Рішення

від 02.11.2020 по справі 755/11407/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11407/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Гончарука В.П.

за участі секретаря: Гриценко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Назарян , Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Назарян , Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Назарян та директором ОСОБА_1 на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 07 липня 2020 року та зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом внесення відомостей про припинення з 07 липня 2020 року трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю Назарян та директором ОСОБА_1 , у зв`язку із звільненням з посади директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю Назарян за власним бажанням з 07 липня 2020 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

А також просить суд стягнути судові витрати з відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ Назарян від 04 листопада 2015 року ОСОБА_1 , було призначено на посаду директора. Прийняття позивача на посаду директора ТОВ Назарян підтверджується також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Зазначає, що на момент призначення її директором (04.11.2015 р.), її прізвище було ОСОБА_1 , а після одруження змінено на ОСОБА_1 . В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань значиться прізвище ОСОБА_1 . Також відмічає, що станом на день реєстрації ТОВ Назарян , місцезнаходження його було: АДРЕСА_1 , однак на сьогоднішній день вулиця Патріса Лулумби перейменована на вулицю Івана Павла II. Єдиним учасником ТОВ Назарян є ОСОБА_5 (громадянин Республіки Вірменія) - частка в статутному капіталі товариства складає 100%. З 2015 року, учасник ТОВ ІІазарян ОСОБА_5 перестав займатися та опікуватися своїм підприємством, визначати основні напрямки діяльності товариства. Як наслідок, Позивач втратив матеріальну (економічну) та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді Директора в ТОВ Назарян . Позивач бажає змінити місце роботи й сферу діяльності

Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ Назарян проігнорував повідомлення Позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву Позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу.

З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення Позивача в межах статутної діяльності Товариства, ТОВ Назарян були порушені трудові права Позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд. Окрім цього, невнесення відповідачем відповідних змін про звільнення з посади директора ОСОБА_1 (на даний час ОСОБА_1 ) до Єдиного державного реєстру свідчить про те, що відповідач не визнає припинення трудових відносин з Позивачем та продовжує вважати його керівником Товариства.

Таким чином, па думку ОСОБА_1 , її право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КзПП, також право щодо вільного вибору праці було порушеним

30 березня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Назарян , Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії та постановлено розгляд справи проводити в порядку спорощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали позивачем було отримано 22 жовтня 2020 року, відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, конверт разом з вказаними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідач Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами, було отримано 30 вересня 2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачами не використано право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру . Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом . Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

В судовому засіданні встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ Назарян про заснування ТОВ Назарян від 04 листопада 2015 року ОСОБА_1 , було призначено на посаду директора товариства.

Прийняття позивача на посаду директора ТОВ Назарян підтверджується також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, на момент призначення позивача директором товариства (04.11.2015 р.), її прізвище було ОСОБА_1 , а після одруження змінено на ОСОБА_1 та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань значиться прізвище ОСОБА_1 .

Єдиним учасником ТОВ Назарян є ОСОБА_5 (громадянин Республіки Вірменія) - частка в статутному капіталі товариства складає 100%.

Однак, як встановлено в ході судового розгляду з 2015 року, учасник ТОВ ІІазарян ОСОБА_5 перестав займатися та опікуватися своїм підприємством, визначати основні напрямки діяльності товариства.

У зв`язку з чим, позивачем на адресу єдиного учасника ТОВ Назарян - ОСОБА_5 була направлена заява від 22.06.2020 року про звільнення з роботи за власним бажанням по статті 38 КЗпП України та повідомлення від 22.06.2020 року про скликання зборів учасників товариства з наступним порядком денним: звільнення ОСОБА_1 з посади директора та призначення нового директора ТОВ Назарян , що підтверджується фіскальним чеком, накладною №0210512678895 від 22.06.2020 року, описом вкладення у лист.

Заява ОСОБА_1 про звільнення з посади директора та повідомлення про скликання зборів учасників було повернуто за зворотною адресою за терміном зберігання.

Таким чином, 27.07.2020 року загальні збори учасників ТОВ Назарян не відбулися у зв`язку з неявкою на них єдиного учасника товариства ОСОБА_5 , що підтверджується актом від 27.07.2020 року.

Як наслідок, перебування на посаді директора ТОВ Назарян позбавляє позивача можливості заробляти собі на життя, вільно обрати працю, вид діяльності, працевлаштуватися на певні посади.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах C.G. та інші проти Болгарії ( C. G. and Others v. Bulgaria , заява № 1365/07, § 39), Олександр Волков проти України ( Oleksandr Volkov v. Ukraine , заява № 21722/11, § 170)).

Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати трудові відносини між нею та ТОВ Назарян припиненими з 07 липня 2020 року на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю, у зв`язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням.

Крім того, відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

У частині першій статті 25 цього Закону визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

В вказаній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

У зв`язку з чим, уповноважений на звільнення директора орган ТОВ Назарян проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу. З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності товариства відповідачем були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, тому, враховуючи ті обставини, що трудові обов`язки позивач припинив з відповідачем 22.06.2020 року, що підтверджується поданою заявою, однак відповідачем не прийнято рішення відповідно до вимог діючого трудового законодавства у встановленні строки відомості до ЄДР не внесені що вбачає не припинення трудових відносин з відповідачем. А тому з вказаних підстав позовні вимоги позивача про припинення трудових відносин підлягають частковому задоволенню.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просив зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, ТОВ Назарян , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, виключивши з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про керівника та підписанта ТОВ Назарян ОСОБА_1 .

Зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду про визнання трудових відносин припиненими після набрання законної сили є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про керівника (директора) ТОВ Назарян ОСОБА_1 відповідним державним органом.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Назарян , Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії - підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На виконання вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в сумі 1 681,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 8, 21, 43, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 22, 36, 38 Кодексу Законів про працю України, ст. ст. 5, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Назарян , Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Назарян припиненими на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю.

В решті задоволення позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Назарян на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 681 гривні 60 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 02 листопада 2020 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Назарян (код ЄДРПОУ 40113132, адреса місця знаходження: 01042, м. Київ, вул. Івана Павла ІІ, 6/1, кв. 108).

Відповідач: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (01001, м. Київ, вул. М. Омельяновича-Павленка,15).

Суддя: