Рішення

від 09.12.2020 по справі 335/9183/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/9183/20 2/335/2787/2020

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Фоміної Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107Б, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Запорізької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 видане 19.02.2019 року. Запорізька міська рада на підставі рішення виконкому від 28.12.1999 року №633/64 надала ОСОБА_1 в тимчасове користування (на 5 років до 28.12.2004 року) земельну ділянку загальною площею 0,0029 га для розташування та експлуатації металевого гаража по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) укладеного 31 січня 2000 року. Відповідно п.п. 2.2 вищезазначеного договору землекористувач звільняється від плати на землю на підставі Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про плату за землю з 1 січня 1997 року. Згідно ст.12 ЗУ Про плату за землю від земельного податку звільняються інваліди І і ІІ груп, громадяни, які виховують трьох і більше дітей, та громадяни, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції яка діяла на момент укладення договору). Запорізька міська рада відповідно до рішення шістдесят першої сесії шостого скликання від 07.04.2016 року надала ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку для розташування гаража на десять років до 07.10.2025 року, про що складено договір оренди від 27.04.2016 року № 201605000100085. Під час підписання договору ОСОБА_1 ввели в оману повідомивши, що існує лише загальний договір на оренду землі і до весни 2020 року жодних питань щодо несплати за договором не виникало, але навесні 2020 року ОСОБА_1 отримав податкові повідомлення-рішення. Після чого ОСОБА_1 звертався з відповідними запитами до органів, уповноважених на вирішення питань. Оскільки ОСОБА_1 є учасником наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому він є особою, яка користується пільгами передбаченими діючим законодавством щодо сплати за землю, у зв`язку із чим він звернувся до відповідача з заявою про зобов`язання внести укласти та підписати додаткову угоду, викладену в редакції Орендаря.

Зазначаючи, що невнесення відповідачем змін до договору є протиправною бездіяльністю, позивач просив суд визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо не внесення відповідачем змін до умов договору про оренду землі від 27.04.2016 року № 201605000100085 щодо пільг по сплаті орендної плати за землю передбачені положеннями п.18. ст.20 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст.281 ПК України; зобов`язати Запорізьку міську раду внести зміни в договір оренди№201605000100085:

1 Пункт 12 договору викласти в наступній редакції:

На підставі п. 281.1.5 ч.1 ст.281 Податкового кодексу України, п.18 ст.20 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , п.п.2.5.1. п.2.1. розділу 2 Рішення Запорізької міської ради №6 від 30.05.2015 року Орендаря звільнити повністю від плати за землю на весь час дії договору оренди землі від 27.04.2016 року №201605000100085 з моменту укладення.

2.Умови не передбачені даною додатковою згодою залишаються незмінними.

З .Дана додаткова згода складено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у орендодавця, друга - у орендаря, третя- в органі, який провів державну реєстрацію права оренди (внесення змін до запису про інше речове право).

4 Дана угода набирає чинності після підписання сторонами та є невід`ємною частиною договору оренди землі від 27.04.2016 року

Ухвалою суду від 29.10.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Перше судове засідання призначено на 20.11.2020 року, яке було відкладено у зв`язку із тим, що не сплив строк на подання відповіді на відзив.

19.11.2020 року до суду від Запорізької міської ради надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, з огляду на ті обставини, що ОСОБА_1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до норм закону, звільняється від сплати податку за землю, але не від орендної плати за земельну ділянку. У відповідності до вимог ст. 288 Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі , умов договору оренди землі від 27.04.2016 № 201605000100085, обов`язковим є орендна плата за земельну ділянку - платежем, який нараховується на підставі договору оренди землі (п. 288.1 ст, 288 ПКУ), та який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою з земель державної або комунальної власності (п. п. 14.1.136, 14.1 ст. 14 ПКУ, ст. 21 Закону Про оренду землі ), при цьому, пільги щодо сплати орендної плати за землю ст. 288 ПКУ не передбачені. Позивач у свій позовній заяві зазначає, що невнесення відповідачем (Запорізькою міською радою) змін до умов договору оренди землі від 27.04.2016 за №201605000100085 щодо пільг по сплаті орендної плати за землю, передбачених положеннями п. 18 ч.1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 281 Податкового кодексу України є бездіяльністю, однак вказана позиція є необґрунтованою, а доводи Позивача, як такі, що не доводять вини Відповідача (міської ради). Позивач на сьогодні є законним орендарем раніше вказаної земельної ділянки та являється платником орендної плати за землю у розумінні ст. 288 ПКУ та вказаного Положення. При цьому, пільги по сплаті орендної плати за землю ст. 288 ПКУ не передбачені. Окрім того, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди землі між орендодавцем (власником) та орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).Розмір орендної плати, згідно укладеного договору оренди землі від27.04.2016за №201605000100085 становив 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та є, згідно вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, мінімально можливим. Обґрунтовуючи заперечення проти позову у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

30.11.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач позов підтримав і просив задовольнити.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, приходить до наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.12.1999 №633/64 було надано ОСОБА_1 в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,0029 га, що по АДРЕСА_1 для розташування та експлуатації металевого гаража строком на 5 (п`ять) років (до 28.12.2004 року).

