ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року Справа № 915/1256/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; ідентифікаційний код 43479579)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; ідентифікаційний код 39368124)
про: стягнення 86682,16 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Рокотян М.О., за довіреністю,
від відповідача: Єленіч О.В., адвокат за ордером,
Суть спору:
12.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 08.10.2020 (вх. № 12827/20) (з додатками), в якій просить суд:
- прийняти позовну заяву про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 р. до розгляду;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; код ЄДРПОУ 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; код ЄДРПОУ 43479579) основну суму заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 р. у розмірі 78342,96 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; код ЄДРПОУ 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; код ЄДРПОУ 43479579) 3% річних у розмірі 667,84 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; код ЄДРПОУ 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; код ЄДРПОУ 43479579) пеню у розмірі 2671,36 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; код ЄДРПОУ 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; код ЄДРПОУ 43479579) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; код ЄДРПОУ 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; код ЄДРПОУ 43479579) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов Договору купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 зі Специфікацією № 1 до нього; видаткових накладних: № 20 від 22.06.2020, № 21 від 22.06.2020, № 22 від 22.06.2020; товарно-транспортних накладних: № Р20 від 22.06.2020, № Р21 від 22.06.2020, № Р 22 від 22.06.2020; платіжних доручень: № 2350 від 22.05.2020, № 2516 від 18.06.2020,№ 2521 від 19.06.2020; претензії б/н від 21.09.2020; застосування норм статей 67, 175, 179, 220 Господарського кодексу України, статей 11, 525, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами Договору № 2005/20/1 від 20.05.2020 та Специфікації № 1, ТОВ УКРЛЕД протягом 3 робочих днів після само вивозу товару не було сплачено ТОВ АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА грошові кошти у розмірі 78342,96 грн, а саме решту суми вартості товару (50%).
Ухвалою суду від 15.10.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1256/20 за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 12 листопада 2020 року о 09:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи; запропоновано позивачу в 10-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду та направити іншим відповідачу належним чином засвідчені копії рахунків на оплату покупцю, посилання на які наявні у видаткових накладних та платіжних дорученнях, доданих до позовної заяви.
03.11.2020 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання № 03/11-1 від 03.11.2020 про витребування доказів, в якому заявник просив суд витребувати у ТОВ АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА для огляду в судовому засіданні оригінали всіх документів, що стосуються укладання та виконання Договору № 2005/20/1 купівлі-продажу від 20 травня 2020 року, укладеного між ТОВ АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА та ТОВ УКРЛЕД , копії яких додані до позовної заяви.
На вказане клопотання суд відреагував в ухвалі від 12.11.2020.
04.11.2020 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 03/11 від 03.11.2020, в якому заявник просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що залишок коштів що підлягає сплаті становить 74565,43 грн; виходячи з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу та умов п. 6.3 Договору розрахунок заборгованості є невідповідним чинному законодавству та недостовірним; станом на сьогоднішній день відповідач має ситуацію щодо зупинення реєстрації податкових накладних, що складені позивачем за результатами поставки в межах договору; частина заявлених на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підпадають під перелік форм правничої допомоги, що можуть бути відшкодовані, а тому заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню в заявленому обсязі.
Також, 04.11.2020 до суду від позивача надійшла така кореспонденція:
- клопотання б/н від 02.11.2020 (вх. № 13981/20) про долучення документів, з яким заявником надано суду копії рахунків на оплату, на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2020;
- клопотання б/н від 02.11.2020 (вх. № 13980/20) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, на яке суд відреагував відповідною ухвалою 05.11.2020.
09.11.2020 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання № 09/11 від 09.11.2020 про відкладення розгляду справи № 915/1256/20, що призначений на 12 листопада 2020 року о 09:00, ні іншу дату, у зв`язку з неможливістю представника Єленич О.В. бути присутньою в судовому засіданні (з посиланням на зайнятість представника в іншому судовому засіданні).
12.11.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 10.11.2020 (вх. № 14364/20), в якій заявник зазначає, що аргументи наведені ТОВ Укрлед у відзиві ніяким чином не спростовують наявність заборгованості у ТОВ Укрлед перед ТОВ АЛЮТРЕЙД Україна за Договором купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 у розмірі 78342,96 грн.
12.11.2020 за участю представника позивача судом було розпочато розгляд справи по суті та за результатами проведеного засідання постановлено ухвалу, якою розгляд справи № 915/1256/20 по суті відкладено на 10 грудня 2020 року об 11:00; приписано позивачу надати суду для огляду в судовому засіданні оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви.
23.11.2020 до суду від позивача надійшов лист б/н від 19.11.2020 (вх. № 14875/20), з яким товариством надано суду оригінали первинних документів, на виконання ухвали господарського суду від 12.11.2020.
30.11.2020 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшов лист № 30/11 від 30.11.2020, за змістом якого заявник повідомив суд про здійснення відповідачем 27.11.2020 сплати суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 78342,96 грн.
Крім того, відповідач у цьому листі надає контррозрахунок штрафних санкцій, виходячи зі змісту п. 6.3 розділу 3 Договору купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020, згідно з яким пеня складає 2568,62 грн, 3 % річних складають 642,16 грн.
07.12.2020 до суду від позивача надійшла заява б/н від 02.12.2020 (вх. № 15545/20) про зменшення позовних вимог, в якій товариство посилаючись на здійснення відповідачем сплати грошових коштів у розмірі 78342,96 грн, що відповідно до Договору купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 та Специфікацій № 1 до договору поставки № 2005/20/1 від 20.05.2020 складають решту суми вартості товару (50%), просить суд:
- прийняти дану заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; код ЄДРПОУ 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; код ЄДРПОУ 43479579) 3% річних у розмірі 667,84 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; код ЄДРПОУ 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; код ЄДРПОУ 43479579) пеню у розмірі 2671,36 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; код ЄДРПОУ 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; код ЄДРПОУ 43479579) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; код ЄДРПОУ 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; код ЄДРПОУ 43479579) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Станом на момент проведення судового засідання інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
10.12.2020 в судове засідання з`явилися повноважні представники учасників справи, яких суд заслухав. Так, представник позивача доповів обставини, на підставі яких були заявлені позовні вимоги, підтримав актуальність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних, пені та судових витрат. Представник відповідача виклав заперечення проти задоволення заявлених вимог, а також заперечення щодо не співмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, судом щодо надходження 07.12.2020 від позивача заяви б/н від 02.12.2020 (вх. № 15545/20) про зменшення позовних вимог було зауважено, що у відповідності до приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання , якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Справа № 915/1256/20 розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому перше судове засідання у даній справі відбулося 12.11.2020.
За такого, з урахуванням приписів ст.ст. 46, 118 ГПК України заява позивача про зменшення позовних вимог залишається судом без розгляду.
Таким чином, позовні вимоги у даній справі розглянуті судом у редакції, викладеній у позовній заяві від 08.10.2020.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 10.12.2020 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, суд -
В С Т А Н О В И В:
20 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД був укладений Договір купівлі-продажу № 2005/20/1 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач, як продавець, зобов`язався на підставі письмових замовлень покупця, в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупця, а відповідач, як покупець, взяв на себе зобов`язання, в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити відповідну партію товару (далі - Товар, Продукція) асортимент, характеристики, кількість, ціна (вартість), якого (ї) обумовлені Сторонами в кожній окремій Специфікації на відповідну партію Товару, що буде невід`ємною частиною цього Договору.
За умовами наведеного Договору:
- поставка товару на підставі даного Договору здійснюється окремими партіями згідно Специфікацій (п. 8 Розділу 2);
- загальна сума Договору (ціна Договору) визначається на підставі окремих рахунків-фактур і видаткових накладних, підписаних сторонами, а також складається з загальної вартості поставленого товару відповідно до Специфікацій, що є невід`ємними частинами Договору (п. 1 Розділу 3);
- вартість товару зазначається в Специфікаціях, що затверджуються сторонами та є невід`ємними частинами Договору (п. 4 Розділу 3);
- сторони погодились, що оплата партії товару відбувається на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури шляхом перерахування на рахунок продавця протягом 1 (одного) банківського наступного за днем виставлення продавцем рахунку-фактури та Специфікації на замовлений покупцем товар. Допускається відхилення (зміна) кількості та ціни відповідної партії товару у розмірі +/- 5 %, що становить різницю між кількістю та вартістю товару, визначеного в Специфікації, та товару, фактично поставленого продавцем, вказаного в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Зазначене відхилення пов`язане з технологічним процесом виготовлення продукції, під час якого неможливо виготовити кількість продукції (в кг або м), яка б абсолютно співпадала з кількістю, зазначеній у замовленні, в тих самих одиницях вимірювання. В зв`язку з зазначеними вище відхиленнями у кількості та вартості товару, продавець залишає за собою право на уточнення рахунку-фактури і ціни товару в сторону збільшення чи зменшення за цінами, згідно з п. 3 розділу 3 (п. 5 Розділу 3);
- сторони погодили наступний порядок оплати: передплата в розмірі 10% від вартості партії товару - не пізніше 5 банківських днів з дати погодження та підписання відповідної Специфікації; перерахування грошових коштів в розмірі 40% від вартості партії товару - не пізніше 5 банківських днів після отримання від продавця письмового повідомлення про прибуття товару на склад продавця; перерахування грошових коштів в розмірі 50% від вартості партії Товару - не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання товару згідно Специфікації та видаткової накладної (п. 6 Розділу 3);
- сторони дійшли згоди, що порядок та строки оплати регулюються виключно положеннями розділу 3 даного Договору та мають бути виконані в частині взаємних розрахунків в повній мірі (п. 16 Розділу 3);
- за взаємною домовленістю сторін порядок, строки та спосіб здійснення розрахунків за цим Договором можуть бути змінені про, що сторони зобов`язуються укласти відповідну додаткову угоду, яка буде вважатися невід`ємною частиною цього Договору (п. 17 Розділу 3);
- сторони погодились, що поставка товару за цим Договором згідно з правилами Інкотермс 2020 здійснюється на умовах FCA (за адресою Україна, м. Бровари, вул. Броварської сотні, 3). Умови поставки Товару можуть бути змінені за взаємною письмовою згодою сторін, або зазначені в Специфікації на кожну партію товару (п. 1 Розділу 6);
- усі спори, пов`язані з цим Договором, його укладенням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін (п. 1 Розділу 9);
- якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у відповідності до чинного законодавства України (п. 2 Розділу 9);
- у випадку порушення зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України (п. 1 Розділу 10);
- відповідно до умов даного Договору під порушенням зобов`язання визнається його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом такого зобов`язання (п. 2 Розділу 10);
- за прострочення платежу у відповідності до умов розділу 3 цього Договору продавець може вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вчасно не сплаченої суми за кожний день такого прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за цим Договором (п. 5 Розділу 10);
- продавець залишає за собою право нарахування 3% відсотків річних та інфляційних збитків на суму простроченого платежу у відповідності до чинного законодавства України (п. 6 Розділу 10);
- Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2020 року включно. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього Договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік.
Вказаний Договір скріплений підписами і печатками обох сторін та станом на дату прийняття рішення у даній справі є діючим.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як продавця, про стягнення з відповідача, як покупця, заборгованості за поставлений товар, а також відсотків річних та пені, у зв`язку з порушенням покупцем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, в частині повноти та своєчасності здійснення покупцем розрахунків за поставлений товар.
Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- оригінал Договору купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 зі Специфікацією № 1 до нього;
- оригінали видаткових накладних: № 20 від 22.06.2020, № 21 від 22.06.2020, № 22 від 22.06.2020;
- оригінали товарно-транспортних накладних: № Р20 від 22.06.2020, № Р21 від 22.06.2020, № Р 22 від 22.06.2020;
- оригінали рахунків на оплату: № 21 від 22.05.2020, № 29 від 18.06.2020, № 30 від 22.06.2020;
- копії платіжних доручень: № 2350 від 22.05.2020, № 2516 від 18.06.2020, № 2521 від 19.06.2020;
- копію претензії б/н від 21.09.2020 з доказами її направлення;
- копію опису вкладення щодо направлення відповідачу ТТН (Р20, Р21, Р22), Специфікації, Договору № 2005/20/1, видаткових накладних (№ 20, 21, 22), рахунків (№ 29, 21, 30).
Відповідач, підтверджуючи власну правову позицію, надав суду такі докази:
- копію претензії позивача № 7 від 23.07.2020;
- копії листів № 12/10/01 від 12.10.2020, б/н від 22.10.2020, № 02/11 від 02.11.2020;
- копію платіжного доручення № 3336 від 27.11.2020.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про купівлю-продаж.
Так, відповідно до умов ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.
Умовами ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного Договору між сторонами було погоджено та підписано Специфікацію № 1 щодо поставки товару на загальну суму 149130,43 грн.
Умовами вказаної Специфікації передбачено, зокрема, таке:
- загальна ціна товару за цією специфікацією становить 149130,43, в тому числі ПДВ 20% - 24855,07 грн, що на дату підписання цієї специфікації, враховуючи оговорений курс долара США станом на дату підписання специфікації становить 27,09 гривень за 1 долар США (далі - курс долара США па дату підписання), еквівалентно 5490 долара США (п. 2.3);
- оплати за цією специфікацією проводяться в наступному порядку: покупець вносить на поточний рахунок виробника передплату у розмірі 10 % від суми даної специфікації, а саме 14913,03 грн, 40 % від суми даної специфікації у день приходування товару постачальником, та 50 відсотків залишку вартості замовленої партії товару, впродовж трьох робочих днів після самовивозу замовлення з складу в м. Бровари. В призначенні платежу обов`язково зазначається дата і номер договору, та дата й номер специфікації (п. 2.4.1).
Як вбачається з наданих суду доказів, на виконання умов Договору позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату: № 21 від 22.05.2020, № 29 від 18.06.2020, № 30 від 22.06.2020.
У подальшому позивачем було поставлено відповідачу, а останнім прийнято товар на загальну суму 152907,96 грн, що підтверджується підписаними без будь-яких зауважень та заперечень:
1. Видатковими накладними:
- № 20 від 22.06.2020 на суму 14913,00 грн;
- № 21 від 22.06.2020 на суму 59652,00 грн;
- № 22 від 22.06.2020 на суму 78342,96 грн.
2. Товарно-транспортними накладними:
- № Р20 від 22.06.2020 на суму 14913,00 грн;
- № Р21 від 22.06.2020 на суму 59652,00 грн;
- № Р 22 від 22.06.2020 на суму 78342,96 грн.
Суд відмічає, що здійснення поставки товару на суму більшу, ніж та, що передбачена у Специфікації № 1 узгоджується з умовами п. 5 Розділу 3 Договору.
Відповідач, в свою чергу, здійснив часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 74565,00 грн, що вбачається з наданих позивачем копій платіжних доручень:
- № 2350 від 22.05.2020 на суму 14913,00 грн;
- № 2516 від 18.06.2020 на суму 23900,00 грн;
- № 2521 від 19.06.2020 на суму 35752,00 грн.
Матеріали справи також свідчать, що з метою досудового врегулювання спору позивачем було оформлено та скеровано відповідачу претензію № 7 від 23.07.2020, в якій товариство просило протягом 3 календарних днів з моменту отримання даної претензії сплатити заборгованість за Договором купівлі-продажу товару № 2005/20/1 від 20.05.2020 та Специфікації № 1 до Договору, та суму штрафних санкцій у розмірі 75543,33 грн.
Відповідач на вказану претензію відреагував, направивши 12.10.2020 позивачу лист № 12/10/01 від 12.10.2020, в якому, зокрема, зазначив про порушення продавцем строку поставки товару та наявність ситуації щодо зупинення податкових накладних, у зв`язку із чим, в якості компромісу запропонував здійснити сплату залишку за товар в розмірі 78342,96 грн з розстроченням на 3 місяці рівними частинами в кінці кожного щотижня починаючи з тижня, в якому буде отримана письмова згода на такий вид розрахунку, за умови реєстрації всіх ПН за Договором у встановленому порядку.
Позивач, за результатами розгляду зазначеного листа, скерував відповідачу лист б/н від 22.10.2020, в якому повідомив адресата, що ТОВ АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА було в повній мірі виконано всі зобов`язання передбачені податковим законодавством, а також зазначив, що з моменту як товариству стало відомо про зупинення реєстрації податкових накладних, останнім вживаються всі можливі дії щодо вирішення вказаного питання. До вказаного листа позивачем були додані копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних.
За результатами ознайомлення із вищенаведеним листом, відповідач 02.11.2020 оформив та скерував позивачу лист № 02/11 від 02.11.2020, за змістом якого вказав, що твердження ТОВ АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА стосовно вчинення всіх можливих дій щодо вирішення питання ДПС України щодо податкових накладних не відповідає дійсності, та звернувся до позивача з проханням здійснити заходи щодо реєстрації та/або розблокування вищезазначених податкових накладних з наданням відповідних документальних підтверджень.
Крім того, 24.09.2020 позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію б/д від 21.09.2020, в якій продавець просив покупця погасити наявну заборгованість протягом 10 днів з моменту відправки даної претензії, для урегулювання фінансового питання мирним шляхом.
За даними позивача, які не спростовані відповідачем, останній на вказану претензію б/д від 21.09.2020 не відреагував, оплату претензійних вимог не здійснив.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений за договором № 2005/20/1 від 20.05.2020 товар, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Водночас, в період розгляду даної справи , як вбачається з листа відповідача № 30/11 від 30.11.2020, та було підтверджено представником позивача в судовому засіданні 10.12.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД 27.11.2020 здійснило оплату заборгованості по спірним правовідносинам у розмірі 78342,96 грн, що вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення № 3336 від 27.11.2020
Таким чином, враховуючи, що відповідачем погашено заявлену позивачем за даним позовом до стягнення суму основного боргу за Договором між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору у вказаній частині вимог.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 у розмірі 78342,96 грн відсутній предмет спору у зв`язку з тим, що відповідачем вказана заборгованість погашена.
Таким чином, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі в частині стягнення основної заборгованості за спірним Договором підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання позивачем було нараховано відповідачу (згідно наданих позивачем розрахунків):
1. 3 % річних на суму 667,84 грн;
2. Пеню за період на суму 2671,36 грн.
Актуальність заявлення до стягнення з відповідача вказаних сум підтверджено представником позивача в судовому засіданні.
Щодо заявленої до стягнення суми 3% річних суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).
Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не має характеру штрафних санкцій, а виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних.
Водночас, перевіривши розрахунки позивача в частині відповідного нарахування суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок.
Так, позивачем період прострочення оплати визначено виходячи зі змісту п. 2.4.1 Специфікації № 1 до Договору (строк остаточного розрахунку: впродовж трьох робочих днів після самовивозу замовлення ) - з 26.06.2020 по 08.10.2020.
Відповідач, надаючи контррозрахунок 3 % річних та пені, заперечував проти наведеного позивачем визначення періоду прострочення та, з посиланням на п. 6 Розділу 3 Договору (строк остаточного розрахунку: не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання товару), зазначив, що відповідне прострочення мало місце з 01.07.2020.
Суд відмічає, що Договір і Специфікація дійсно містять різні строки остаточного розрахунку за поставлений продавцем товар (5 банківських днів з моменту отримання товару - за Договором, та 3 робочих дні після самовивозу замовлення - за Специфікацією).
На переконання суду, покупець мав законне очікування щодо правомірності здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару, оскільки у відповідності до п. 16 Розділу 3 Договору сторони дійшли згоди, що порядок та строки оплати регулюються виключно положеннями розділу 3 даного Договору та мають бути виконані в частині взаємних розрахунків в повній мірі.
Таким чином, у даному випадку, умови, визначені у Договорі мають перевагу над умовами, визначеними у Специфікації, у зв`язку із чим прострочення відповідача з розрахунку за поставлений товар мало місце саме з 01.07.2020.
З урахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних за період з 01.07.2020 по 08.10.2020 є 642,16 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3% річних в сумі 25,68 грн.
Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені в розмірі 2671,36 грн, суд зазначає таке.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Як уже вище було наведено, за умовами п. 5 Розділу 10 Договору, за прострочення платежу у відповідності до умов розділу 3 цього Договору продавець може вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вчасно не сплаченої суми за кожний день такого прострочення.
Таким чином, на підставі вищевказаних правових норм та умов договору позивач цілком законно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
Однак, перевіривши розрахунки позивача в частині відповідного нарахування суд встановив, що нарахування позивача здійснені з допущенням помилок.
Так, позивачем період прострочення оплати визначено з 26.06.2020 по 08.10.2020. Однак, як уже було наведено вище, прострочення відповідача з розрахунку за поставлений товар мало місце з 01.07.2020.
За такого, судом здійснено перерахунок розміру пені за допомогою програми Законодавство та встановлено, що обґрунтованою сумою пені за період з 01.07.2020 по 08.10.2020 є 2568,62 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача пені в сумі 102,74 грн.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.
Щодо розподілу судового збору у даній справі, суд відмічає, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони , суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі за відсутності предмета спору, у зв`язку погашенням відповідачем заявлених за даним позовом до стягнення сум основної заборгованості після відкриття провадження у справі, з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру правомірно заявлених позовних вимог) 2098,64 грн ((81553,74 / 81682,16) * 100 %= 99,84 %; 99,84 % * 2102,00 = 2098,64) судового збору.
Що ж до розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У даній справі позивачем заявлено до відшкодування з відповідача 5000,00 грн витрат на правову допомогу.
Як встановлено судом за матеріалами господарської справи № 915/1256/20, до початку розгляду справи по суті позивачем подано до суду докази витрат на професійну правничу допомогу, а саме:
1. Копію Договору про надання правової допомоги від 21.09.2020, укладеного між Адвокатським Бюро Кузнецова та Партнери та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА , умовами якого передбачено, зокрема, що отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п. 2.1), розмір та порядок сплати гонорару Адвокатському бюро встановлюється за домовленістю сторін (п. 2.2).
2. Рахунок на оплату № 6 від 23.09.2020 до Договору про надання правової допомоги від 21.09.2020 на суму 5000,00 грн. Суд відмічає, що вказаний рахунок містить перелік послуг, які підлягають до сплати, зокрема: надання замовнику усної консультації по правовим питанням; аналіз документів наданих замовником; складання проекту претензії про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020; направлення претензії про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 боржнику; складання проекту позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020; направлення позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 до суду.
3. Платіжне доручення № 32 від 28.09.2020 на суму 5000,00 (платник: ТОВ АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА; одержувач: АБ КУЗНЕЦОВА ТАПАРТНЕРИ).
Проаналізувавши вказані докази суд вважає їх достатніми для підтвердження фактичного понесення Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА витрат на професійну правничу допомогу по даній справі.
Також суд вважає, що визначений Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн не перевищує 10 % (6,12 %) від суми правомірно заявлених позовних вимог, а також узгоджується з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат.
Крім наведеного, суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД , як у відзиві, так і під час виступу представника в судовому засіданні, заперечувало проти стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому обсязі, зазначаючи про їх неспівмірність, зокрема, вказуючи про те, що частина заявлених на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підпадають під перелік форм правничої допомоги, що можуть бути відшкодовані.
Враховуючи наведене суд вважає за необхідне зауважити, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18.
Крім того, у додатковій постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 904/64/18 зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Подібний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, в якій зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 26.06.2019 у справі № 910/9241/18, в якій судом зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Разом із тим, будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА витрат, Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД суду не надало.
З огляду на наведене, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА витрати на правову допомогу відповідають встановленим критеріям.
Разом із тим, враховуючи часткове задоволення позову суд відмічає таке.
Відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як було зазначено вище, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру правомірно заявлених позовних вимог) 4992,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 231, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі № 915/1256/20 в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості за Договором купівлі-продажу № 2005/20/1 від 20.05.2020 р. у розмірі 78342,96 грн за відсутністю предмета спору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; ідентифікаційний код 39368124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; ідентифікаційний код 43479579) 3% річних у розмірі 642,16 грн, пеню у розмірі 2568,62 грн, а також 2098,64 грн судового збору та 4992,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 25,68 грн та пені у розмірі 102,74 грн відмовити позивачу.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЮТРЕЙД УКРАЇНА (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської Сотні, буд. 3; ідентифікаційний код 43479579);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЛЕД (54018, м. Миколаїв, вул. Турбінна, буд. 15-Б; ідентифікаційний код 39368124).
Повне рішення складено та підписано судом 15.12.2020.
Суддя О.Г. Смородінова
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2020 |
Оприлюднено | 16.12.2020 |
Номер документу | 93533621 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Смородінова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні