Ухвала

від 07.12.2020 по справі 203/1956/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1340/20 Справа № 203/1956/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисника-адвоката, який діє

в інтересах ОСОБА_8 ОСОБА_9 ,

адвоката, який дії

в інтересах КСГ Дніпро ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 та заперечення представника КСГДніпро на неї на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2020 року, якою задоволено клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 12020040000000451, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 3641, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Обставини,встановлені рішеннямсуду першоїінстанції,короткий змістоскарженого рішення.

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_11 про арешт майна.

Накладено арешти на наступне майно:

квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_1 ;

квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_1 ;

вантажний автомобіль «КАМАЗ 5410», реєстраційний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_1 ;

состави транспортних засобів з тягачем категорії «С» ОДАЗ 9370, реєстраційний знак НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_7 , номер шасі НОМЕР_8 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_1 ;

заборонено відчуження та розпорядження цим майном.

Накладено арешт на частку у статутному капіталі Фермерського господарства «ПУШКАРІВСЬКЕ» код ЄДРПРОУ 40331930 у сумі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) грн. (корпоративні права), що складає 100 % статутного капіталу, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_1 , та одноосібним кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_8 заборонено відчуження та розпорядження цим майном будь-яким чином, а також заборонено державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії щодо Фермерського господарства «ПУШКАРІВСЬКЕ» код ЄДРПОУ 40331930, які стосуються відчуження частки у статутному капіталі цієї юридичної особи, зміни складу засновників (власників), реорганізації чи ліквідації (припинення) цієї юридичної особи.

Накладено арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО БІЗНЕС ПЛЮС» код ЄДРПОУ 42265844 у сумі 5 000 грн. (корпоративні права), право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_1 , та одним з кінцевих бенефіціарних власників якого є ОСОБА_8 заборонено відчуження та розпорядження цим майном будь-яким чином, а також заборонено державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО БІЗНЕС ПЛЮС» код ЄДРПОУ 42265844, які стосуються відчуження частки у статутному капіталі цієї юридичної особи ОСОБА_8 , зміни статутного капіталу, що призводять до зменшення в ньому частки ОСОБА_8 , реорганізації чи ліквідації (припинення) цієї юридичної особи.

Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна пташник, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Новомиколаївка, вул. Дорожна, 4-а, право власності на який зареєстровано за Фермерським господарством «ПУШКАРІВСЬКЕ», код ЄДРПОУ 40331930 заборонено відчуження та розпорядження цим майном.

Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що враховуючи вимоги ст. 131, 170 КПК та приймаючи до уваги, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо заподіяння матеріальної шкоди неправомірними діями службової особи приватного права, враховуючи пред`явлення до підозрюваної цивільного позову про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, дійшов висновку, про необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_8 з метою забезпечення цивільного позову.

При вирішення питання про накладення арешту на корпоративні права з урахуванням положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» способом забезпечення накладення арешту на корпоративні права є заборона суб`єктам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії відносно відповідного юридичних осіб. Разом з тим, оскільки для забезпечення безперешкодної діяльності підприємств може виникати необхідність у проведення певних реєстраційних дій (уточнення видів економічної діяльності, засобів зв`язку, переліку уповноважених осіб та інше) слід заборонити вчиняти лише ті реєстраційні дії, які є необхідними для забезпечення реалізації арешту корпоративних прав, а саме: відчуження частки у статутному капіталі юридичної особи, зміни складу засновників (власників), реорганізації чи ліквідації (припинення) цієї юридичної особи, де підозрювана є одноосібним власником, та відчуження частки у статутному капіталі цієї юридичної особи ОСОБА_8 , зміни статутного капіталу, що призводять до зменшення в ньому частки ОСОБА_8 , реорганізації чи ліквідації (припинення) цієї юридичної особи, у якій підозрювана є співвласником.

Крім того, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 222375927 від 02.09.2020 року право власності на пташник, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за Фермерським господарством «ПУШКАРІВСЬКЕ». Дата набуття цього права 27.12.2019 р. (а.с. 195).

Приймаючи до уваги, що вказані операції з придбання нерухомого майна підприємством, де єдиним засновником та одноосібним власником якого є підозрювана, були вчинені в період, коли згідно матеріалів досудового розслідування підозрювана могла вчиняти протиправні дії. Остільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні таких дій і на користь ФГ «ПУШКАРІВСЬКЕ», яке від цього могло безпідставно зберегти грошові кошти внаслідок незаконного збільшення свого податкового кредиту за рахунок потерпілого, вказане може свідчити про придбання майна за рахунок коштів від протиправної діяльності.

В той же час, слідчий суддя залишив право на користування відповідним нерухомим майном.

Короткий зміствимог апеляційноїскарги іузагальнені доводиособи,яка їїподала.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке зазначено в ухвалі суду.

На його думку, ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства, вважаючи, що арешти були накладені без достатніх на те підстав, виключно з урахуванням доводів прокурора, які не підтвердженні жодним доказом.

Вважає, що арешт на майно ОСОБА_8 було накладено передчасно, оскільки, слідчий суддя, при вирішенні питання щодо накладення арешту, повинен буз з`ясувати чи дійсно було допущено будь-які порушення законодавства підозрюваною, та чи такі дії (у випадку наявності порушень) призвели до спричинення майнової шкоди.

В запереченні на апеляцію адвокат ОСОБА_10 , яка є представником цивільного позивача ТОВ КСГ Дніпро заперечує проти апеляційної скарги, та вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала суду є законною.

Вважає, що висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, остільки застосування судом заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту зазначеного майна підозрюваної запобігне можливості відчуження такого майна та уникнення ОСОБА_8 матеріальної відповідальності перед ТОВ КСГ Дніпро, що була спричинена вчиненими нею протиправними діяннями.

Позиція учасників апеляційного перегляду.

Адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник цивільного позивача ТОВ КСГ Дніпро адвокат ОСОБА_10 просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача; думки учасників судового розгляду; вивчивши та перевіривши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; перевіривши додаткові матеріали; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За положеннями ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення :1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Перевіривши доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення слідчого судді та істотність порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею виконані належним чином.

В провадженні ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12015160480004266, внесеному до ЄРДР 20.08.2015 року, за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 3641, ч. 1 ст. 366 КК України

В ході досудового розслідування встановлено, що службова особа юридичної особи приватного права, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими органом досудового розслідування особами, маючи доступ до електронного кабінету платника податків підприємства, неодноразово, починаючи з 2017 року по теперішній час систематично незаконно здійснювала реєстрацію в електронному вигляді податкових накладних та декларацій ТОВ «КСГ «ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 20252198, юридична адреса: Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Новопокровка, вул. Дружби,4) про угоди з постачання товарів, надання послуг, виконання робіт на адресу ряду суб`єктів підприємницької діяльності, які насправді не відбувалися та не обліковувалися по бухгалтерському обліку. Внаслідок умисних незаконних дій головного бухгалтера та інших осіб охоронюваним законам правам даної юридичної особи спричинено значну матеріальну шкоду на загальну суму понад 45 887 111 грн.

Постановою слідчого від 21 травня 2020 року ТОВ «КСГ «Дніпро» визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12020040000000451.

15 липня 2020 року ТОВ «КСГ «Дніпро» пред`явило до ОСОБА_8 цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином на загальну суму 85 625 245 грн..

Апеляційним судом встановлено, що клопотання слідчого та обставини на які посилається слідчий, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно відповідає вимогам ст.171 КПК України та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апелянта про незаконність рішення слідчого судді про накладення арешту з посиланням на те, що в матеріалах справи відсутні докази, щодо остаточної суми заявленого цивільного позову, остільки визначення розміру цивільного позову на даній стадії не перевіряється, адже вказане є послідуючими завданнями кримінального провадження, а саме: при розгляді справи по суті.

З наведених підстав доводи апеляційної скарги про те, що прокурор та слідчий, в порушення вимог законодавства, не довели необхідність арешту, наявність ризиків, а також належність майна до кримінального правопорушення, не підлягають задоволенню.

Аналізуючи наявні матеріали колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З огляду на вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Крім того, колегія суддів зазначає, що власник майна має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, одразу ж, після зникнення підстав для його застосування.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка заподіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зважаючи на вищезазначене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вилучене майно, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт на майно застосував на засадах розумності та співмірності, надавши можливість користуватися зазначеним майном.

Також апеляційний суд звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з якою, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Як зазначено в рішенні Європейського суду від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обмеження прав та свобод особи на етапі досудового розслідування обставини, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а вирішення питання про наявність складу кримінального правопорушення є завданням наступних стадій кримінального провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі Смирнов проти Росії було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Доводи щодо сумнівності підстав для накладення арешту, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржене рішення слідчого судді постановлене у чіткій відповідності до положень кримінального процесуального Закону, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв`язку з чим така апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала без змін.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_9 ,- залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2020 року, якою задоволено клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 12020040000000451, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 3641, ч. 1 ст. 366 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4