ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2126/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Вечірка І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Культурно-спортивний комплекс «Шинник» Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 року у справі №904/2126/20 (суддя Васильєв О.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Татрим» , м. Кам`янське
до Комунального підприємства «Культурно-спортивний комплекс «Шинник» Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення 170 644, 00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 року у справі №904/2126/20 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з відповідача - Комунального підприємства «Культурно-спортивний комплекс «Шинник» Дніпровської міської ради (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 118А; код ЄДРПОУ 38677636) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Татрим» (51933, м. Кам`янське, вул. Казанська, 35; код ЄДРПОУ 41864547): 170 644, 00 грн. заборгованості за договором та 2 559, 66 грн. витрат на сплату судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Рішення суду обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №16/12 від 16.12.2019 року в частині оплати виконаних позивачем робіт на загальну суму 170 644,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Вказує, що:
- судом порушено принцип змагальності сторін: порушено право скаржника на подання відзиву та право на справедливий суд;
- судом не встановлено, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Апелянт зазначає. що договір зі сторони замовника було підписано ОСОБА_1 , який на дату укладення договору обіймав посаду директора підприємства. Під час передачі справ та інших матеріально-технічних цінностей, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора, жодних документів, пов`язаних з укладенням та виконанням договору не передано. На момент звільнення ОСОБА_1 роботи за договором не виконувались, будь-яка техніка та матеріали, що свідчили б про виконання робіт, відсутні. Є наявні обґрунтовані сумніви у реальності факту виконання робіт за договором та юридичної сили самого договору.
Зазначений договір укладено з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» , а додатковою угодою № 1 до договору змінено умови здійснення оплати, що є істотною умовою договору.
Скаржник вважає, що договір є нікчемним, не створює для відповідача жодних прав та обов`язків, а мотиви не підписання актів виконаних робіт зі сторони відповідача є обґрунтованими.
Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 року у справі № 904/2126/20, в задоволенні позову відмовити, судові витрати стягнути з позивача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи апелянта. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2020 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача в порядку письмового провадження.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З матеріалів справи вбачається, що між Комунальним підприємством «Культурно-спортивний комплекс «Шинник» Дніпровської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Татрим» (підрядник) був укладений договір №16/12 від 16.12.2019 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується з урахуванням поточного фінансування виконати послуги: «Поточний ремонт частини покрівлі КП «КСК «Шинник» ДМР за адресою: м. Дніпро, просп. Б. Хмельницького, б.118А» (45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, ціна з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України виключно при наявності відповідного бюджетного призначення, складає 466 000, 00 грн. без ПДВ; в тому числі за рахунок коштів місцевого бюджету 295 356 грн., без ПДВ; за рахунок власних коштів підприємства 170 644, 00 грн., без ПДВ.
Згідно до п. 3.1. договору (з урахуванням внесених змін до нього додатковою угодою №1 від 16.12.2019 року) розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних послуг після підписання сторонами акту виконаних робіт, в гривнях, на розрахунковий рахунок підрядника в рамках надходження бюджетних асигнувань на дані послуги на казначейський рахунок замовника.
Пунктом 3.2. договору (з урахуванням внесених змін до нього додатковою угодою №1 від 16.12.2019 року) передбачено, що підрядник на підставі факту виконання послуг складає акти виконаних робіт у відповідності до правил визначення вартості будівництва за формою КБ-2в та довідку за формою №КБ-3 і передає належно оформлені документи на розгляд замовника. Замовник на протязі 3-х робочих днів перевіряє документи, і в разі їх відповідності та при наявності на казначейському рахунку замовника бюджетних коштів цільового призначення підписує їх, а у разі не підписання - обґрунтовує причину відмови, в т.ч. причиною відмови може бути повна відсутність (або відсутність в достатньому обсязі) бюджетних коштів на казначейському рахунку замовника.
Договором передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконанні роботи (в разі наявності та відповідно до суми цільових бюджетних коштів на казначейському рахунку замовника). (п.7.1.1. договору); приймати виконанні роботи згідно з актом виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки за формо № КБ-3. (п.7.1.2 договору).
Відповідно до п.7.3.3.4. договору підрядник зобов`язаний складати та надавати замовнику на підпис акт виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідку за формою № КБ-3 з усіма підтверджуючими документами.
Апелянт зазначає, що вказаний договір є нікчемним та він не породжує для відповідача жодних наслідків. Такі твердження скаржника не приймаються колегією суддів та є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У даній справі докази недійсності договору №16/12 від 16.12.2019 року відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в січні 2020 року були своєчасно виконані роботи, обумовлені сторонами в договорі, на загальну суму 170 644, 00 грн.
Наведене підтверджується відповідним рахунком на оплату № 1002 від 06.02.2020 року, актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2020 року на загальну суму 170 644, 00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2020 року.
Вищезазначені документи були 06.02.2020 року надіслані позивачем на адресу відповідача з вимогою підписати вищезазначений акт та провести оплату за виконані за договором №16/12 від 16.12.2019 року роботи. Вказаний лист позивача був отриманий відповідачем 07.02.2020 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням.
Докази підписання акту приймання виконаних робіт чи мотивована відмова від його підписання відповідачем суду не надані, виконані роботи не сплачені і згадані обставини апелянт в доводах апеляційної скарги не спростовує.
Між тим, судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що замовником прийняті та оплачені роботи на суму 295 356,00 грн., що додатково підтверджує, що доводи відповідача про його сумніви у реальності факту виконання робіт за договором та юридичної сили самого договору безпідставні та спростовуються діями відповідача по визнанню зазначених обставин.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаними обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Надавши вірну правову кваліфікацію правовідносинам сторін, діям відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за відсутності доказів належного виконання замовником умов укладеного з позивачем договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість виконаних позивачем у січні 2020 року робіт.
При цьому колегія суддів зауважує, що суд вірно оцінив дії відповідача щодо ненадання ним вмотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт за січень 2020 року, що свідчить про порушення Комунальним підприємством «Культурно-спортивний комплекс «Шинник» Дніпровської міської ради умов п.п.7.1.1., 7.1.2, 7.1.3 п.7.1 договору.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.01.2020 року по справі № 916/2640/17 зазначено, що якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 року у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 року у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 року у справі № 921/262/18.
Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акту та скріпити запис про це своїм підписом.
Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, скаржник не спростував належними та допустимими доказами висновки оскаржуваного ним судового рішення. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на Комунальне підприємство «Культурно-спортивний комплекс «Шинник» Дніпровської міської ради.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2020 року у справі №904/2126/20 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство «Культурно-спортивний комплекс «Шинник» Дніпровської міської ради.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя І.О. Вечірко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.12.2020 |
Оприлюднено | 15.12.2020 |
Номер документу | 93532504 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Васильєв Олег Юрійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні