Постанова від 09.12.2020 по справі 654/2811/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 654/2811/20 Головуючий у І інстанції Данилевський М.А.

Номер провадження 22-ц/819/1696/20 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Вейтас І.В.,

Радченка С.В.,

секретар Сікора О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу адвоката Казанцевої Світлани Анатоліївни від імені ОСОБА_1 на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області, постановлену 02 жовтня 2020 року під головуванням судді Данилевського М.А., у цивільній справі за скаргою адвоката Хараїм Ольги Валеріївни від імені ОСОБА_2 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича, заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Дата подання скарги до суду

18 серпня 2020 року.

Вимоги скарги

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С., оформлене листом № 6315 від 13 серпня 2020 року, яким відмовлено визначити суму заборгованості за виконавчим листом від 08 вересня 2017 року, виданим Голопристанським районним судом Херсонської області у справі № 654/965/13-ц, у валюті, визначеній у судовому рішенні, а саме 250000 доларів США.

Зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. здійснити обрахунок суми боргу за виконавчим листом від 08 вересня 2017 року, виданим Голопристанським районним судом Херсонської області у справі № 654/965/13-ц, у валюті, визначеній у судовому рішенні, а саме 250000 доларів США та направити стягувачу ОСОБА_2 нове повідомлення, передбачене ч. 6 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження з урахуванням висновків суду.

Підстава скарги

Неправомірне, на думку заявника, визначення суб`єктом оскарження розміру заборгованості при примусовому виконанні виконавчого листа № 654/965/13-ц, виданого Голопристанським районним судом Херсонської області 29 листопада 2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 250000 доларів США, що було еквівалентно 1998250 гривням на час ухвалення рішення суду, проведеного на підставі вказаного гривневого еквівалента у сумі 2581112,8 гривні, а не на підставі фактичного розміру боргу в 250000 доларів США.

Обґрунтування скарги

Посилання на наявність на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. зведеного виконавчого провадження № 57555111 від 30 жовтня 2018 року, до складу якого серед інших входить виконавче провадження № 58853350 від 10 квітня 2019 року з виконання виконавчого листа № 654/965/13-ц, виданого Голопристанським районним судом Херсонської області 29 листопада 2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 250000 доларів США, що еквівалентно 1998250 гривням, 30 липня 2020 року представником ОСОБА_2 адвокатом Хараїм О.В. від приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. було отримано лист № 5427 від 27 липня 2020 року, з повідомленням про те, що 16 липня 2020 року мали відбутися треті електронні торги з реалізації житлового будинку загальною площею 444,5 кв.м та земельної ділянки площею 0,1668 Га, кадастровий номер 6522384300:02:032:0006, по АДРЕСА_1 , належних ОСОБА_1 , вказані торги не відбулися через відсутність допущених учасників, з посиланням на те, що вартість нереалізованого майна становить 3934376,60 гривні, а загальна сума боргу з врахуванням визначення у виконавчому документі суми боргу у якості гривневого еквівалента та часткового погашення суми боргу складає 2581112,80 гривні, стягувачу запропоновано внести на рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, у розмірі 1353263 гривень, також цим листом приватним виконавцем було запропоновано ОСОБА_4 як адвокату, а не як стягувачу, залишити за собою нереалізоване майно та протягом 10 робочих днів з дня надходження повідомлення та внести на відповідний рахунок різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню за виконавчим документом, що суперечить ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , порушує майнові права стягувача ОСОБА_2 .

У скарзі зазначено, що у приватного виконавця Манікіна Д.С. у вказаному зведеному провадженні на виконанні перебуває виконавчий лист № 654/3620/16-ц, виданий Голопристанським районним судом Херсонської області 29 листопада 2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 3% річних у сумі 577125 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5771,25 гривні, всього 582896,25 гривні, виконавчий лист № 654/965/13-ц, виданий Голопристанським районним судом Херсонської області 29 листопада 2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 250000 доларів США, що еквівалентно 1998250 гривень, у п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження № 58853350 від 10 квітня 2019 року зазначено стягнути з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 25000 доларів США , що свідчить про обрахування суб`єктом оскарження власної винагороди у розмірі 10% від боргу в 250000 доларів США, а не 10% від його еквіваленту в 1998250 гривень, з листа № 5427 від 27 липня 2020 року вбачається, що вартість нереалізованого майна становить 3934376,60 гривні, сума боргу, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 за двома виконавчими листами складає 582896,25 гривні та 250000 доларів США, у разі виявлення стягувачем ОСОБА_2 бажання залишити за собою нереалізоване майно вона не повинна вносити на відповідний рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на її користь, так як вартість нереалізованого майна є вдвічі меншою, ніж сума боргу, у своєму рішенні приватний виконавець посилається на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області у справі № 654/965/13-ц від 21 червня 2017 року про роз`яснення судового рішення, однак останній спотворив зміст даної ухвали суду та вказав на висновки, які судом не приймалися, в ухвалі Голопристанського районного суду Херсонської області у справі № 654/965/13-ц від 21 червня 2017 року не встановлено порядку виконання судового рішення, а лише чітко зазначено, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 , якого замінила ОСОБА_2 , підлягає стягненню 250000 доларів США, що станом на 16 травня 2013 року було еквівалентно 1998250 гривням, та не вказано про те, що стягнення має відбуватися у національній валюті.

Рішення суду першої інстанції за скаргою

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2020 року скаргу адвоката Хараїм О.В. від імені ОСОБА_2 задоволено частково, постановлено:

-визнати протиправними вимоги приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. (у зведеному виконавчому провадженні № 57555111 від 30 жовтня 2018 року, до складу якого входить виконавче провадження № 58853350 від 10 квітня 2018 року), викладені в повідомленні від 27 липня 2020 року № 5427 стягувачу ОСОБА_2 про не реалізацію нерухомого майна житлового будинку загальною площею 444,5 кв.м та земельної ділянки площею 0,1668 Га (кадастровий номер 6522384300:02:032:0006) по АДРЕСА_1 , належних ОСОБА_1 , на третіх електронних торгах, в частині зобов`язання ОСОБА_2 протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця повідомлення, внести на відповідний рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 у сумі 1353263,80 гривні;

-у задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Також в мотивувальній частині ухвали міститься посилання про те, що визначення суми заборгованості за виконавчим листом не належить до компетенції приватного виконавця.

Вимога апеляційної скарги

В апеляційній скарзі на ухвалу адвокат Казанцева С.А. від імені ОСОБА_1 просила її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

Підстава апеляційної скарги

Посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Обґрунтування апеляційної скарги

