Ухвала

від 09.12.2020 по справі 904/9306/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

09.12.2020м. ДніпроСправа № 904/9306/15

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент", м. Дніпро

про стягнення 43 734,12 доларів США та 249 749 грн. 26 коп.

Представники:

від позивача (стягувача): не з`явився;

від відповідача (боржника): не з`явився;

від ВДВС: Петрова К.В, посвідчення серія ДН № 1001 від 22.03.2019, представник.

ВСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2016, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2017, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 34 876, 00 доларів США заборгованості за простроченим кредитом, 8 858, 12 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, 124 874 грн. 63 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, 18 683 грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору; у решті позову відмовлено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 600 грн. 00 коп. судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом 17.05.2017 видано накази.

08.12.2020 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській Петровою К.В. до суду подано подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 07.12.2020 № 76351/В2, в якому просить суд тимчасово обмежити у виїзді за кордон, відповідно до вимог Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , керівника боржника - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Союз-Реагент ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду від 08.12.2020 зазначене подання прийнято судом до розгляду та судове засідання призначено на 09.12.2020.

У судовому засіданні 09.12.2020 державний виконавець підтримала вимоги, викладені у поданні, просила його задовольнити.

Дослідивши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Союз-Реагент ОСОБА_1 , заслухавши пояснення державного виконавця, господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні в Соборному відділі державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження №58377695 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/9306/15 від 17.05.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Реагент" (адреса: вул. вул Стартова, 11, м. Дніпро) на користь стягувачів заборгованості у загальному розмірі 1 328 437,87 грн.

Станом на дату направлення подання боржником рішення суду не виконано.

Державний виконавець вважає, що таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Реагент" ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню та не виконує зазначене рішення суду.

Із посиланням на норми Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України", Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" державний виконавець стверджує, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), є підставою для обмеження його права виїзду за межі України.

Господарський суд зазначає, що згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Нормами ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Розділом ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1302/29432, передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд за місцем виконання відповідног7о рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 № 3857-XII (з наступними змінами та доповненнями) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до листа Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

При цьому, під поняттям "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

У даному випадку, в матеріалах подання державного виконавця відсутні докази, які б свідчили насамперед про обізнаність боржника щодо наявності виконавчого провадження і строків його добровільного виконання, та, як наслідок, докази свідомого ухилення боржника від виконання наказу, оскільки матеріали справи не містять та державним виконавцем до подання не надано копій матеріалів виконавчого провадження №58377695, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження та інших документів, які свідчили б про вчинення державним виконавцем виконавчих дій в межах вказаного виконавчого провадження та ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Крім того, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що положеннями процесуального законодавства передбачено право суду постановити ухвалу про тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України. Разом з тим, господарським суд зазначає, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено права суду обмежувати у праві виїзду керівника боржника.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Боржником за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент", тобто обов`язок щодо виконання судового рішення покладено не на фізичну особу - ОСОБА_1 , а на юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент".

Господарський суд зазначає, що право виконавця звернутись до суду із заявою про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника встановлено ст. ст.18 Закону України „Про виконавче провадження". Проте, господарський суд зауважує, що правила, визначені Господарським процесуальним кодексом України, є спеціальними нормами по відношенню до правил, закріплених у Законі України "Про виконавче провадження". Таким чином, при вирішенні заяв про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, підлягають застосуванню процесуальна норма, яка є спеціальною та має для господарського суду переважне значення. При цьому, приписами ст. 337 Господарського процесуального кодексу України не передбачені повноваження суду у встановленні обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.

Позиція господарського суду щодо необхідності застосування саме норм Господарського процесуального кодексу України у випадку їх розбіжності із нормами Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі, підтверджується правовою позицію Великої Палати Верхового Суду, викладеною у постанові від 13.03.2019 по справі №920/149/18.

Підсумовуючи вище викладене, враховуючи приписи ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, яким не передбачено права суду обмежувати у праві виїзду за межі України керівника боржника, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна хімічна компанія "Союз-Реагент" - ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 09.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Союз-Реагент ОСОБА_1 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення та може бути оскаржена на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 14.12.2020.

Суддя І.А. Рудь