Постанова

від 08.12.2020 по справі 552/2581/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2581/20 Номер провадження 22-ц/814/2130/20Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді : Одринської Т.В.

суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

за участю секретаря судових засідань - Ряднини І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,-

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Токар Олени Анатоліївни

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2020 року,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації , в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.05.2020 № 72-П про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації ; визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації від 07.05.2020 № 161-к про звільнення ОСОБА_1 . Просив також поновити його на посаді генерального директора Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації з 8 травня 2020 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення його на роботі та моральну шкоду, яку визначив у розмір 30 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 11 березня 2019 року він працював на посаді генерального директора ДП Полтавастандартметрологія , умови праці було визначено контрактом № 10 від 06 березня 2019 року, укладеним між Мінекономрозвитку та позивачем, з терміном по 10 березня 2022 року.

07 травня 2020 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи з підстав, передбачених контрактом, підпункт й пункту 5.3. розділу 5 контракту № 10 від 06.03.2019, за п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Підставою для звільнення позивача за пунктом 8 статті 36 КЗпП України стала доповідна записка начальника відділу запобігання корупційній діяльності Мінекономрозвитку ОСОБА_2 , в якій зазначені обставини, що вказують на наявність у генерального директора ДП Полтавський центр ОСОБА_1 потенційного конфлікту інтересів із особою, яка перебувала з останнім у відносинах прямого підпорядкування.

Позивач зазначає, що при звільненні відбулося неправомірне застосування заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, порушено принцип презумпції невинуватості, тому вважає звільнення незаконним.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивач не повідомляв Мінекономрозвитку про наявність у нього конфлікту інтересів відносно начальника відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ДП Полтавастандартметрологія ОСОБА_3 , в зв`язку з чим, звільнення позивача було правомірним.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду представник позивача - адвокат Токар О.А. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, вважає, що висновки суду, не відповідають встановленим під час судового розгляду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи, також вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги дату укладення договору позики, що має значення для правильного вирішення справи. Зазначає, що накази про заохочення працівників від 25.04.2019, 03.06.2019 № 198к, № 145, на які представник Мінекономіки посилається як на підтвердження обставин викладених в доповідній записці, підписані позивачем до моменту виникнення фінансових зобов`язань перед ОСОБА_3 за борговою розпискою від 27 вересня 2019 року.

Вказує, що на підставі п. 1.2. посадової інструкції начальника відділу оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ОСОБА_3 , знаходилася в безпосередньому підпорядкуванні у заступника генерального директора із стандартизації та оцінки відповідності ОСОБА_4 , а не у генерального директора.

Зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, допустив неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, вимог Кодексу Законів про працю України, Закону України Про запобігання корупції , положень Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839, Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при прийманні на роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 року № 203.

Внаслідок чого, судом першої інстанції не було враховано, що відповідачами жодних заходів щодо перевірки інформації, викладеної в доповідній записці начальника відділу запобігання корупційній діяльності Стрілецького І.О. від 09.04.2020 року, вжито не було. Перевірка чи службове розслідування не проводилися, жодних пояснень у позивача щодо допущених порушень відібрано не було, у зв`язку з чим, він не мав можливості спростувати зазначену в доповідній записці інформацію.

Вказує, що судом першої інстанції, не надана мотивована оцінка доводам представника позивача щодо порушень порядку звільнення позивача, а саме: Уповноважений орган (Мінекономіки) не видав позивачу копію наказу про звільнення від 07.05.2020 № 72-п та не ознайомив його з цим наказом під особистий підпис всупереч вимогам ч. 2 ст. 47 КЗпП України.

Окрім того, не надано оцінку наданим письмовим доказам в обґрунтування відсутності прямого підпорядкування підлеглої особи (начальника відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ОСОБА_3 ) від її керівника (генерального директора Горбаня А.В.), та не наведено мотиви їх відхилення.

Вказує, на те, що його звільнення відбулося з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки вважає, що у його діях був відсутній конфлікт інтересів.

В.о. генерального директора Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації Л.С. Щур та представник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України В. Стрелець, подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Встановлено, що наказом від 06 березня 2019 № 34-п Мінекономрозвитку ОСОБА_1 був призначений на посаду генерального директора ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації на термін та на умовах, визначених контрактом (том 2 а.с. 29).

Між Мінекономрозвитку та позивачем було укладено контракт від 06 березня 2019 року № 10 на термін з 11.03.2019 по 10.03.2022 (том 2 а.с. 31-34).

Підпунктом й пункту 5.3. зазначеного контракту № 10 передбачено, що генеральний директор може бути звільнений з посади, а контракт розірваний за ініціативою Мінекономрозвитку, в тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення строку його дії у разі, зокрема, неповідомлення Мінекономрозвитку у встановленому Законом України Про запобігання корупції порядку про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів (том 2 а.с. 31-34).

