В порушення вимог положень абз.1, абз.4 п.1, п.2, п.3 ч.3 абз.1 абз.4 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 07.03.2018 року, і таким чином зловживаючи своїми повноваженнями при наданні публічних послуг, з метою отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи невідповідність заявлених вимог та змісту наданої для реєстрації документації, за відсутності заявника, а саме: уповноваженої особи Товариства, не пересвідчившись у його волевиявленні щодо здійснення реєстраційних дій,

\ї 23 березня 2018 року, о 10 годині 31 хвилині, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, державний реєстратор ОСОБА_8 , прийняла рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а саме 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 за ТОВ «ХЮГВАРТ» (код ЄДРПОУ 41986028), яку на підставі акту прийому - передачі померла ОСОБА_9 , начебто передала до статутного капіталу Товариства та за допомогою електронно-обчислювальної машини внесла відомості про вказаний факт до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного прямого умислу, 23 березня 2018 року, о 13 годині 47 хвилин, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, державний реєстратор Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_5 , прийняла рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, та за допомогою електронно-обчислювальної машини внесла відомості про вказаний факт до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, вчинила аналогічну незаконну державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме іншу 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 за ТОВ «ХЮГВАРТ» (код ЄДРПОУ 41986028), яку на підставі акту прийому - передачі померла ОСОБА_9 , начебто передала до статутного капіталу Товариства.

У результаті злочинних дій державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_5 , територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зазнала майнової шкоди на суму 461 000 гривень, що є великим розміром, оскільки вищевказані злочинні дії позбавили орган місцевого самоврядування права звернення до суду з вимогою про визнання нерухомого об`єкту відумерлою спадщиною.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, а саме: зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки.

Не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізацію свого злочинного прямий умислу, 23 березня 2018 року, о 13 годині 47 хвилин, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, державний реєстратор Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_5 , прийняла рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, та за допомогою електронно-обчислювальної машини внесла відомості про вказаний факт до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таким чином, вчинила аналогічну незаконну державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме іншу 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 за ТОВ «ХЮГВАРТ» (код ЄДРПОУ 41986028), яку на підставі акту прийому - передачі померла ОСОБА_9 , начебто передала до статутного капіталу Товариства.

У результаті злочинних дій державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_5 , територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зазнала майнової шкоди на суму 461 000 гривень, що є великим розміром, оскільки вищевказані злочинні дії ОСОБА_10 позбавили орган місцевого самоврядування права звернення до суду з вимогою про визнання нерухомого об`єкту відумерлою спадщиною.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362 КК України, а саме несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинене особою, яка має право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду.

25.11.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 365 - 2, ч. 3 ст. 362 КК України, які кваліфікуються як зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, а також несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинене особою, яка має право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 47,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

На думку слідчого, на вказаний будинок необхідно накласти арешт із забороною його відчуження та використання, так як санкція ч.3 ст.365-2 КК України передбачає покарання у вигляді спеціальної конфіскації майна підозрюваного, а у зв`язку із тим, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 такого кримінального правопорушення, це і є підставою для застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження.

У судовому засіданні слідчий підтримала клопотання та послалася на обставини, які у ньому були викладені.

Прокурор у судовому засіданні просив клопотання слідчого задовольнити та стверджував, що не вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження може стати наслідком відчуження майна підозрюваною.

ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що, будинок за адресою: АДРЕСА_1 їй дійсно належить, але жодних кримінальних правопорушень вона не скоювала, підозра не є обґрунтованою, тому відсутні і підстави для накладення арешту на майно.

Захисник ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

При цьому, зазначив, що фактично у слідчого відсутня обґрунтована підозра у скоєнні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2 та ч.3 ст.362 КК України. Дійсно, підозрювана у березні 2018 року працювала державним реєстратором і в її посадові обов`язки входило реєстрація прав власності на нерухоме майно. Свідок ОСОБА_11 або інша особа з паспортом останнього, принесла відповідні документи на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , і після цього ОСОБА_5 провела реєстраційні дії. Сумнівів надані документи не викликали, так як стосовно 1/2 частини майна вже проводились реєстраційні дії іншим державним реєстратором, а частина документів по підприємству ТОВ «ХЮГВАРТ» була завірена нотаріусом. Тобто, фактично несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, з боку ОСОБА_5 не було. Слідчий до матеріалів клопотання навіть не долучив Витяг з реєстру нерухомого майна, з якого вбачається зазначені дії державних реєстраторів.

Також, слідчий не має доказів, що підозрювана за свої дії отримала чи мала б отримати неправомірну вигоду. Розмір цієї вигоди не визначений у повідомленні про підозру, також не вказано слідчим, і хто мав би пропонувати таку неправомірну вигоду.

Враховуючи необґрунтованість підозри, відсутні і підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_5 .

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадженні в їх сукупності, суд дійшов до такого.

У судовому засіданні встановлено, що 18.08.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину за ч.3 ст.362 КК України (кримінальне провадження №12020080040002207) та групою слідчих Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області було розпочато досудове розслідування.

25.11.2020 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2 та ч.3 ст.362 КК України.

Клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_5 від займаної посади погоджене із прокурором Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_3 . До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_5 на праві власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

З обґрунтування, викладеного у клопотанні, випливає, що фактично слідчий просить накласти арешт на майно ОСОБА_5 з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з частиною 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В частині четвертій ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Частина 1 статті 96-2 КК України передбачає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч.2 вказаної статті при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, враховуючи, що слідчий обґрунтовувала накладення арешту на майно ОСОБА_5 як можливість застосування спеціальної конфіскації, вона мала б довести, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 відповідає вимогам майна, передбаченим ч.1 ст.96-2 КК України.

Водночас, слідчий у даному випадку не довела, що будинок, який належить підозрюваній одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначався (використовувався) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; був предметом кримінального правопорушення або був підшуканий, пристосований або використаний як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно випливає, що ОСОБА_5 придбала вказаний будинок у 2013 році, тобто до того як почала працювати державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області.

За таких обставин, на думку слідчого судді відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого і, відповідно, для накладення арешту на будинок підозрюваної ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 про арештмайна укримінальному провадженні№ 12020080040002207, відомості про яке внесені 18.08.2020 року відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде складено 08.12.2020 року.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1