Справа № 752/25421/19
Провадження № 2/752/3542/20
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.12.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Власенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМ-ПРО про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -
в с т а н о в и в:
у грудні 2019 року позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Щербаня Д.М. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ТОВ КЕРАМ-ПРО 15 000 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та 86 112,50 грн. в рахунок відшкодування додаткових витрат на лікування.
В обґрунтування позову зазначено про те, що з 02.03.2015 року ОСОБА_1 працював у ТОВ КЕРАМ-АВТО на посаді комірника. 04.11.2015 року у приміщенні фірмового магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з позивачем стався нещасний випадок, на останнього впав стенд зі зразками керамічної плитки, у зв?язку із тим, що ОСОБА_2 прибрав підпірки, на яких фактично тримався стенд з керамічною пліткою.
У зв?язку із вказаною подією, позивача було госпіталізовано швидкою допомогою до Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф . В подальшому до 18.11.2015 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальній міській клінічній лікарні, де останньому проведено операцію. З 19.11.2015 року по 18.06.2016 року позивач проходив лікування у Комунальному некомерційному підприємстві Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києві у лікаря-травматолога.
14.11.2018 року наказом директора ТОВ КЕРАМ-ПРО створено комісію з розслідування нещасного випадку.
Згідно актів від 30 листопада 2018 року проведення розслідування нещасного випадку, що стався 4 листопада 2015 року о 10 год. 11 хв. у ТОВ КЕРАМ-ПРО , за формою Н-5 та Н-1, встановлено, що саме бездіяльність керівника ТОВ КЕРАМ-ПРО ОСОБА_3 призвела до нещасного випадку та заподіяння травми на виробництві у вигляді закритого перелому верхньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням.
Для відновлення тазового суглобу, 9 листопада 2015 року позивачу хірургічним шляхом здійснено імплантацію металоконструкції (інтрамедулярний блокуючий стержень) лівої стегнової кістки (інтрамедулярнийметалосинтез).
Висновком МСЕК у позивача констатовано стійку втрату працездатності,у відсотках - 15 відсотків без переогляду. Постановами Фонду соціального страхування України від 17.04.2019 року позивачу призначено щомісячну виплату у розмірі 491,42 грн., а також одноразову виплату у разі стійкої втрати працездатності - 4 898,55 грн.
Позивач вказує, що з моменту отримання травми, внаслідок нещасного випадку на виробництві, місце перелому продовжує турбувати позивача, позивач постійно відчуває біль у місці травми, постійно використовував милиці для пересування, а в подальшому ортопедичну палицю. Наслідком травми є укорочення правої ноги на 1,5 см. За вказаних обставин, позивач зазначає, що назавжди обмежений у веденні звичайного способу життя.
Також, посилається на те, що протягом тривалого часу не міг працевлаштуватись.
Вказує, що відповідач протягом трьох років протиправно приховував факт нещасного випадку на виробництві, що стався з позивачем, і лише після звернення позивача за наданням правової допомоги та залучення адвоката, численними зверненнями зі скаргами, у листопаді 2018 року, тобто через три роки після нещасного випадку, відповідачем проведено розслідування нещасного випадку та складено необхідні документи.
За вказаних обставин, позивач на підставі ст. 23 ЦК України просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 000 грн.
Також, на підставі ст. 22 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати на лікування, які позивач буде змушений понести у майбутньому, у розмірі 86 112,50 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.12.2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
10.01.2020 року до суду надійшов відзив від представника відповідача ТОВ КЕРАМ-ПРО адвоката Тарала О.М., в якому представник відповідача вказав про часткове визнання позову у розмірі 5000 грн. моральної шкоди, з огляду на наступне.
Представник відповідача зазначив, що у період з 02.03.2015 року по 31.10.2017 року сторони у справі перебували у трудових відносинах.
04.11.2015 року з позивачем стався нещасний випадок, пов?язаний з виробництвом, про що складено відповідний акт, в результаті якого позивач отримав закритий уламковий кососпіральний перелом в-с/3лівої кістки із зміщенням кісткових фрагментів.
Представник відповідача зазначає, що увесь час від моменту настання нещасного випадку до моменту одужання відповідач в особі засновника та директора товариства, надавав позивачу необхідну матеріальну допомогу на лікування та реабілітацію, повністю взявши на себе всі матеріальні витрати, пов?язані з наслідками нещасного випадку.
Після одужання, позивач приступив до роботи у відповідача, де до звільнення пропрацював більше року.
Представник відповідача зазначає, що після одужання та виходу на роботу, позивач жодного разу не скаржився на стан свого здоров?я, не направлявся лікарем на операцію чи санаторне лікування, пересувався вільно, без милиць та палиці, вів звичний спосіб життя, який був у нього до нещасного випадку.
Зазначає, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, не ґрунтуються на доказах.
Вказує, що позивач не довів понесені матеріальні витрати у розмірі 86 112,50 грн. Також, зазначив, що розмір моральної шкоди є надто великим та неспівмірним, необґрунтованим та недоведеним належними і допустимими доказами, виходить за рамки розумності та справедливості.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги повністю, просили позов задовольнити.
Представники відповідача підтримали позицію, викладену у відзиві, вказавши про часткове визнання позову відповідачем у частині моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що у період з 02.03.2015 року по 10.01.2018 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ КЕРАМ-ПРО , працював на посаді комірника, що стверджується даними трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 22).
Обставини нещасного випадку на виробництві, що мав місце 04.11.2015 року у приміщенні фірмового магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з позивачем ОСОБА_1 , визнаються відповідачем.
За викладеного та з огляду на положення ст.82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню і у суду немає жодного обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання відповідачем.
У зв?язку із вказаною обставиною ОСОБА_1 був госпіталізований каретою швидкої медичної допомоги Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з діагнозом - закритий перелом верхньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням. Після надання невідкладної медичної допомоги пацієнта доставлено до Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Вказана обставина стверджується листом за підписом Генерального директора Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф № 1091 від 18.05.2018 року (а.с. 35).
Згідно листа Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 05-06вих.-1991 від 31.05.2018 року, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в 1-травматологічному відділенні з 04.11.2015 року по 18.11.2015 року. Пацієнт в стаціонар доставлений бригадою швидкої допомоги № 20 з робочого місця - м. Львів, вул. Любінська, 168 , магазин Зодіак (а.с. 36).
Одночасно з листом Комунальною міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги надано дублікат виписки № 26678 з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , відповідно до якої повний діагноз, поставлений ОСОБА_1 , - закритий уламковий кососпіральний перелом в/с/3 лівої стегнової кістки із зміщенням кісткових фрагментів.
Також, з виписки вбачається, що ОСОБА_1 09.11.2015 року проведено операцію остеосинтез лівої стегнової кістки стержнем PFNA.
ОСОБА_1 піднято на милиці. По настоюванню останнього в задовільному стані виписано зі стаціонару із швами. Надано рекомендації, в тому числі, амбулаторне лікування в поліклініці по місцю проживання під наглядом травматолога, хода на милицях без навантаження лівої нижньої кінцівки (а.с. 37-38).
Відповідно до інформації, викладеної у листі Комунального некомерційного підприємства Центр медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва від 12.07.2018 року № 775/1, ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога з 19.11.2015 року по 18.06.2016 року з діагнозом: уламковий кососпіральний перелом в/с/3 лівої стегнової кістки із зміщенням уламків, стан після блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків (а.с. 41).
З відповіді в.о. головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова від 30.08.2018 року № 03-07 вих. 358, вбачається, що з отриманих пояснень завідувача ЦТП ОСОБА_4 , лікар інформував про нещасний випадок в письмовому вигляді роботодавця ОСОБА_1 , та в телефонному режимі інформував робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, за місцезнаходженням підприємства, де працював потерпілий ОСОБА_1 , та у територіальної орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, що зафіксовано в журналі № 36 реєстрації хворих МТП Комунального некомерційного підприємства Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова та журналі 35-17 обліку виробничих травм (а.с. 47).
24 жовтня 2018 року адвокат Косань О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась з повідомленням про настання нещасного випадку на виробництві до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просила провести розслідування нещасного випадку, що стався 04.11.2015 року з ОСОБА_1 у приміщенні магазину Зодіак за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, та скласти акт про нещасний випадок, що пов?язаний із виробництвом (а.с. 53).
Листом Головного управління Держпраці у Київській області від 06.12.2018 року № 8/8/19/17895 представника ОСОБА_1 повідомлено про те, що директору ТОВ КЕРАМ-ПРО ОСОБА_3 видано припис за формою Н-9 № 8/15-2018 від 07.11.2018 року, яким зобов?язано провести розслідування вищезазначеного випадку. Заявника проінформовано про те, що розслідування нещасного випадку завершено. За результатами розслідування нещасний випадок з ОСОБА_1 визнано таким, що пов?язаний із виробництвом, оформлено акти за формою Н-5 та Н-1 від 30.11.2018 року (а.с. 60).