ОСОБА_1 є особою, що підпадає під дію положень Закону України Про запобігання корупції і відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону має обов`язок щодо вжиття заходів по недопущенню виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та повідомляти про наявність таких конфліктів, що не оспорюється учасниками справи.

Наказом Мінекономрозвитку з особового складу від 07 травня 2020 року №72-п звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації 7 травня 2020 року з підстав, передбачених контрактом, підпункт й пункту 5.3. розділу 5 контракту № 10 від 6 березня 2019 року, п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Підставою для звільнення була доповідна записка начальника відділу запобігання корупційній діяльності Стрілецького І.О. від 09 квітня 2020 № 55-05/14 (том 1 а.с. 11).

Згідно з наказом ДП Полтавастандартметрологія від 07 травня 2020 № 161к звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації 07 травня 2020 року з підстав, передбачених контрактом, підпункт й пункту 5.3. розділу 5 контракту № 10 від 6 березня 2019 року, п. 8 ст. 36 КЗпП України . Визначено провести виплати ОСОБА_1 та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 44 календарних дні. (том 1 а.с. 12).

Відповідно до доповідної записки № 55-05/14 від 09 квітня 2020 року складеної начальником відділу запобігання корупційній діяльності ОСОБА_2 , за результатом перевірки щодо наявності конфлікту інтересів у генерального директора ДП Полтавастандартметрологія ОСОБА_1 відносно начальника відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ОСОБА_3 , встановлено, що відповідно до договору позики від 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_3 кошти у розмірі 19500 доларів США. ОСОБА_1 , знаючи про наявні фінансові зобов`язання перед ОСОБА_3 , не повідомив Мінекономіку про потенційний конфлікт інтересів. (том 1 а.с. 45).

ОСОБА_3 з 03 червня 2019 року перебуває на посаді начальника відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ДП Полтавастандартметрологія (том 2 а.с. 48), на яку переведена з посади провідного інженера із стандартизації центру оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ДП Полтавастандартметрологія .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , як генеральний директор, мав відповідні повноваження щодо застосування заохочень по відношенню до ОСОБА_3 , остання знаходилася з позивачем у відносинах прямої організаційної залежності, тому суд прийшов до висновку, що мав місце потенційний конфлікт інтересів та позивач не вживав заходів передбачених ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , не повідомляв Мінекономрозвитку про наявність у нього конфлікту інтересів чим порушив умови Контракту № 10 від 06.03.2019.

Колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , особи зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, шо виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вважав встановленим те, що 27 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка знаходилася з позивачем у відносинах прямої організаційної залежності,було укладено договір позики на суму 22 500 доларів США. У зв`язку з чим, місцевий суд прийшов до висновку, що мав місце потенційний конфлікт інтересів між позивачем та ОСОБА_3 , про який ОСОБА_1 не повідомив безпосереднього керівника у встановлені законом строки.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що правовідносини з договору позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникли 27 вересня 2019 року.

В доповідній записці начальника відділу запобігання корупційній діяльності ОСОБА_2 , яка була підставою розірвання трудового контракту № 10 від 06 березня 2019 року, зазначено, що ОСОБА_1 , знаючи про свої фінансові зобов`язання перед ОСОБА_3 , не повідомив Мінекономіку про потенційний конфлікт інтересів, що підтверджується відповідними наказами.

Так, Наказом ДП "Полтавастандартметрологія" від 25 квітня 2019 року № 13-з, ОСОБА_1 преміював за виконання додаткових доручень керівництва, начальника підрозділу, збільшення обсягів робіт, працівників ДП "Полтавастандартметрологія", серед яких була ОСОБА_3 . Наказом ДП "Полтавастандартметрологія" від 03 червня 2019 року № 198к, ОСОБА_1 забезпечив переведення ОСОБА_3 з посади провідного інженера із стандартизації центру з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції, на посаду начальника відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції. Наказом ДП від 03 червня 2019 року № 145, ОСОБА_1 встановив надбавку до посадового окладу працівникам ДП "Полтавастандартметрологія", серед яких була начальник відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ОСОБА_3 .

Проте, всі вищенаведені накази, підписані генеральним директором ОСОБА_1 , до моменту виникнення фінансових зобов`язанань перед ОСОБА_3 за борговою розпискою від 27 вересня 2019 року.

Слід зазначити, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її представницькі повноваження можуть не суперечити один одному. Укладений договір позики від 27 вересня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , не створює конфлікт інтересів, оскільки не встановлено, що дана обставина впливає на об`єктивність та неупередженість прийнятих ОСОБА_1 рішень, під час виконання ним службових повноважень.

Так, згідно вимог п. 7.5 абзац 19 Статуту ДП Полтавастандартметрологія , затвердженого наказом Мінекономіки від 19.11.2019 року № 409 передбачено, що генеральний директор відповідно до покладених на нього завдань здійснює матеріальне заохочення (преміювання) працівників Підприємства. (т. 2 а.с. 18 зворот).

В свою чергу, серед переліку працівників на яких генеральний директор може безпосередньо подавати довідки про заохочення (преміювання), визначених пунктом 6.2. Положення про систему оплати праці працівників ДП Полтавастандартметрологія (Додаток № 1 до Колективного договору) , відсутній начальник відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ( ОСОБА_3 ). Вказаними повноваженнями, згідно Положення, наділений заступник генерального директора (додаток № 1.4.1).

Відповідно до п. 1.2. посадової інструкції начальника відділу оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ОСОБА_3 знаходилася в безпосередньому підпорядкуванні у заступника генерального директора із стандартизації та оцінки відповідності ОСОБА_4 .

З підпункту 3.1. пункту 3 Функції посадової інструкції заступника генерального директора ДП Полтавастандартметрологія ОСОБА_4 вбачається, що заступник генерального директора організовує і координує роботу відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції. Підпунктом 4.1. пункту 4 Службові обов`язки наведеної посадової інструкції визначено, що заступник генерального директора зобов`язаний керувати діяльністю, в тому числі й відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції, контролювати результати роботи, стан трудової і виробничої дисципліни (т. 2 а.с. 168-173).

Згідно схеми Організаційної структури державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації на 2019 рік, погоджені Міністерством економічного розвитку торгівлі України від 15 січня 2019 року та від 01 червня 2019 року, Відділ з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції перебуває у безпосередньому підпорядкуванні заступника генерального директора із стандартизації та оцінки відповідності, а не у генерального директора ДП Полтавастандартметрологія (т. 2 а.с. 159).

З матеріалів справи не вбачається, що саме з боку генерального директора ОСОБА_1 здійснювалось додаткове, від інших працівників, заохочення ОСОБА_3 .

Розглядаючи даний спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при звільненні роботодавцем не було відібрано у ОСОБА_1 письмові пояснення, та належним чином не перевірено факти, викладені в доповідній записці начальника відділу запобігання корупційній діяльності ОСОБА_2 про наявність конфлікту інтересів, чим порушено вимоги ст. 149 КЗпП України.

Згідно з вимогами ч. З, ч. 4 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції визначено, що безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

В разі встановлення наявності конфлікту інтересів, законодавець передбачає вжиття заходів щодо самостійного врегулювання даного конфлікту, а вже потім застосування заходів зовнішнього врегулювання.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про запобігання корупції зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання вчиненням нею певних дій чи-прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи.

Отже, звільнення є крайнім заходом зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог ст. 34 Закону України Про запобігання корупції звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв`язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

Аналогічні положення містяться і в Методичних рекомендаціях щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, колегія суддів приходить до висновку, що при звільненні позивача було допущено порушення зазначених вище вимог Кодексу Законів про працю України, Закону України Про запобігання корупції , положень Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839.

З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу та поновлення на посаді ОСОБА_1 , є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи, що звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора є незаконним, з Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи (ст. 235 КЗпП України) та по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі.

Згідно довідки ДП Полтавастандартметрологія , заробітна плата за два останні місяці роботи, що передувала звільненню ОСОБА_1 , складає 47351,22 грн. В розрахунковому періоді позивачем відпрацьовано 38 днів, тому середньоденна заробітна плата становить 1246,08 грн.

Період вимушеного прогулу з 08 травня 2020 року по 08 грудня 2020 року складає 147 робочих днів. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 становить 183 173,76 грн. (147 робочих днів * 1246,08 грн).

Колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 про відшкодування на його користь моральної шкоди не підлягають до задоволення, оскільки поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку вже є достатнім для відновлення порушених прав позивача, тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення районного суду слід скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07 травня 2020 № 72-П про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації ; визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації від 07 травня 2020 № 161-к; поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації з 08 травня 2020 року; стягнути з Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 183 173,76 грн. (147 робочих днів * 1246,08 грн). Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації , а також в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання. В іншій частині позову щодо стягнення моральної шкоди - відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст.141 ЦК України, колегія суддів вважає, що з відповідачів на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір по 420,40 грн з кожного.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ППК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Токар Олени Анатоліївни - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 05 серпня 2020 року - скасувати. Ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07 травня 2020 № 72-П про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації .

Визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації від 07 травня 2020 № 161-к про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації .

Поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації з 08 травня 2020 року.

Стягнути з Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 183 173,76 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації , а також в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України та з Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації на користь ОСОБА_1 судовий збір по 420,40 грн з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 11.12.2020року.

Головуючий суддя : Т.В. Одринська

Судді: О.А. Лобов

В.М. Триголов