Доводи про те, що судом першої інстанції задоволено частково вимогу, яка не була заявлена та не була предметом розгляду суду, повідомлення приватного виконавця Манікіна Д.С. від 27 липня 2020 року не було предметом скарги та розгляду у суді, суд фактично прийняв рішення щодо дій приватного виконавця поза межами строку на їх оскарження, скаржник у своїй скарзі як на підставу задоволення вимог посилається на ч. 3 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу, у разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець на відповідний рахунок приватного виконавця, тому застосування положень ч. 3 ст. 49 Закону України Про виконавче провадження у даному випадку неможливе, оскільки під час проведення виконавчих дій приватним виконавцем не виявлено у боржника коштів у відповідній валюті, вказана норма не підлягає застосуванню при продажі майна у даному випадку, так як це не передбачено ст. 61 Закону України Про виконавче провадження , яка регулює порядок передачі майна стягувачу, відповідно до ст. 19 Конституції України виконавець зобов`язаний діяти лише в порядку, спосіб та межах, передбачених законом, у зв`язку з чим відсутні передбачені законом підстави зобов`язувати державного виконавця виконувати те, що не передбачено законом, посилання суду першої інстанції на п. 30.1 ст. 30 Закону України Про платіжні системи та перекази коштів в Україні від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ не підлягає застосуванню, Голопристанський районний суд Херсонської області, ухвалюючи рішення у справі № 654/965/13-ц від 16 травня 2013 року, визначив суму боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом Національного банку України станом на дату ухвалення рішення, тобто 250000 доларів США станом на 16 травня 2013 року становило 1998250 гривень, що відповідає положенням ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 524 ЦК України, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, за її ст. 8 норми Конституції України є нормами прямої дії, у даній справі скаржник не згідний із виконанням приписів положень ч. ч. 6, 8 ст. 61 Закону України Про виконавче провадження , за якими має сплатити різницю між зафіксованою судовим рішенням гривневого еквівалента валютного зобов`язання та ціною вартості нерухомого майна визначеного на третіх електронних торгах, поданням скарги на дії приватного виконавця скаржник намагається у невстановлений чинним законодавством спосіб змінити рішення суду щодо збільшення суми зобов`язання та затягнути виконавче провадження, посилання на п. 3 постанови про відкриття виконавчого провадження № 58853350 від 10 квітня 2019 року про стягнення з боржника винагороди приватного виконавця у розмірі 25000 доларів США, що становить 10% саме від суми боргу 250000 доларів США, на думку апелянта не має значення для правильного вирішення справи, посилання суду першої інстанції на практику і правові позиції Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду є необґрунтованим та не може бути застосоване у даній справі.

Вимоги відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Хараїм О.В. від імені ОСОБА_2 просила залишити скаргу без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Обґрунтування відзиву

Посилання на правильність рішення суд першої інстанції у даній справі та формулювання судом змісту рішення у спосіб, який є найбільш ефективним для захисту порушеного права стягувача у виконавчому провадженні.

Процесуальна позиція учасників при апеляційному розгляді справи

Адвокат Казанцева С.А. від імені ОСОБА_1 наполягала на задоволенні скарги, після перерви у судовому засіданні надала до суду додаткові письмові пояснення та заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із її перебуванням на самоізоляції через контактування з особою, у якої виявлено Covid-19, за результатами розгляду даної заяви, оскільки адвокат ОСОБА_7 приймала участь у попередніх судових засіданнях, надавала усні та письмові пояснення, колегія суддів вважала можливим та необхідним продовжити розгляд справи у відсутність даного учасника.

Адвокат Казанцев Г.М. від імені ОСОБА_3 підтримав вимоги апеляційної скарги, приватний виконавець Манікін Д.С. покладався на розсуд суду, при цьому пояснив, що до його повноважень входить питання визначення розміру заборгованості за виконавчим листом.

Адвокатом Хараїм О.В. та приватним виконавцем Манікіним Д.С. до апеляційного суду надано документи з приводу правовідносин сторін виконавчого провадження, які долучені до матеріалів справи.

Позиція апеляційного суду

Апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню.

Мотиви суду апеляційної інстанції

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 є стягувачем, а ОСОБА_1 боржником у зведеному виконавчому провадженні № 57555111 від 30 жовтня 2018 року, складовою якого є виконавче провадження № 58853350 від 10 квітня 2018 року за виконавчим листом від 13 травня 2013 року у справі № 654/965/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 250000 доларів США, що на час ухвалення рішення у справі 16 травня 2013 року було еквівалентно 19998250 гривням, при визначенні розміру заборгованості за цим виконавчим листом приватним виконавцем Манікіним Д.С. у розрахунку була застосована саме сума еквіваленту в національній грошовій одиниці, а не у сумі боргу 250000 доларів США, про такий розмір заборгованості суб`єктом оскарження було повідомлено адвоката Хараїм О.В. листом від 27 липня 2020 року, а самого стягувача ОСОБА_2 листом від 05 серпня 2020 року, листом № 6315 від 13 серпня 2020 року приватним виконавцем Манікіним Д.С. було відмовлено адвокату Хараїм О.В. у її вимозі провести перерахунок суми заборгованості у валюті зобов`язання.

За положеннями ст. 18 ЦПК України, ст. 129 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, ст. 129-1 останнього Закону крім обов`язковості судового рішення до виконання встановлено обов`язок держави забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Порядок виконання судового рішення визначено Законом України Про виконавче провадження , за його ст. 1 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, одними із основних засад виконавчого провадження за його ст. 2 є верховенство права, обов`язковість виконання рішень, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, розумність строків виконавчого провадження, співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Ст. ст. 447, 449 ЦПК України та ст. 74 Закону України Про виконавче провадження передбачена можливість для сторін виконавчого провадження оскаржувати до суду рішення, дії чи бездіяльність виконавця у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи, з огляду на дату відмови суб`єкта оскарження провести перерахунок заборгованості 13 серпня 2020 року вказаний процесуальний строк при подачі скарги пропущено не було.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 травня 2013 року було встановлено факт отримання в борг 14 вересня 2006 року ОСОБА_1 від ОСОБА_6 , правонаступником якого у виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , 250000 доларів США, вказаним рішенням вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 250000 доларів США, що було еквівалентно 1998250 гривням, за змістом цього рішення підлягає стягненню саме сума боргу в 250000 доларів США, а не її гривневий еквівалент на час ухвалення рішення у справі, у такому порядку підлягає виконанню і виконавчий лист за цим рішенням суб`єктом оскарження, у тому числі і при визначенні суми заборгованості за цим виконавчим листом, такого висновку не спростовує ухвала цього ж суду від 21 червня 2017 року про роз`яснення вказаного рішення, якою фактично його процитовано.

Таким чином приватним виконавцем при виконанні зазначеного вище виконавчого листа було неправильно обраховано розмір заборгованості за ним, що не є належним виконанням рішення суду, такі його дії вбачалися із надісланого стороні стягувача пропозиції лишити за собою нереалізоване на торгах майно, проте зазначений підхід до цього питання стосується всього провадження за вказаним виконавчим листом, оскільки після зазначеної виконавчої дії воно не закінчується і відповідні розрахунки виконавця матимуть значення для подальших виконавчих дій по виконанню рішення суду, отже належить визнати неправомірними дії приватного виконавця в цій частині у даному виконавчому провадженні в цілому.

Належним чином виконати у примусовому порядку судове рішення апріорі неможливо без правильного визначення розміру заборгованості за виконавчим документом, такий обов`язок виконавця вбачається зі змісту положень Закону України Про виконавче провадження , протилежний висновок суду у мотивувальній частині ухвали підлягає виключенню, резолютивна частина ухвали не відповідає заявленим у скарзі вимогам, її слід змінити та викласти в іншій редакції.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення скарги у вказаній частині, решта її доводів не містить обґрунтованих посилань на норми права чи обставини справи, які б могли бути підставами для задоволення її вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 381, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Казанцевої Світлани Анатоліївни від імені ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2020 року змінити, виключити з її мотивувальної частини посилання про те, що до компетенції приватного виконавця не входить питання визначення суми заборгованості за виконавчим листом, резолютивну частину ухвали викласти у такій редакції:

Визнати протиправними дії приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича у зведеному виконавчому провадженні № 57555111 від 30 жовтня 2018 року, до складу якого входить виконавче провадження № 58853350 від 10 квітня 2018 року, при визначенні розміру заборгованості у виконавчому провадженні № 58853350 від 10 квітня 2018 року у розмірі 2581112,8 гривні.

Зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича визначити розмір заборгованості у виконавчому провадженні № 58853350 від 10 квітня 2018, яке є складовою виконавчого провадження № 57555111 від 30 жовтня 2018 року, у відповідності до виконавчого листа від 13 травня 2013 року у справі № 654/965/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 250000 доларів США.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складено 14 грудня 2020 року і з цього дня протягом тридцяти днів на постанову може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Вейтас

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко