Рішення

від 11.12.2020 по справі 910/2472/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2020Справа № 910/2472/20

За позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоюніт"

про стягнення 280 816,78 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

позивач: Ільницький І.Й.

відповідач: Кича О.О.; Соловйов І.В. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоюніт" про стягнення 280 816,78 грн, з яких: 167 191,66 грн пені, 113 625,12 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання за Договором № ЛГВ-605/03-18 на виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3D від 02.07.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані допущеним відповідачем простроченням виконання робіт по етапу № 6 робіт за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

03.03.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

01.04.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Наведеним відзивом відповідач заперечував проти позовних вимог, а також просив суд зупинити провадження у справі № 910/2472/20 до вирішення справи № 910/368/20 за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоніт" про стягнення 14 578 761,42 грн, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

З наведеного відзиву вбачається, що суть заперечень відповідача у справі № 910/368/20 полягає у тому, що він не погоджується з визначеними позивачем строками прострочення і сумою штрафних санкцій за етапом 4.

У даній справі відповідач також не погоджується з строками прострочення і сумою штрафних санкцій, але за етапом 6.

Відповідач стверджує, що правильність і об`єктивність вирішення даної справи залежить від результатів розгляду справи № 910/368/20.

06.04.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з викладеними у ній поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень проти позовних вимог та викладеного у позові клопотання про зупинення провадження у справі № 910/2472/20 до вирішення справи № 910/368/20.

Заперечуючи проти зупинення провадження у справі № 910/2472/20 до вирішення справи № 910/368/20, позивач вказав, що відповідачем не зазначено, які саме обставини, встановлені у справі № 910/368/20 вплинуть на встановлення обставин у даній справі, а тому, на його думку таке клопотання є безпідставним та призведе до затягування строків розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/2472/20 до вирішення справи № 910/368/20 за позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОЮНІТ" про стягнення 14 578 761,42 грн, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

24.04.2020 засобами електронного зв`язку до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача проти відповіді на відзив на позовну заяву.

24.04.2020 засобами електронного зв`язку до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 № 910/2472/20 постановлено: поновити відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін за правилами загального позовного провадження; задовольнити клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін за правилами загального позовного провадження; призначити розгляд справи № 910/2472/20 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання у справі на 18.05.2020 о 11:00 год.

28.04.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення відповідача проти відповіді на відзив на позовну заяву, направлені засобами поштового зв`язку.

28.04.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, направлене засобами поштового зв`язку.

12.05.2020 засобами електронного зв`язку до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

15.05.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилався на те, що з 12.03.2020 до 22.05.2020 в Україні запроваджено карантин рішенням Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року зі змінами від 04 травня 2020 року. Рада суддів України 11 березня 2020 року звернулася з листом до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Як зазначив відповідач, справа № 910/2472/20 є значною для ТОВ "ГЕОЮНІТ" і результат її розгляду має велике значення для відповідача. Відповідач має намір та бажає брати участь у всіх судових засіданнях, в тому числі і у підготовчому засіданні з метою захисту своїх прав та інтересів.

У підготовче засідання, призначене на 18.05.2020, з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.05.2020, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті спору та заяви з процесуальних питань.

Судом встановлено, що заяви відповідача, отримані судом 28.04.2020 та направлені до суду засобами поштового зв`язку ідентичні заявам відповідача від 24.04.2020, які буди направлені до суду засобами електронного зв`язку.

Заяви відповідача від 24.04.2020 судом розглянуті, про що зазначено в ухвалі суду від 27.04.2020 № 910/2472/20.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.05.2020, здійснювався розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Ознайомившись з наведеним клопотанням, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 18.05.2020 представник позивача зазначив, що повідомив всі обставини справи, які йому відомі, та надав всі докази, на які він посилається у заявах по суті спору.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.05.2020, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 № 910/2472/20 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.06.2020 о 16:00 год.

15.06.2020 засобами електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.06.2020 засобами електронного зв`язку до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.06.2020 засобами електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання, яким позивач просив проводити судове засіданні в режимі відеоконференції та запропонував перелік судів, яким доручити проведення відеоконференції у справі № 910/2472/20.

У судове засідання, призначене на 22.06.2020, представники позивача та відповідача не з`явились.

У судовому засіданні 22.06.2020 суд розглянув та задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні, призначеному на 22.06.2020 здійснювався розгляд клопотань позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції від 15.06.2020 та від 19.06.2020.

Суд дійшов висновку про задоволення клопотань позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції від 15.06.2020 та від 19.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 відкладено судове засідання у справі на 10.07.2020 о 11:30., призначено здійснювати судове засідання, призначене на 10.07.2020 о 11:30 год. в режимі відеоконференції.

24.06.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.07.2020 засобами електронного зв`язку до суду від представника відповідача надійшло клопотання про перерву у справі.

09.07.2020 засобами електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання. Зазначеним клопотанням позивач повідомив суд про проведення між сторонами переговорів щодо мирного врегулювання спору, у зв`язку з чим просив судове засідання, призначене на 10.07.2020 відкласти на іншу дату.

У судове засідання, призначене на 10.07.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 10.07.2020 представник відповідача подав клопотання про перерву у справі.

Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У судовому засіданні 10.07.2020 суд оголосив перерву до 06.08.2020 о 15:20 год.

06.08.2020 засобами електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшло клопотання. Зазначеним клопотанням позивач просив оголосити перерву у справі у зв`язку проведенням між сторонами переговорів щодо мирного врегулювання спору.

06.08.2020 засобами електронного зв`язку до суду від представника відповідача надійшло клопотання про перерву у справі.

У судове засідання, призначене на 06.08.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 06.08.2020 представник відповідача подав клопотання про перерву у справі.

Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У судовому засіданні 06.08.2020 суд оголосив перерву до 10.09.2020 о 11:40 год.

У судове засідання, призначене на 10.09.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 10.09.2020 представник відповідача подав клопотання про перерву у справі.

Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У судовому засіданні 10.09.2020 представник відповідача подав заяву про додаткові заперечення на позовну заяву. Відповідач у заяві про додаткові заперечення на позовну заяву зазначив, що при укладанні Договору, сторонами в Додатку № 5 до Договору теоретично визначено максимально можливу кількість трас, а саме 23 188 800. Враховуючи узгоджену вартість обробки однієї траси у сумі 0,07 грн, вартість обробки максимальної кількості трас склала б 1 623 216,00 грн. За результатами проведених відповідачем робіт кількість трас для обробки склала 19 376 949. Враховуючи узгоджену вартість обробки однієї раси у сумі 0,07 грн (згідно Додатку № 5 до Договору) вартість фактично оброблених трас за етапом 6 Договору склала 1 356 386,43 грн, що підтверджується Актом № 26 здачі - приймання виконаних робіт по Договору, складеним сторонами 02.07.2020.

Заява залучена судом до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.

У судовому засіданні 10.09.2020 суд оголосив перерву до 12.10.2020 о 11:40 год.

08.10.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про перерву у справі.

У судовому засіданні 12.10.2020 представник відповідача подав клопотання про продовження судового розгляду.

Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

У судовому засіданні 12.10.2020 суд оголосив перерву до 09.11.2020 о 11:40 год.

15.10.2020 через відділ діловодства суду від представника Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшла заява (про участь у судовому засіданні режимі відеконференії).

Суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про (участь у судовому засіданні режимі відеконференії).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 призначено судове засідання у справі № 910/2472/20 на 13.11.2020 о 10:00 год. та призначено здійснювати судове засідання, призначене на 13.11.2020 о 10:00 год. в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Львівської області забезпечити проведення відеоконференції у справі № 910/2472/20 за участю Акціонерного товариства "Укргазвидобування", зобов`язано учасників справи в строк до 05.11.2020 повідомити суд про результати врегулювання спору мирним шляхом та надати відповідні докази.

05.11.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло повідомлення про направлення відповідачем на адресу позивача додаткової угоди.

У судове засідання, призначене на 13.11.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.

Судове засідання, призначене на 13.11.2020, здійснювалось в режимі відеконференії з Господарським судом Львівської області.

У судовому засіданні судом з`ясовано, що учасникам справи не вдалось врегулювати спір мирним шляхом.

У судовому засіданні 13.11.2020 судом розпочато розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 13.11.2020 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги, викладені ним у позовній заяві та заявах з процесуальних питань.

Стислий виклад позиції позивача.

Між Акціонерним товариством Укргазвидобування (позивач) від імені якого діє філія Газопромислове управління Львівгазвидобування та ТОВ Геоюніт (відповідач) укладено Договір №ЛГВ-605/03-18 від 02.07.2018 за яким ТОВ Геоюніт зобов`язується виконати геологорозвідувальні роботи, зазначені в пункті 1.2 Договору, а позивач (по Договору - замовник) - прийняти та оплатити такі роботи згідно з умовами цього Договору (п. 1.1. Договору). Виконання зазаначеного Договору передбачено в декілька етапів. Строк виконання етапу № 6 Стандартна обробка сейсморозвідувальних матеріалів ЗD МВХ МСГТ з використанням процедури міграції після підсумовування та постміграційної обробки не пізніше 230 днів з дати підписання Договору, але не пізніше 17.02.2019 його вартість 1 623 216,00 грн. Умовами Договору визначено поняття простою - період часу не менше 12 годин поспіль, протягом яких виконавець не може проводити роботи після того, як ним були вжиті усі необхідні заходи для проведення таких робіт, та застосовуються для перелічених випадків.

Як зазначає позивач, станом на 17.02.2019 представниками виконавця та замовника (супервайзера) було зафіксовано простої виконавця 55 днів за періоди з: 18.10.2018 - 21.10.2018; 24.10.2018 - 01.11.2018; 22.11.2018-25.11.2018; 26.11.2018-28.11.2018; 04.12.2018-06.12.2018; 07.12.2018-12.12.2018; 21.12.2018-23.12.2018; 24.12.2018-08.01.2019; 16.01.2019-20.01.2019; 08.02.2019-17.02.2019, а тому графік виконання 6-го етапу коригується на ці дні простоїв і кінцевий строк виконання становить 13.04.2019.

В період з 18.02.2019 по 13.04.2019 було зафіксовано простій з 18.02.2019- 23.02.2019 -5 днів, з 08.04.2019-13.04.2019 - 6 днів, що коригує графік виконання 6-го етапу на 11 днів по 24.04.2019.

В період з 14.04.2019 - 24.04.2019 було зафіксовано простій з 14.04.2019-24.04.2019 - 7 днів, що коригує графік виконання 6-го етапу на 7 днів по 01.05.2019.

В період з 26.04.2019 - 01.05.2019 зафіксовано простій з 28.04.2019 -01.05.2019 - 4 дні, що коригує графік виконання 6-го етапу на 5 днів по 06.05.2019.

В період з 02.05.2019 - 06.05.2019 зафіксовано простій 02.05.2019 та з 04.05.2020 - 06.05.2019, що коригує графік виконання на 2 дні по 12.05.2019 включно.

З огляду на те, що відповідачем не виконано роботи по етапу № 6 в строк до 13.05.2019, позивачем нараховано в межах 6-ти місяців з 13.05.2019 -12.11.2019 пеню за 103 дні прострочення та 7% штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів підставі п. 8.5. Договору.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач вважає, що застосування штрафних санкцій до нього на 6 етапі виконання Договору та без доповнення Договору поняттям час очікування є упередженим.

Як стверджує відповідач, позивач при розрахунку штрафних санкцій, що додається до позовної заяви, не врахував простій у період з 12:00 16.08.2018 по 12:00 19.08.2018, не включення якого збільшило розрахунок пені за етапом 6 на 6 492,86 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу та пені, на думку відповідача є подвійним притягненням до юридичної відповідальності та суперечить чинному законодавству.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти нарахування штрафних санкцій заперечував, посилаючись на неможливість одночасного нарахування пені та штрафу на негрошове зобов`язання

У судовому засіданні 13.11.2020 суд оголосив перерву до 03.12.2020 о 09:20 год.

Суд дійшов висновку призначити розгляд справи № 910/2472/20 на інший день, у зв`язку із неможливістю проведення судового засідання 03.12.2020 о 09:20 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 призначено судове засідання у справі № 910/2472/20 на 04.12.2020 о 10:00 год. та призначено здійснювати судове засідання, призначене на 04.12.2020 о 10:00 год. в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Львівської області забезпечити проведення відеоконференції у справі № 910/2472/20 за участю Акціонерного товариства "Укргазвидобування".

18.11.2020 засобами електронного зв`язку до суду від представника позивача надійшла відповідь на заяву про додаткові заперечення на позовну заяву. Зазначеною відповіддю позивач повідомив, що вартість 6-го етапу Договору була розрахована з планової обробки 23 188 800 трас, однак, в процесі виконання Договору кількість трас для обробки склала 19 376 949 і відповідно фактична вартість виконаних робіт по цьому етапу становить 1 356 386,43 грн. Відповідач зазначив, що сума пені складає 139 708,17 грн, а сума 7% штрафу 94 947,05 грн.

03.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій. У заяві про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій відповідач зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі № 910/2472/20 відповідач вчиняв активні дії щодо врегулювання спору мирним шляхом. Керівництвом сторін було проведено декілька зустрічей за результатами яких відповідач направив позивачу ряд листів з проектами додаткової угоди до Договору, метою якої було доповнення предмету Договору додатковими роботами та продовження строків виконання етапів 6, 7 та 8 Договору без зміни вартості робіт. Станом на 03 грудня 2020 року відповідач так і не отримав відповіді від позивача, щодо результату розгляду листа № 306 від 22.10.2020 та підписану зі сторони позивача Додаткову угоду.

Відповідач зазначив, що відповідально віднісся до домовленостей з позивачем щодо мирного врегулювання спору шляхом виконання додаткових робіт. Додаткові роботи полягають у виконанні відповідачем інтерпретації отриманого сейсмічного матеріалу в результаті виконаних польових робіт за Договором. Станом на 03 грудня 2020 відповідач повністю виконав вказані додаткові роботи, відбулася презентація позивачу отриманого в результаті проведеної інтерпретації матеріалу.

Відповідач вказує, що стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій у справі № 910/2472/20 відповідач розцінює як упереджені дії по відношенню щодо нього, несправедливі та не чесні, враховуючи останні домовленості між сторонами спору.

Відповідач вважає, що нараховані у справі № 910/2472/20 штрафні санкції є занадто великі для відповідача, неспіврозмірні зі збитками позивача, в результаті прострочення виконання 6 етапу робіт за Договором, а також несправедливими та нечесними, враховуючи домовленості сторін, щодо мирного врегулювання спору.

Відповідач зважаючи на ступінь виконання зобов`язання відповідачем, майновий стан відповідача, відсутність зі сторони позивача доводів про понесені збитки в результаті прострочення відповідачем виконання робіт за Договором, нерівні умови Договору для сторін, унікальність характеру самих сейсморозвідувальних робіт, що є предметом Договору, а також виконання додаткових робіт з інтерпретації сейсмічного матеріалу за власний рахунок, просить зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій до 1 000,00 грн.

03.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви у справі.

У судове засідання, призначене на 04.12.2020, з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Судове засідання 04.12.2020 здійснювалось в режимі відеконференії з Господарським судом Львівської області.

У судовому засіданні 04.12.2020 суд долучив до матеріалів справи відповідь позивача на заяву про додаткові заперечення на позовну заяву відповідача та заяву відповідача про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні 04.12.2020 зазначив, що не мав можливості ознайомитись із заявою відповідача про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій та надати відповідь на цю заяву, а тому підтримав клопотання відповідача про оголошення у справі перерви.

У судовому засіданні 04.12.2020 суд оголосив перерву до 11.12.2020 о 12:30 год.

07.12.2020 засобами електронного зв`язку від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

08.12.2020 засобами електронного зв`язку від Акціонерного товариства "Укргазвидобування" надійшли заперечення щодо заяви ТОВ ГЕОЮНІТ . Зазначеною заявою позивач просив заяву відповідача про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій (пені) відхилити як безпідставну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 задоволено заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про його участь у судовому засіданні 11.12.2020 о 12:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Microsoft Teams.

У судове засідання, призначене на 11.12.2020, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача брав участь у судовому засіданні 11.12.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Microsoft Teams.

Суд долучив до матеріалів справи заперечення позивача щодо заяви ТОВ ГЕОЮНІТ , які надійшли до суду 08.12.2020 засобами електронного зв`язку.

У судовому засіданні 04.12.2020 суд продовжив здійснювати розгляд справи по суті.

У судовому засіданні судом з`ясовано обставини справи та досліджено докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували свої вимоги та заперечення, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, між Акціонерним товариством Укргазвидобування (далі-позивач, замовник) від імені якого діє філія Газопромислове управління Львівгазвидобування та Товариством з обмеженою відповідальністю Геоюніт (далі - відповідач, виконавець) укладено Договір № ЛГВ-605/03-18 від 02.07.2018.

За умовами п. 1.1. Договору виконавець зобов`язується виконати геологорозвідувальні роботи, зазначені в пункті 1.2 Договору, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.1.2 визначено найменування геологорозвідувальних робіт (надалі - роботи): комплекс сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією ЗD.

Детальний перелік, методика, обсяг та строки виконання Робіт зазначені у Технічному (геологічному) завданні, що є Додатком № 1 до Договору та Календарному плані, який є Додатком № 2 до Договору і є його невід`ємними частинами.

Виконавець розробляє Проект на виконання сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією ЗD (далі - проект робіт) відповідно до Додатку № 1 Договору та письмово погоджує його із замовником.

Замовник має право вносити корективи до проекту робіт перед початком виконання сейсморозвідувальних робіт за погодженням їх з виконавцем.

Результатом виконаних робіт є первинні сейсмограми та інші результативні матеріали відповідно до технічного (геологічного) завдання, прийнятий та затверджений замовником на засіданні науково-технічної ради заключний звіт про виконані роботи.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору №ЛГВ-605/03-18 від 02.07.2018 свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 843 ГПК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна Договору згідно п. 4.1 Договору становить 147 900 000,00 грн з ПДВ, з яких: 1 623 216,00 грн - вартість етапу № 6 Стандартна обробка сейсморозвідувальних матеріалів ЗD МВХ МСГТ з використанням процедури міграції після підсумовування та постміграційної обробки .

Відповідно до п. 4.2 Договору фактична вартість робіт, в тому числі кожного етапу визначається відповідно до фактичного виконаного обсягу робіт, який підтверджений Актом приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до цін, вказаних у Додатку № 5 до Договору (Вартість робіт виконавця), який є невід`ємною частиною договору.

Вартість робіт за етопом № 6 визначена учасниками справи в Акті № 26 від 02.07.2020.

Згідно ч. 1 ст. 846 ГПК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що строк виконання робіт: згідно з Календарним планом, що є Додатком № 2 до Договору. Початок виконання робіт з дати підписання договору. Строк виконання кожного етапу робіт визначений в Календарному плані що є Додатком № 2 до Договору.

Згідно наявного в матеріалах справи Додатку № 2 до Договору Календарний план на виконання сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією ЗD , строк виконання етапу № 6 Стандартна обробка сейсморозвідувальних матеріалів ЗD МВХ МСГТ з використанням процедури міграції після підсумовування та постміграційної обробки не пізніше ніж 230 днів з дати підписання Договору (не пізніше 17.02.2019) вартість такого етапу 1 623 216,00 грн.

