Постанова

від 26.05.2021 по справі 335/9183/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 26.05.2021 Справа № 335/9183/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/9183/20 Головуючий у 1-й інстанції: Апаллонова Ю.В.

Провадження № 22-ц/807/1038/21 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Запорізької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 видане 19 лютого 2019 року.

Запорізька міська рада на підставі рішення виконкому від 28 грудня 1999 року №633/64 надала ОСОБА_1 в тимчасове користування (на 5 років до 28.12.2004) земельну ділянку загальною площею 0,0029 га для розташування та експлуатації металевого гаража по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) укладеного 31 січня 2000 року.

Відповідно п.п. 2.2 вищезазначеного договору землекористувач звільняється від плати на землю на підставі Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про плату за землю з 01 січня 1997 року.

Згідно ст.12 Закону України Про плату за землю від земельного податку звільняються інваліди І і ІІ груп, громадяни, які виховують трьох і більше дітей, та громадяни, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції яка діяла на момент укладення договору).

Запорізька міська рада відповідно до рішення шістдесят першої сесії шостого скликання від 07 квітня 2016 року надала ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку для розташування гаража на десять років до 07 жовтня 2025 року, про що складено договір оренди від 27 квітня 2016 року № 201605000100085.

Вважає, що під час підписання договору його ввели в оману повідомивши, що існує лише загальний договір на оренду землі і до весни 2020 року жодних питань щодо несплати за договором не виникало, але навесні 2020 року ОСОБА_1 отримав податкові повідомлення-рішення. Після чого ОСОБА_1 звертався з відповідними запитами до органів, уповноважених на вирішення питань.

Оскільки ОСОБА_1 є учасником наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому він є особою, яка користується пільгами передбаченими діючим законодавством щодо плати за землю, у зв`язку із чим він звернувся до Запорізької міської ради з заявою про зобов`язання внести укласти та підписати додаткову угоду, викладену в редакції Орендаря.

Зазначаючи, що невнесення Запорізькою міською радою змін до договору є протиправною бездіяльністю, ОСОБА_1 вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд:

Визнати противоправною бездіяльність Запорізької міської ради щодо не внесення змін до умов договору про оренду землі від 27 квітня 2016 року № 201605000100085 щодо пільг по сплаті орендної плати за землю передбачені положеннями п.18. ст.20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ст.281 ПК України.

Зобов`язати Запорізьку міську раду внести зміни в договір оренди №201605000100085:

1. Пункт 12 договору викласти в наступній редакції:

На підставі п. 281.1.5 ч.1 ст.281 Податкового кодексу України, п.18 ст.20 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , п.п.2.5.1. п.2.1. розділу 2 Рішення Запорізької міської ради №6 від 30 травня 2015 року Орендаря звільнити повністю від плати за землю на весь час дії договору оренди землі від 27 квітня 2016 року №201605000100085 з моменту укладення.

2. Умови не передбачені даною додатковою згодою залишаються незмінними.

З. Дана додаткова згода складена у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у орендодавця, друга - у орендаря, третя - в органі, який провів державну реєстрацію права оренди (внесення змін до запису про інше речове право).

4.Дана угода набирає чинності після підписання сторонами та є невід`ємною частиною договору оренди землі від 27 квітня 2016 року №201605000100085.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу , в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував, що відповідно до п. 18 ч.1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , особам, віднесеним до категорії 1 (п.1 ст. 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до примітки до розділу орендна плата договору на право тимчасового користування землею, землекористувач звільняється повністю від плати за землю на підставі ч.2 ст. 12 Закону України Про плату за землю . Отже, враховуючи, що орендна плата - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, фізичні особи, визнані особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати податку у вигляді орендної плати з урахуванням вимог ст.281 Податкового кодексу України, що кореспондується приписам ст. 18 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Апелянт вважає, що не внесення відповідачем змін до умов договору про оренду землі від 27.04.2016 року № 2016050000100085 щодо пільг по сплаті орендної плати за землю передбачені положеннями п. 18 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чернобильської катастрофи та ст. 281 ПК України є його бездіяльністю.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, Запорізька міська рада зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між стооронами, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Запорізька міська рада, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером: 6910501930766 (а. с. 103) до апеляційного суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи суду не надали.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд апеляційної скарги у даному судовому засіданні за відсутності Запорізької міської ради, повідомленою належним чином про дату, час і місце розгляду справи, яка не з`явилися в судове засідання, на підставі частини другої статті 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки площею 0,0029 га, по АДРЕСА_1 для розташування та експлуатації металевого гаража на підставі договору оренди землі від 27.04.2016 №201605000100085 та являється платником орендної плати за землю у розумінні ст. 288 ПК України та Положення про податок на майно ( в частині плати за землю) затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 року введеного в дію 01.01.2016 року та діючого на момент укладення договору оренди землі. Встановлений у вищезазначеному договорі оренди землі розмір орендної платти позивачу на рівні 3% нормативної грошової оцінки, повністю відповідає чинному законодавстува України та вищезаначеному рішенню Запорізької міської ради. У відповідності до вимог ст. 288 Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі , умов договору оренди землі від 27.04.2016 №201605000100085, оренда плата за земельну ділянку - є обов`язковим платежем, який нараховується на підставі договору оренди земля ( п. 288.1 ст. 288 ПК України), та який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою з земель державної або комунальної власності ( п..п. 14.1136, 14.1 ст. 14 ПК України, ст. 21 Закону України Про оренду землі), при цьому, пільги щодо сплати орендної плати за землю ст. 288 ПК України не передбачені. Як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вищезазначених норм, позивач звільняється від сплати податку за землю, але не від орендної плати за земельну ділянку, а він безпідставно ототожнює поняття податок на землю та орендна плата . Крім того, волевиявлення ОСОБА_1 під час укладення договору оренди землі від 27 квітня 2016 року було добровільним, оскільки жодних застережень з його боку під час укладання не заявлялось, та ним не доведено жодним належним і допустимим доказом факт введення його під час укладення договору в оману.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень чатини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень чачстини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28 грудня 1999 року №633/64 було надано ОСОБА_1 в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,0029 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 для розташування та експлуатації металевого гаража строком на 5 (п`ять) років (до 28 грудня 2004 року).

31 січня 2000 року між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір на право тимчасового користування землею від 31 січня 2000 року, який зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 10 лютого 2000 року за №3153. (а.с. 4зворот-5).

Згодом, на підставі рішення Запорізької міської ради №37/333 від 01 серпня 2005 року ОСОБА_1 було передано строком на 10 (десять) років вищевказану земельну ділянку для розташування металевого гаражу.

На підставі вищевказаного рішення, між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за №040526100734 від 16 листапада 2005 року.(а.с.5зворот-8зворот).

07 жовтня 2015 року рішенням Запорізької міської ради №58/207 було повторно передано на праві оренди строком - до 07 жовтня 2025 року вищевказану земельну ділянку для розташування металевого гаражу.

27 квітня 2016 року Запорізької міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі за №201605000100085 від 27 квітня 2016 року.

Згідно п. 11 Договору його укладено до 07 жовтня 2025 року. Згідно п. 12 вказаного Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 1770,65 грн на рік, що складає 3% від нормативно-грошової оцінки за календарний рік в цінах 2016 року. (а.с. 20-22).

Вищевказаний договір підписано сторонами без зауважень.

02 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради з листом в якому просив роз`яснити питання щодо пільг зі сплати за користування на праві оренди раніше вказаної земельної ділянки. (а.с. 10).

Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради було надано відповідь листом від 10 червня 2020 року за №1123/02-03 про те, що запитувана інформація підпадає під компетенцію ГУ ДПС у Запорізькій області. (а.с. 10зворот).

15 червня 2020 року ОСОБА_1 знов звернувся до Управління з питань земельних відносин міської ради з пропозицією про приведення договору оренди землі №201605000100085 від 27 квітня 2016 року у відповідність до вимог п. 18 ч.1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 281 Податкового кодексу України, шляхом внесення змін до вищевказаного договору в частині плати за землю. (а.с. 13зворот).

02 липня 2020 року листом №1300/02-03 Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради надало відповідь, в якій зазначило нормативне роз`яснення щодо пільг, фактичного нарахування, сплати податків і зборів та звільнення від їх слати, з одночасним повідомленням з приводу внесення змін до договору оренди землі.(а.с.14-15).

25 серпня 2020 року (вхідний МВК №11-5375-В) ОСОБА_1 звернувся до Запорізької міської ради із листом про зобов`язання вчинити дії. (а.с. 23).

15 вересня 2020 року Управління з питань земельних відносин міської ради за дорученням виконавчого комітету Запорізької міської ради надало відповідь за №11-0696 з нормативним роз`ясненням питання щодо внесення змін до договору оренди землі від 27 квітня 2016 року за №201605000100085 в частині плати за землю (звільнення від плати за землю). 9а.с.17зворот-18зворот).

Одночасно, вказаним листом, керуючись статтею 188 Господарського кодексу України, Управління звернулося до ОСОБА_1 із зустрічною пропозицією щодо внесення змін до зазначеного договору оренди землі, направивши останньому свою редакцію додаткової угоди, шляхом викладення умов даного договору в наступній редакції: 12. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 18 грн 77 коп. (вісімнадцять грн 77 коп.), що складає 0,03 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2020 року.

Жодних додаткових угод до договору оренди землі від 27 квітня 2016 року за №201605000100085 між Запорізькою міською радою, як орендодавцем, та ОСОБА_1 , як орендарем, не укладалося, умови внесення змін до договору запропоновані ЗМР позивачу не узгоджені, отже, умови вказаного договору оренди є незмінними та діючими між сторонами на теперішній час.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі від 27 квітня 2016 року за №201605000100085 зареєстровано з 19 травня 2016 року на ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ).

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві та апеляційній скарзі зазначає, що невнесення Запорізькою міською радою змін до умов договору оренди землі від 27 квітня 2016 року за №201605000100085 щодо пільг по сплаті орендної плати за землю, передбачених положеннями п. 18 ч.1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 281 Податкового кодексу України, є бездіяльністю.

Відносини пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161 Про оренду землі ( далі - Закон № 161), іншими законами на нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Однією з істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. (ст. 15 Закону України Про оренду землі ).

Згідно зі статтею 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

При цьому, діючим на дату укладання та на теперішній час законодавством, а також актами органів місцевого самоврядування, не передбачено зазначення в договорах оренди землі застережень щодо звільнення від орендної плати за землю, а навпаки, орендна плата (із зазначенням розміру) визначена як істотна умова договору оренди землі, що є обов`язковою.

В свою чергу, п. 14 Договору оренди землі № 201605000100085 від 27 квітня 2016 року визначено, що орендна плата вноситься у порядок і спосіб передбачений Податковим кодексом України (ст. 287 ПК України).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

Питання оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (п. 7.3 ст. 7 ПКУ).

Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу (п. 5.1 ст. 5 ПКУ).

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу (п. 5.2 ст. 5 ПКУ).

Так, згідно з п. п. 14.1.147 та 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п. п. 14.1.72, 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти). яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (14.1.73, 14.1 ст. 14 ПКУ).

Попри те, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві з користування земельною ділянкою (п. п. 14.1.136 Кодексу).

Тобто, Податковим кодексом України, Законом України Про оренду землі та умовами договору оренди землі визначено, що орендна плата за землю - це є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, що являється істотною умовою договору. Плата за землю - це є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

В даному випадку, ОСОБА_1 являється землекористувачем, який користується земельною ділянкою, що знаходиться по АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2310100000:05:004:0115) в м. Запоріжжі на умовах оренди, згідно яких в обов`язковому порядку справляється орендна плата за користування земельною ділянкою на користь орендодавця (Запорізької міської ради).

Крім того, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки згідно договору оренди землі від 27 квітня 2016 року за №201605000100085 зареєстровано з 19 травня 2016 року на ОСОБА_1 .

Згідно п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування - земельна ділянка, яка надана в оренду (п. п. 288.2 та 288.3 ст. 288 ПК України).

Відповідно до Положення про податок на майно (в частині плати за землю) (далі - Положення) затвердженого рішенням Запорізької міської ради №6 від 30.06.2015 (введено в дію 01.01.2016) (діючого на момент укладання договору оренди землі від 27.04.2016 за №201605000100085), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. п. 2.10.1 та 2.10.2).

Тобто, з урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 є законним орендарем вищевказаної земельної ділянки та являється платником орендної плати за землю у розумінні ст. 288 ПКУ та вказаного Положення. При цьому, пільги по сплаті орендної плати за землю ст. 288 ПКУ не передбачені.

Окрім того, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди землі між орендодавцем (власником) та орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).

Розмір орендної плати, згідно укладеного договору оренди землі від 27 квітня 2016 року за №201605000100085 становив 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та є, згідно вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, мінімально можливим.

У відповідності до п. п. 288.5.1 та 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Розмір та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі був визначений та затверджений рішенням Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року № 6 (станом на дату укладання договору).

Тобто, встановлений у вищевказаному договорі оренди землі розмір орендної плати ОСОБА_1 на рівні З % нормативної грошової оцінки, повністю відповідає чинному законодавству України та рішенню Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року№6 (на момент укладання договору оренди землі).

Крім того, в договір оренди землі від 27 квітня 2016 року за № 201605000100085 зміни щодо виключення будь-яких пунктів Договору не вносились. В даному випадку, рішення Запорізької міської ради від 18 травня 2011 року № 35 Про затвердження зразку договору оренди землі у м. Запоріжжя (зі змінами) не передбачає внесення будь-яких застережень щодо звільнення орендаря від орендної плати за землю у текст договору оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.3 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Частина перша статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до Закону України "Про оренду землі" укладання договору оренди не може бути примусом і передбачає право, а не обов`язок на внесення змін до договору оренди, ураховуючи при цьому положення ст. ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушність права власності та здійснення при цьому права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору

ОСОБА_1 просить зобов`язати сторону договору внести зміни до Договору оренду в розділ Орендна плата.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі , орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Вимогами ст.21 Закону України Про оренду землі передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Внесення змін до діючих договорів оренди земель має відбуватися у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі та договором оренди.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За загальними правилами, передбаченими ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони користувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

За правилами частини 4 цієї статті зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як зазначено в п. 36 Договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Таким чином, зміна умов договору у судовому порядку є винятковим випадком, можливим лише у разі наявності умов встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу на підтвердження істотного порушення договору орендодавцем та не надано доказів, що після укладення договору змінилися обставини які є істотними та такими, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Крім того, як вбачається з договору оренди, його укладено між сторонами 27 квітня 2016 року і про розмір та порядок сплати орендної плати ОСОБА_1 було відомо на момент укладення договору оренди, що ним не спростовано.(а.с. 20-22).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ані договором оренди землі, ані нормами закону, не передбачено зміну орендної плати шляхом зобов`язання сторони договору внести зміни у договір, якими звільнити другу сторону договору від сплати орендної плати з моменту укладення договору, а також враховуючи принцип свободи договору, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що відсутні підстави для задоволення заявлених вимог ОСОБА_1 та визнання бездіяльності Запорізької міської ради щодо невнесення змін до договору протиправною та зобов`язання внести зміни до договору оренди.

Що стосується посилань ОСОБА_1 на п. 18 ч.1 ст. 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статтю 281 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги; зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Підпунктом 281.1.5 пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України, передбачено звільнення від сплати податку фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Із приписів вказаних статей вбачається, що фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільняються від сплати податку, як компенсація та пільга з боку держави.

Тобто, ОСОБА_1 , як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до вищезазначених норм, звільняється від сплати податку за землю, але не від орендної плати за земельну ділянку.

У відповідності до вимог ст. 288 Податкового кодексу України, Закону України Про оренду землі , умов договору оренди землі від 27 квітня 2016 року за №201605000100085, орендна плата за земельну ділянку - є обов`язковим платежем, який нараховується на підставі договору оренди землі (н. 288.1 ст. 288 ПКУ), та який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою з земель державної або комунальної власності (н. п. 14.1.136, 14.1 ст. 14 ПКУ, ст. 21 Закону Про оренду землі ), при цьому, пільги щодо сплати орендної плати за землю ст. 288 ПКУ не передбачені.

Отже, з урахуванням всього вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 , як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, звільняється від сплати податку за землю, але не від орендної плати за земельну ділянку, а тому вимоги з якими звернувся ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, задоволенню не підлягають.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахуванням наведеного, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки воно постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається апеляційний судом без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2020 року у цій справі, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повна постанова складена 31 травня 2021 року.

Головуючий суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.