31.01.2000 року між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір на право тимчасового користування землею від 31.01.2000 року, який зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 10.02.2000 за №3153.

Згодом, на підставі рішення Запорізької міської ради №37/333 від 01.08.2005 ОСОБА_1 було передано строком на 10 (десять) років вищевказану земельну ділянку для розташування металевого гаражу.

На підставі вищевказаного рішення, між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за №040526100734 від 16.11.2005.

07.10.2015 року рішенням Запорізької міської ради №58/207 було повторно передано на праві оренди строком - до 07.10.2025 вищевказану земельну ділянку для розташування металевого гаражу.

27.04.2016 року Запорізької міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі за №201605000100085 від 27.04.2016. Згідно п. 11 Договору його укладено до 07.10.2025 року. Згідно п. 12 вказаного Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 1770,65 грн. на рік, що складає 3% від нормативно-грошової оцінки за календарний рік в цінах 2016 року.

Вищевказаний договір підписано сторонами без зауважень.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну договору або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону Про оренду землі , ст. 288 Податкового кодексу України.

Статтею 30 Закону Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Питання сплати податку на землю та внесення орендної плати за користування земельною ділянкою з 1 січня 2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Пунктами 271.1, 271.2. ст.271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з пп. 14.1.125 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок з метою розділу XIII цього кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно із п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Встановлено, що на час укладення між сторонами договору у 2016 році норми чинного на той час Податкового кодексу України визначали, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, однак річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.4 та 288.5).

У подальшому, 21.12.2016 Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні внесено зміни в 288.5.1 ст. 288 ПК України , відповідно до яких, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території. Такі зміни набрали чинності з 01.01.2017.

Відповідно до п.п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ( в редакції чинній на час розгляду справи), ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Таким чином, розмір орендної плати, який повинен сплачуватися ОСОБА_1 згідно із умовами договору становить 3 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає розміру орендної плати, що встановлений законом станом на день укладення договору.

У подальшому до Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради з листом від 02.06.2020 звернувся ОСОБА_1 про намір роз`яснити останньому питання щодо пільг зі сплати за користування на праві оренди раніше вказаної земельної ділянки.

На що, Управлінням було надано відповідь листом від 10.06.2020 за №1123/02-03 про те, що запитувана інформація підпадає під компетенцію ГУ ДПС у Запорізькій області.

15.06.2020 ОСОБА_1 знов звернувся до Управління з питань земельних відносин міської ради з пропозицією про приведення договору оренди землі №201605000100085 від 27.04.2016 у відповідності до вимог п. 18 ч.1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 281 Податкового кодексу України, шляхом внесення змін до вищевказаного договору в частині плати за землю.

02.07.2020 листом №1300/02-03 Управління надало відповідь, в якій зазначило нормативне роз`яснення щодо пільг, фактичного нарахування, сплати податків і зборів та звільнення від їх слати, з одночасним повідомлення з приводу внесення змін до договору оренди землі.

25.08.2020(вхідний МВК №11-5375-В) ОСОБА_1 звернувся до Запорізької міської ради із листом про зобов`язання вчинити дії.

15.09.2020Управління з питань земельних відносин міської ради за дорученням виконавчого комітету Запорізької міської ради надало відповідь за №11-0696 з нормативним роз`ясненням питання щодо внесення змін до договору оренди землі від 27.04.2016 за №201605000100085 в частині плати за землю (звільнення від плати за землю).

Одночасно, вказаним листом, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, Управління звернулося до ОСОБА_1 із зустрічною пропозицією щодо внесення змін до зазначеного договору оренди землі, направивши останньому свою редакцію додаткової угоди, шляхом викладення умов даного договору в наступній редакції: 12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 18 грн. 77 коп. (вісімнадцять грн. 77 коп.), що складає 0,03 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2020 року.

Наразі, жодних додаткових угод до договору оренди землі від 27.04.2016 за №201605000100085 між Запорізькою міською радою, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, не укладалося, умови внесення змін до договору запропоновані ЗМР позивачу не узгоджені, отже, умови вказаного договору оренди є незмінними та діючими між сторонами на теперішній час.

ОСОБА_1 в обґрунтування позову зазначає, що невнесення відповідачем (Запорізькою міською радою) змін до умов договору оренди землі від 27.04.2016 за №201605000100085 щодо пільг по сплаті орендної плати за землю, передбачених положеннями п. 18 ч.1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 281 Податкового кодексу України є протиправною бездіяльністю.

Разом із тим із доводами Позивача не можна погодитися, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 206 Земельного кодексуУкраїни використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161 Про оренду землі (далі Закон № 161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники (громадяни і юридичні особи або уповноважені ними особи), а також відповідні органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади в межах своїх повноважень (ст. 4 Закону № 161).

Якщо орендодавцем земельної ділянки є юридична чи фізична особа - її власник, то він є платником земельного податку до бюджету. У такому випадку орендар сплачує орендну плату, встановлену договором оренди землі, на рахунок власника.

Так, плата за землю - це місцевий податок в складі податку на нерухоме майно, вона є обов`язковою до запровадження сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад і в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Податковий кодекс України регулює справляння плати за землю лише у двох її формах - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Власники земельних ділянок, власники земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки.

Коли орендодавцем земельної ділянки виступає відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, то орендар самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету і граничний розмір такої плати (як нижня так і верхня межа) регламентується пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно з нормами ПКУ є однією із форм плати за землю в складі податку на майно, що належить до переліку місцевих податків, і справляється відповідно до статті 288 цього Кодексу.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Однак розмір орендної плати, яка сплачується до бюджету, визначається саме Податковим кодексом України.

Однією з істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку п внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону № 161).

Згідно до ст. 21 Закону № 161 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

При цьому, діючим на дату укладання та на теперішній час законодавством, також актами органів місцевого самоврядування, не передбачено зазначення в договорах оренди землі застережень щодо звільнення від орендної плати за землю, а навпаки, орендна плата (із зазначенням розміру) визначена як істотна умова договору оренди землі, що є обов`язковою.

Саме по собі законодавче визначення поняття оренда землі не передбачає безоплатності такого користування, оскільки оренда - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою.

В свою чергу, п. 14 Договору оренди землі № 201605000100085 від 27.04.2020 року в свою чергу, п. 14 Договору оренди землі № 201605000100085 від 27.04.2016 визначено, що орендна плата вноситься у порядок і спосіб передбачений Податковим кодексом України (ст. 287 ПК України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. п. 14.1.72, 14.1 ст. 14 ПКУ).фізичні

Попри те, орендна плата за земельні ділянки Державної і комунальної власності - є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 Кодексу).

Тобто, Податковим кодексом України, Законом України Про оренду землі та умовами договору оренди землі визначено, що орендна плата за землю - це є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, що являється істотною умовою договору. Плата за землю - це є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є землекористувачем, який користується земельною ділянкою, що по АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2310100000:05:004:0115) в м. Запоріжжі на умовах оренди, що не заперечується і позивачем, згідно яких в обов`язковому порядку справляється орендна плата за користування земельною ділянкою на користь орендодавця (Запорізької міської ради).

Крім того, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі від 27.04.2016 за №201605000100085 зареєстровано з 19.05.2016 на гр. ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 .)

Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування - земельна ділянка, яка надана в оренду (п. п. 288.2 та 288.3 ст. 288 ПК України).

Відповідно до Положення про податок на майно (в частині плати за землю) (далі - Положення) затвердженого рішенням Запорізької міської ради №6 від 30.06.2015 (введено в дію 01.01.2016) (діючого на момент укладання договору оренди землі від 27.04.2016 за №201605000100085), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. п. 2.10,1 та 2.10.2).

Тобто, з урахуванням вищевикладеного, Позивач на сьогодні є законним орендарем раніше вказаної земельної ділянки та являється платником орендної плати за землю у розумінні ст. 288 ПКУ та вказаного Положення. При цьому, пільги по сплаті орендної плати за землю ст. 288 ПКУ не передбачені.

Окрім того, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди землі між орендодавцем (власником) та орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).

Розмір орендної плати, згідно укладеного договору оренди землі від27.04.2016 за №201605000100085 становив 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та є, згідно вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, мінімально можливим.

У відповідності до п. п. 288.5.1 та 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошовуоцінку яких проведено та не може перевищувати 12 відсотків нормативноїгрошової оцінки

Розмір та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі був визначений та затверджений рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 6 (станом на дату укладання договору).

Тобто, встановлений у вищевказаному договорі оренди землі розмір орендної плати Позивачу на рівні 3 % нормативної грошової - оцінки, відповідає чинному законодавству України та рішенню Запорізької міської ради від 30.06. 2015 №6 (на момент укладання договору оренди землі).