Відповідно до п. 6.7. щоденний контроль за виконанням робіт, відповідність їх проекту робіт, контроль якості отриманих даних та поточне, а при завершенні робіт - заключне приймання матеріалів, проводиться супервайзером про що складаються відповідні Акти приймання матеріалів, які підписуються виконавцем та супервайзером ( п. 6.7 Договору).

Згідно п. 6.8 Акти приймання польових матеріалів оформляються в трьох примірниках: по одному залишається у виконавця та супервайзера, один передається замовнику.

На підставі Актів приймання польових матеріалів (етап № 4 Календарного плану) наприкінці кожного місяця складається Акт приймання-передачі виконаних робіт. Виконавець зобов`язаний до 5-го (п`ятого) числа місяця наступного за звітним надати Акти приймання-передачі виконаних робіт (2 екземпляри за етапом № 4 Календарного плану).

Після завершення кожного етапу/підетапу робіт. Виконавець зобов`язаний протягом трьох діб скласти та надати Акти приймання-передачі виконаних робіт (2 примірники) замовнику.

Разом з тим, умовами п. 2 Договору передбачено поняття простій - період часу не менше 12 годин поспіль, протягом яких виконавець не може проводити роботи після того, як ним були вжиті усі необхідні заходи для проведення таких робіт, та застосовуються для перелічених випадків: все обладнання виконавця повністю готове працювати, але роботи призупинені на вимогу державних органів або представника замовника внаслідок можливої небезпеки здоров`ю людей або навколишньому середовищу; все обладнання виконавця повністю готове працювати, але роботи призупинені на вимогу супервайзера внаслідок значних промислових або інших перешкод, які виконавець не в змозі контролювати, але застосував усі можливі засоби для їх мінімізації; виконавець не може проводити Роботи внаслідок несприятливих погодних умов або неможливості проїзду техніки без нанесення значних пошкоджень грунтам, що повинно бути погоджено з супервайзером; - виконавець зупинив роботи внаслідок форс-мажорних обставин, як-то: стихійні лиха, безлади, протести місцевого населення, військові дії, тощо, про що повинен негайно повідомити замовника; - виконавець зупинив роботи на вимогу замовника в тому числі на вимогу замовника перемістити обладнання на іншу ділянку чи іншу її частину.

При початку простою, на місці виконання робіт виконавцем складається Акт про призупинення робіт, який в день початку простою підписується виконавцем та супервайзером, а після завершення причин простою виконавець та супервайзер на місці виконання робіт підписують Акт про відновлення робіт.

Періоди, тривалість та причини простою фіксуються у добовому звіті (рапорті) виконавця та підтверджується підписом супервайзера.

Як зазначає позивач, станом на 17.02.2019 представниками виконавця та замовника (супервайзера) було зафіксовано 80 днів простоїв виконавця за період з 18.10.2018 по 06.05.2019.

Зазначене підтверджується Актами про призупинення робіт та Актами про відновлення робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи.

Як встановлено судом, позовні вимоги позивача у дані справі полягають в тому, що відповідач порушив строк виконання № 6 етапу, визначений у Додатку № 2 до Договору Календарний план на виконання сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією З Б та станом на час звернення позивача з відповідним позовом до суду такі роботи не виконав.

Враховуючи час простоїв, зафіксованих відповідними актами, позивач визначає строк виконання 6-го етапу робіт по 12.05.2019 включно та враховуючи положення п. 8.5. Договору відповідно до якого у разі порушення з вини виконавця строків виконання робіт, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості етапу робіт, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 167 191,66 грн за період з 13.05.2020-12.11.2019 та 7% штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів, що становить 113 625,12 грн.

В судовому засіданні 11.12.2020 позивач вказав, що підтверджує позовні вимоги виходячи з вартості робіт за 6 етапом, яка зазначена в акті № 26 від 02.07.2020.

Відповідач заперечуючи проти вимог позивача, посилається на те, що виконання етапу 6 прямо залежить від матеріалу, отриманого в процесі виконання етапу 4, від якого, в тому числі, залежать і строки виконання всіх наступних етапів Договору та повідомляє суд про наявність між сторонами іншого спору у справі № 910/368/20 за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоюніт" про стягнення пені та штрафу в загальній сумі 14 578 761,42 грн за порушення строків виконання зобов`язання за Договором від 02.07.2018 № ЛГВ-605/03-18 за етапом № 4 та за етапом № 5.

Зі змісту заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, вбгається що такі заперечення зводяться до тих обставин, які є предметом спору у справі № 910/368/20, зокрема, надання відповідачем пояснень щодо змісту заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоюніт" проти нарахованих штрафних санкцій за 4 етапом Договору .

Разом з тим, відповідач зазначає, що при розрахунку штрафних санкцій, що додається до позовної заяви, позивач не врахував простій у період з 12:00 год 16.08.2018 по 12:00 год 19.08.2018, не включення якого збільшило розрахунок пені за етапом 6 на 6 492,86 грн.

Відповідач вважає застосування штрафних санкцій до нього на 6 етапі виконання Договору та без доповнення Договору поняттям час очікування упередженим, оскільки окрім обставин, що підпадають під поняття простою відповідач, при виконанні своїх зобов`язань за Договором, зіштовхується з такими факторами обставини які не можуть кваліфікуватися як простій в розумінні Договору, але з абсолютно незалежних від волі виконавця причин суттєво впливають на строки виконання робіт і такі обставини можна було б кваліфікувати як час очікування .

Як зазначає відповідач, зазначене стосується часу, протягом якого виконавець не може отримувати якісні польові сейсмічні матеріали у зв`язку з погодними умовами, проведення місцевим населенням сільськогосподарських робіт, підпали сухої трави, проведення паралельних сейсморозвідувальних робіт іншими сейсморозвідувальними компаніями на межуючих площах. Такі фактори не завжди зупиняють роботу виконавця на 12 і більше годин, а отже і не завжди підпадають під поняття простою в розумінні визначеному Договором, але формують значну кількість днів в які Товариство не може проводити реєстрацію даних за незалежних від нього причин або проводить протягом нетривалого часу.

Відповідач стверджує, що неодноразово звертався до позивача з проханням доповнити Договір поняттям часу очікування , згідно якого строк виконання робіт за Договором міг би бути скорегованим (листи Товариства № 47 від 24.01.2019, № 128 від 18.03.2019, № 487 від 19.12.2019). Проте, позивач, жодним чином не реагував на звернення відповідача щодо продовження строків виконання польових робіт та доповнення Договору поняттям часу очікування , залишаючи звернення без відповіді.

Як зазначає відповідач, строк виконання робіт за етапом 4 залежить від оформлених сторонами в процесі виконання робіт періодів простоїв, а тому простої при виконанні окремого етапу робіт подовжують строки виконання не тільки цього етапу, але й кожного наступного, а отже й Договору в цілому.

У відповіді на відзив позивач виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, зазначивши про таке.

Договір № ЛГВ-605/03-18 від 02.07.2018 був укладений за результатами процедури закупівлі 18П-028 - Сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3D. На час проведення закупівлі відповідач вже мав значний досвід виконання таких робіт, а тому мав змогу оцінити і врахувати всі можливі ризики при виконанні цих робіт, адже місце проведення робіт, кліматичні характеристики регіону відомі відповідачу.

Позивач зазначає, що повністю врахував всі простої, які зафіковані сторонами належним чином та відкоригував кінцеві строки виконання 4-го, 5-го та 6-го етапів робіт, тоді як всі дні простоїв зафіксовані сторонами, які мали місце після закінчення строків виконання цих етапів, не враховувались позивачем при нарахуванні штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з листами №2-0-2-04-2356 від 14.04.2019, №2-0-04-2848 від 20.11.2018 року щодо недостатньої продуктивності виконання робіт та посилався на те, що для забезпечення виконання робіт в строки встановлені Договором необхідно проводити не менше 103 фізичних спостережень в день, а як показував аналіз, відповідач виконував в середньому 20,8 спостережень на добу.

Щодо посиланнь відповідача на неврахування позивачем 4 днів простоїв з 16 по 19 серпня 2018 року, позивач зазначив, що періоди, тривалість та причини простою фіксуються у добовому звіті (рапорті) виконавця та підтверджується підписом супервайзера. Пунктом 7.3.15 Договору встановлено обов`язок виконавця надсилати замовнику щоденні (до 11-00 наступної доби), щотижневі (до 11-00 понеділка наступного тижня) та щомісячні (до 11-00 першого робочого дня наступного місяця) звіти на відповідні електронні адреси.

Як випливає з копій актів призупинення робіт з 12:00 год. 16.08.2018 та відновлення робіт о 12:00 год. 19.08.2018, наданих виконавцем, виконання робіт призупинено у зв`язку з несприятливими погодними умовами. Однак, така обставина не відповідає дійсності, оскільки в щоденних звітах (рапортах) виконавця, підписаних представником позивача - супервайзером, за 16.08.2018 в графі Кліматичний простій зазначено 00:00 год., за 17.08.2018 Кліматичний простій - 3.00 год., за 18.08.2019 Кліматичний простій - 2.50 год., за 19.08.2018 Кліматичний простій - 0.00 год., а тому акти призупинення та відновлення робіт на які посилається відповідач, не можуть бути достатньою підставою підтвердження простою, оскільки простій не підтверджено в щоденних звітах (добових рапортах) виконавця.

Виконанню 4 та 5 етапів Договору передувало виконання 1-3 етапів договору, зокрема, етап №3 Дослідно-методичні роботи . Затвердження обраних за результатами дослідно-методичних робіт параметрів сейсморозвідувальних робіт строк виконання за яким визначено до 21.08.2018. Етап № 3 виконано, що підтверджується актом № 3 від 17.09.2018 та виконано відповідачем з простроченням, у зв`язку з чим відповідачу була направлена претензія №2-2-2-01-2722 від 02.11.2018 про сплату пені на суму 62 011,27 грн та яка була сплачена відповідачем платіжним дорученням № 195 від 24.01.2019 року.

Позивач також вказав, що відповідач не надавав позивачу оригіналів актів призупинення робіт з 12.00 год. 16.08.2018 та відновлення робіт о 12.00 год. 19.08.2018.

Заперечуючи проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив відповідач наголошував на необхідності взяття до уваги наявності факторів техногенного та природного характерів, які не можна охарактеризувати як систематичні та передбачувані та які не підпадають під поняття простою , визначеного Договором, однак впливають на причини та обставин у зв`язку з якими відповідач не може належним чином виконувати роботи за Договором.

Відповідач зазначив, що надавав позивачу обґрунтовані пояснення щодо причин та факторів, які впливають на процес та строки виконання сейсморозвідувальних робіт (лист від 04.12.2018 р. № 612).

Відповідач також надав заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів стосовно неврахування ним простою в період з 12:00 год. 16.08.2018 по 12.00 год. 19.08.2018 через відсутність інформаці про такий простій у добових звітах (рапортах), зазначивши, що добовий звіт (рапорт) за добу в якій мав початок простій є другорядним документом стосовно простою, фіксованого актом про призупинення робіт, а також за своїм призначенням носить не підтверджуючий, а виключно інформаційний характер і не може бути підтвердженням наявності чи відсутності періоду простою.

Відповідач у заяві про додаткові заперечення на позовну заяву зазначив, що при укладанні Договору, сторонами в Додатку № 5 до Договору теоретично визначено максимально можливу кількість трас, а саме 23 188 800. Враховуючи узгоджену вартість обробки однієї траси у сумі 0,07 грн, вартість обробки максимальної кількості трас склала б 1 623 216,00 грн.

Як зазначає відповідач у своїй заяві, за результатами проведених ним робіт кількість трас для обробки склала 19 376 949. Враховуючи узгоджену вартість обробки однієї раси у сумі 0,07 грн (згідно Додатку № 5 до Договору) вартість фактично оброблених трас за етапом 6 Договору склала 1 356 386,43 грн, що підтверджується Актом № 26 здачі - приймання виконаних робіт по Договору, складеним сторонами 02.07.2020.

Відповідач зазначає, що фактична вартість етапу 6 Договору складає 1 356 386,43 грн.

Відповідно до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 12.1 Договору, зміни та доповнення в Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється Додатковою угодою до цього Договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін (за наявності), за винятком випадків передбачених цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що сторони не дійшли згоди щодо доповнення умов Договору поняттям час очікування , а тому посилання відповідача на упередженість застосування щодо нього штрафних санкцій за порушення строків виконання 6 етапу Договору без його доповнення поняттям час очікування є безпідставним та не звільняє відповідача від виконання передбачених за Договором обов`язків та не позбавляє права позивача на застосування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Щодо тверджень відповідача про неврахування позивачем простоїв у період з 12:00 год. 16.08.2018 по 12:00 год 19.08.2018 на підставі наданих відповідачем Актів, суд зазначає таке.

Матеріали справи містять Додаток № 2 до Договору Календарний план на виконання сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією З Б , яким визначено строк виконання кожного етапу. Так, зазначеним планом, зокрема, визначено що строк виконання за 3 етапом Дослідно-методичні роботи не пізніше 50 днів з дати підписання Договору та не пізніше 21.08.2018.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, роботи по 3-ому етапу виконано. На підтвердження зазначеного позивач посилається на акт виконаних робіт № 3 від 17.09.2018.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що Акт щодо призупинення проведення польових робіт від 16.08.2020 та Акт про поновлення польових робіт від 19.08.2020, на які посилається відповідач, не відноситься до простою в межах виконання 6-го етапу, тоді як стосується 3-го етапу.

Судом також враховано, що сторони узгодили строки виконання робіт за 6 етапом, а саме не пізніше 17.02.2019. При цьому умови Договору не містять положень, що строки виконання робіт за 6 етапом залежать від строків виконання робіт за попередніми етапами.

За таких обставин, суд не бере до уваги посилання позивача на зазначені докази.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, сторони узгодили, що строк виконання 6-го етапу не пізніше ніж 230 днів з дати підписання Договору (не пізніше 17.02.2019). Враховуючи час простоїв, зафіксованих відповідними актами, які приймаються судом в якості доказів, що відповідають положенням ст. 76-79 ГПК України, строк виконання 6-го етапу робіт становить по 12.05.2019 включно.

Згідно Акту № 26 від 02.07.2020 роботи за 6 етапом фактично були виконані відповідачем 02.07.2020.

Згідно п. 7.3.1. виконавець зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки та в обсягах, встановлених даним Договором, технічним (геологічним) завданням та Календарним Планом.

У разі невиконання або неналежного виконання свої зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п. 8.5. Договору разі порушення з вини виконавця строків виконання робіт, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості етапу робіт, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 167 191,66 грн за період з 13.05.2020-12.11.2019 та 7% штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів, що становить 113 625,12 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, а саме Акту № 26 від 02.07.2020 здачі - приймання виконаних робіт по Договору № ЛГВ-605/03-18 від 02.07.2018 позивачем прийнято роботи замовника зі стандартної обробка сейсморозвідувальних матеріалів ЗD МВХ МСГТ з використанням процедури міграції після підсумовування та постміграційної обробки, що відповідають етапу № 6.

Згідно наведеного Акту вартість робіт за ним склала 1 356 386,43 грн.

Зазначений Акт підписаний уповноваженими особами позивача та відповідач та скріплений їх печатками.

Позивач у відповідь на заяву про додаткові заперечення на позовну заяву відповідача підтвердив, що вартість етапу № 6 становить 1 356 386,43 грн.

За наведених обставин, суд враховуючи, Акт № 26 від 02.07.2020 здачі - приймання виконаних робіт по Договору № ЛГВ-605/03-18 від 02.07.2018 на суму 1 356 386,43 грн, дійшов висновку, що вартість робіт за етапом № 6 становить 1 356 386,43 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК).

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що у разі порушення з вини виконавця строків виконання робіт, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості етапу робіт, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти нарахування штрафних санкцій заперечував, посилаючись на неможливість одночасного нарахування пені та штрафу на негрошове зобов`язання.

Суд відзначає, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором.

Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 13.06.2019 у справі № 917/526/18 та від 25.05.2018 у справі № 922/2720/17.

За таких обставин, доводи відповідача щодо неможливості одночасного нарахування пені та штрафу на негрошове зобов`язання суд відхиляє.

Судом встановлено, що позивачем вірно визначено період для нарахування пені, а саме з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання відповідно до п. 8.5. Договору (з 13.05.2019 по 12.11.2019).

Враховуючи встановлену судом з наявних в матеріалах справи доказів вартість 6 етапу сума 7 % штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів становить 94 947,05 грн.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій.

Стаття 233 ГК України та частина 3 статті 551 ЦК України, з урахуванням статті 3 ЦК України, згідно приписів якої загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, надають право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що вони значно перевищують розмір збитків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 905/1180/17, від 12.09.2018 у справі № 912/3594/17.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При вирішенні заяви відповідача про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій, суд перевірив всі доводи сторін і врахував всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність обставин, за яких можливе зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені.

Зменшуючи розмір пені, суд взяв до уваги наступне:

- ступінь виконання відповідачем спірного зобов`язання за Договором (зобов`язання з виконання геологорозвідувальні робі за етапом № 6 виконано згідно Акту № 26 від 02.07.2020 здачі - приймання виконаних робіт по Договору № ЛГВ-605/03-18 від 02.07.2018 на суму 1 356 386,43 грн.)

- відсутність в матеріалах справи доказів негативних наслідків від несвоєчасного виконання договору, а також те, що порушення зобов`язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин;

- поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним заходів до виконання зобов`язання за договором та врегулювання спору мирним шляхом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені у сумі 167 191,66 грн до 130 000,00 грн.

Таке зменшення суд першої інстанції вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Суд також відзначає, що в силу приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, з огляду на що відсутність в чинному ГПК норми процесуального права, яка б встановлювала спосіб та порядок застосування господарськими судами ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України під час вирішення господарських спорів, не позбавляє суд права застосовувати відповідні норми.

Висновки суду.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що з урахуванням зменшення розміру неустойки, позовні вимоги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоюніт" про стягнення 280 816,78 грн, з яких: 167 191,66 грн пені та 113 625,12 грн штрафу за прострочення виконання зобов`язання за Договором № ЛГВ-605/03-18 на виконання польових сейсморозвідувальних робіт на Хідновицькій площі за технологією 3D від 02.07.2018 підлягають частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 94 947,05 грн 7 % штрафу та 130 000,00 грн пені.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, згідно якого зазначив, що поніс судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 4 212,25 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позову, судовий збір у сумі 3 374,20 грн покладається на відповідача, а в іншій сумі на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоюніт" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 9, корпус 1, вхід літера "А", офіс 1-103/7, ідентифікаційний код 33347161) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі Філії Газопромислове управління "ЛЬВІВГАЗВИДОБУВАННЯ" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ ВП: 39585756; Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, вулиця І. Рубчика, будинок 27) 130 000,00грн (сто тридцять тисяч гривень 00 коп.) пені, 94 947,05 грн (дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот сорок сім гривень 05 коп.) штрафу та 3 374,20 грн (три тисячі триста сімдесят чотири гривні 20 коп.) судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 14.12.2020.

Суддя Гумега О.В.