Постанова

від 12.04.2021 по справі 755/11407/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 755/11407/20

головуючий у суді І інстанції Гончарук В.П.

провадження № 22-ц/824/4340/2021

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Сержанюка А.С., Сушко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Назарян , Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ Назарян , Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просила

визнати припиненими трудові відносини між ТОВ Назарян та директором ОСОБА_2 на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням з 07 липня 2020 року та

зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом внесення відомостей про припинення з 07 липня 2020 року трудових відносин між ТОВ Назарян та директором ОСОБА_2 , у зв`язку із звільненням з посади директора (керівника) ТОВ Назарян за власним бажанням з 07 липня 2020 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ Назарян від 04 листопада 2015 року ОСОБА_1 , було призначено на посаду директора.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі по тексту - Закон № 755-IV) в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Прийняття позивача на посаду директора ТОВ Назарян підтверджується також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначає, що на момент призначення її директором (04 листопада 2015 року), її прізвище було ОСОБА_3 , а після одруження змінено на ОСОБА_4 .

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться прізвище ОСОБА_1 .

Також відмічає, що станом на день реєстрації ТОВ Назарян , місцезнаходження його було: АДРЕСА_1 , однак на сьогоднішній день АДРЕСА_2 .

Єдиним учасником ТОВ Назарян є ОСОБА_5 (громадянин Республіки Вірменія) - частка в статутному капіталі товариства складає 100%.

З 2015 року учасник ТОВ Назарян ОСОБА_5 перестав займатися та опікуватися своїм підприємством, визначати основні напрямки діяльності товариства.

Як наслідок, позивач втратив матеріальну (економічну) та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора в ТОВ Назарян . Позивач бажає змінити місце роботи й сферу діяльності

Уповноважений на звільнення директора орган ТОВ Назарян проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом, передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього Статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу.

З огляду на викладене, своєю бездіяльністю, яка виразилася в не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача в межах статутної діяльності Товариства, ТОВ Назарян були порушені трудові права позивача, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Окрім цього, невнесення відповідачем відповідних змін про звільнення з посади директора ОСОБА_2 (на даний час ОСОБА_1 ) до Єдиного державного реєстру свідчить про те, що відповідач не визнає припинення трудових відносин з позивачем та продовжує вважати його керівником Товариства.

Таким чином, на думку ОСОБА_1 , її право на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене частиною 1 статті 38 КзПП, також право щодо вільного вибору праці було порушеним.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року частково задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ Назарян припиненими на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом внесення відомостей про припинення з 07 липня 2020 року трудових відносин між ОСОБА_2 та ТОВ Назарян , у зв`язку із звільненням з посади директора (керівника) ТОВ Назарян за власним бажанням з 07 липня 2020 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судовим рішенням на підставі якого проводяться реєстраційні дії щодо зміни відомостей в Єдиному державному реєстрі стосовно директора (керівника) ТОВ Назарян , - є судове рішення про зобов`язання вчинити певні реєстраційні дії.

Рішення суду про визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ Назарян припиненими не сприяло повному захисту порушених прав позивача, оскільки в Єдиному державному реєстрі залишився запис про керівника (директора) ТОВ Назарян - ОСОБА_2

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ Назарян про заснування ТОВ Назарян від 04 листопада 2015 року ОСОБА_1 , було призначено на посаду директора товариства.

Прийняття позивача на посаду директора ТОВ Назарян підтверджується також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На момент призначення позивача директором товариства (04 листопада 2015 року), її прізвище було ОСОБА_3 , а після одруження змінено на ОСОБА_4 та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань значиться прізвище ОСОБА_1 .

Єдиним учасником ТОВ Назарян є ОСОБА_5 (громадянин Республіки Вірменія) - частка в статутному капіталі товариства складає 100%.

З 2015 року учасник ТОВ Назарян ОСОБА_5 перестав займатися та опікуватися своїм підприємством, визначати основні напрямки діяльності товариства.

У зв`язку з чим, позивачем на адресу єдиного учасника ТОВ Назарян - ОСОБА_7 була направлена заява від 22 червня 2020 року про звільнення з роботи за власним бажанням по статті 38 КЗпП України та повідомлення від 22 червня 2020 року про скликання зборів учасників товариства з наступним порядком денним: звільнення ОСОБА_1 з посади директора та призначення нового директора ТОВ Назарян , що підтверджується фіскальним чеком, накладною № 0210512678895 від 22 червня 2020 року, описом вкладення у лист.

Заява ОСОБА_1 про звільнення з посади директора та повідомлення про скликання зборів учасників було повернуто за зворотною адресою за терміном зберігання.

Таким чином, 27 липня 2020 року загальні збори учасників ТОВ Назарян не відбулися у зв`язку з неявкою на них єдиного учасника товариства ОСОБА_7 , що підтверджується актом від 27 липня 2020 року.

Як наслідок, перебування на посаді директора ТОВ Назарян позбавляє позивача можливості заробляти собі на життя, вільно обрати працю, вид діяльності, працевлаштуватися на певні посади.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини - наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

У пункті 4 частини 1 статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною 1 статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до вимог законодавства України про працю не виконана.

Враховуючи, що позивач припинив трудові обов`язки з товариством 22 червня 2020 року, однак відповідачем відповідне рішення про припинення трудових відносин (звільнення) не прийнято, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як вбачається з апеляційної скарги, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року в частині визнання трудових відносин припиненими не оскаржується в апеляційному порядку.

У зв`язку з цим, предметом апеляційного перегляду є оскаржуване рішення лише у частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом внесення відомостей про припинення з 07 липня 2020 року трудових відносин між ТОВ Назарян та директором ОСОБА_2 , у зв`язку із звільненням з посади директора (керівника) ТОВ Назарян за власним бажанням з 07 липня 2020 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Відмовляючи у задоволенні позову про зобов`язання Печерської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, ТОВ Назарян , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виключивши з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про керівника та підписанта ТОВ Назарян ОСОБА_2, суд першої інстанції враховував таке. Рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, є підставою для виключення відповідним державним органом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про керівника (директора) ТОВ Назарян ОСОБА_2

Частиною 2 статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18 ).

У частині 1 статті 25 Закону № 755-IV визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Колегія апеляційного суду, враховуючи вищевикладене, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки вважає, що позовна вимога про зобов`язання вчинити певні реєстраційні дії правомірно не задоволена судом першої інстанції, оскільки рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських

формувань запису про керівника (директора) ТОВ Назарян ОСОБА_1 .

Колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що у разі необґрунтованої відмови відповідного державного органу у вчиненні реєстраційних дій на підставі рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, позивач не позбавлена права звернутися до суду у передбаченому законом порядку.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року в оскаржуваній частині,- залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 02 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 02 червня 2021 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді А.С. Сержанюк

Л.П. Сушко