Також, в договір оренди землі від 27.04.2016 за №і 201605000100085 зміни щодо виключення будь-яких пунктів Договору не вносились. В даному випадку, рішення Запорізької міської ради від 18.05.2011 № 35 Про затвердження зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя (зі змінами) не передбачає внесення будь-яких застережень щодо звільнення орендаря від орендної плати за землю у текст договору оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно дост.3 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Частина перша статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до Закону України "Про оренду землі" укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов`язок на внесення змін до договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення при цьому права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору

Позивач просить зобов`язати сторону договору внести зміни до Договору оренду в розділ Орендна плата.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі , орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Вимогами ст.21 Закону України Про оренду землі передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Внесення змін до діючих договорів оренди земель має відбуватися у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі та договором оренди.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За загальними правилами, передбаченими ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони користувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

За правилами частини 4 цієї статті зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до ст. 30 ЗУ Про оренду землі , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як зазначено в п. 36 Договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди що зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Таким чином, зміна умов договору у судовому порядку є винятковим випадком, можливим лише у разі наявності умов встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження істотного порушення договору орендодавцем та не надано доказів, що після укладення договору змінилися обставини які є істотними та такими, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Крім того, як вбачається з договору оренди його укладено між сторонами 27.04.2016 року і про розмір та порядок сплати орендної плати позивачу було відомо на момент укладення договору оренди, що не спростовано позивачем.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що ані договором оренди землі, ані нормами закону, не передбачено зміну орендної плати шляхом зобов`язання сторони договору внести зміни у договір, якими звільнити другу сторону договору від сплати орендної плати з моменту укладення договору, а також враховуючи принцип свободи договору, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог позивача та визнання бездіяльності Запорізької міської ради щодо невнесення змін до договору протиправною та зобов`язання внести зміни до договору оренди.

Окрім цього фактично обраний позивачем спосіб захисту порушених на його думку цивільних прав суперечить ч.3 ст.626 ЦК України та ч.1 ст.627 ЦК України за якою, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Щодо посилання позивача на п. 18 ч.1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статтю 281 Податкового кодексу України, то судом встановлено таке.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 20 Закону, особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Підпунктом 281.1.5 пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України, передбачено звільнення від сплати податку фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Із приписів вказаних статей вбачається, що фізичні, особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільняються від сплати податку, як компенсація та пільга з боку держави.

ОСОБА_1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вищезазначених норм, звільняється від сплати податку за землю, але не від орендної плати за земельну ділянку, а позивач безпідставно ототожнює поняття податок на землю та орендна плата .

Вище вказана пільга стосується земельного податку, а на орендну плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не поширюється.

У відповідності до вимог ст. 288 Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі , умов договору оренди землі від 27.04.2016 № 201605000100085, орендна плата за земельну ділянку - є обов`язковим платежем, який нараховується на підставі договору оренди землі (п. 288.1 ст, 288 ПКУ), та який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою з земель державної або комунальної власності (п. п. 14.1.136, 14.1 ст. 14 ПКУ, ст. 21 Закону Про оренду землі ), при цьому, пільги щодо сплати орендної плати за землю ст. 288 ПКУ не передбачені.

Посилання позивача на лист начальника управління з питань земельних відносин від 02.07.2020 року як на підставу звільнення від сплати орендної плати також не заслуговують на увагу, оскільки ця посадова особа не є суб`єктом тлумачення норм закону.

Більш того, згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Волевиявлення ОСОБА_1 під час укладення договору оренди землі від 27.04.2016 року було добровільним, оскільки ніяких застережень з його боку під час укладання не заявлялось, а позивачем не доведено жодним належним і допустимим доказом факт введення позивача під час укладення договору в оману.

При цьому не є зрозумілою позиція позивача в тій частині, що він одночасно у позовній заяві зазначає про введення його в оману під час укладення договору, що згідно до ст. 230 ЦК України за умови доведення цих обставин є підставою для визнання договору недійсним, належних доказів на підтвердження цих обставин не надає, і в цей же час просить про зобов`язання внесення змін до цього договору, при чому з дня його укладення.

Суд також зауважує, що питання щодо внесення змін до договору з боку ОСОБА_1 з 2016 року в частині розміру орендної плати не вносилися, і це питання постало з боку позивача лише через чотири роки, навесні 2020 році, після отримання ним податкових повідомлень - рішень з приводу несплати орендної плати за договором оренди та невиконання з боку ОСОБА_1 умов договору оренди.

Як встановлено судом, позивачем чітко обрано спосіб захисту, підставу та предмет позову, а тому суд розглянув цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 14 ЦПК України).

Договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов`язати іншу сторону договору внести зміни до нього поза наведених законодавством підстав.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстав для визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Запорізької міської ради внести зміни в договір оренди, зокрема викласти п. 12 Договору в новій редакції немає і у задоволенні позову в обраний позивачем спосіб слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2,4,5,12,13,76-81,89,141,263-265,268,273,274-279 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне рішення складено 14.12.2020 року.

Суддя: Ю.В. Апаллонова