Наказом директора ТОВ КЕРАМ-ПРО ОСОБА_3 № 14-о від 14.11.12018 року створено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався 04.11.2015 року з ОСОБА_1 (а.с. 70).
Згідно акту № 1 про нещасний випадок пов?язаний з виробництвом, затвердженого 30.11.2018 року директором ТОВ КЕРАМ-ПРО ОСОБА_3 , зокрема, розділу 7 останнього, причиною настання нещасного випадку є: основна - організаційна - незадовільне функціонування системи управління охороною праці - незадовільна організація безпечних умов праці під час проведення робіт з оформлення стендів (а.с.75).
У розділі 10 вказаного акту визначено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема, встановлено, що директор ТОВ КЕРАМ-ПРО ОСОБА_3 порушила вимоги абз. 1 ст. 13 Закону України Про охорону праці (а.с. 76).
Відповідно до акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04.11.2015 року о 10 год. 11 хв. на ТОВ КЕРАМ-ПРО , від 30.11.2018 року, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з ОСОБА_1 , пов?язаний з виробництвом, підлягає обліку, складається акт за формою Н-1. Особою, дії або бездіяльність якої призвели до нещасного випадку, є директор ТОВ КЕРАМ-ПРО ОСОБА_3 (а.с. 78-81).
Згідно розділу 4вказаного акту, причиною настання нещасного випадку є організаційна причина, а саме - незадовільне функціонування системи управління охороною праці - незадовільна організація безпечних умов праці під час проведення робіт з оформлення стендів (код 09), порушено вимоги абз. 1 ст. 13 Закону України Про охорону праці , згідно якого роботодавець зобов?язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо працівників у галузі охорони праці.
Постановою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві від 17 квітня 2019 року № 2609/927/927/2, потерпілому ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову виплату у розмірі 491,42 грн. з 25 березня 2019 року безстроково (а.с. 84).
Крім того, постановою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві від 17 квітня 2019 року № 2609/927/927/1, потерпілому ОСОБА_1 призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 4898,55 грн. (а.с. 85).
Також, з матеріалів справи вбачається, що за висновком МСЕК від 26 березня 20169 рокуОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 15%, безстроково, що стверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АБ № 0049730 від 26.03.2019 року (а.с. 119).
За вказаних обставин, судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами спору, регламентуються положеннями ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 153, 237-1, законів про працю України, ст.ст. 6, 12, 13 Закону України Про охорону праці , ст.ст. 23, 1167, 1168 Цивільного кодексу України.
Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3 Конституції України).
Відповідно до вимог ст.ст.1, 3 ч. 4 ст.43, ч. 1 та 2 ст.46 Конституції України Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з ч.1ст. 6 Закону України Про охорону праці , умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Приписами ст.12 Закону України Про охорону праці встановлено, що страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру є моральною шкодою потерпілого.
Як встановлено судом раніше, та вбачається з акту № 1 про нещасний випадок пов?язаний з виробництвом, затвердженого 30.11.2018 року директором ТОВ КЕРАМ-ПРО ОСОБА_3 , а також з акту проведення розслідування нещасного випадку від 30.11.2018 року, особою, дії або бездіяльність якої призвели до нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 04.11.2015 року, є директор ТОВ КЕРАМ-ПРО ОСОБА_3 , якою порушено вимог абз. 1 ст. 13 Закону України Про охорону праці .
Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 даної статті.
Відповідно до ст. 1168 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
За змістом ч.ч.1-3 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Аналогічні положення, якими суд керується при вирішенні цивільно-правового спору у даній справі, містяться також у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , за якими під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв?язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд зазначає, що зібрані у справі докази беззаперечно вказують на заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров?я під час виконання ним трудових обов`язків з вини відповідача.
Такого висновку суд дійшов, виходячи із наступних обставин, встановлених судом в ході розгляду справи:
- внаслідок нещасного випадку позивач втратив професійну працездатність у відсотках у розмірі 15 %, у зв?язку із чим його усталений спосіб життя значно змінився (користувався милицями, в подальшому ортопедичною палицею);
- у зв?язку із отриманими травмами позивач переніс значний стрес, змушений терпіти постійні болі в місці ушкодження;
- потребує постійної підтримуючої терапії, згідно з рекомендаціями лікарів ортопедів-травматологів відповідного санаторно-курортного лікування;
- зміни, що сталися в його житті, є незворотними і він усвідомлює, що вже не може нічого змінити і що лише підсилює його моральні страждання.
Крім того, суд окремо звертає увагу на ту обставину, що нещасний випадок, пов?язаний з виробництвом стався з позивачем у листопаді 2015 року, і лише у листопаді 2018 року, після винесення Головним управлінням Держпраці у Київській області відповідачу припису, відповідач своїм наказом від 14.11.2018 року розпочав розслідування нещасного випадку, що стався 04.11.2015 року з ОСОБА_1 .
У зв?язку із якими обставинами відповідач впродовж трьох років не розпочинав відповідне розслідування нещасного випадку та розпочав таке розслідування лише після звернення позивача зі скаргами до відповідних органів, представник відповідача суду не пояснив.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Доказами, на підставі яких суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акти про розслідування нещасного випадку, довідка МСЕК про визначення втрати професійної працездатності у відсотках, виписки із історій хвороби, з яких вбачається багаторазові звернення позивача до лікувальних закладів.
Обов?язок по відшкодуванню такої шкоди лежить на відповідачеві у справі.
Така позиція суду ґрунтується на отриманих у справі доказах та узгоджується із положеннями ст.237-1 Кодексу законів про працю України в тому, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв?язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як роз`яснив Пленум ВСУ у Постанові №4 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.
Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв?язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Таким чином, з огляду на викладені правові підстави суд надходить до висновку про доведеність обставин позову в частині заподіяння моральної шкоди.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд бере до уваги конкретні обставини справи, характер отриманого позивачем ушкодження здоров`я, пов`язані з ним фізичні та моральні страждання позивача, відсоток втрати професійної працездатності, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, настання для позивача негативних наслідків і вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
Суд вважає, що такий розмір компенсації моральної шкоди позивачу буде відповідати засадам виваженості, розумності і справедливості.
Розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, на переконання суду є завищеним.
Такий висновок суд робить з урахуванням обставин нещасного випадку, тривалості моральних та фізичних страждань, зміни його усталеного способу життя.
В частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 86 112,50 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналіз положень ст. 22 ЦК України діє підстави для висновку про те, що під збиткам, законодавець також розуміє витрати, які особа мусить понести для відновлення свого порушеного права.
На підтвердження обставин необхідності понесення витрат у майбутньому у розмірі 86 112,50 грн., позивачем додано до позову копію попередньої калькуляції, складеної начальником відділу розрахунків з юридичними особами ТОВ Дім Медицини № 558 від 11.07.2019 року на суму 49 72,50 грн. (а.с. 123), та копію довідки за підписом т.в.о. медичного директора ДП Клінічний санаторій ім. Пирогова ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофздоровниця від 23.09.2019 року № 33977/03.
Суд критично оцінює вказані докази, оскільки з доданої копії попередньої калькуляції, складеної начальником відділу розрахунків з юридичними особами ТОВ Дім Медицини № 558 від 11.07.2019 року на суму 49 72,50 грн., вбачається лише перелік послуг, які може надати товариство та їх попередня вартість, однак, в матеріалах справи відсутнє відповідне направлення лікаря та/або призначення лікаря, яке б вказувало, що ОСОБА_1 саме у зв?язку із відновленням та усуненням наслідків нещасного випадку, що стався 04.11.2015 року призначено проведення вказаних у калькуляції дій.
Так само, не випливають вказані обставини і з довідки за підписом т.в.о. медичного директора ДП Клінічний санаторій ім. Пирогова ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофздоровниця від 23.09.2019 року № 33977/03.
На думку суду, додані позивачем до позовної заяви вказані вище докази, не доводять наявність, передбачених ст. 22 Цивільного кодексу України підстав, для відшкодування витрати, які ОСОБА_1 мусить понести для відновлення свого порушеного права.
Також, позивачем не доведено у якій саме спосіб дії, вартість яких вказана у зазначених доказах, можуть сприяти відновленню прав позивача ОСОБА_1 , а саме - в частині усунення або лікування наслідків нещасного випадку, що стався з останнім 04.11.2015 року.
За вказаних обставин, суд надходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди.
Питання про розподіл судових витрат вирішити в порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМ-ПРО про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМ-ПРО (код ЄДРПОУ 37637021; 01013, м. Київ, вул. Промислова, б. 3-Г, офіс 205) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 50 000 (п?ятдесят тисяч) гривень.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМ-ПРО (код ЄДРПОУ 37637021; 01013, м. Київ, вул. Промислова, б. 3-Г, офіс 205) в дохід держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 14 грудня 2020 року.
Суддя :
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2020 |
Оприлюднено | 15.12.2020 |
Номер документу | 93522565 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Шевченко Т. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні